Постанова
від 11.05.2011 по справі 57/216-10
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 57/216-10

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Полякова Б.М. - головуючог о,

Коваленка В.М. (доповідач у с праві),

Панової І.Ю.,

розглянувши касаційну ска ргу ліквідатора публічного акціонерного товариства "Зем ельний банк" - О.М. Угрімова, м . Харків

на постанову від 28.02.2011 р. Харківського апе ляційного господарського су ду

у справі № 57/216-10 господарського суду Харківської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м . Харків

до акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприянн я", м. Харків

про стягнення 1 147 920 грн. 04 коп.

в судовому засіданні взял и участь представники:

ПАТ "Земельний банк" ОСОБА_1, довір.,

АТ "Лізингова компанія "Спр ияння" ОСОБА_2, довір.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Харківської області в ід 14.12.2010 року, що прийнято у спра ві № 57/216-10 (суддя - Аюпова Р.М.) позов публічного акціоне рного товариства "Земельний банк" (далі - Позивач, Банк) до акціонерного товариства "Лі зингова компанія "Сприяння" (д алі - Відповідач, Компанія) п ро стягнення 1 147 920 грн. 04 коп. задо волений повністю, а на Відпов ідача покладені судові витра ти.

Не погодившись із цим рішен ням суду першої інстанції, ак ціонерне товариство "Лізинго ва компанія "Сприяння" зверну лося до Харківського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росило рішення господарсько го суду Харківської області від 14.12.2010 року скасувати та прий няти нове, яким у задоволенні позову Банку відмовити повн істю.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 28.02.2011 року (головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Біл оусова Я.О., Пуль О.А.) апеляційн у скаргу задоволено частково : рішення господарського суд у Харківської області від 14.12.20 10 року скасовано, а проваджен ня у справі припинено.

Не погоджуючись з цією пост ановою суду апеляційної інст анції, ліквідатор публічног о акціонерного товариства "З емельний банк" - О.М. Угрімов з вернувся до Вищого господарс ького суду України з касацій ною скаргою, в якій просить ск асувати постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 28.02.2011 року в части ні скасування рішення господ арського суду Харківської об ласті від 14.12.2010 року та припинен ня провадження у справі, а ріш ення господарського суду Хар ківської області від 14.12.2010 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивова на порушенням судом апеляцій ної інстанції норм матеріаль ного права, зокрема ст.ст. 92, 93, 96 З акону України "Про банки і бан ківську діяльність", ст. 601 Циві льного кодексу України, а так ож норм процесуального права .

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обгов оривши доводи касаційної ска рги, перевіривши наявні мате ріали справи, проаналізувавш и застосування судами норм м атеріального та процесуальн ого права, колегія суддів дій шла висновку, що касаційна ск арга підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.

Під час розгляду справи суд ом першої інстанції було вст ановлено, що заявлена до стяг нення сума заборгованості Ко мпанії перед Банком за уклад еним між ними кредитним дого вором № 78-08/К від 11.09.2008 року підтве рджується матеріалами справ и, не заперечується Відповід ачем, а тому позовні вимоги пі длягають задоволенню. При ць ому, суд проаналізував норми права, на підставі яких, на йо го думку, позов слід задоволь нити.

Скасовуючи це рішення, суд а пеляційної інстанції погоди вся із правомірністю заявлен их позовних вимог, однак вста новив, що Відповідачем була н адіслана Банку заява про зар ахування зустрічних однорід них вимог, яка може бути задов олена ліквідатором Банку, ос кільки стосовно останнього в ідкрита ліквідаційна процед ура, і здійснення зарахуванн я зустрічних однорідних вимо г не протиричить порядку зад оволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі Бан ку та забезпечує здійснення ліквідаційної процедури Поз ивача. За цих підстав провадж ення у справі було припинено за відсутністю предмету спо ру.

Однак, суд касаційної інста нції не погоджується із цими висновками, оскільки вони зр облені з невірним застосуван ням норм Цивільного кодексу України та норм Закону Украї ни "Про банки і банківську дія льність".

Так, нормами ст. 601 Цивільного кодексу України встановлено , що зобов'язання припиняєтьс я зарахуванням зустрічних од норідних вимог,строк виконан ня яких настав, а також вимог, строк виконання яких не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги. Зар ахування зустрічних вимог мо же здійснюватися за заявою о днієї із сторін. Між тим, норми ст. 602 цього ж кодексу встанов люють обмеження щодо зараху вання зустрічних однорідни х вимог. Відповідно до норм п. 5 цієї статті не допускаєть ся зарахування зустрічних ви мог в інших випадках, вс тановлених договором або законом.

Стосовно недопустимості з арахування однорідних зустр ічних вимог до банку, відносн о якого відкрита ліквідаційн а процедура, такий випадок вр егульований положеннями ст.с т. 91, 93, 96 Закону України "Про банк и і банківську діяльність", на які, у тому числі послався суд апеляційної інстанції, одна к які цим судом були невірно з астосовані.

Так, враховуючи, як встанов лено судом апеляційної інста нції, що Банк знаходиться на с тадії ліквідації і відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, яка проводиться у відповідності до положень З акону України "Про банки і бан ківську діяльність", згадани й закон є спеціальним, а тому в сі інші закони України можут ь застосовуватись до правові дносин, в яких стороною є Пози вач, лише в тій частині, що не с уперечить положенням цього с пеціального закону.

Частиною 8 ст. 91 Закону Україн и "Про банки і банківську діял ьність" (далі - Закон про банк и) встановлено, що вимоги за зо бов'язаннями банку, які виник ли під час проведення ліквід ації, можуть пред'являтися ті льки в межах ліквідаційної п роцедури. В статті 93 Закону пр о банки законодавець визначи в порядок здійснення ліквіда тором заходів щодо підготовк и задоволення вимог кредитор ів, який передбачає складенн я акцептованих ним вимог для затвердження Національним б анком України; тільки після з атвердження Національним ба нком цього переліку він набу ває статусу реєстру кредитор ських вимог до Банку і у лікві датора з' являється можливі сть задовольняти вимоги кред иторів у порядку встановлено му ст. 96 Закону про банки, тобто лише у визначеній законодав цем певній черговості.

Отже, нормами глави 16 (Лікв ідація банків) Закону про бан ки встановлений певний поря док погашення вимог кредитор ів, а залік зустрічних однорі дних вимог між кредитором та боржником в період здійснен ня ліквідаційної процедури б анка не може бути проведений , оскільки це фактично є погаш енням вимог кредитора в пору шення порядку, встановленого ст.ст. 93, 96 Закону про банки та по за межами встановленої лікві даційної процедури.

Крім цього, суд касаційної і нстанції погоджується із дов одами скаржника про те, що за п риписами норм ч. 6 ст. 93 Закону п ро банки погашення вимог до б анку до моменту завершення с кладання переліку вимог та й ого затвердження Національн им банком України є правом ліквідатора банку (а не йо го обов'язком) та таке погаш ення допускається лише за уг одами, що забезпечують здійс нення ліквідаційної процеду ри, та з дозволу Націон ального банку України.

При цьому, слід зазначити, щ о відповідно до норм ч. 2 ст. 96 в казаного закону до витрат, по в'язаних із здійсненням лікв ідаційної процедури, погашен ня яких здійснюється позачер гово протягом усієї процедур и ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердж еного Національним банком Ук раїни, належать: оплата дер жавного мита; витрати на опуб лікування оголошення про лік відацію банку; витрати на пуб лікацію інформації про поряд ок продажу майна банку; витра ти ліквідатора, пов'язані з у триманням і збереженням акти вів банку; витрати на оцінку т а продаж майна; витрати на про ведення аудиту; витрати на оп лату роботи ліквідатора (вкл ючаючи залучених для забезпе чення здійснення повноважен ь ліквідатора осіб); витрати н а виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банк у; оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомо ги.

Отже, суд апеляційної інста нції, не встановивши, зокрема , факт наявності дозволу Наці онального банку України на п огашення вимог Компанії до Б анку та зазначивши що зараху вання зустрічних однорідних вимог Компанії до Банку не су перечить визначеним вище пов новаженням ліквідатора Банк у та забезпечує здійснення л іквідаційної процедури, неві рно застосував вказані норми Закону про банки.

У зв'язку з викладеним, суд к асаційної інстанції не погод жується із висновком суду ап еляційної інстанції про зара хування зустрічних однорідн их вимог на підставі заяви Ко мпанії до Банку та, відповідн о, погашення шляхом такого за рахування заявленої до стягн ення у даній справі суми борг у Компанії перед Банком за ук ладеним між ними кредитним д оговором та відповідно, прип инення провадження у справі за відсутністю предмету спор у.

Поряд з цим, суд погоджуєтьс я із доводами судів попередн іх інстанцій про підтверджен ність матеріалами справи зая вленої Банком до стягнення з Компанії заборгованості по кредитному договору станом на дату подання позову, яка (за боргованість) не заперечувал ась Відповідачем, у зв'язку з ч им підтримує, як законний, обґ рунтований та правомірний ви сновок суду першої інстанції про задоволення позову у пов ному обсязі.

За таких обставин та керуюч ись повноваженнями, визначен ими п. 6 ст. 1119 ГПК України, суд ка саційної інстанції вважає, щ о оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підля гає скасуванню, як незаконна , а рішення суду першої інстан ції - залишенню в силі, як так е, що відповідає обставинам с прави та нормам діючого зако нодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст . 601, 602 Цивільного кодексу Украї ни та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора публічного акц іонерного товариства "Земель ний банк" - О.М. Угрімова задов ольнити.

2. Постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 28.02.2011 р. у справі № 57/216-10 скасувати.

3. Рішення господарськ ого суду Харківської області від 14.12.2010 року у справі № 57/216-10 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

І.Ю. Панова

Постанова виготовлена та п ідписана 12.05.2011 року.

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення11.05.2011
Оприлюднено16.05.2011
Номер документу15156017
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —57/216-10

Ухвала від 13.01.2011

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О. В.

Ухвала від 24.11.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аюпова Р.М.

Ухвала від 15.11.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аюпова Р.М.

Ухвала від 16.01.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Коваленко В.М.

Постанова від 11.05.2011

Господарське

Вищий господарський суд України

Коваленко В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні