Рішення

від 17.03.2008 по справі 20-25-29-27-26/404-05-10733

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20-25-29-27-26/404-05-10733

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2008 р.Справа  № 20-25-29-27-26/404-05-10733

За позовом:  Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі НАК „Украгролізинг” в особі Одеської філії НАК „Украгролізинг”;

до відповідача: Приватного підприємства „Землеробець”;

про визнання договору лізингу розірваним, повернення об'єктів лізингу та стягнення 219 242,79 грн.

  Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

Від прокуратури: Прилипко І.О., діючий за посв. № 881 від 6.11.2006р.  

Від позивача: Мшар С.Ю., діюча за дов. № 16/129-07 від 28.12.2007р.

Від відповідача: Ролінський В.І., діючий за дов. № 4 від 28.01.2008р.

Суть спору: Прокурор Кілійського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі НАК “Украгролізинг” в особі Одеської філії НАК “Украгролізинг” до приватного підприємства “Землеробець” про визнання договору фінансового лізингу № 180 від 25.12.1998 року  розірваним;  стягнення 181534,40 грн. - заборгованості за договором фінансового лізингу № 180 від 25.12.1998року та 37708,39 грн. - індекс інфляції, а також зобов'язання ПП “Землеробець” повернути Одеській філії НАК “Украгролізинг” об'єкти лізингу, а саме:

- 1 (один) агрегат КАПП-6 (акт б/№ від 25.10.2002 року),

- 2 (два) агрегати АГ-6 (акт б/№ від 25.10.2002 року),

- 1 (одна) борона БДТ-7д (акт б/№ від 25.10.2002 року),

- 2 (дві) сівалки СЗ-5,4 (акт б/№ від 25.10.2002 року),

- 1 (один) оприскувач ОПШ-2000 (акт б/№ від 25.10.2002 року),

- 1 (одна) борона БД-10 (акт б/№ від 25.10.2002 року)

- 1 (одна) сівалка СУ 12 (акт б/№ від 25.10.2002 року)

Рішенням господарського суду Одеської області у справі № 26/404-05-10733 від 23.01.2006 року позов задоволено  частково, розірвано договір фінансового лізингу № 180, укладений 25.12.1998 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агросервіс” Кілійського району Одеської області, правонаступником якого є приватне підприємство “Землеробець”, та Одеською філією Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, стягнуто на користь Одеської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” заборгованість за договором лізингу сільськогосподарської техніки у розмірі 178 207 грн., а також повернуто Одеській філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” предмети лізингу, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2006 року рішення господарського суду Одеської області  від 23.01.2006 року у справі № 26/404-05-10733 змінено, з приватного підприємства “Землеробець” на користь Одеської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” стягнуто заборгованість за договором лізингу сільськогосподарської техніки – 45550,53 грн., в решті вимог про стягнення сум відмовлено, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 17.10.2007р. зазначені судові рішення скасовані з підстав неповного з'ясування судами обставин справи, зокрема щодо суми заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу № 1880 від 25.12.1998 року, що є порушенням ст. 43 ГПК України щодо всебічного і повного розгляду справи. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 8.02.2008р. справу, на підставі Розпорядження в.о. голови господарського суду Одеської області від 4.02.2008р., прийнято до провадження суддею Щавинською Ю.М.

При новому розгляді справи представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Разом з тим, позивач, не відмовляючись від заявлених вимог, пояснив, що відповідач за актом прийому-передачі від 18.05.2007р. повернув сільськогосподарську техніку, у зв'язку з чим просив суд вимоги про повернення техніки – об'єктів лізингу „не розглядати”.

Приймаючи до уваги, що чинним процесуальним законодавством не передбачена можливість „не розглядати” заявлені вимоги у випадку відсутності передбаченої ГПК заяви про відмову від позову, судом заявлений прокурором Кілійського району позов розглядається у повному обсязі.

Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких просив позовну заяву повернути без розгляду, посилаючись на неправомірне пред'явлення прокурором позову в інтересах НАК „Украгролізинг” в особі Одеської філії, оскільки остання є самостійним господарюючим суб'єктом, несе відповідальність згідно з чинним законодавством і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування згідно статті 2 ГПК України і рішення Конституційного суду України від 08.04.99р.

Будь-яких заперечень щодо суті позову відповідач при новому розгляді справи не надав, але із відзиву, наданого при первісному розгляді справи, вбачається, що відповідач вважає, що сума 105 913,40 грн. та сума 26 743,13 грн. індексу інфляції, нарахована на цю суму станом на 09.09.2002р., невідомо звідки взялась, оскільки такої суми заборгованості станом на 09.09.2002р. не було, крім того, безпідставно пред'явлена сума залишкової вартості сільгосптехніки в розмірі 37197 грн., оскільки прокурор в інтересах позивача вимагає її повернення останньому. Таким чином, за думкою відповідача, необґрунтованими є пред'явлені вимоги про стягнення суми 173 692,26 (105 913,40 + 26 743,13 + 37 197) грн., а його заборгованість навіть з включенням індексу інфляції, складає 45 550,53 грн., а з урахуванням погашеної по лізингу суми в розмірі 93 021 грн., заборгованість взагалі відсутня.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Як вбачається із матеріалів справи, 25.12.1998р. між сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агросервіс” Кілійського району Одеської області, правонаступником якого є приватне підприємство “Землеробець”,  та ВАТ „Облагропостач” укладений договір фінансовою лізингу № 180 (т.1, а.с.63-66), відповідно до  п.п.1.1 - 1.1.5 якого лізингоодержувачеві передається у тимчасове користування сільськогосподарська техніка на загальну суму 262225 грн., яка згідно до пункту 1.3 договору є власністю лізингодавця.

Пунктом  8 договору передбачений розмір та склад лізингових платежів за отриману техніку з 1999 р. по 2004 р. із зазначеною у договорі щорічною розбивкою.

Крім того, сторонами було укладено додаток №1 до договору, яким було узгоджено графік платежів за договором №180 від 25.12.98р. та передбачено щоквартальний порядок сплати лізингових платежів в сумі 262 225 грн. та постачальницько-збутових витрат в сумі 12331 грн., разом на загальну суму  274 556 грн. Згідно до зазначеного щоквартального графіку платежів останній платіж мав бути здійснений лізингоодержувачем 9.03.2004р.

Відповідно до пункту 5.1 договору після закінчення строку дії лізингу лізингоодержувач викуповує у лізингодавця техніку, що знаходилася у лізингу, по залишковій вартості.

Таким чином п.14 договору №180 визначено, що він діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 19.03.2004р.

20.08.2001р. між ВАТ „Облагропостач” та Одеською філією Національної акціонерної компанії “Украгролізінг” було укладено договір про передачу майна та прав вимоги зокрема щодо договору фінансовою лізингу № 180 від 25.12.98р. (т.1 а.с.71).

25.10.2002р. між Одеською філією Національної акціонерної компанії “Украгролізінг”, яка є правонаступником майнових прав і обов'язків ВАТ „Облагропостач” (Лізингодавець), СВК „Агросервіс” (Лізингоодержувач-1) та ПП „Землеробець” (Лізингоодержувач-2) було укладено додаткову угоду №1 до договору №180 від 25.12.98р. (т.1 а.с.68), відповідно до якої Лізингоодержувач - 2 приймає на себе усі боргові зобов'язання Лізингоодержувача -1, що виникли на дату підписання угоди в сумі 140 590 грн., а також зобов'язання по сплаті платежів, які будуть виникати з дня підписання угоди. Загальна сума платежів Лізингоодержувача –2 по додатку №1 до договору №180 від 25.12.1998р. складає 211 534 грн.

Крім того, 25.10.2002р. Одеською філією Національної акціонерної компанії “Украгролізінг” та ПП „Землеробець” підписано акт приймання-передачі (т.1 а.с.69), згідно з яким ПП „Землеробець” прийняло сільськогосподарську техніку, а також заборгованість по договору №180 в сумі 211 534 грн. У матеріалах справи також наявний гарантійний лист ПП „Землеробець” (т.2 а.с.45), в якому відповідач підтверджує заборгованість в сумі 211,5 тис. грн. та зобов'язується провести її оплату у встановлені цим листом строки, а саме: до 15.07.2004р. у сумі 30000 грн., до 15.08.2004р. у сумі 50000 грн., до 1.09.2004р. у сумі 135 000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем, починаючи з дати підписання додаткової угоди (25.10.2002р.) на її виконання, було сплачено 30 000 грн. (6.09.2004р., 14.09.2004р., 8.08.2005р.). Крім того, ще 63 021,6 грн. було сплачено СВК „Агросервіс” до підписання  додаткової угоди №1 від 25.10.2002р., що не заперечується сторонами та підтверджується, зокрема, підписаним сторонами актом звірки №11/4 від 26.08.2005р. (т.2 а.с.44). Таким чином, загальна сума виплат по договору склала 93 021,6грн.

Неналежне виконання ПП "Землеробець" (лізингоодержувачем-2) умов укладеного договору зумовило звернення Прокурора Кілійського району Одеської області до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно п.4 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Як вбачається із змісту договору, п.14 договору №180 визначено, що він діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 19.03.2004р. Таким чином, враховуючи, що договір №180 від 25.12.98р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, суд доходить висновку  про відсутність підстав для його розірвання у судовому порядку, а провадження у справі в цій частині заявлених вимог підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення лізингових платежів підлягають розгляду по суті.

Відповідно до ст.161, 162 ЦК УРСР 1963р., що був чинний під час виникнення правовідносин за договором, зміст яких цілком кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання    зобов'язання   і одностороння зміна умов  договору  не  допускається,  за  винятком випадків, передбачених законом.

Згідно до пункту 3 частини 2 статті 12 Закону України „Про лізинг” лізингоодержувач, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, до відповідача за додатковою угодою №1 перейшли усі боргові зобов'язання Лізингоодержувача -1, що виникли на дату підписання угоди в сумі 140 590 грн., а також зобов'язання по сплаті платежів, які будуть виникати з дня підписання угоди. Загальна сума платежів Лізингоодержувача –2 по додатку №1 до договору №180 від 25.12.1998р. складає 211 534 грн. Враховуючи, що відповідачем після підписання цієї угоди заборгованість була сплачена лише частково у сумі 30 000 грн., наявність боргу ПП „Землеробець” по лізинговим платежам у сумі 181 534 грн. підтверджується наявними у справі доказами, а саме: актом приймання-передачі (т.1 а.с.69), гарантійним листом ПП „Землеробець” (т.2 а.с.45), актом звірки №11/4 від 26.08.2005р. (т.2 а.с.44). Крім того, із акту прийому-передачі сільськогосподарського техніки від 18.05.2007р. вбачається, що станом на 1.05.2007р. різниця між нарахованими та сплаченими сумами складає 181 534 грн.

Враховуючи викладене, стягненню на користь позивача підлягають лізингові платежі в сумі 181 534 грн. 40 коп.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача про те, що сума 37197 грн. є залишковою вартістю сільгосптехніки і тому не підлягає стягненню з огляду на повернення техніки, виходячи з наступного.

Стаття 4 Закону України „Про лізинг” (у редакції, що була чинною під час існування правовідносин) визначала, що фінансовий лізинг - це  договір  лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач  на  своє  замовлення  отримує  в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Сума відшкодування  вартості об'єкта лізингу в складі лізингових  платежів за  період  дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта  лізингу, визначеної в день укладення договору.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий   лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним  за залишковою вартістю.

Згідно до підписаного сторонами щоквартального графіку платежів, останній платіж мав бути здійснений лізингоодержувачем 9.03.2004р. При цьому, п. 5.1 договору встановлено, що після закінчення строку дії лізингу лізингоодержувач викуповує у лізингодавця техніку, що знаходилася у лізингу, по залишковій вартості не пізніше 10 банківських діб після закінчення строку лізингу. Виходячи з цього, п.14 договору №180 і був встановлений строк дії договору до 19.03.2004р., тобто 10 днів після проведення останнього платежу для здійснення викупу по залишковій вартості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума 37197 грн. є не залишковою вартістю об'єктів лізингу, а останнім лізинговим платежем за 2004р., який не розбивається поквартально у зв'язку з закінченням строку лізингу, а тому вимоги про її стягнення не залежать від повернення або неповернення майна.

Стосовно вимог про стягнення індексу інфляції суд зазначає наступне. Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Як вбачається із розрахунку витрат від інфляції, наданого позивачем, заявлені позовні вимоги включають індекс інфляції, нарахований на усю суму договору, починаючи з 9.12.2000р., таким чином, зазначений розрахунок зроблений без урахування строку позовної давності та факту укладання відповідачем додаткової угоди №1 тільки 25.10.2002р., у зв'язку з чим суд вважає зазначений розрахунок необґрунтованим, а у задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про повернення майна, які розглядаються у зв'язку з недотриманням прокурором порядку зміни або уточнення позовних вимог, суд зазначає, що з урахуванням повернення відповідачем об'єктів лізингу за актом прийому-передачі від 18.05.2007р., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Посилання відповідача про пред'явлення позову прокурором в інтересах самостійного господарюючого суб'єкта, яким є Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, в порушення статті 2 ГПК України, а також рішення Конституційного суду України спростовується наявною у матеріалах справи постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005р. №31/1370-05 (т.1 а.с.85-87), також залишеною без змін за наслідками її перегляду за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.82-86, а.с.126-128), якою ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви прокурора в інтересах НАК „Украгролізинг” в особі Одеської філії без розгляду була скасована, а матеріали позовної заяви направлені до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Землеробець” (68300, Одеська область, Кілійський район,  м. Кілія, вул. Кіченка, 54,; код ЄДРПОУ 31693447) на користь Національної акціонерної компанії в особі Одеської філії НАК „Украгролізинг” (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11; п/р 2600601636575 в ОФ „Укрексімбанк” в м. Одеса, код ЄДРПОУ 25964443) - 181 534 /сто вісімдесят одна тисяча п'ятсот тридцять чотири/ грн. 40 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу №180 від 25.12.1998 року.

3.          В частині вимог про зобов'язання повернути об'єкти лізингу провадження у справі припинити.

4.          В частині розірвання договору фінансового лізингу №180 від 25.12.1998року, укладеного між ПП „Землеробець” (68300, Одеська область, Кілійський район,  м. Кілія, вул. Кіченка, 54,; код ЄДРПОУ 31693447 ) та Національною акціонерною компанією в особі Одеської філії НАК „Украгролізинг” (65003, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11; п/р 2600601636575 в ОФ „Укрексімбанк” в м. Одеса, код ЄДРПОУ 25964443),  провадження у справі припинити.

5.          В решті позову відмовити.

  Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

  Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Щавинська Ю.М.

рішення підписано 21.03.2008р.