Постанова

від 19.02.2008 по справі 33/291-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2008                                                                                  

Справа № 33/291-07 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії  суддів:

головуючого

судді     

Ясир

Л.О. (доповідача)

суддів

Логвиненка

А.О. ,Науменка І.М.,

при    секретарі    судового

засідання: Корх Д.В. 

За

участю представників сторін:

від позивача:  Кравець Андрій

Михайлович представник, довіреність №б/н  

від 18.10.07; від позивача:  Лин

Лариса Ярославівна представник, довіреність №583  від 07.09.07; від відповідача:  ОСОБА_2 представник, довіреність №730  від 14.03.07;

розглянувши

у відкритому  судовому засіданні  апеляційну скаргу

Приватного

підприємця ОСОБА_1  м. Дніпродзержинськ

на

рішення

господарського

суду від

Дніпропетровської

області 16.11.07р.  

у

справі

№33/291-07

за

позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю

“Порив - К”  м. Львів

до                    Приватного підприємця

ОСОБА_1

м.

Дніпродзержинськ

про               стягнення   187 468 грн. 95 коп.

ВСТАНОВИВ:         

Товариство  з обмеженою відповідальністю “Порив - К”  м. Львів (правонаступник товариства  з обмеженою відповідальністю “Компанія

Киянка”, яке стало  правонаступником  товариства 

з обмеженою відповідальністю “Компанія Киянка-Штайнгофф”) звернулось до

господарського суду Дніпропетровської області з 

позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ про

стягнення  з останнього 155 110 грн.  38 коп. 

основного боргу, 7075 грн. 58 коп. -3% річних та 25 282 грн. 99

коп.  інфляційних втрат.

Позовні

вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за

договором №138/0  щодо оплати товару,

поставленого позивачем.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської 

області від 16.11.07р.  по справі

№33/291-07 (суддя Рудовська І.А. )  позов  задоволено частково, з відповідача  стягнуто  

149 664 грн. 00 коп. -основного боргу з посиланням на доведеність

позовних вимог в цій частині, в решті суми відмовлено з посиланням на накладну

№003726 від 03.12.04р., яка не може бути 

прийнята судом в якості доказу 

поставки товару за спірним договором, оскільки в ній зазначена інша  угода; у зв'язку з чим стягнуто на користь

позивача 3% річних в сумі 6837 грн. 13 коп. 

та інфляційні втрати в сумі   24

339 грн.  00 коп. 

Не

погодившись з рішенням суду, приватний 

підприємець ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ звернувся з апеляційною скаргою

про його скасування, просить прийняти нове, яким  задовольнити 

позовні вимоги  частково в сумі

1270 грн. 87 коп. основного боргу, оскільки 

відповідач розрахувався  за

поставлений  позивачем  товар платіжними дорученнями на  суму 

167 730 грн. 73 коп., внаслідок чого зобов'язання  згідно статті 599 Цивільного кодексу України

на цю суму  припинилися, у зв'язку з

чим  в решті позову  має бути 

відмовлено.

Заявник

апеляційної скарги вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального

права, з неповним  з'ясуванням всіх

обставин справи, які мають значення для справи.

Позивач,

товариство  з обмеженою відповідальністю

“Порив - К”  м. Львів у відзиві на

апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні проти задоволення скарги

заперечує, вважає доводи заявника, викладені в 

апеляційній  скарзі,

безпідставними, рішення  господарського

суду Дніпропетровської області просить залишити без змін.

07.02.08р.

в судовому засідання сторонами було заявлене клопотання про продовження строку

розгляду  апеляційної скарги до

25.02.08р.   Клопотання задоволено

судовою колегією.

Заслухавши

представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши

матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню частково з наступних підстав.

09.06.03р.  року сторони 

уклали договір купівлі -продажу № 138/0, згідно з пунктом  1.1 якого, товариство  з обмеженою відповідальністю “Компанія

Киянка-Штайнгофф”  (продавець)

зобов'язався на протязі 30  календарних

днів або у погоджений сторонами термін 

виготовити  та передати у

власність  покупцю товар , а

приватний  підприємець ОСОБА_1 м.

Дніпродзержинськ (покупець) прийняти та оплатити його вартість  на умовах пункту 7.1 договору, тобто  шляхом 

передоплати, ціна  та найменування

якого  вказується в накладних, що мають

силу специфікації до договору, як це передбачено пунктом 3.1 договору. 

Відповідно

до умов вказаного договору  позивач у

період  з 03.12.04р.  по 22.04.05р. 

відвантажив  приватному  підприємцю ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ меблі

на суму 169 820 грн. 00 коп.

Факт

поставки меблів та їх отримання 

відповідачем підтверджено накладними 

на відвантаження  товару  та довіреностями отримувача , що знаходяться  в матеріалах справи .

Суму

поставки  визначено з урахуванням  транспортних витрат на доставку меблів  до відповідача.

При

цьому в накладних  вказано  як підставу 

для поставки  саме договір №138/0,

лише в накладних  №003726 підставою  поставки значиться  угода №186/0 від 06.11.06р.

Проте,  в судовому засіданні  з'ясовано, що інших  договорів 

на поставку  меблів в

спірний  період  між сторонами 

не існувало.

Отже,

позивач поставив , а відповідач  прийняв

меблі, відвантажені за накладною №003726, які слід вважати  поставленими 

на підставі договору №138/0, з чим погоджуються сторони.

За

умовами договору  (пункт 7.1  договору) покупець повинен був провести  попередню 

оплату товару, строк проведення 

якої  не встановлено.

Фактично  попередня оплата відповідачем  не проводилась і станом  на 01.08.07р. 

його заборгованість  за даними

позивача  складала 155 110 грн. 38

коп. 

Згідно

зі  статтею 655 Цивільного кодексу

України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну

грошову суму.

У

відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться. 

За

приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання

боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення

вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник

повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення

вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів

цивільного законодавства.

Оскільки  строки оплати  товару договором  не встановлено, приватний  підприємець ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ

повинен був протягом 7 днів з моменту отримання   вимоги позивача  оплатити її. Факт отримання 16.05.05р.  вимоги 

про сплату боргу  підтверджується

підписом відповідача (а.с. 152).

Відповідно

до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Посилання

відповідача на  платіжні доручення  (а.с. 71-82), згідно яких  він нібито 

перерахував  в рахунок  оплати поставлених   йому меблів 

за договором №138/0 обґрунтовано 

не прийняті місцевим господарським судом 

до уваги,  оскільки  в кожному 

платіжному  документі зазначено

цільове призначення платежу -“оплата за мебель согласно договора №101/31 от

01.03.07г.”

При

цьому кожна сума  платежу не співпадає з

сумою поставки  за договором  №138/0 від 09.06.03р.

Доводи  відповідача спростовуються і тим, що  останній платіж  за вказаними 

платіжними дорученнями  здійснено  29.0405р., але станом на 16.05.05р.  приватний 

підприємець ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ сам підтверджує наявність  в нього 

заборгованості   перед

позивачем  в сумі 111 500 грн. 00 коп.

(а.с 151).

В

судовому засіданні було з'ясовано, що між сторонами  укладено не тільки  договір 

№138/0, а і  договори №90/В від

05.02.03р. , строк дії   якого до

31.12.04р. , договір №29-СД від 24.09.01р. 

з невизначеним  строком дії (копію

якого  надав відповідач).

За

таких обставин  апеляційний господарський

суд  неодноразово  пропонував сторонам  провести 

звірку розрахунків  по своїм  договірним 

відносинам  та визначити

заборгованість  чи її відсутність  за договором №138/0.  Для цього відповідач  повинен був з'явитися до позивача. (ухвали

від 13.12.07р., 17.01.08р., 07.02.08р.)

Але

вказані вимоги суду  виконані не були.

Отже,  відповідач не довів факт виконання своїх  грошових зобов'язань, тому в силу  статті 

625 Цивільного кодексу України він повинен  сплатити 

суму боргу з урахуванням 

встановленого індексу інфляції  за

весь час  прострочення, а також 3%

річних  від простроченої  суми.

Проте,

як вже  зазначалось, сума боргу  вказана з урахуванням  транспортних витрат  на доставку 

меблів, що є  безпідставним,

оскільки  умовами договору  №138/0 не передбачено   покладання 

цих  витрат на відповідача.

За

таких обставин, з суми  боргу  , що 

не сплачена  відповідачем, слід

виключити  транспортні витрати  в сумі 4 766 грн. 67 коп. , а також  вартість уцінки  меблів в сумі 

818 грн. 40 коп., згода на що 

була  надана позивачем (а.с. 60,

61).

Отже,

сума основної заборгованості , що підлягає стягненню  складає 

149 525 грн. 31 коп., інфляційні втрати - 23 774 грн. 52 коп., річні

-6820 грн. 81 коп.

З

врахуванням викладеного, рішення по даній справі підлягає зміни, а апеляційна

скарга   частковому задоволенню.

Судова

колегія  приймає до уваги, що наказ  на виконання рішення  господарським судом  не видавався.

Судові

витрати  по апеляційній скарзі  підлягають 

відшкодуванню  частково в сумі 55

грн. 85 коп. (з суми уцінки  та

транспортних витрат).

За

невиконання  приватним   підприємцем 

ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ вимог апеляційної  інстанції 

щодо проведення  звірки

розрахунків  з позивачем  у відповідності з пунктом 5 статті 83

Господарського процесуального кодексу України з нього стягується  штраф в доход 

державного бюджету в сумі 1700 грн. 00 коп.

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103,

104,  105 Господарського процесуального

кодексу України, суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ -задовольнити

частково.

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.07р.  по справі №33/291-07   - змінити, виклавши  його резолютивну частину в наступній

редакції:

“Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ на користь товариства з

обмеженою відповідальністю “Порив - К” 

м. Львів 149 525 грн. 31 коп. 

основного боргу, 23 774 грн. 52 коп. 

інфляційних втрат, 6820 грн. 81 коп. річних, 1801 грн. 20 коп.

державного мита,  113 грн. 37 коп. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати

наказ.

В

решті позову -відмовити.”

Стягнути

з товариства з обмеженою відповідальністю “Порив - К”  м. Львів на користь приватного підприємця

ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ 55 грн. 85 коп. 

судових витрат.

Видати

наказ .

Стягнути

з приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ в доход державного бюджету

України 1700 грн. 00 коп. штрафу.

Видати

наказ .

Видачу

наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий

суддя                                                           

Л.О. Ясир

Суддя                                                                                

І.М. Науменко 

Суддя                                                                               

А.О. Логвиненко