Рішення

від 21.01.2008 по справі 21/14/7113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000,

м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21"

січня 2008 р.

Справа

№ 21/14/7113

За

позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1м.

Батумі

до

Дочірнього підприємства "Укрпродекспо" м. Старокостянтинів

про

стягнення 252475 грн.

треті

особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача

-

Приватне підприємство “Альма-Віта” Тернопільська область Теребовлянський район,

с. Золотники, вул. Містечко, 52

-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс" Одеська область,

Овідіопольський район, с. Молодіжне

Суддя   Огороднік К.М.

Представники

сторін:

від позивача:      не з'явився

від

відповідача: Ціка В.Г. -за довіреністю

від

третіх осіб:   не з'явився

Приватним

підприємцем ОСОБА_1заявлений позов про стягнення з Дочірнього підприємства

„Укрпродекспо” 252475 грн. збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання

відповідачем умов контракту № 11/01-NP від 11.01.2006 року. Обґрунтовуючи свої

вимоги позивач вказував на те, що поставлене відповідачем сухе молоко не

відповідає встановленим вимогам та стандартам, про це свідчить Акт експертизи Торгово-промислової

палати Аджарської Автономної Республіки. Разом з цим, приватний підприємець

посилався на приписи статті 193, 224, 265, 268 Господарського кодексу України.

В

судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Відповідач

в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов не визнав,

посилається на порушення судами приписів статті 687 Цивільного кодексу України

та вимог ГОСТу 26809-86. На думку відповідача, визнання всієї партії товару

неякісною, на підставі первинної експертизи, є неправомірним. Результати,

виключно повторних аналізів розповсюджуються на всю партію товару. Дочірнє

підприємство стверджує, що позивач, здійснивши 17.07.2006 року відбір зразків

товару у відсутності представника відповідача порушив умови контракту щодо

приймання товару за якістю. ДП „Укрпродекспо” також наголошує на порушенні

судами приписів частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, оскільки в

даному спорі збитки в розумінні цієї норми права у позивача відсутні. Крім того,

вказує на порушення вимог статті 268 Господарського кодексу України, якою

передбачено повернення сплаченої суми товару, а не стягнення збитків.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до

висновку про необґрунтованість позову, а тому необхідність відмови у його

задоволені виходячи з наступного.

Судом

встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.06.2006 року Приватний

підприємець ОСОБА_1уклав з Дочірнім підприємством „Укрпродекспо” контракт

№01/06-NP. Відповідно до умов цього контракту відповідач зобов'язався поставити

позивачеві молочну продукцію, а позивач зобов'язався провести 100% передоплату

товару. Додатком від 15.06.2006 року до контракту сторони обумовили вартість та

кількість товару, а саме: молоко сухе обезжирене 1,5% жирності у кількості 20

тон, ДСТУ 10970-87, вартістю 29900 доларів США, молоко сухе цільне 25% жирності

у кількості 5 тон, ДСТУ 4495-87, вартістю 8150 доларів США. Згідно пунктів

5.1,5.2 контракту партія товару повинна забезпечуватись оригіналами документів,

товарно-транспортною накладною, рахунком-фактурою (інвойсом), сертифікатом

відповідності, свідоцтвом якості, ветеринарним свідоцтвом та копією митної

декларації. Відповідно до пункту 4.3 контракту приймання поставленого товару за

кількістю і якістю проводиться в момент розвантаження партії товару

вантажоодержувачем, за участю покупця, а при необхідності за участю

представника продавця. Кількість і якість поставленого товару визначається у

відповідності з фактично встановленими у результаті приймання даними у

присутності представника покупця і продавця та підтверджуються приймальним

актом покупця або при необхідності актом Торгово-промислової палати.

Відповідач

11.07.2006 року, за рахунком-фактурою № 1-Н від 15.06.2006 року, міжнародною

товарно-транспортною накладною № 2006061, вантажно-митною декларацією від

20.06.2006 року поставив позивачеві молоко сухе знежирене (1,5% жирності) ДСТУ

4273:2003 та молоко сухе цільне (25% жирності) ДСТУ 4273:2003. У зв'язку з тим,

що товар не відповідав ДСТУ за договором, позивач перевірив його на

відповідність у лабораторії Батумського молокозаводу. Перевіркою встановлено,

що сухе молоко має підвищену кислотність, високий осад, нехарактерний смак і

затхлий запах.

Листом

від 13.07.06 позивач повідомив відповідача про необхідність направлення до

17.07.2006 року представників для участі в проведенні експертизи за якістю

товару, яка проводитиметься Торгово-промисловою палатою Аджарської АР.

Проведеною

17.07.2006 року експертизою якості сухого молока, за результатами якої складено

акт експертизи від 19.07.2006 року, встановлено, що молоко не відповідає ДСТУ

10970-87 і ДСТУ 4495-87 через наявність у товару нехарактерного запаху і

підвищеної кислотності. У зв'язку з цим, 21.07.2006 року позивач звернувся до

відповідача з претензією щодо якості отриманої продукції.

З

матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога Приватного

підприємця ОСОБА_1про стягнення з Дочірнього підприємства „Укрпродекспо”

252475,00 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем

зобов'язань за контрактом № 11/01-NP від 11.01.06.

Відповідно

до статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та

збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання

як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання,

здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках,

передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Основні

вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються

Господарським Кодексом України, іншими законодавчими актами.

Відповідно

до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки

одна сторона - постачальник зобов'язується поставити у встановлений строк другій

стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та

сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною

2 статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки

застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено

договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно

статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються,

повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації,

яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам, якщо сторони не визначать у

договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно

статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов

договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності,

тари та упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку,

встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо

нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо

порядку перевірки якості товару, порядок перевірки, визначений договором має

відповідати цим вимогам.

Приписами

статті 15 Господарського кодексу України унормовано, що застосування стандартів

чи їх окремих положень є обов'язковим для учасників угоди щодо розроблення,

виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній є посилання на певні

стандарти.

Пунктом

5.1 договору сторони погодили, що якість продукції, яка постачається, повинна

відповідати вимогам ГОСТ, ТУ, ветеринарним, медико-біологічним,

санітарно-гігієнічним вимогам, що діють на території України. Відповідність

продукції вимогам стандартів підтверджується шляхом випробувань за правилами та

процедурами обов'язкової і добровільної сертифікації. Отже, необхідною умовою

для визнання товару неякісним є виявлення цих недоліків у встановленому

порядку.

Правила

приймання, методи відбору і підготовка проб молочних продуктів до експертизи

встановлена ГОСТом 26809-86. З матеріалів справи вбачається, що вимогами

вказаного ГОСТу керувалася і Торгово-промислова палата Аджарської АР при

проведенні експертизи спірної продукції. Відповідно до приписів статей 42, 43

Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах

здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом

і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності.

Судом

приймаються до уваги доводи відповідача про непереконливість акта експертизи.

Відповідач наголошує на порушенні вимог, встановлених пунктом 1.10 названих

Правил, якими передбачено, що у разі незадовільних результатів аналізів хоча б

за одним з показників, проводять повторний аналіз подвійного об'єму вибірки,

взятої з тієї самої партії продукту. Результати лише повторних аналізів

поширюються на всю партію. Дотримання порядку проведення експертизи є

обов'язковою умовою для підтвердження факту неякісності продукції, незалежно

від побажань сторін.

У

зв'язку із цим, судом критично оцінюються пояснення позивача та відсутність

доказів звернення відповідача з вимогою про проведення повторної експертизи.

Також критично оцінюються надані позивачем акти повторного відбору проб, з

огляду на те, що справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій, а

про наявність актів повторного відбору проб позивач раніше не згадував та не

долучав їх до матеріалів справи.

За

таких обставин, суд вважає, що у даному спорі збитки в розумінні частини 2

статті 224 Господарського кодексу України у позивача відсутні, оскільки суду не

надано безспірних та беззаперечних доказів на підтвердження неякісності спірної

продукції.

Крім

того, судом враховується, що приписами частини 1 статті 679 Цивільного кодексу

України зумовлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець

доведе, що вони виникли до передавання товару покупцеві або з причин, які існували

до цього моменту. Однак, позивачем суду не було надано акту приймання товару

від перевізника.

Приписами

частини 5 статті 268 Господарського кодексу України унормовано, що у разі

поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними

умовами чи зразком, покупець має право відмовитися від прийняття і оплати

товарів. Згідно приписів статті 224 Господарського кодексу України учасник

господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені

вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані

цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками

розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її

майна, а також не одержані нею доходи, які саме управнена сторона одержала б у

разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення

господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 названого Кодексу

встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила

господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або

знищеного майна; додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків

внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток

(втрачена вигода); матеріальна компенсація моральної шкоди. Відшкодуванню

підлягають не будь-які витрати потерпілого суб'єкта господарювання, а лише ті,

які були зроблені ним в розрахунку на прийняття належного виконання за

договором.

Також

судом враховується, що у позовній заяві позивачем вказано, що понесені

позивачем збитки внаслідок поставки товару неналежної якості включають наступні

складові: 38050 доларів США - сплачена вартість товару; 2972 долари США -

транспортні витрати за доставку товару до місця призначення; 7227 доларів США -

витрати на розмитнення товару; 500 доларів США - витрати на розвантаження і

завантаження товару; 846 доларів США - витрати на зберігання товару; 400

доларів США - витрати на експертизу товару. Проте, з наданих позивачем

документів про сплату витрат за проведення експертизи слідує, що ці витрати в

переводі на американські долари становлять 240 доларів, а не 400, як вказує

позивач. Крім того, судом враховується, що у судовому засіданні Приватний

підприємець ОСОБА_1повідомив суд про те, що поставлений товар проданий ним за

зниженими цінами. Враховуючи, що позивачем отримані доходи від реалізації

товару, докази про розмір яких у суду відсутні, суд позбавлений можливості

перевірити заявлений розмір позовних вимог.

Посилання

відповідача на непідсудність спору господарським судам спростовуються

положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно

сплати іншою особою державного мита за подачу позовної заяви, то слід

зазначити, що в матеріалах справи знаходиться 

платіжне доручення  № 105 від

24.11.2006 року з відміткою про зарахування 2524,75 грн. в дохід бюджету.

Інші

доводи сторін спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах

чинного законодавства.

За

таких обставин, в задоволені позову необхідно відмовити повністю.

Судові

витрати належить покласти на позивача.

Зважаючи

на викладене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

У

позові відмовити повністю.

                              Суддя                                                                      К.М.

Огороднік

Віддрук.

5 прим:

1 -

до справи,

2 -

позивачу (представнику позивача -ОСОБА_2, АДРЕСА_1)

3 -

відповідачу

4 -

третій особі (Приватне підприємство “Альма-Віта”, Тернопільська область,

Теребовлянський район, с. Золотники, вул. Містечко, 52 код ЄДРПОУ: 22335971)

5 - третій особі (ТзОВ

"Агротранс" (адреса: Одеська обл., Овідіопольський район, с.

Молодіжне, код ЄДРПОУ 31601293)