Рішення

від 12.04.2011 по справі 5015/302/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.11                                                                                           Справа№ 5015/302/11

За   позовом  Товариства з обмеженою  відповідальністю  «Овертранс»,      м. Пустомити, Львівської області

До  відповідача  ЗАТ АСК «ІНГО Україна» м. Київ в особі  Львівської філії, м. Львів

Третя особа   Чорноморсько-Балтійське  Страхове акціонерне  товариство «СОФАГ», м. Кольн, Німеччина

Про   відшкодування  333976,40 грн.  збитків                      

                           Суддя  Довга О.І.

                           Секретар  Скремета О.О.   

Представники :    

від позивача  ОСОБА_1 -  довіреність № 164  від 15.02.2011 року         

від  відповідача   ОСОБА_2 –представник  за  довіреністю

третя  особа не з‘явилась  

Представникам сторін  роз’яснено їх права  та обов’язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

          Сторони подали  письмове клопотання  про відмову від  технічного  запису судового  процесу.

Суть спору :

На розгляді господарського суду  Львівської області знаходиться справа за  позовом  ТзОВ «Овертранс»,  м. Пустомити, Львівської області  до ЗАТ АСК «ІНГО Україна» м. Київ в особі  Львівської філії, м. Львів, третя особа - Чорноморсько-Балтійське  Страхове акціонерне  товариство «СОФАГ», м. Кольн, Німеччина  про стягнення  збитків у розмірі 333976,40 грн.

Розгляд справи  неодноразово відкладався  з підстав, зазначених у попередніх ухвалах суду.

Представник Позивача  в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з  підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Представник Відповідача  проти заявлених вимог заперечує, вважає  позовні вимоги безпідставними  та необґрунтованими з підстав:

Відповідно до Договору страхування № 1332/21 від 06 лютого 2008 року Позивач застрахував транспортні засоби(тягачі) та причепи у ПрАТ АСК «ІНГО Україна», відповідно до «Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1175. Порядок та умови обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначаються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»було укладено договори міжнародного обов'язкового страхування. Договори міжнародного страхування діють на території країн, які зазначені у цих договорах.

Страховий випадок, за участю забезпеченого автомобіля, мав місце 05.08.2008 року на території Німеччини, відповідно, врегулювання збитків здійснювалось у відповідності з Процедурними Правилами Ради бюро, прийнятими на Генеральній Асамблеї ООН, яка проходила у м. Ретімно 30.05.2002 року, що визначають порядок врегулювання претензій за договорами міжнародного страхування «Зелена карта».

Метою Процедурних Правил є врегулювання взаємовідносин між Національним бюро страховиків, на підставі діючої Рекомендації № 5, ухваленої 25.01.1949 року Робочою групою з автомобільного транспорту Комітету по внутрішньому транспорту Європейської економічної комісії ООН, зміненої Додатком II зведеної Резолюції щодо покращення руху автодорожнього транспорту, який був прийнятий Робочою групою на 74 сесії 25-29 червня 1984 року. Від імені України, зазначені Процедурні Правила погоджені МтСБ України, яке є гарантом відшкодування шкоди на території країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена карта», заподіяної власниками або користувачами зареєстрованих в Україні транспортних засобів.

Відповідно до двосторонньої угоди від 26.11.2003 року, кореспондентом, ПрАТ АСК «ІНГО Україна», на території Німеччини є Чорноморсько-Балтійське САТ «СОФАГ».

Відповідно до п. 4.4 Процедурних Правил кореспондент має розглядати усі претензії, які виникли у результаті ДТП у тій країні за участю автотранспортних засобів, застрахованих страховиком, відповідно до нормативно-правових положень, які діють у країні ДТП, і які стосуються відповідальності, відшкодування та обов'язкового авто-страхування.

Подія з автотранспортним засобом Volvo  FH 12  д.р.н. 28895 ТА (пожежа), яка мала місце 05.08.2008 р., відповідно до умов страхування в Україні, як зазначає  Відповідач,  не є страховим випадком. Відповідно до діючого законодавства Німеччини про відшкодування шкоди та обов'язкове автострахування за міжнародними договорами «зелена карта»належать до страхового випадку.

За договором міжнародного страхування № ІІА 011/5648278, виплата компенсацій страхувальнику ТзОВ «Овертранс»проводилась кореспондентом САТ «СОФАГ» з урахуванням положень німецького законодавства про відшкодування шкоди та обов'язкове автострахування у розмірі 14 327,8 Євро, та була відшкодована Відповідачем, ПрАТ АСК «ІНГО Україна», САТ «СОФАГ».

Кореспондентом, САТ «СОФАГ»було відшкодовано страхувальнику, ТзОВ «Овертранс»витрати на ліквідацію наслідків пожежі на автодорозі, прибирання дороги, що відшкодовуються, у таких випадках, відповідно до німецького законодавства.

ТзОВ «Овертранс»просить стягнути на свою користь витрати, які пов'язані з оплатою послуг щодо очистки автобазу і забезпечення порядку дорожнього руху на загальну суму 200 996,67 грн., які еквівалентні 27 521,15 Євро.

Відповідач   зазначає, що відповідно до п. 1.3 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»«потерпілими»- є треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/ або майну яких, внаслідок ДТП, заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник транспортного засобу. Статтею 28 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого, з проведенням робіт, які необхідні для рятування потерпілих, з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу, з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. Нормою зазначеної статті не передбачено відшкодування витрат, пов'язаних із збереженням самого застрахованого майна, що має місце у позовних вимогах. Відповідно до ст. 32 Закону, відшкодування страхувальнику шкоди, яку заподіяно забезпеченому транспортному засобові, який спричинив ДТП, не передбачено.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує потерпілим, у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином Законом  передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється потерпілим третім особам, а не страхувальнику.

Відповідно до параграфа 823 Цивільного кодексу Німеччини особа, яка навмисно або з необережності, на незаконних підставах завдала шкоди життю, тілу, здоров'ю, волі, майну або іншим правам інших осіб, несе відповідальність в межах виплати компенсацій іншій стороні за збиток, нанесений внаслідок такого. Враховуючи,  що рахунок № 2016834 компанії САК 24 включав витрати, що пов'язані із заподіянням шкоди третім особам з вини Позивача, ТзОВ «Овертранс», то керуючись цією нормою, кореспондент САТ «СОФАГ» відшкодував Позивачу витрати на прибирання автобану у сумі 6 839,04 Євро, яка пізніше, 15.04.2009 р. була відшкодована кореспонденту зі сторони Відповідача.

Сума у розмірі 20 682,11 євро, не була відшкодована Позивачу кореспондентом САТ «СОФАГ», як витрати, що не передбачені параграфом 823 ЦК Німеччини, і є такими, що відшкодовуються за договорами страхування КАСКО. Зазначені витрати пов'язані із рятуванням    належного    Позивачу    автомобіля    з    напівпричепом    та    буксируванням транспортного засобу з автобану, відновлення напівпричепу, що належить ТзОВ «Овертранс». 3 врахуванням вимог параграфів 12, 82, 83, Закону Німеччини, «Про договір страхування», витрати, пов'язані із евакуацією напівпричепу, що належить позивачу, гасіння пожежі на його транспортному засобі, відноситься до страхування транспортного засобу, яке не пов'язане із договором страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом встановлено:

Позовні вимоги  Позивача обґрунтовані  невиконанням  Відповідачем  зобов‘язань, передбачених  договором страхування № 132/21  та не відшкодуванням  збитків, заподіяних  транспортними  засобами страхувальника майну третіх осіб внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди, яка  трапилась  05.08.2008 року   на автобані   №4 (Німеччина).

Як з‘ясовано в судовому  засіданні - між  Товариством з  обмеженою відповідальністю  «Овертанс»(страхувальник за договором) та ПАТ «Акціонерна  страхова  компанія «ІНГО Україна»в особі  його Львівської філії (страховик  за договором)  06.02.2008 року  було укладено  договір страхування  № 132/21, за яким  страховик  взяв  на себе зобов‘язання по відшкодуванню збитків,  заподіяних  транспортними засобами  страхувальника життю, здоров‘ю та майну  третіх  осіб внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди  на час  перебування  їх у  країнах –членах  міжнародної  системи «Зелена карта».

18.02.2008 року  між сторонами  укладені 2 поліси  обов‘язкового  страхування  цивільної  відповідальності  власників  транспортних засобів на умовах  міжнародної  системи  авто страхування «Зелена карта»зі строками  дії до 17.02.2009 року: № 5648278 на  автомобіль  Volvo  FH 12,  реєстраційний номер 28895 ТА та № 5648281                       на  напівпричіп  Krone, реєстраційний  номер 13182 ТН.

05.08.2008 року  на автобані № 4 (Німеччина) у напрямку  Дрездена –205.00  кілометр  об 11 год. 15 хв.,здійснюючи  міжнародне  вантажне перевезення за маршрутом  Німеччина-Україна,  водій  автомобіля Volvo  FH 12 Ткаченко  Олексій  потрапив у  дорожньо-транспортну  пригоду, внаслідок  якої  згорів  напівпричіп з вантажем, а також  було пошкоджено  поверхню  проїжджої  частини  та дорожній  знак,  відбулось  займання  схилу  узбіччя.

Водій  повідомив інспекцію дорожньої поліції м. Йени (Німеччина)  про настання  дорожньо-транспортної  пригоди та вжив  усіх  запобіжних заходів з метою  припинення пожежі  та зменшення  матеріальних збитків.

Позивач у свою чергу  повідомив  Відповідача  про настання  дорожньо-транспортної пригоди. Після  проведення робіт з  пожежогасіння  поліцією,  було  викликано підприємство CARCOMPLETE24 GmbH з метою  проведення  заходів з очистки  автобану та забезпечення  порядку  дорожнього руху. Підприємство CARCOMPLETE24 GmbH у свою чергу виставило рахунки Позивачу, які були ним оплачені з метою вжиття заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення:      № 2016834 від 07.08.2008 року за послуги по проведенню заходів з очистки автобану і забезпечення порядку дорожнього руху на загальну суму 27 521,15 Євро; № 2016834/1    від 11.08.2008 року за послуги по зберіганню тягача та пошкодженого н/причіпу на загальну суму 850,73 Євро; № 2016834/2 від 11.08.2008 року за послуги по утилізації вантажу після аварії на загальну суму 28 560,00 Євро; № 2016834/3 від 13.08.2008 року за послуги по завантаженню пошкодженого н/причіпу на транспортний засіб Позивача з метою доставки його в Україну на загальну суму 1 413,23 Євро; № 2016834/4 від 11.08.2008 року за послуги по кінцевому розрахунку відповідних робіт пов'язаних з утилізацією вантажу внаслідок ДТП на загальну суму 4 075,19 Євро.

Відповідачем було здійснено відшкодування позивачу по рахунку № 2016834/2 від 11.08.2008 року за послуги з утилізації вантажу після аварії на загальну суму 28 560,00 Євро та рахунку № 2016834/4 від 11.08.2008 року за послуги по кінцевому розрахунку відповідних робіт пов'язаних з утилізацією вантажу внаслідок ДТП на загальну суму          4 075,19 Євро у відповідності до договору № 640800337 страхування відповідальності автоперевізника від 27.01.2008 року.

Як стверджує Позивач, Відповідач не здійснив страхового відшкодування в частині збитку оплаченого позивачем згідно рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року транспортно-дорожній службі CARCOMPLETE24 GmbH за послуги по проведенню заходів з очистки автобану і забезпечення порядку дорожнього руху на загальну суму 200 996,67 грн. (27 521,15 Євро).

Як вбачається із матеріалів справи Позивач звернулося із заявою № 1120 від 03.11.2008 року про відшкодування цієї шкоди, та отримав відповідь-лист № 2692 від 20.11.2008 року  про те, що справа стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 05.08.2008 року на території Німеччини розглядається кореспондентом ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» SOVAG AG.

Відповідачем було відправлено листа № 1457 від 26.05.2009 року де зазначено, що урегулювальником даної справи на території Німеччини підприємством SCHWARZMEER UND OSTSEE VERSICHERUNGS-AKTIENGESEILSCHAFT SOVAG визнається лише частина суми - 6 839,04 Євро (від 27.02.2009 року), як збиток, що був заподіяний внаслідок дорожньо-транспортної пригоди третім особам транспортними засобами Страхувальника (Позивача) по полісу обов'язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи «Зелена Карта». Решта суми - 21 774,06 Євро не підлягає виплаті страхування відповідальності автовласників перед третіми особами згідно із законом Німеччини про обов'язкове страхування у межах системи «Зелена Карта», а являється збитком, що може бути відшкодовано при умові наявності добровільного договору страхування  - автокаско, при цьому не посилаючись на будь-які нормативно-правові акти, що є підставою такої відмови.

Згідно банківської виписки від 25.06.2009 року урегулювальником даної справи на території Німеччини SCHWARZMEER UND OSTSEE VERSICHERUNGS-AKTIENGESEILSCHAFT SOVAG було здійснено частково страхове відшкодування у розмірі 5 747,09 Євро рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року. Позивач у свою чергу звернувся до підприємства CARCOMPLETE24 GmbH з метою надання роз'яснення відносно тих затрат у рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року, що були віднесені безпосередньо на транспортування пошкодженого н/причіпу Krone, реєстраційний номер 13182ТН з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця стоянки (господарського двору).

Як вбачається з матеріалів справи підприємство CARCOMPLETE24 GmbH 05.10.2009 року надало відповідь, що такі затрати у рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року на транспортування пошкодженого н/причіпу Krone, реєстраційний номер 13182ТН з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця стоянки (господарського двору) становили лише 1 594,64 Євро.

Для здійснення перекладу з німецької мови на українську рахунку № 2016834 від 07.08.2008 року та листа підприємства CARCOMPLETE24 GmbH від 05.10.2009 року Позивач звернувся до перекладача та оплатив 270,00 грн., згідно рахунку № 332 від 12.11.2009 року та акту виконаних робіт з надання перекладацьких послуг від 12.11.2009 року.

Позивач подав заяву  про збільшення розміру позовних вимог в якій  зазначається, що сума збитку становить 241 184,20 грн. (27 521,15 - 5747,09 - 1594,64 = 20 179,42 Євро). Офіційний курс гривні до Євро станом на 19.11.2009 року НБУ встановлено у розмірі 100 Євро = 1195,1989 грн.

За порушення строків оплати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивач просить суд окрім суми основного боргу в розмірі 241 184,20 грн. (20179,42 Євро) стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 32 801,05 грн. та 3% річних, що  складають 6 977,82 грн.

Окрім цього, Позивач просить стягнути пеню у відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у розмірі 52 743,33 грн. та 270,00 грн. витрат за надання перекладацьких послуг.

На підтвердження своїх заперечень Відповідачем було надано до матеріалів справи Договір від 26.11.2003 року (СОГЛАШЕНИЕ заключенное в Гамбурге 26.11.2003 г.) який було укладено між Чорноморсько-Балтійським Страховим акціонерним товариством СОФАГ та Акціонерною страховою компанією «Остра Київ».Судами витребовувались  у Відповідача копія статуту Відповідача, а також докази вступу в силу угоди між Відповідачем і третьою особою від 26.11.2003 року в порядку передбаченому п. 1 параграфу 4 вказаної угоди. У поданому відзиві відповідачем зазначено, що виплата компенсацій страхувальнику ТзОВ «Овертранс» проводилося кореспондентом САТ «СОФАГ» у розмірі 14 327,8 Євро з урахуванням гонорару на підставі дебет-ноти від 05.03.2009 року та дебет-ноти від 21.01.2009 року у той час, як фактично відшкодовано 25.06.2009 року - 5 747,09 Євро.

Окрім цього, подані 09.02.2010 року Відповідачем копії Страхових актів: № 024 від 04.03.2009 року; № 061від 08.04.2009 року та платіжні доручення: № 39 від 11.03.2009 року; № 93 від 15.04.2009 року засвідчують, що відповідачу оплатила САТ «СОФАГ»16 476,15 Євро.

Відповідно  до ЗУ «Про страхування»- добровільне  страхування –це страхування, яке здійснюється  на основі  договору між  страхувальником та страховиком. Загальні умови і порядок  здійснення  добровільного страхування  визначаються  правилами  страхування,  що встановлюються  страховиком  самостійно  відповідно  до вимог цього  Закону.  Конкретні умови  страхування визначаються  при  укладенні  договору страхування відповідно  до законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи сторонами скріплено відтисками печаток та підписами повноважних представників договір страхування  № 132/21 від 06.02.2008 року, згідно якого відповідач вз'яв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, заподіяних транспортними засобами позивача життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на час перебування їх у країнах-членах міжнародної системи «Зелена Карта».

У відповідності до п. 1, п. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За ч. 1  Статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до Статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо, він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи, зобов'язань щодо відшкодувань збитків, що було завдано внаслідок дорожньо-транспортною пригодою Відповідач у повному обсязі не виконав.

ТзОВ «Овертранс» не здійснювало  ремонтних робіт  по відновленню  пошкодженого  транспортного  засобу у Німеччині, а своїми силами  доставило його  в Україну ( підтверджується  листом  ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»№ 524  від 27.08.2008 року та Актом  огляду № 1  від 27.08.2008 року).

У відповідності до п. 12 ч. 1  ст. 44 Закону України  «Про міжнародне  приватне право», у разі  відсутності згоди  сторін договору  про вибір права, що підлягає  застосуванню до Договору  Страхування № 132/21 від 06.02.2008 року, застосовується  право держави, в якій  сторона повинна  здійснити виконання, яке  має вирішальне  значення для  змісту договору, за договором страхування -  страховик  ПАТ «Акціонерна  страхова компанія «ІНГО Україна»в особі  його  Львівської філії).

ТзОВ «Овертранс» звернулося  до підприємства CARCOMPLETE 24 GmbH з метою  надання роз‘яснення відносно тих затрат у рахунку № 2016834  від 07.08.2008 року, що були віднесені безпосередньо  на транспортування пошкодженого  н/причіпу Krone, реєстраційний  номер 13182 ТН з  місця  дорожньо-транспортної  пригоди до місця  стоянки  (господарського  двору) і може  бути віднесено  до витрат, що відшкодовується  у відповідності до  добровільного  договору  страхування -  автокаско.

05.10.2009 року  підприємство CARCOMPLETE 24 GmbH надало Позивачу  відповідь, що  такі затрати  у  рахунку № 2016834  від 07.08.2008 року  на транспортування  пошкодженого  н/причіпу Krone, реєстраційний  номер 13182 ТН з місця  дорожньо-транспортної  пригоди до місця  стоянки (господарського двору)  становили лише 1594,64 Євро. Відтак, ТзОВ «Овертранс» окремо  здійснило оплату  рахунку CARCOMPLETE 24 GmbH № 2016834/1 від 11.08.2008 року за послуги по зберіганню  тягача  та пошкодженого н/причіпу на   суму 850,73 Євро. Однак даний факт не  стосується   суми позовних вимог.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов’язань перед Позивачем.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

За розрахунком Позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення складає 39 778,87 грн. (32 801,05 грн. інфляційні втрати, 6 977,82 грн. - 3% річних). За уточненим розрахунком Позивача, що знаходиться у матеріалах справи, розмір пені за весь час прострочення складає 52 743,33 грн.  Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Стосовно вимоги про стягнення 32 801,05 грн. інфляційних втрат, то вказане обезцінення грошової одиниці України вже враховане Позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог відповідно до офіційного курсу гривні до євро станом на 19.11.2009 р. Тому вказана вимога до задоволення не підлягає.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 270,00 грн. проведеної ним оплати за надання перекладацьких послуг, то вказана вимога є безпідставною, так як не є судовими витратами позивача в розумінні ст. 44 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна»в особі Львівської філії (м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 80а код ЄДРПОУ 25562331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс», (м. Пустомити, вул. Грушевського, 23, Львівська область, МФО 325978, код ЄДРПОУ 30626867)  241 184,20 грн.  основного боргу,      52 743,33 грн. пені, 6 977,82 грн.  - 3% річних, 300905 грн.  державного мита та 212 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

              3.   У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

4.          Наказ видати відповідно  до вимог  ст. 116 ГПК України.

Суддя