Рішення

від 08.02.2008 по справі 43/776

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/776

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/776

08.02.08

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробнича будівельна

                      компанія "Відродження"

до                   приватного підприємства "Будівельно-інженірингова компанія "ЕНЕРГОКОМ"

про                стягнення 140 439, 43 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача       Нікітін Є.Є. –предст. за дов.,

від відповідача   не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з приватного підприємства "Будівельно-інженірингова компанія "ЕНЕРГОКОМ"  140 439, 43 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № D04-20_VDR від 17.11.04.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.07 порушено провадження у справі № 43/776 та призначено її розгляд на 16.01.08.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник Відповідача в судові засідання не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.07 не виконав, у зв'язку з чим, розгляд справи недноразово відкладася.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.04р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича будівельна компанія "Відродження" (далі Позивач) та приватним підприємством "Будівельно-інженірингова компанія "ЕНЕРГОКОМ" (далі Відповідач) було укладено Договір № D04-20_VDR (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору Відповідач зобов'язувався на власний ризик у відповідності до умов Договору виконати інженерні роботи згідно проектно-кошторисної документації, а Позивач зобов'язувався прийняти та оплатити їх.

Відповідно п.10.1., 10.2, Договору оплата виконується шляхом перерахування Позивачем коштів на поточний рахунок Відповідача не пізніше 5 днів після підписання Акту виконаних робіт.

Згідно виписки з банку, що додана до матеріалів справи, Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача кошти в сумі 400 000,00грн. за виконання інженерної роботи.

Відповідно до актів виконаних робіт Підрядник виконав роботи на загальну суму 297 507, 90 грн., що також підтверджено актом звірки розрахунків підписаного між сторонами.

Таким чином, утворилась заборгованість Відповідача у розмірі 102 492, 10 грн.

20.09.07 Позивач надіслав Відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 102 492, 10 грн. протягом 5-х календарних днів з дати отримання цієї претензії, відповіді на яку на надійшло.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача складає 102 492,10 грн. основного боргу, 8 221, 83 грн. пені, 22 548, 25 грн. інфляційних нарахувань та 7 177, 25 грн. 3% річних. Сплата пені передбачено п.8.4. Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Будівельно-інженірингова компанія "ЕНЕРГОКОМ" (01014, м.Київ, вул., Печенізька, 1-7, кв.12, код ЄДРПОУ 32735634,                 п/р 26002053102346 в Київському ГРУ “ПриватБанку”, МФО 321842, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича будівельна компанія "Відродження" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 46, код ЄДРПОУ 32802459,                             р/р 2600500840201 в АКБ “Київ”, МФО 322498) 102 492, 10 грн. основного боргу,                   8 221, 83 грн. пені, 22 548, 25 грн. інфляційних нарахувань та 7 177, 25 грн. 3% річних,              1 404, 40 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько