Постанова від 12.03.2008 по справі 29/385-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 12 березня 2008 р.                                                                                   

№

29/385-07 

Вищий господарський

суд України у складі колегії  суддів :

 Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка

І.В., Гончарука  П.А.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Києві  

касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРОТЕХ" на

постанову Харківського апеляційного господарського суду  від 14.11.2007р.  у справі за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "ЦИФРОТЕХ" до Суб'єкта підприємницької діяльності

- фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення сум

Заслухавши

пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши

доводи касаційної  скарги та відзиву на

неї,  суд

У С Т А Н О В И В 

:

У

червні 2007р. ТОВ "ЦИФРОТЕХ" 

пред'явило в господарському суді позов до Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 193399,84 грн. вартості поставленого

та неоплаченого товару .

Рішенням

господарського суду Харківської області від 21.08.2007р. (суддя Тихий П.В.)

позов було задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 193399,84

грн. заборгованості, 1934 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Відповідач

оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду 

від 14.11.2007р. (судді Афанасьєв В.В. -головуючий, Бухана А.І., Шевель

О.В.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду

Харківської області від 21.08.2007р. скасовано та прийнято нове рішення, у

задоволенні позовних вимог відмовлено, з позивача на користь відповідача

стягнуто 967,00 грн. витрат по сплаті держмита.

У

касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову в повному обсязі та

прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача

193399,84 грн., а також 967 грн. держмита, посилаючись на порушення апеляційним

судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна

скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до роз'яснень викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від

29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення” (зі змінами і доповненнями) рішення є

законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального

законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності

з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних

правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні

відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим

визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для

даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є

вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,

дослідженими в судовому засіданні.

За

приписом ст. ст. 33, 38 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Якщо

подані сторонами докази є недостовірними, господарський суд зобов'язаний

витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі

документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відмовляючи

у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з недоведності заявлених

вимог.

Проте

повністю з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Позивач

в обґрунтування заборгованості з боку відповідача за отриманий за договором

поставки № 06/0605 від 05.06.2006р. (далі-Договір) товар, посилався на акт

звірки взаєморозрахунків від 21.03.2007р.

Суд

першої інстанції поклав в основу рішення даний акт і задовольнив позов, тоді як

апеляційна інстанція визнала даний акт неналежним доказом, виходячи з пояснень

відповідача, що він акт звірки не підписував.

Разом

з тим ні перша, ні друга судова інстанція, у порушення вимог ст. 43 ГПК

України, не перевірили дійсність цього акту.

З

матеріалів же справи вбачається, що відповідач для підтвердження заперечень

проти акта звірки просив призначити судову почеркознавчу експертизу.

(а.с.

111-116)

Проте,

вказане питання ніяким чином вирішено не було.

Водночас

в матеріалах справи є оформлений сторонами графік погашення спірної

заборгованості від 21.03.2007р., якому суд взагалі ніякої оцінки не дав.

(а.с.

202-202 звор.)

Не

з'ясували суди ретельно питання і про те, яке має відношення до спірних

правовідносин ТОВ "НД ЛТД", на аналіз продаж якого посилався позивач,

як і те, чи мала місце крадіжка ПОС-термінала 

з офісу відповідача.

Якщо

так, то у який період і чи могло це вплинути на права і обов'язки останнього за

вказаним Договором.

Як

посилався позивач, відповідач отримував товар у період з 13.06.2006р. по

28.02.07р.

Отже,

враховуючи наведене, ухвалені судові рішення визнати законними і обґрунтованими

не можна.

При

новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, обґрунтованість вимог

позивача і заперечень відповідача і вирішити спір відповідно до встановленого

та вимог закону.

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119,

11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу 

України,  Вищий господарський суд

України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРОТЕХ"  задовольнити частково, постанову Харківського

апеляційного господарського суду  від

14.11.2007р. та рішення господарського суду Харківської області від

21.08.2007р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої

інстанції, в іншому складі суду.

Головуючий                                                                              

     В.Перепічай

С

у д д і                                                                                   

І.Вовк         

П.Гончарук