Постанова

від 27.04.2011 по справі 18/1927-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/1927-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.                                                           Справа № 18/1927-10  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Грязнов В.В.

суддя                                                                             Тимошенко О.М. ,

 суддя                                                                             Савченко Г.І.

секретар судового засідання Новак Р.А.,             

розглянувши апеляційну скаргу Відповідача-Відкритого акціонерного товариства «Шепетівсь-кий деревообробний комбінат»на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2010р. у справі №18/1927-10

за позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

                                    «Інтерресурси»м.Київ      

до відповідача             Відкритого акціонерного товариства «Шепетівський деревообробний    

                                    комбінат»м.Шепетівка Хмельницької області      

про стягнення          296 432 грн. 30 коп. заборгованості по розрахунках -

за участю представників сторін:          

від позивача -                                                         Плетньов О.С., довір.№144 від 18.11.2010р.;   

від відповідача -                                не з'явився.

          Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2010р. у справі №18/1927-10 (суддя Саврій В.А.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерресурси»(надалі в тексті –ТзОВ ТД «Інтерресурси») до Відкритого акціонерного товариства «Шепетівський деревообробний комбінат»(надалі в тексті –ВАТ  «Шепетівський ДОК»), з останнього на користь ТзОВ ТД «Інтерресурси» підлягає стягненню 296 432 грн. 30 коп. заборгованості по розрахунках та 3 200 грн. 30 коп. судових витрат.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, Відповідач не виконав зобов'язання з оплати поставленого товару, доказів проведення оплати за отриманий товар суду не надав.(арк.справи 45-46).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, вважаючи вимоги Позивача безпідставними і такими, що не відповідають дійсності, оскільки всупереч умовам п.1.1 Договору, по партіях товару поставленого 08 та 16 лютого 2010р. –Позивач надав накладні, але так і не надав рахунки-фактури, що залише-но місцевим судом без уваги.(арк.справи 43-44).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №18/1927-10 від 31.03. 2011р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 41).

В судове засідання суду апеляційної інстанції 27.04.2011р. представник Відповідача не з'явився, хоч про час та місце розгляду скарги сторону було повідомлено у встановленому порядку. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 56, 58).

Представник Позивача у судовому засіданні 27.04.2011р. заперечив проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу, безпідставною та необґрунтованою, натомість, оскаржуване рі-шення вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.(арк.справи 72).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2010р. ТзОВ ТД «Інтерресурси»-постачальник  та ВАТ «Шепетівський ДОК»-покупець уклали Договір №03/10 (надалі в тексті –Договір), згідно п.1.1 якого, постачальник в порядку та на умовах визначених Договором зобов'язується поставити щити клеєні зрощені дубові на загальну суму 444 136 грн. 50 коп., а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити товар в кількості і за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах та накладних на відпуск товарів, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, –оплата за товар здійснюються шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника 51 225 грн. 00 коп. попередньої оплати заявленого товару. Залишок суми 392 911 грн. 50 коп., покупець оплачує до 21 березня 2010р.

Договір підписано директором ТзОВ ТД «Інтерресурси» та головою правлінння ВАТ «Шепетівський ДОК», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 10-11).

Матеріалами справи стверджено, що через представника Чихивську А.С., яка діяла на підставі довіреностей №97 від 08.02.2010р. та №147 від 16.02.2010р., згідно видаткових накладних №РН-0000082 від 08.02.2010р. на суму 215 109,00 грн. та №РН-0000120 від 16.02.2010р. на суму 222 547,50 грн., – ТзОВ ТД «Інтерресурси»передало, а ВАТ «Шепетівський ДОК»- прийняло щити клеєні дубові на загальну суму 437 656 грн. 50 коп., що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 20-25).

ВАТ «Шепетівський ДОК»розрахувалось за товар частково, перерахувавши ТзОВ ТД «Інтерресурси»21.01.2010р. – 70 000 грн. 00 коп., 27.01.2010р. – 40 000 грн. 00 коп., 05.02.2010 р. –30 000 грн. 00 коп. та 10.02. 2010р. –20 000 грн. 00 коп., що стверджується банківською випискою від 21.01.2010р.(арк.справи 16-19).

Крім того, згідно листа №20-141 від 17.09.2010р. Відповідач просив зарахувати в ра-хунок попередніх зобов'язань 18 775 грн. 80 коп. від оплати, здійсненої 21.01.2010р. в сумі 70 000 грн. 00 коп., а решту суми, що складає 51 224 грн. 20 коп. зарахувати в рахунок оплати згідно Договору №03/10 від 20.01.2010р.(арк.справи 26).

Всього Відповідачем на виконання зобов'язань за Договором №03/10 від 20.01.2010р. було перераховано 160 000 грн. 00 коп. –18 775 грн. 80 коп. = 141 224 грн. 20 коп.

Сторони провели звірку розрахунків, за наслідками якої склали акт, що станом на 23.06.2010р. за Відповідачем існує заборгованість перед Позивачем в сумі 296 432 грн. 30 коп. (арк.справи 27).

Пропозиція сплати 296 432 грн. 30 коп., яка вбачається з претензії ТзОВ ТД «Інтерресурси»від 24.06.2010р. –залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.(арк.справи 28-30).

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційний суд приймає до уваги гаступне:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).(ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором поставки (ст.712 ЦК України), –продавець (постачальник), який здійснює підп-риємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч.2 ст.692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 612 ЦK України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

В узгоджений п.3.1 Договору строк (до 21.03.2010р.) – товар не був оплачений Відповідачем, не був він оплачений і на письмову вимогу ппостачальника, що стверджується матеріалами справи.  

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем, прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент вирішення спору становила 296 432 грн. 30 коп. і є такою, що підлягає до стягнення.

В силу зазначеної ст.692 ЦК України, яка передбачає обов'язок продавця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього –відсутність рахунків-фактур на відпущений 08 та 16 лютого 2010р. товар –на чому наголошує скаржник –не порушує права покупця-ВАТ «Шепетівський ДОК»і не є простроченням кредитора, оскільки інформація про асортимент, кількість та ціну товару –зазначена в отриманих Відповідачем накладних і не відрізняється від такої, яка має зазначатись в рахунках-фактурах. Крім того, Договір не містить відповідальності за ненадання покупцеві рахунку-фактури.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеля-ційну скаргу –без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відповідача-Відкритого акціонерного товариства «Шепетівський деревообробний комбінат»на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2010 р. у справі №18/1927-10 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

  3. Справу №18/1927-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.