ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 березня 2011 р.
Справа №2а-6823/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Барабановій А.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагмат"
до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю:
представника позивача –ОСОБА_1, довіреність № 155/11-10,
ОСОБА_2, довіреність № 245/11-10 від 27.01.2011,
представника відповідача- не з'явився.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прагмат" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.05.2010 по справі було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 провадження у справі було зупинено у зв'язку з тим, що призначено експертизу по справі.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про перенесення розгляду справи..
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, враховуючи вищезазначене, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АРК у відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Прагмат», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Прагмат» є юридичною особою, яка зареєстрована 25.09.2008 виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, про що у матеріалах справи наявне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №554220, є платником податків на загальних підставах, зареєстроване у Феодосійській МДПІ 26.09.2008, та має свідоцтва платника податку на додану вартість від 21.10.2008 №100146741.
З 17.09.2009 по 30.09.2009 ДПІ у м.Феодосія проводилась планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариств з обмеженою відповідальністю «Прагмат» за період з 25.09.2008 по 30.06.2009.
За результатами перевірки відповідачем складений акт від 05.10.2009 №2479/23-1/36014091. За висновками акту встановлено, що позивачем порушені пункті 5.3.9., 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 502938,00 грн., з урахуванням сплати сум торгівельних патентів встановлено його заниження всього у сумі 497904,00 грн., у тому числі заниження за 1 квартал 2009 року в сумі 586621,00 грн., за 2 квартал 2009 року завищення у сумі 88717,00 грн. Завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування за 2008 рік у сумі 2294,00 грн. Крім того встановленого порушення пункту 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», результаті чого встановлено заниження податку на суму 113074,00 грн., у тому числі за березень 2009 року на 113074,00 грн. та завищення у сумі 24118,00 по рядку 26 декларації за червень 2009 року.
На підставі висновків акту перевірки 14.10.2009 позивачу винесено податкове повідомлення-рішення №0001412301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 666578,00 грн., у тому числі за основним платежем 491777,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 174801,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0001422301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 169611,00 грн., у тому числі за основним платежем 113074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 56537,00 грн.
Суд не погоджується з визначенням позивачу податкового зобов’язання за наступними підставами.
Відповідно до статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі – Закон 2181), Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №167/97-ВР (надалі – Закон про ПДВ). Вказані Закони втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011. У зв’язку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовіношень, що є предметом судового розгляду.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Податок як обов’язковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Відповідно до статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Перевіркою встановлено, що за період з 25.09.2008 по 30.06.2009 ТОВ «Прагмат» задекларовано валові витрати у сумі 37489833,00 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 25.09.2008 по 30.06.3009 встановлено їх завищення всього у сумі 2012101,00 грн. у тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 351,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 2346484,00 грн., за 2 квартал 2009 року заниження в сумі 334734,00 грн. З цього приводу відповідач наводить, що у склад витрат без підтвердження первинними документами включена суму 144135,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 62110,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 82025,00 грн., що привело до завищення валових витрат по рядку 04.1. декларації, перевіркою також встановлено, що підприємством включена сума грошових коштів, перерахованих у вигляді авансу за наступну поставку товарів ТОВ «Вест-Траст» на кінець звітного періоду 4 квартал 2008 року у сумі 846702,70 грн. Фактичні витрати у зв’язку з перерахування авансів ТОВ «Вест-Траст» на кінець звітного періоду складають у 1 кварталі 2009 року у розмірі 186548,42 грн., у 2 кварталі 2009 року – 1409997,27 грн. Валові витрати завищені за 1 півріччя 2009 року на 1999657,64 грн. Перевіркою показників, відображених у рядку 04.12 декларації встановлено на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 заниження задекларованих ТОВ «Прагмат» показників у сумі 131686,00 грн., у тому числі завищення у 4 кварталі 2008 року на 315,00 грн. та заниження у 1 кварталі 2009 року на 51497,00 грн., у 2 кварталі 2009 року на 80540,00 грн.
Перевіркою скоригованого валового доходу за період з 25.09.2008 по 30.06.2009 встановлено його заниження всього у сумі 1943,00 грн. за 4 квартал 2008 року.
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановленого його заниження у сумі 502938,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 586621,00 грн. за 2 квартал 2009 оку завищення в сумі 83638,00 грн. З урахування сплати сум торгівельних патентів, встановлено його заниження всього у сумі 497904,00 грн., у тому числі заниження за 1 квартал 2009 року в сумі 586621,00 грн., за 2 квартал 2009 року завищення в сумі 88717,00 грн. Підприємством за 2008 рік задекларовано від’ємне значення об’єкту оподаткування у сумі 5180,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону про прибуток визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту
Згідно експертного дослідження від 29.11.2009 №108 за 4 квартал 2008 року мало місце заниження задекларованих за рядком 04.1. валових витрат ТОВ «Прагмат» на суму 2284038,00 грн., за 1 квартал 2009 року мало місце завищення валових витрат за рядком 04.1. на суму 2330851,00 грн. За підсумками 1 півріччя 2009 року мало місце завищення валових витрат по рядку 04.1. на суму 1977744,00 грн. Згідно Порядку складення декларацій, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, що зареєстрований у Мінюсті України 08.04.2003 за №271/7592 від’ємне значення об’єкту оподаткування минулого періоду відображається у рядку 04.9. декларації, та не має в собі наслідком нарахування податку на прибуток. Таким чином донарахування податку на прибуток ТОВ «Прагмат» за період з 25.09.2008 по 30.06.2009 в сумі 496810,00 грн. з урахування сплати суми торгівельних патентів в сумі 491777,00 грн. є необґрунтованим.
За ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідачем не подано належного спростування факту віднесення до складу валового доходу цих сум, самостійно виявлених за результатами минулих податкових періодів, що, в свою чергу, не обґрунтовує правомірність донарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток у відповідній сумі.
У зв’язку з чим суд вважає податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009 №0001412301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 666578,00 грн. протиправним та скасовує його.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону про ПДВ. Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Суд, керуючись ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. З урахуванням викладеного суд зазначає. Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що в акті перевірки від 05.10.2009 зазначено, що за період з 25.09.2008 по 30.06.2009 ТОВ «Прагмат» задекларовано податкових зобов’язань по ПДВ у сумі 7226788,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов’язань за період з 25.09.2008 по 30.06.2009 не встановлено їх заниження або завищення. Разом з тим перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за період перевірки у сумі 137192,00 грн. у тому числі за березень 2009 року в сумі 137192,00 грн. Перевіркою встановлено, що підприємство здійснювало перерахування грошових коштів у вигляді в авансів ТОВ «Вест-траст» на кінець звітного періоду під поставку товарів у наступному звітному періоді. На суму авансів ТОВ «Вест-Траст» надає підприємству податку накладну на підставі якої ТОВ «Прагмат» включає суми ПДВ у склад податкового кредиту у звітному періоді. У наступному періоді на суму авансів ТОВ «Вест-Траст» надає розрахунок коригування до податкової накладної у якої відображалась сума ПДВ і ТОВ «Прагмат» зменшує суми податкового кредиту по розрахунку коригування у наступному звітному періоді. На поставку товарів ТОВ «Вест-Траст» виписує нові податкові накладні, по яким ТОВ «Прагмат» включає суми ПДВ у склад податкового кредиту. У лютому 2009 року включена сума ПДВ 230601,91 по податковій накладній від 27.02.2009. У березні 2009 року підприємство здійснює зменшення податкового кредиту на суму 93409,79 грн. по розрахунку коригування від 01.03.2009 до податкової накладної від 27.02.2009. Коригування відбувається у зв’язку з зміною найменування товару. Таким чином підприємством наданий податковий кредит у сумі 137192,12 грн. У березні 2009 року поставка на суму 823152,71 грн. у тому числі ПДВ 137192,12 грн. не здійснена. У березні здійсненна поставка товару на суму 2958793,39 грн. та видана податкова накладна від 01.03.2009 на суму ПДВ 493132,23 грн., яка включена до податкового кредиту за березень 2009 року.
Перевіркою повноти нарахування ПДВ встановлено його заниження всього у сумі 113074,00 грн., у тому числі за березень 2009 року у сумі 113074,00 грн. та завищення у сумі 24118,00 грн. по рядку 26 декларації за червень 2009 року.
З висновків експерта вбачається, що згідно наданих документів в березні 2009 року ТОВ «Прагмат» біли отримані ТМЦ за накладними ТОВ «Вест-Траст» від 31.03.2009 на загальну суму 3533109,77 грн., у тому числі ПДВ 588851,63 грн., від 01.03.2009 на загальну суму 2958793,39 грн., у тому числі ПДВ 4931132,23 грн., «Рейнбоу ЛТД» від 15.03.2009 на загальну суму 556433,ё14 грн., у тому числі ПДВ 92738,86 грн. Загальна сума 790483336,30 грн., у тому числі ПДВ 1174722,72 грн. У березні 2009 року ТОВ «Прагмат» за раніше отриманими податковими накладними провело коригування суми податкового кредиту, а саме на суму ПДВ 243361,78 грн. – ТОВ «Вест-Траст» за податковою накладною від 27.02.2009 93409,79 грн., від 14.01.2009 – 149951,99 грн. Таким чином невідповідності у даних, що зазначені позивачем у декларації з ПДВ за березень 2009 року експертом не встановлено.
На підставі наведеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість від 14.10.2009 №0001422301/0 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У судовому засіданні, що відбулося 09.03.2010 проголошена вступна та резолютивна частина постанови. У повному обсязі постанова складена 16.03.2010.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити
2.Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001412301/0 від 14.10.2009, №0001412301/1 від 22.12.2009, №0001412301/2 від 05.03.2010, №0001412301/3 від 26.05.2010 по податку на прибуток, та податкових повідомлення-рішення №0001422301/0 від 14.10.2009, №0001422301/1 від 22.12.2009, №0001422301/2 від 05.03.2010, №0001422301/3 від 26.05.2010 по податку на додану вартість.
4. Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2011 |
Оприлюднено | 10.05.2011 |
Номер документу | 15127119 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні