Постанова

від 04.05.2011 по справі 17/367

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/367

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.05.2011 р.           справа №17/367

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівНовікової Р.Г.Волкова Р.В., Дучал Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача:від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю:не з'явивсяне з'явивсяне з'явився

прокурор:Пономарьов А.О. за посв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області

на рішення господарського суду

Запорізької області

від12.01.2006 року(повний текст підписаний 16.01.2006р.)

по справі№17/367 (суддя –Шевченко Т.М.)

за позовомПриватного підприємства «Шая»м.Бердянськ

доБердянської міської ради м.Бердянськ

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Шая»м.Бердянськ звернулось до Бердянської міської ради м.Бердянськ з позовом про визнання права власності на основну будівлю літ. «А», замощення І, що розташовані по вул.Макарова у м.Бердянську з присвоєнням відповідної поштової адреси.

12.01.2006р. позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить визнати за ним право власності на основну будівлю літ. «А», замощення І, що розташовані по вул.Макарова у м.Бердянську (Середня Коса) на земельній ділянці, що знаходиться в орендному користуванні Приватного підприємства «Шая»на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2006р. по справі №17/367 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано право власності за Приватним підприємством «Шая»м.Бердянськ  на основну будівлю літ. «А», замощення І, що розташовані по вул.Макарова у м.Бердянську (Середня Коса) на земельній ділянці, що знаходиться в орендному користуванні Приватного підприємства «Шая»на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р., реєстраційний №1302 від 10.12.2001р.

На підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2006р. по справі №17/367 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм  матеріального та процесуального права. Прокурор вказує, що при вирішенні спору по суті, суд не з'ясував наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання права позивача з боку міської ради. Крім того, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме, залишено без уваги питання щодо прийняття спірних нежитлових будівель до експлуатації у встановленому чинним законодавством порядку.

У судовому засіданні від 04.05.2011р. прокурор підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі. Представники сторін, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю  у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.

Оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження від 11.04.2011р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою, то суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №210 від 04.05.1995р. затверджені матеріали попереднього погодження, зарезервовано  земельні ділянки та надано дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт Приватному підприємству «Шая»на земельну ділянку площею 0,0750га по вул.Макарова у м.Бердянську для реконструкції кафе «Бригантина».

В подальшому, 11.02.1999р. виконавчим комітетом Бердянської міської ради прийнято рішення №79  про надання у тимчасове користування та видачу договору на право тимчасового користування на умовах оренди ПП «Шая» на земельну ділянку площею 0,0750га, розташовану по вул.Макарова, для розміщення та обслуговування кафе «Бригантина»строком на п'ять років.

На підставі зазначеного рішення 28.11.2001р. між Бердянською міською радою м.Бердянськ (далі –орендодавець) та Приватним підприємством «Шая» (далі –орендар) був підписаний договір оренди земельної ділянки, згідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,0750га, розташовану в м.Бердянську по вул.Макарова. Земельна ділянка передається для розміщення та обслуговування кафе «Бригантина».

За приписами розділу 2 договору, цей договір укладений строком на п'ять років з дня прийняття виконавчим комітетом Бердянської міської ради рішення №79 від 11.02.1999р.

Даний договір зареєстровано в Книзі записів договорів оренди землі за №1302 від 10.12.2001р.

Як стверджує позивач, на підставі наданого Головним архітектором міста Бердянська дозволу на реконструкцію кафе «Бригантина»Приватним підприємством «Шая»була проведена реконструкція зазначеного об'єкта нерухомості. Проте, під час здійснення вказаних дій позивач не дотримався встановленого порядку будівництва за затвердженим проектом, у зв'язку з чим ним здійснено самочинне будівництво.

Виходячи з технічного паспорту на громадський будинок, виготовленого Бердянським підприємством з технічної інвентаризації станом на 30.08.2005р., по вул.Макарова у м.Бердянську розташовані основна будівля літ. «А», замощення І, загальною площею 750 кв.м.

Згідно висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськцивілпроект»№176 від 16.09.2005р., об'єкт дослідження –будівля літ. «А», що розташована по вул.Макарова у м.Бердянську,  пошкоджень та деформацій не має, знаходиться у задовільному стані та забезпечує міцність та стійкість споруди, яка придатна для подальшої експлуатації при умові дотримання норм та правил по безпечній експлуатації будівель та споруд.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на право власності на основну будівлю літ. «А», замощення І, що розташовані по вул.Макарова у м.Бердянську (Середня Коса) на земельній ділянці, що знаходиться в орендному користуванні Приватного підприємства «Шая»на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р.

Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 376 Цивільного кодексу України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Частиною третьою цієї статті кодексу передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.

За змістом ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Проте, вищезазначені правові норми не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, умовами договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р., а саме розділом 2  договору, встановлено, що цей договір укладений строком на п'ять років з дня прийняття виконавчим комітетом Бердянської міської ради рішення №79 від 11.02.1999р.

Тобто, строк дії договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р. закінчився 11.02.2004р.

Згідно приписам ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надані до суду належні та допустимі докази продовження або поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р., оформлення іншим встановленим чинним законодавством шляхом права на земельну ділянку, розташовану під спірним об'єктом нерухомості.

Отже, на момент винесення оспорюваного рішення місцевим господарським судом земельна ділянка під спірною будівлею не була відведена позивачу у встановленому порядку.

З огляду на зазначене, правові підстави для визнання у судовому порядку права власності за позивачем на самочинно збудований об'єкт нерухомості відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2006р. у справі №17/367 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2006р. у справі №17/367 –скасуванню.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача –Приватне підприємство «Шая»м.Бердянськ.

Керуючись статтями  49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2006р. у справі №17/367 –задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2006р. у справі №17/367 –скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Шая»м.Бердянськ до Бердянської міської ради м.Бердянськ про визнання за ним права власності на основну будівлю літ. «А», замощення І, що розташовані по вул.Макарова у м.Бердянську (Середня Коса) на земельній ділянці, що знаходиться в орендному користуванні Приватного підприємства «Шая»на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.11.2001р. відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Шая»м.Бердянськ (71100, Запорізька обл., м.Бердянськ, вул.Молодогвардійська,  3а, ЄДРПОУ 22147436) на користь державного бюджету суму державного мита за подачу апеляційної скарги в розмірі 850грн.00коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                                      Р.Г. Новікова

Судді:                                                                                                      Р.В. Волков

                                                                                                                 Н.М. Дучал

Надруковано 8 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 2 –прокуратурі; 1- Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; 1 - до справи; 1 –ДАГС; 1 –до суду