Постанова

від 04.05.2011 по справі 9/275-10-5269

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/275-10-5269

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р. Справа № 9/275-10-5269

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мацюри П.Ф.,

суддів Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.    

при секретарі судового засідання Подуст Л.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні:

від позивача: не з'явився

від відповідача:  Скляр І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест"

на рішення господарського суду Одеської області від 26січня 2011 р.

у справі №9/275-10-5269

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест"

про  стягнення 8912,22 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" 6238,4 грн. заборгованості за договором відступлення права вимоги №2 від 08.09.2009 р.,  інфляційних витрат  у сумі 989,49  грн, суму 3% річних –280,34 грн., суму пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1403,99 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26 січня 2011 року у справі №9/275-10-5269 (суддя Меденцев П.А.) позов ТОВ "Укрцегла" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест"  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла"  заборгованість в сумі 6238,40 грн., інфляційних витрат –989,49 грн., пеню –874,51 грн., 3% річних –280,34 грн., 95,94 грн. витрат по держмиту, 221,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що  обов'язок розрахунку з позивачем виник з дати укладання договору відступлення права вимоги №2 від 08 вересня 2009 року, надання ТОВ "Гефест" листа №09/08-2 від 08.09.2009 р. та рахунку №U-0001523 від 08.08.2009 р., факт виконання договірних зобов'язань відповідач не заперечує, як і не заперечує заборгованість яка виникла по сплаті рахунку. Також  факт заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 16.04.2010 р., підписаного сторонами по справі та скріпленого печатками, а отже несплатою боргу ТОВ „Гефест” порушує свої договірні зобов'язання. Суд першої інстанції також визнав правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо сплати відповідачем пені, 3% річних та індексу інфляції, однак зменшив розмір пені до 874,51 грн., на підставі того, що розрахунок пені здійснений позивачем, не відповідає нормам чинного законодавства, а саме положенням ст.232 ГК України.

          Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і постановити нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки судом не враховано, що станом на 30.12.2010 р. ТОВ "Гефест" сплатило частину боргу у розмірі 6239,4 грн., чим погасило заборгованість у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученням №292 від 30.12.2010 р. Отже за твердженнями скаржника  ТОВ "Гефест" виконало свої зобов'язання у повному обсязі у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем відсутня.

Представник позивача у судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.02.2011 р. та від 06.04.2011 р. Тому колегія судів господарського суду апеляційної інстанції вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Гефест", за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати. Також представником відповідача в судовому засіданні були надані додаткові документи, які підтверджують сплату суми основного боргу та погашення заборгованості перед позивачем повністю.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрцегла" звернулось до суду першої інстанції з позовом про стягнення з ТОВ "Гефест" 6238,4 грн. основного боргу за договором відступлення права вимоги №2 від 08 вересня 2009 р.

Окрім того, позивачем були заявлені вимоги щодо сплати пені у розмірі 1403,99 грн., 3% річних у розмірі 280,34 грн., індексу інфляції у розмірі 989,49 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ "Союз"  та ТОВ "Укрцегла" був укладений договір відступлення права вимоги №2 від 08 вересня 2009 року, відповідно до якого, ТОВ "Союз" передає, а ТОВ "Укрцегла" приймає на себе зобов'язання за відносинами поставки товару, зокрема  право вимоги оплати поставленого товару на суму 8238,40 грн.

Предметом вказаного договору є право вимоги позивача на оплату відповідачем поставленого товару, а також зобов'язання відповідача розрахуватися за поставлений товар, в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав(п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору сума вартості несплачених відповідачем товарів складала 8238,4 грн.

За умовами спірного договору ТОВ "Укрцегла" повинно було надіслати письмове повідомлення ТОВ "Гефест" про заміну кредитора у основному зобов'язанні.

На виконання зазначених вимог договору  ТОВ "Союз" листом за № 09/08-2 від 08 вересня 2009 року повідомило ТОВ "Гефест" про укладання договору відступлення права вимоги №2 від 08 вересня 2009 року та надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" права вимоги оплати поставленого товару на суму 8 238,40 грн., та надало копію наведеного договору і рахунок - фактуру №U - 0001523 від 8 вересня 2009 року.

Судом першої інстанції правильно встановлений факт визнання відповідачем заборгованості на момент підписання акту звірки взаєморозрахунків, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 16.04.2010 р, підписаного представниками обох сторін, підписи яких завірені печатками позивача та відповідача (а. с. 12).

Згідно з вказаним актом звірки взаєморозрахунків, на момент підписання акту звірки сума заборгованості ТОВ "Гефест" за оплату поставленого товару склала 8238,40.

13.07.2010 року відповідач на виконання зобов'язання здійснив часткову оплату боргу у сумі 2000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "Укрцегла" (а. с. 13).

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу, при цьому справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у судах першої інстанції. Законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряються у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла", з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вже було зазначено вище, відповідач 30 грудня 2010 року здійснив повністю оплату боргу перед позивачем у сумі 6239,4 грн. що підтверджується платіжним дорученням №292 від 30.12.2010 р.

Тобто до прийняття оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції, відповідач повністю розрахувався з позивачем, а тому підстав для повторного стягнення з відповідача 6239,4 грн. немає.

Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої  суми та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання -  є  не правомірною  та не обґрунтованою, оскільки позивачем не було надано договору на підставі якого була нарахована пеня та не зазначені строки виконання грошового зобов'язання. Відсутні дані про звернення ТОВ "Союз" і ТОВ "Укрцегла" до відповідача з вимогою погашення грошового зобов'язання. Отже колегія судів господарського суду апеляційної інстанції не вбачає підстав  для стягнення з відповідача пені.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест”, про скасування рішення місцевого господарського суду та у відмові у позові у зв'язку з порушенням норм процесуального і матеріального права, які призвели до прийняття неправильного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 26 січня 2011 року у справі №9/275-10-5269 скасувати.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" у задоволені позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                         П.Ф. Мацюра

            Судді                                                                              Е.І.Андрєєва

                                                                                   Н.В. Ліпчанська