Рішення

від 17.03.2008 по справі 3/30-08-384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/30-08-384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2008 р.Справа  № 3/30-08-384

За позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південної електроенергетичної системи Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"  

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕА ДНІПРО"   

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:                      Київської філії державного проектно-вишукувального та науково - дослідного інституту "Укренергомережпроект"

про визнання відмови землевласника в погодженні місця розташування об'єкта будівництва недійсною   

                                                                                                             Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Кваша Є.В., Терлига Л.О. –представники, діючі за довіреністю №3/050208 від 05.02.2008р.; Демір Н.В. –представник, діючий за довіреністю №04/060308 від 06.03.2008р.

Від третьої особи: не з'явився

Суть спору: Позивач –Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південної електроенергетичної системи Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕА ДНІПРО" про визнання відмови відповідача в погодженні місця розташування об'єкта будівництва ПЛ 330 кВ „Аджалик –Усатове” на земельній ділянці ТОВ "ІКЕА ДНІПРО" недійсною.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав наведених у письмовому відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Постановою Кабінету  Міністрів України від 31.03.2004р. за № 428 Про затвердження Програми комплексного розвитку  Українського Придунав'я  на 2004-2010 роки заплановано, зокрема, будівництво повітряної лінії електропередач 330 кВ Аджалик - Усатове (друга лінія).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №327-р „Про затвердження робочого проекту та титулу будови „ПЛ 330 кВ Аджалик –Усатове” затверджено поданий Мінпаливенерго робочий проект будови „ПЛ 330 кВ Аджалик –Усатове”, розроблений Київським філіалом інституту „Укренергомережпроект” та рекомендований до затвердження та рекомендований до затвердження центральною службою Укрінвестекспертизи Держбуду.

Рішенням Біляївської районної ради Одеської області від 22.02.2006р. №378-ІV, враховуючи позитивні висновки  Біляївського районного відділу земельних ресурсів, районного відділу архітектури та містобудування, відділу ЖКГ, районної санітарно-епідеміологічної станції, Центральної регіональної інспекції екології та природних ресурсів, Управління охорони об1єктів культурної спадщини, погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" під будівництво ПЛ 330 кВ „Аджаликська –Усатово” загальною площею 44,9821 Га, з них у постійне користування –0,8695 Га та в короткострокову оренду терміном на 1 рік –44,1126 Га під розміщення ПЛ 330 кВ „Аджаликська –Усатово” на території Вигодянської, Дачненської, Нерубайської та Усатівської сільських рад Біляївського району Одеської області за умови позитивного погодження з власниками земельних ділянок.

На підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 11.05.2008р., укладеного між фізичною особою Зволембовською Н.Г., та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКЕА ДНІПРО",  останнім набуто право власності на земельну ділянку площею 6,815 Га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада масив   № 5, ділянки №25-28.

Листом від 20.09.2007р. за №16/18-3-4403 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕА ДНІПРО" з вимогою про погодження попередньо вибраного напрямку та розміщення траси ПЛ 330 кВ Аджалик –Усатове у зв'язку з перебуванням земельної ділянки на якій заплановано проходження траси у власності відповідача. Листом у відповідь від 24.10.2007р.  № 10-251007 позивачу було відмовлено у позитивному вирішення наведеного питання та запропоновано розглянути альтернативний напрямок розміщення траси  ПЛ 330 кВ Аджалик –Усатове.

Позовні вимоги обґрунтовані суспільною необхідністю будівництва другої повітряної лінії електропередач Аджалик –Усатове напругою 330 кВ та направлені на визнання відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕА ДНІПРО" в погодженні місця розташування об'єкта будівництва ПЛ 330 кВ Аджалик –Усатове на земельній ділянці відповідача недійсною.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.3 ст.2 Земельного кодексу України земля (земельні ділянки, права на землю) є об'єктом земельних правовідносин, і може виступати самостійним, повноцінним об'єктом цивільно-правових відносин, як така , що не виключена з цивільного обороту.

Ст. 140 Земельного кодексу України чітко визначені підстави для припинення права власності на земельну ділянку, до них віднесено : добровільну  відмову  власника  від  права   на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення  на  земельну   ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів  суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження  земельної  ділянки іноземними особами та особами без громадянства  у  встановлений  строк  у  випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" позовні вимоги обґрунтовані суспільною необхідністю будівництва об'єкта ПЛ 330 кВ Аджалик –Усатове.

Положеннями ст. 147 Земельного кодексу України передбачено порядок примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у  разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки,  які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом. Припинення права власності на  земельну  ділянку  у  таких випадках здійснюється за умови повного відшкодування її вартості.

Обставини, викладені у позовній заяві, очевидно, не підпадають під дію зазначеної норми, а тому не несуть передбачених нормою наслідків примусового відчуження земельної ділянки з підстав суспільної необхідності.           

Натомість, положеннями ст. 146 Земельного кодексу України визначається порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок,  які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема, під  будівництво  та  обслуговування  лінійних об'єктів та об'єктів  транспортної  і енергетичної   інфраструктури (доріг, газопроводів,  водопроводів,  ліній  електропередачі,  аеропортів, нафто - та газових терміналів, електростанцій тощо). Тоді, власник земельної ділянки не пізніше,  ніж за один рік  до майбутнього  викупу  має бути письмово попереджений органом, який приймає рішення про її викуп. Викуп  земельної  ділянки  здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи не підтверджено звернення компетентних органів в порядку передбаченому ст. 146 Земельного кодексу України до відповідача про викуп ділянки необхідної для суспільних потреб.          

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на обставинах які порушують законне право відповідача, а тому не можуть бути задоволеними.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85  ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

          Суддя                                                                                                             Д'яченко Т.Г.