Рішення

від 27.04.2011 по справі 7/5027/218/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/5027/218/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.           Справа № 7/5027/218/2011.

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ”

до відповідача   Унітарного приватного підприємства “Сантехбудмеханізація”

про стягнення боргу за договором підряду –  10108,00 грн.

Суддя                                             О.С. Тинок

Секретар судового засідання       А.В. Кошман

Представники:

від позивача –не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ” звернулося з позовом до Унітарного приватного підприємства “Сантехбудмеханізація” про стягнення боргу за договором підряду у сумі 10108,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те,  що згідно укладеного між сторонами договору підряду № 0908/2010-ПМЛ від 09 серпня 2010 року зобов'язувався виконати роботи по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100 Ш 630 мм. та з'єднувальних деталей, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт. Позивач зазначає, що 03 листопада 2010 року між сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000024 на загальну суму 10000,00 грн. Також, позивач вказує, що 31 січня 2011 року направив відповідачу претензію з вимогою оплатити виконані роботи у сумі 10000,00 грн. Далі позивач стверджує, що відповідач оплату за виконані роботи у відповідності до умов договору та в повній мірі не провів, в результаті чого у нього виникла заборгованість у сумі 10000,00 грн., а також йому нараховані індекс інфляції у сумі 10,00 грн. та три проценти річних у сумі 98,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 400,00 грн.

18 квітня 2011 року позивач надіслав до суду письмові пояснення по справі,  в яких зазначив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу на підставі наданих пояснень, без присутності його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Не з'явлення у судове засідання представників сторін та не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

09 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ” та Унітарним приватним підприємством “Сантехбудмеханізація” укладено договір підряду № 0908/2010-ПМЛ, згідно якого позивач виконав роботу по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100 Ш 630 мм. та з'єднувальних деталей на загальну суму 10000,00 грн., а відповідач прийняв дану роботу, про що свідчить акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000024 від 03 листопада 2010 року, який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Відповідач оплату за роботу по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100 Ш 630 мм. та з'єднувальних деталей на загальну суму 10000,00 грн. у відповідності до умов договору не проводив, в результаті чого у нього існує заборгованість у сумі 10000,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2011 року, який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками. Також, відповідачу нараховані індекс інфляції у сумі 10,00 грн. та три проценти річних у сумі 98,00 грн.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних звичайних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України   з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.2. договору підряду № 0908/2010-ПМЛ від 09 серпня 2010 встановлено, що розрахунок проводиться на протязі доби після кожних п'яти робочих днів.

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість з оплати за виконані роботи по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100 Ш 630 мм. та з'єднувальних деталей у сумі 10000,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або  законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання зобов'язання має сплатити індекс інфляції у сумі 10,00 грн. та три проценти річних у сумі 98,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 400,00 грн., суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в цій частині виходячи з наступного.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Також, слід зазначити, що нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника. (П. 10 Листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”).

Однак, позивачем не надано суду жодних належних доказів щодо отримання ним послуг з правової допомоги у адвоката та оплати послуг адвоката.

Таким чином, у суду немає передбачених законом підстав вважати витрати позивача на правову допомогу у сумі 400,00 грн. як інші витрати, або витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Судові витрати з оплати державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями  4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Унітарного приватного підприємства “Сантехбудмеханізація” –вул. Миколаївська, 34Ж, м. Чернівці, код 32790737 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ” –вул. Хмельницька, 10, м. Київ, код 35703799 –заборгованість у сумі 10000,00 грн., індекс інфляції у сумі 10,00 грн., три проценти річних у сумі 98,00 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.          Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу у сумі 400,00 грн.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27 квітня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 квітня 2011 року.

                   Суддя                                                                  О.С. Тинок