Постанова

від 09.01.2008 по справі 8/402-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, 

вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

09.01.08

р.                                                                                                   

№ 8/402-07                                                                                

Київський

міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                 Андрейцева  Г.М.

Судді

:                                                             

Жук Г. А.

          Мазур Л. М.

при секретарі судового

засідання Гонтарі О.В.,

розглянувши

апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1на рішення господарського

суду Київської області від 19.11.2007 року

по

справі № 8/402-07 (суддя Чорна Л.В.)

за

позовом державного

підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління

військово-будівельних робіт», м. Біла Церква

до

відповідача  фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла

Церква Київської області

про

визнання договору №

16 від 01.05.2006р. та акту № 4 від 31.05.2006 року недійсними

В судове засідання

з'явились представники сторін:

від

позивача: Ярмоленко

В.О.-начальник згідно наказу Міністра оборони №115 від 25.04.2003р.;

Дудник

А.В. -представник за дов. б/н від 10.10.2007р.;

від

відповідача: ОСОБА_1.

-свідоцтво про державну реєстраціюНОМЕР_1від 21.07.2004р.;

ОСОБА_2.

-представник за дов. № 8929 від 25.09.2007р.

Обставини справи:

До

господарського суду Київської області звернулося державне підприємство

Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних

робіт»(далі -позивач) з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(далі

-відповідач) про визнання договору № 16 від 01.05.2006р. та акту № 4 від

31.05.2006 року недійсними.

Рішенням

господарського суду Київської області від 19.11.2007 року позовні вимоги

задоволено, визнано недійсним договір № 16 від 01 травня 2006р., укладений між

державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківське управління

військово-будівельних робіт»та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1та визнано

акт №4 від 31 травня 2006р. приймання виконаних робіт, укладений між державним

підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківське управління

військово-будівельних робіт»та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1недійсним.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на користь державного

підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління

військово-будівельних робіт»85 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних.

Не

погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, фізична особа

-підприємець ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та

залишити позов без розгляду. Відповідач зазначив, що рішення господарського

суду Київської області прийняте при неповному з'ясуванню обставин справи та з

порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно

до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від

06.12.2007р. порушено апеляційне провадження у справі № 8/402-07.

Розпорядженням

заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду

здійснена заміна у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М.,

судді Жук Г.А., Мазур Л.М.

Представник

відповідача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі

підтримав та надав пояснення, що спірний договір ним не підписано. 

Представник

позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у

письмовому відзиві, просив залишити рішення місцевого господарського суду без

змін.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного

господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення підлягає

скасуванню з таких підстав.

Згідно

ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний   доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному

обсязі.

Із

матеріалів справи вбачається, що 01 травня 2006р. між державним підприємством

Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних

робіт»та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1укладено договір № 16 (далі

-договір), згідно якого відповідач зобов'язався виконати реконструкцію будівлі

2/144 військового містечка № 2, а позивач - оплатити їх.

Відповідно

до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник

зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші

будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник

зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт),

передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не

покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та

оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового

будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення)

підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних,

пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням

об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього

Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною

1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше

сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

Зміст

договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені

ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного

законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно

до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в

належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами

договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні

або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за

заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається

шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття

пропозиції (акцепту) другою стороною.

За

положеннями ч. 2,3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається

укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто

згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за

законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на

вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні

господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет,

ціну та строк дії договору.

Згідно

ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть

бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи

багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У

письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами (п.1 ч.1 ст.

208 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо

він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа,

підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами,

довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та

скріплюється печаткою (ч.2 ст. 207 ЦК України).

Оглянувши

наявну в матеріалах справи копію договору, колегія суддів встановила, що він не

підписаний відповідачем. В судовому засіданні відповідач пояснив, що він не

підписував договір № 16.

Пунктом

9.1. Договору встановлено, що він діє з дня підписання договору до повних

взаєморозрахунків між сторонами.

Таким

чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірний договір не можна

вважати укладеним сторонами, оскільки він не підписаний відповідачем.

Відповідно

до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Апеляційний

господарський суд вважає, що сторонами документально не доведено укладення

спірного договору.

Щодо

визнання місцевим судом недійсним акту №4 від 31 травня 2006р. приймання

виконаних робіт, укладеного сторонами, то колегія суддів також не погоджується

з таким висновком, виходячи з наступного.

Стаття

12 ГПК України визначає, що господарським судам підвідомчі:

1)

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні

господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших

підстав, крім:

спорів

про приватизацію державного житлового фонду;

спорів,

що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів

про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги

(виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть

бути встановлені за угодою сторін;

спорів,

що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції

Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших

спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів

України віднесено до відання інших органів;

2)

справи про банкрутство.

3)

справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати

з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4)

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським

товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі

учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)

господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже,

спори щодо визнання недійсним акту приймання виконаних робіт не підвідомчі

господарському суду.

Відповідно

до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у

справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Місцевий

господарський суд цього положення процесуального закону не застосував, тому в

частині визнання акту приймання виконаних робіт рішення від 19.11.2007р. також

підлягає скасуванню.

Таким

чином, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають

значення для справи, порушено застосування норми процесуального права.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за

необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача та скасувати

рішення господарського суду господарського суду Київської області.

Керуючись

п. 1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський

міжобласний апеляційний господарський суд, 

П О С Т А Н О В И В:

1.

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1залишити без задоволення.

2.

Рішення господарського суду Київської області від 19.11.2007р. у справі №

8/402-07 скасувати.

3.

Прийняти нове рішення.

У

задоволенні  позовних вимог щодо визнання

недійсним договору № 16 від 01 травня 2006р., укладеного між державним

підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківське управління

військово-будівельних робіт»та фізичною особою - підприємцем Зінченком Ігорем

Валентиновичем, відмовити.

Припинити

провадження у справі в частині визнання акту №4 від 31 травня 2006р. приймання

виконаних робіт, укладеного між державним підприємством Міністерства оборони

України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»та фізичної

особою - підприємцем Зінченком Ігорем Валентиновичем, недійсним.

4.

Справу № 8/402-07 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                      Андрейцева  Г.М.

Судді

:                                                                               

                                                          Жук

Г. А.

Мазур Л. М.