ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2008 р.
№
16/4345
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди
Д.С.,
суддів:
Жаботиної
Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши
касаційну скаргу
Селянського
фермерського господарства "Графське"
на
постанову
від
02.10.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у
справі
№16/4345
господарського
суду
Черкаської
області
за
позовом
Товариства
з обмеженою відповідальністю "Корсунське"
до
Селянського
фермерського господарства "Графське"
треті
особи
1.
Тальнівська районна державна адміністрація 2. Приватний підприємець ОСОБА_1
про
стягнення
63280,77 грн.
за
участю представників сторін
від
позивача:
у
засідання не прибули
від
відповідача:
Кузьменко
М.В., дов.
від
третьої особи 1:
у
засідання не прибули
від
третьої особи 2:
у
засідання не прибули
ВСТАНОВИВ:
Товариство
з обмеженою відповідальністю "Корсунське" звернулось до
господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського фермерського
господарства "Графське" про стягнення 49401,77 грн. вартості
незавершеного виробництва, здійсненого на полях №17 та №19, які вибули з
володіння позивача та перейшли до відповідача на підставі акту від 07.08.06, у
відповідності зі ст. 1212 Цивільного кодексу України (з урахуванням уточнень).
Позов
мотивовано тим, що позивачем восени 2005 року на земельних ділянках загальною площею
217,3 га, розташованих на полях №17 та №19 було проведено комплекс
осінньо-польових робіт, але в подальшому зазначені ділянки були виведені з його
користування та передані відповідачеві без достатніх на те правових підстав,
тому відповідач повинен відшкодувати позивачеві вартість обробітку вказаних
земельних ділянок як розмір збитків внаслідок набуття чужого майна.
Відповідач
проти позову заперечив, посилаючись на самозахват позивачем земельних ділянок,
вартість обробітку яких просить відшкодувати.
Ухвалами
від 14.09.06 та від 30.11.06 господарського суду Черкаської області до участі у
справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних
вимог на предмет спору залучено -Тальнівську районну державну адміністрацію та
Приватного підприємця ОСОБА_1.
Рішенням
від 06.02.07 господарський суд Черкаської області (суддя Спаських Н.М.) позовні
вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача
4324,46 грн. на відшкодування вартості обробітку 14,85 га землі, а в решті
позовних вимог відмовив.
Рішення
мотивовано наявністю підстав для задоволення позову пропорційно обробітку 14,85
га землі, що припадають на паї осіб, з якими у позивача були договори оренди
земельних ділянок, що в подальшому перейшли до відповідача.
Постановою
від 02.10.07 Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія
суддів у складі: Фаловська І.М. -головуючий, Мостова Г.І., Писана Т.О.) рішення суду першої
інстанції скасував, позов задовольнив в частині стягнення 49401,77 грн.
збитків, а в частині стягнення 13879 грн. провадження у справі припинив у
зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Суд
апеляційної інстанції визнав, що місцевий господарський суд дав невірну правову
оцінку форми землекористування позивача та відповідача, помилково визначивши її
як суборенда без дотримання форми правочину, що суперечить обставинам справи та
ст. 8 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою
від 20.02.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за
касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови
суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Касатор доводить відсутність обставин порушення прав позивача та правових
підстав для задоволення позову.
Заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали
справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
Суди
першої та апеляційної інстанцій встановили, що розпорядженням голови
Тальнівської районної державної адміністрації від 30.04.03 №167 сформовано
єдині масиви для раціонального використання землі наступними суб'єктами
господарської діяльності: ТОВ "ім. Петровського", правонаступником
якого є ТОВ "Корсунське", що в 2003 році переуклало всі договори
оренди землі на себе; ПП ОСОБА_1; ТОВ "Агропромислова компанія
"Хронос". Звертаючись до господарського суду, позивач заявив вимоги
про стягнення вартості незавершеного виробництва, здійсненого на полях №17 та
№19, які вибули з володіння позивача та перейшли до відповідача.
Як
вбачається з рішення і постанови у справі, при вирішенні спору суди застосували
до спірних правовідносин положення ст.ст. 23, 1166, 1212, 1213 ЦК України, по
суті не встановивши наявність обставин, передбачених цими нормами та ч. 1 ст.
4, ч. 1 ст. 6, ст.ст. 8, 15, розділом ІХ Закону України "Про оренду
землі".
Згідно
з положеннями ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла
його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової
підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це
майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від
того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки
набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач
зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі
неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно
відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи
про повернення майна.
З
огляду на таке при застосуванні вказаних норм підлягає встановленню факт
набуття чи збереження майна відповідачем без достатньої правової підстави, а
також наявність підстав для повернення майна або його вартості.
Задовольняючи
вимоги позивача в частині стягнення збитків суди як першої, так і апеляційної
інстанцій визнали їх доведеними, посилаючись на акт від 07.08.06 Комісії з
визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що
створена розпорядженням голови Тальнівської районної державної адміністрації
від 28.07.05 №310 як доказ збитків.
Проте
суди не звернули уваги на те, що главою 83 ЦК України врегульовано обставини
повернення майна, набутого чи збереженого особою без достатніх правових
підстав, а не відшкодування витрат шляхом стягнення збитків у випадках
передбачених ст. 23 ЦК України.
При
цьому судами належним чином не досліджувались обставини користування
відповідачем майном позивача, обставини вчинення позивачу шкоди, а також
неправомірність дій саме відповідача, як це передбачено ст. 1166 ЦК України.
Зважаючи
на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог
ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і
всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування
законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не
відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки
касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних
обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та
апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа
підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення
на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які
існують між сторонами.
Керуючись ст.ст. 108, 1115,
1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ:
1.
Касаційну скаргу задовольнити частково
2.
Рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.07 і постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.07 у справі
№16/4345 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Головуючий
Д.Кривда
Судді
Г.Жаботина
А.Уліцький
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2008 |
Оприлюднено | 11.04.2008 |
Номер документу | 1517078 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Уліцький А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні