Ухвала

від 19.04.2011 по справі 2а/0570/2150/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Гімон М .М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року справа №2а/0 570/2150/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевч енка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Гімона М .М.

суддів Василенко Л.А. , Кар пушової О.В.

при секретарі судового за сідання Барбаш Л.О.,

за участю представника поз ивача Буданової О.О., пред ставника відповідача Ніко люкіної Н.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Спільного підприємс тва «Імпекс-Техно» на постан ову Донецького окружного адм іністративного суду від 03 бер езня 2011 року у справі № 2а/0570/2150/2011 за позовом Спільного підприємс тва «Імпекс-Техно» до Жовтне вої міжрайонної державної п одаткової інспекції м.Маріуп оля про визнання недійсними податкових повідомлень-ріш ень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 03 березня 2011 року у справ і № 2а/0570/2150/2011 у задоволені позову Спільного підприємства «Імп екс-Техно» до Жовтневої міжр айонної державної податков ої інспекції м.Маріуполя про визнання недійсними податк ових повідомлень-рішень № 0 000112310 та № 0000122310 від 26.01.2011 року в ідмовлено.

Не погодившись з рішенням с уду першої інстанції, позива чем подана апеляційна скарга , в якій він просить скасувати постанову суду першої інста нції та прийняти нову постан ову, якою задовольнити позов ні вимоги.

В обґрунтування апеляційн ої скарги позивач зазначив, щ о висновок суду першої інста нції та відповідача про безт оварність господарських опе рацій та нікчемність укладен их угод між позивачем та ПП «М аксима» не ґрунтується на но рмах діючого законодавства т а наявних у справі доказах. Ап елянт зазначає, що придбання СП «Імпекс-Техно» товару у П П «Максима» підтверджується видатковими накладними та п одатковими накладними, а так ож довіреностями на отриманн я товару. При цьому порушень п одаткового законодавства до пущено не було. Апелянт зазна чає, що оскільки угода укладе на між придбання СП «Імпекс-Т ехно» та ПП «Максима» у судов ому прядку недійсною не визн авалася, то висновки відпові дача про порушення з боку поз ивача податкового законодав ства із заниженням податкови х зобов' язань є необґрунтов аними, а тому прийняті податк ові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов ' язань з ПДВ та податку на пр ибуток є протиправними і під лягають скасуванню.

Представники позивача в су довому засіданні просили апе ляційну скаргу задовольнити , а постанову суду першої інст анції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив а пеляційну скаргу залишити бе з задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити б ез змін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслуха вши пояснення сторін, переві ривши матеріали справи, коле гія суддів, здійснюючи апеля ційний перегляд справи в меж ах апеляційної скарги, вважа є, що останню необхідно залиш ити без задоволення, а рішенн я суду першої інстанції зали шити без змін з наступних під став.

Судами першої та апеляційн ої інстанції встановлено, що СП «Імпекс-Техно» зареєстро ване 29.12.1995р. і є юридичною особо ю, перебуває на обліку як плат ник податків в Жовтневій між районній державній податко вій інспекції м.Маріуполя (да лі Жовтнева МДПІ).

Як вбачається з видаткових накладних № РН-0001985 від 30.09.2009 р. та № РН-0000446 від 03.03.2010 р., а також подат кових накладних № 1985 від 30.09.2009 р. і № 446 від 03.03.2010р. СП «Імпекс-Техно» придбало у ПП «Максима» дизе льне пальне у кількості 4000 літ рів на загальну суму 26426,00 грн., у тому числі ПДВ 4404,33 грн.

Позивачем вказана сума ПДВ за зазначеними податковими накладними № 1985 від 30.09.2009 р. і № 446 ві д 03.03.2010 р. була включена до подат кового кредиту відповідного періоду, а саме за вересень 2009 року в сумі 2333,33 грн. та за березе нь 2010 року в сумі 2071,00грн.

За цими господарськими опе раціями позивачем до валови х витрат було включено у 3 квар талі 2009 року 2916,66 грн. та у 1 кварт алі 2010 року 2588,75 грн., які були спл ачені за товари що придбалис ь у ПП «Максима».

21.12.2010 року відповідачем була проведена документальна нев иїзна перевірка СП «Імпекс-Т ехно» з питань підтвердження отриманих від платника пода тків ПП «Максима» відомостей за період 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., за рез ультатами якої був складений акт №3355/23-2/24065731 від 21.12.2010 р.

Як вбачається з акту переві рки, податковий орган дійшов висновку про порушення пози вачем п. 5.1 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість», які поляг ають у незаконному відображе ні в податковому обліку і зві тності господарських операц ій з придбання товарно-матер іальних цінностей від ПП «Ма ксима» на загальну суму 26426,00 гр н., у т.ч. ПДВ 4404,33грн., реальне вик онання яких не підтверджено документально. Крім того, дог овори, за яким відбулися ці го сподарські операції, податко вий орган вважає нікчемним з посиланням на ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 228 ЦК України, тому в силу ст . 216 ЦК України вони не створюю ть юридичних наслідків, крім тих, що пов' язані з їх недійс ністю. Такий висновок обґрун товано і висновками акту № 299/23- 1/34273396 від 30.06.2010р. позапланова неви їзна перевірка ПП «Максима» з питань дотримання вимог по даткового, валютного та іншо го законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., проведеної ДПІ у Іллічівському районі м. Марі уполя, де зазначено, що у ПП «М аксима» відсутні трудові рес урси, основні засоби та вироб ниче обладнання для здійснен ня господарської діяльності , відсутні об' єкти оподатку вання при придбанні та прода жу товарів (послуг) з 01.01.2009р. по 31.03 .2010 року.

26.01.2011 року відповідачем на пі дставі акту перевірки згідно з п.п. 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54, 123.1 ст. 123 Под аткового кодексу України бул и прийняті податкові повідом лення-рішення № 0000112310, яким в изначено позивачу суму подат кового зобов' язання з подат ку на додану вартість у розмі рі 5505,00грн., у тому числі за основ ним платежем 4404,00 грн., за штрафн ими фінансовими санкціями 1101, 00 грн. та № 0000122310, яким позивач у визначено податкові зобов' язання з податку на прибуток у розмірі 6881,25 грн., у тому числі за основним платежем 5505,00 грн., з а штрафними (фінансовими) сан кціями - 1376,25 грн.

Відмовляючи в задоволені п озовних вимог, суд першої інс танції виходив з того, що в суд овому засіданні не було дове дено, що на підставі договорі в, укладених між позивачем та ПП «Максима» за спірними уго дами дійсно відбулись господ арські операції з поставки т оварів, які відображені в пер винних бухгалтерських докум ентах, а саме видаткових накл адних, податкових накладних і т.і., а відповідно і зазначен і в них суми позивачем були бе зпідставно віднесені до пода ткового кредиту та валових в итрат, що вплинуло на обсяг по даткових зобов' язань позив ача в бік їх зменшення.

Колегія суддів погоджуєть ся з вказаними висновками су ду першої інстанції, оскільк и вони ґрунтуються на дослід жених по справі доказах, яким дана належна правова оцінка .

За приписами пункту 5.1 ст. 5 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств» вс тановлено, що під терміном «в алові витрати виробництва та обігу»(далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких в итрат платника податку у гро шовій, матеріальній або нема теріальній формах, здійснюва них як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які пр идбаваються (виготовляються ) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діял ьності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплаче них (нарахованих) протягом зв ітного періоду у зв'язку з під готовкою, організацією, веде нням виробництва, продажем п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, у тому числі витра ти з придбання електричної е нергії (включаючи реактивну) , з урахуванням обмежень, уста новлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ст атті.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не на лежать до складу валових вит рат будь-які витрати, не підтв ерджені відповідними розрах унковими, платіжними та інши ми документами, обов'язковіс ть ведення і зберігання яких передбачена правилами веден ня податкового обліку.

Частинами другою та третьо ю ст. 9 Закону України «Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність в Україні» пере дбачено, що підставою для бух галтерського обліку господа рських операцій є первинні д окументи, що фіксують факт зд ійснення господарської опер ації. Первинні документи пов инні бути складені під час зд ійснення господарської опер ації, а якщо це неможливо - без посередньо після її закінчен ня. Для контролю й упорядкува ння оброблених даних на підс таві первинних документів мо жуть складатися зведені облі кові документи. Первинні і зв едені облікові документи мож уть бути складені на паперов их або машинних носіях і пови нні мати обов'язкові реквізи ти: назва документа; дату і міс це складання; назва підприєм ства, від імені якого складає ться документ; зміст і обсяг г осподарської операції; одини цю виміру господарської опер ації; посади осіб, відповідал ьних за здійснення господарс ької операції і правильність її оформлення; особистий під пис або інші дані, що мають мож ливість ідентифікувати особ у, яка брала участь у здійснен ні господарської операції.

Таким чином, відображення г осподарської операції у пода тковому обліку повинно здійс нюватись відповідно до її ре ального економічного змісту на підставі первинних докум ентів бухгалтерського облік у.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» 7.4.1. Податковий кредит зв ітного періоду визначається виходячи із договірної (конт рактної) вартості товарів (по слуг), але не вище рівня звичай них цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протя гом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виг отовленням товарів (у тому чи слі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку .

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється вклю чати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати по датку, не підтверджені подат ковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті р обіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує п ерерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг ).

З наведених правових норм в бачається, що умовою правомі рності формування платником податків валових витрат та п одаткового кредиту є придбан ня ним товарів або послуг з ме тою їх використання у своїй г осподарській діяльності. Мет ою укладання таких угод пови нно бути настання реальних н аслідків з придбання товарів або послуг.

Наявність належним чином о формлених податкових наклад них є підставою для включенн я до податкового кредиту пла тника сум ПДВ за такими накла дними за умови реального вчи нення дій по виконанню госпо дарської операції. Надання п одатковому органу належним ч ином оформлених документів, передбачених законодавство м про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання , якщо податковим органом не в становлено та не доведено, що відомості, які містяться в ци х документах, неповні, недост овірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемн их правочинів.

Згідно наданих позивачем в идаткових накладних №РН-0001985 ві д 30.09.2009р. та №РН-0000446 від 03.03.2010р., він пр идбав у ПП «Максима» у вересн і 2009 року, березні 2010 року дизпал иво у кількості 4000 літрів на за гальну суму 26426,00 грн.

В суді першої та апеляційно ї інстанції було встановлено , що позивачем не доведено фак ту поставки ПП «Максима» на й ого адресу дизельного пально го, оскільки позивач не надав товарно-транспортних наклад них, подорожніх листів, які б свідчили про перевезення, зб ерігання та подальше викорис тання у господарській діяльн ості зазначеного товару, як т ого вимагають положення норм Закону України «Про перевез ення небезпечних вантажів» т а Правила перевезень вантажі в автомобільним транспортом в Україні, затверджених нака зом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363.

Проаналізувавши надані до кументи, суд першої інстанці ї обґрунтовано дійшов виснов ку, що позивачем ані під час пе ревірки, ані під час слухання справи не надано жодних доку ментів, які б підтверджували рух товару від продавця (пост ачальника) до перевізника, до покупця, тобто товарно-транс портні накладні, подорожні л исти а також документів, що пі дтверджують прийняття, оприб уткування та відвантаження т оварно-матеріальних цінност ей, розвантаження, навантаже ння товару, що має ознаки безт оварних операцій, оскільки д оказів, що товар перевозився або зберігався позивачем не надано.

Крім того, колегія суддів по годжується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що в судовому засіданні вс тановлено неможливість реал ьного здійснення спірних гос подарських операцій виходяч и з відсутності трудових рес урсів в ПП «Максима», виробни чо-складських приміщень, тех нічного персоналу, основних фондів і виробничих активів, складських приміщень.

Посилання апелянта на те, що надання для підтвердження п равомірності формування под аткового кредиту та задеклар ованих валових витрат рахунк ів, прибуткових накладних, по даткових накладних є достатн ім підтвердженням того, що го сподарські операції мали міс це і податковий облік здійсн юється відповідно до вимог д іючого законодавства, колегі я суддів вважає необґрунтова ним, оскільки наявність перв инних документів не свідчить про реальне здійснення госп одарської операції і настанн я відповідних наслідків.

Також не підтверджують цих обставин і надані позивачем акти списання пального та по дорожні листи автотранспорт у, що знаходиться у власності позивача, оскільки по них нем ожливо встановити, що витрач алось пальне, яке надходило в ід ПП «Максима».

З огляду на викладене, колег ія суддів прийшла до висновк у, що доводи апеляційної скар ги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по с уті вирішена правильно і під стави для скасування або змі ни постанови відсутні.

На підставі вищевикладено го, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, колег ія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спільно го підприємства «Імпекс-Техн о» залишити без задоволення .

Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 03 березня 2011 року у справі № 2а/0570/2150/2011 за позовом Спільного підприємства «Імпекс-Техно» до Жовтневої міжрайонної де ржавної податкової інспекці ї м.Маріуполя про визнання не дійсними податкових повідо млень-рішень № 0000112310 та № 0 000122310 від 26.01.2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної ін станції за наслідками перегл яду набирає законної сили з м оменту проголошення і може б ути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виг отовлена 22 квітня 2011 року.

Колегія суддів М.М. Г імон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова