Ухвала

від 23.01.2012 по справі 2а-6823/10/13/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6823/10/13/0170

23.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагмат"- ОСОБА_2, довіреність № 83/11-11 від 07.11.11

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагмат"- ОСОБА_3, довіреність № 84/11-11 від 07.11.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим- Куц Ірина Михайлівна, посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.06.10,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 60 від 17.06.11

експерт Науково-дослідницького експертно - криміналістичного центру при ГУМВС України в АР Крим , Стадничук Тетяна Вікторівна, свідоцтво № 10263 від 08.10.2010 року

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 09.03.11 у справі № 2а-6823/10/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагмат" (вул. Кримська, 84/ 2, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державної міжрайонної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим (вул. Кримська 82-в, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 09 березня 2011 року у справі № 2-а-6823/10/13/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагмат»до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001412301/0 від 14 жовтня 2009 року, № 0001412301/1 від 22 грудня 2009 року, № 0001412301/2 від 05 березня 2010 року, № 0001412301/3 від 26 травня 2010 року по податку на прибуток та податкові повідомлення-рішення № 0001422301/0 від 14 жовтня 2009 року, № 0001422301/1 від 22 грудня 2009 року, № 0001422301/2 від 05 березня 2010 року, № 0001422301/3 від 26 травня 2010 року по податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09 березня 2011 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції фактичних обставин справи. Заявник апеляційної скарги посилається на завищення позивачем валових витрат виробництва та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Відповідач вважає, що суд першої інстанції неправильно узяв до уваги висновок експерта, який на думку відповідача є неправильним.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підстави повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

У судове засідання 08 листопада 2011 року суд викликав судового експерта, що проводив судово-економічну експертизу по справі з можливістю надання відповідачем запитань експерту. Судовий експерт Стадничук Т.В. з'явився у судове засідання 08 листопада 2011 року на надав відповіді на запитання відповідача.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, судового експерта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із визначенням податковою інспекцією позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у загальній сумі 666578,00 грн., у тому числі: 491777,00 грн. -за основним платежем та 174801,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 169611,00 грн., у тому числі: 113074,00 грн. -за основним платежем та 56537,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, про що були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року за № 0001412301/0 та № 0001422301/0. Усі інші спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатом розгляду скарг позивача в порядку адміністративного оскарження у відповідності із положеннями статті 5 Закону Україні «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень сталися висновки Акту ДПІ в м. Феодосії АР Крим «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагмат»ЄДРПОУ -36014091 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.09.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 25.09.2008р. по 30.06.2009р.»від 05 жовтня 2009 року за № 2479/23-1/36014091.

Згідно до висновку вказаного акту перевірки заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 497904,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2009 року в сумі 586621,00 грн., за 2 квартал 2009 року завищення в сумі 88717,00 грн. ( з урахуванням сплати сум торгівельних патентів) сталося у зв'язку із завищенням позивачем у періоді, що перевірявся суми валових витрат виробництва. Також податковою інспекцією було встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік у сумі 2294,00 грн.

Заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 113074,00 грн., у тому числі за березень 2009 року в сумі 113074 грн. сталося у зв'язку із завищенням позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Податкова інспекція дійшла до висновку про порушення Товариством положень підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується висновків податкової інспекції стосовно завищення позивачем валових витрат виробництва, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Спірні правовідносини у справі виникли стосовно правильності визначення позивачем та податковою інспекцією валових витрат за період, що перевірявся.

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Відповідно дол. підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

З акту перевірки вбачається, що податкова інспекція з питання повноти визначення валових витрат за період з 25.09.2008 року по 30.06.2009 року встановила їх завищення у сумі 1987240 грн., у тому числі: за 1 квартал 2009 року -завищення в сумі 2330678 грн.; за 2 квартал 2009 року -заниження у сумі 343438 грн.

Такий висновок податкової інспекції ґрунтується на відомостях оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»записи у яких здійснено згідно первинних документів (видаткових накладних з придбання товарів, актів виконаних робіт, послуг та інше) за показниками у рядку 04.1 податкової декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Прагмат»здійснювало операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Вест-Траст»м. Дніпропетровськ згідно з договором поставки від 07.11.08 року № 89-2008 з метою реалізації їх у роздрібній торгівлі на АЗС. Реалізація паливно-мастильних матеріалів здійснювалося на 10 АЗС, орендованих відповідно договорів оренди, укладених з ТОВ «Рубеном»м. Дніпропетровськ та з ТОВ «Стабіл»м. Феодосія. Розрахунки за паливо проводились позивачем авансовими платежами. У періоді, що перевірявся до складу валових витрат позивач включив суми перерахованих авансів ТОВ «Вест-Траст»у 1 кварталі 2009 року у сумі 2144130 грн., у 2 кварталі 2009 року у сумі 1073730 грн. При цьому згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»дебіторська заборгованість ТОВ «Вест-Траст»по договору постачання нафтопродуктів від 07.11.08 року склала: станом на 31.12.08 року -3756967,87 грн. (без ПДВ 3130806,56 грн.); станом на 31.03.09 року -3533109,77 грн. (без ПДВ 2944258,14 грн.); станом на 30.06.09 року -5225106,49 грн. (без ПДВ 4354255,41 грн.).

Перевіркою було встановлено, що фактичні витрати у зв'язку з перерахуванням авансів ТОВ «Вест-Траст»на кінець звітного періоду складають к 1 кварталі 2009 року -(-) 186548,42 грн., у 2 кварталі 2009 року -1409997,27 грн.

Також перевіркою було встановлено, що згідно даним оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»позивачем було завищено задекларовані показники у рядку 04.13 податкової декларації «Інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12»за 1 квартал 2009 року у сумі 5408 грн. Позивачем задекларовано у 2 кварталі 2009 року витрати у рядку 04.13 у сумі 505834 грн., при цьому фактичні витрати за даними перевірки склали 500426 грн.

Судова колегія не може погодитися з вказаними висновками податкової інспекції, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам справи.

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач скористувався правом виправлення показників раніше поданої декларації, зазначивши суму занижених валових витрат у наступному податковому періоді.

Відповідно до підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Так, в результаті експертного дослідження було встановлено, що валові витрати позивача за 4 квартал 2008 року усього за даними строки 04.1 декларації з податку на прибуток складають 5570703,49 грн., в тому числі за передплатою (авансовими платежами) -846769,00 грн. Але, експерт встановив, що виходячи з положень підпункту 11.2.1 пункту 1.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що визначає дату збільшення валових витрат виробництва (обігу), позивач занизив валові витрати на суму авансових платежів за паливно-мастильні матеріали ТОВ «Вест-Транс»у розмірі 2284038,00 грн. і цю суму слідувало включити у склад валових витрат за даними строки 04.1 декларації за 4 квартал 2008 року.

Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємств затверджений наказом ДПА України № 143 від 29.03.03 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592.

Відповідно до положень вказаного Порядку від'ємне значення об'єкту оподаткування минулого податкового року визначається за кодом строки 04.9 декларації. Але, виправляючи раніше допущену у 4 кварталі 2008 року помилку щодо суми валових витрат виробництва, позивач порушив положення Порядку і включив суму 2284038 грн. до даних строки 04.1 декларації, а ні 04.9. Тобто, позивачем була допущена методологічна помилка щодо заповнення декларації з податку на прибуток. Така помилка призвела к завищенню показників валових витрат виробництва за даними строки 04.1 декларації, але це не є підставою до висновку про заниження податкових зобов'язань Товариства, оскільки сума заниження валових витрат за 4 квартал 2008 року у розмірі 2284038 грн. підлягала врахуванню податковою інспекцією при визначенні об'єкту оподаткування позивача за 1 квартал -2 квартал 2009 року з урахуванням неправильного заповнення позивачем даних строки 04.1 та 04.9 декларації. Податкова інспекція зменшила дані строки 04.1 декларації на вказану суму, але не збільшила дані строки 04.9, що призвело до штучного заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток.

По епізоду донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Як вказувалося вище, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість сталися висновки податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2009 року у сумі 113073 грн.

Відповідно до пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою було встановлено, що у лютому 2009 року до складу податкового кредиту позивачем включено суму ПДВ 230601,91 грн. згідно податкової накладної № 090227000000001 від 27 лютого 2009 року на суму 1383611,45 грн., що була надана ТОВ «Вест-Траст»на передплату за дизельне паливо.

У березні 2009 року ТОВ «Вест-Траст»надано позивачу «Розрахунок № 1/090227000000001 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.02.09 № 090227000000001 за договором від 07.11.08 року № 89-2008/П»від 01.03.09 року про зменшення податкового кредиту покупця на суму 93409,79 грн. При цьому при здійсненні поставки ПММ і наданні нових податкових накладних позивачем не було зменшено податковий кредит на суму сплаченого авансу у розмірі 137192,12 грн.

Але, судова колегія зазначає, що вказані висновки зроблені податковою інспекцією при неповному з'ясуванні фактичних обставин щодо правильності визначення позивачем суми податкового кредиту за період, що перевірявся. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

В процесі експертного дослідження було встановлено, що у період з грудня 2008 року по березень 2009 року позивачем були проведені коригування сум податкового кредиту ТОВ «Вест-Траст», а саме: за податковими накладними № 81231000000002 - 31.12.08р. у сумі 626161,31 грн.; № 1/81231000000002 - 01.01.09р. у сумі (-) 322171,93 грн.; № 2/81231000000002 - 01.01.09р. у сумі (-) 3817,38грн., № 90101000000003 - 01.01.09 у сумі 322171,93 грн. (видаткова накладна № 90101000000003 від 01.01.09р. на суму 454220,81 грн.); № 90101000000004 - 01.01.09р. у сумі 3817,38 грн. (видаткова накладна № 90101000000004 від 01.01.09р. на суму 8960,62 грн.); № 3/081231000000002 - 01.02.09р. у сумі (-) 300172 грн.; № 90114000000001 - 14.01.09р. у сумі 307413,68 грн.; № 1/090114000000001 - 01.02.09р. у сумі (-)157461,69 грн.; № 2/090114000000001 - 01.03.09р. у сумі (-) 149951,99 грн.; № 90301000000016 - 01.03.09р. у сумі 493132,23 грн. (видаткова накладна № 90301000000016 від 01.03.09р. на суму 493132,23грн.); № 90201000000012 - 01.02.09р. у сумі 457633,7 (видаткова накладна № 90201000000008 від 01.02.09р. на суму 457633,7 грн.); № 90227000000001 - 27.02.09р. у сумі 230601,91 грн.; № 1/90227000000001 - 01.03.09р. у сумі (-) 93409,79 грн.; № 90330000000009 - 31.03.09р. у сумі 588851,63 грн. (видаткова накладна 90330000000009 від 31.03.09р. на суму 588851,63 грн.).

Коригування здійснювалося у зв'язку із зміною ціни, кількості та асортименту товару з урахуванням здійсненою позивачем передплатою (авансуванням) товару.

Так, згідно до письмових пояснень експерта в результаті експертного дослідження було встановлено, що 31 грудня 2008 року позивачем була перерахована передплата за ТМЦ, у тому числі ПДВ -626161,31 грн. З 01 січня 2009 року поставка товару здійснена за податковими накладними № 90101000000003, ПДВ за якою склав 454220,81 грн., та № 30101000000004, ПДВ за якою склав 8960,62 грн.

Різниця між сумою ПДВ за передплатою та сумою ПДВ за поставкою ТМЦ склала 162979,88 грн. (626161,31 -(454220,81 = 8960,62))грн.

01 лютого 2009 року ТОВ «Вест Траст»була виписана коригувальна накладна № 081231000000002 на суму 300172,00 грн. Розходження між сумою ПДВ за коригувальною накладною і різницею між сумою ПДВ за передплатою і сумою ПДВ за поставкою ТМЦ склала 137192,12 (300172-162979,88) грн., що свідчить про те, що позивачу був наданий податковий кредит у меншому розмірі на суму 137192,12 грн..

Експерт дійшов до висновку про те, що за податковою накладною № 90227000000001 від 27 лютого 2009 року слідувало провести коригування на суму ПДВ у розмірі 230601,91 грн., а проведено - у сумі 93409,79 грн. Різниця склала суму 137192,12 (230601,91 -93409,79) грн., що свідчить про те, що у даному випадку було надано податкового кредиту по ПДВ більше на суму 137192,12 грн.

З урахуванням викладеного експерт пояснив, що таким чином була скоригована різниця ПДВ у сумі 137192,12 грн.

У березні 2009 року позивач отримав ТМЦ за накладними ТОВ «Вест-Траст»№ 90330000000009 від 31.03.09р. на загальну суму 3533109,77 грн. у тому числі ПДВ 588851,63 грн. (податкова накладна № 90330000000009 від 31.03.09р.); № 90301000000016 від 01.03.09р. на загальну суму 2958793,39 грн. в тому числі ПДВ 493132,23 грн. (податкова накладна № 90301000000016 від 01.03.09р.); «Рейнбоу ЛТД»№ 090315000000001 від 15.03.09р. на загальну суму 556433,14 грн. в тому числі ПДВ 92738,86 грн. (податкова накладна № 090315000000001 від 15.03.09р.). Усього у березні 2009 року отримано ТМЦ на загальну суму 7048336,30 грн., в тому числі ПДВ 1174722,72 грн.

У березні 2009 року позивач по раніше отриманим податковим накладним були проведені коригування сум податкового кредиту, а саме -на суму податкового кредиту з ПДВ 243361,78 грн., в тому числі: ТОВ «Вест-Траст»01.03.09р. по податковій накладній № 1/90227000000001 від 27.02.09р. на суму 93409,79 грн.; 01.03.09р. по податковій накладній № 2/090114000000001 від 14.01.09р. на суму ПДВ 149951,99 грн.

Таким чином, сума податкового кредиту за березень 2009 року складає 931360,94 грн. (1174722,72 грн. -243361,78 грн.), що відповідає даним податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2009 року.

Висновок акту перевірки щодо не підтвердження податкового кредиту позивача з ПДВ за березень 2009 року у сумі 113074 грн. відповідними податковими накладним -не відповідає фактичним обставинам справи та матеріалам справи.

Оцінивши висновок експерта у сукупності із іншими письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія не знаходить підстав не довіряти вказаному висновку, оскільки він ґрунтується на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, матеріалах справи та положеннях законодавства України з питань оподаткування.

Експерт, що проводив судову експертизу має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта по проведенню економічних експертиз (документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності), стаж експертної роботи 11 років, попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України. При проведенні дослідження експерт застосував методи документальної перевірки та співставлення, а саме: встановлював правильність заповнення реквізитів документів, правильність арифметичних підрахунків, співставляв дані касових документів з даними банківських документів.

Дані, які зазначені у експертному висновку від 29 листопада 2009 року № 108 з додатками, відповідають долученим до матеріалів справи письмовим доказам.

Таким чином, враховуючи усе вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції у повному обсязі з'ясовані фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та надана правильна юридична оцінка цім обставинам. Суд першої інстанції правильно застосував законодавство України з питань оподаткування та правильно дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Прагмат», у зв'язку з чим правові підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги -відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09 березня 2011 року у справі № 2-а-6823/10/13/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська