Рішення

від 05.05.2011 по справі 13/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/93

05.05.11

За позовом

Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - юридична компанія "Пік"

про

стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 19 878,66 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача       ОСОБА_1 –дов. № 36 від 10.01.2011 р.

від відповідача  ОСОБА_2 –дов. № б/н від 05.05.2011 р.       

В судовому засіданні 05.05.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - юридична компанія "Пік" про дострокове розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 86 від 06.08.2010 року, виселення відповідача з займаного ним приміщення та стягнення 19 878,66 грн. суми основного боргу по сплаті орендної плати за Договором. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення № 86 від 06.08.2010 року, відповідач не сплатив орендну плату та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення за листопад 2010 року –лютий 2011 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення сплати платежів нараховує пеню у розмірі 207,48 грн. Також позивач просить суд розірвати вказаний договір, у зв’язку з несплатою орендної плати протягом трьох місяців, та виселити відповідача.  

04.03.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/93 призначено до розгляду на 31.03.11 витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

31.03.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав повністю. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.

31.03.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/93 у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати докази у позивача суд відкладав розгляд справи на 19.04.11.

19.04.2011 року сторони не з'явились, через канцелярію суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалами від 19.04.2011 року та 28.04.2011 року відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався.

05.05.2011 року в судове засідання з’явилися представники сторін. Представник відповідача вимоги суду щодо надання витребуваних судом документів не виконав.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, в частині вимог щодо дострокового розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 86 від 06.08.2010 року та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - юридична компанія "Пік" з займаного ним приміщення, відповідач заперечує та наполягає на відмові у їх задоволенні.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

В С Т А Н О В И В:

06.08.2009 між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (надалі - орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - юридична компанія "Пік" (надалі - орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 86 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 699 від 07.07.2010 та ордеру № 138 від 06.08.2010 року передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 70,1 кв.м.  (згідно Додаткової угоди до Договору від 10.09.2010 року розмір орендованої площі змінено і складає 57,452 кв.м.) (надалі –об’єкт оренди, приміщення) під розміщення офісу.

Згідно п. 4.2 Договору, орендар зобов’язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення.

Пунктом 3.1 Договору та Додатку № 1 до Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди складає 4 550,83 грн., згідно Додатку № 3 від 10.09.2010 року -  3 772,40 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.    

Згідно п. 3.3 Договору оренда плата сплачується орендарем незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням  щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця зазначений в п. 11  даного Договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач розрахунки за оренду приміщення  та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення, за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 19 671,18 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до  ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст.  18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок платежів за вказаний період відповідачем не спростований. Належних доказів на спростування наведених у позовній заяві обставин та доказів погашення заборгованості відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 19 671,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. .

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 207,48 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.10 Договору за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендної плати та витрат, пов’язаних з утриманням приміщення, не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 207,48 грн. пені.

Позовні вимоги в частині дострокового розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 86 від 06.08.2010 року та виселення відповідача з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.1 Договору, цей Договір діє з 06.08.2010 року до 05.07.2013 року.

Згідно з п. 9.4 Договору цей Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

У п. 9.7 сторони погодили, що  цей Договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, згідно цього договору; систематично (більше двох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором.

Дія цього Договору оренди припиняється достроково, за згодою або за рішенням господарського суду (п. 9.9 Договору).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статтею 291 Господарського суду України встановлено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статті 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності з ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході розгляду справи позивачем не було надано доказів щодо надіслання ним відповідачу пропозицій про розірвання (відмову) від договору оренди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було дотримано порядку розірвання договору, сторони не дійшли згоди щодо розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 86 від 06.08.2010 року, з повідомленням про розірвання Договору або про відмову від Договору орендодавець до орендаря не звертався, а тому позовна вимога про розірвання договору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Оскільки термін дії договору сторонами встановлено до 05.07.2013 року, сторони не дійшли згоди про дострокове розірвання договору, в судовому порядку договір оренди також не розірвано, вимога про виселення відповідача з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, також задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - юридична компанія "Пік" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, код ЄДРПОУ 34186695), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) заборгованість у розмірі 19 671 (дев’ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна),18 грн., пеню у розмірі 207 (двісті сім),48 грн., 198 (сто дев’яносто вісім),79 грн. витрат по сплаті державного мита, 126 (сто двадцять  шість),80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                       І.Д. Курдельчук

дата складення 11.05.2011 року