Постанова

від 07.04.2008 по справі 16/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "07" квітня 2008 р.       Справа №  16/45

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді КоротченкоЛ.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 16/45

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді,                      м. Кіровоград  

до відповідача: малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", м. Кіровоград        

про стягнення 28 973,74 грн.,

за участю:

секретаря судового засідання Патлаченко А.Л.,

та представників сторін:

від позивача - Тімохіна Ю.В., довіреність № 2 від 03.01.08 р.;

від відповідача - Зацерковна С.П., довіреність № 18 від 28.02.08 р.

Час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді звернулося до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом про стягнення з малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 28 973,74 грн.

Під час судового розгляду справи позивач поданою заявою № 794/07-23 від 07.04.08 р., в зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу в розмірі 2 000,00 грн., зменшив розмір позовних вимог та відповідно просить суд стягнути з малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 26 973,74 грн.   

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, яке передбачене ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд приймає уточнення позивача.

Крім того, позивач в судовому засіданні подав суду лист, в якому управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді уточнило назву відповідача, а саме: мале підприємство "Кедр" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Господарський суд приймає вказані уточнення.

Представник відповідача під час судового розгляду справи адміністративний позов визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 р. № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Відповідно до п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 р. за № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.02 р. за № 442/6730 управління (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді є органом Фонду, підвідомчим головному управлінню Фонду в Кіровоградській області, що разом утворюють систему органів Фонду, яке здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.

Згідно п. 6 ч. 2.2 Положення управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності платників щодо правильності нарахування і сплати страхових внесків та цільового використання  коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до п. 6 ч. 2.3 Положення Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 р. № 1058-IV (далі - Закон) страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

До страхових внесків згідно статті 1 Закону, відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 2 ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі  шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до статей 18, 19, 20 п.п. 1 п. 8 Розділу 15 Закону страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за визначеною ставкою відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (до 31.03.2005р. - 32%, з 31.03.2005 р. - 32,3%, з 01.01.2006 р. - 31,8%) від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2 % від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з пунктом 6 та 12 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює 1 календарному місяцю. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Мале підприємство "Кедр" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України                     м. Кіровограда як платник страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копій розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з червня по листопад 2007 року включно відповідач повинен сплатити 28 973,74 грн. (а.с. 8-13).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді відповідачу виставлялись вимоги про сплату боргу № Ю-689 від 03.08.07 р. (а.с. 41),                    № Ю-176 від 03.03.08 р. (а.с. 42).

Як повідомив у судовому засіданні представник позивача вищезазначені вимоги отримані відповідачем та неоскаржені у встановленому законом порядку.

На день звернення до суду відповідач заборгованість в сумі 28 973,74 грн. не сплатив, у зв'язку з чим управління Пенсійного фонду України в                             м. Кіровограді звернулося до господарського суду Кіровоградської області з даним адміністративним позовом.

Під час судового розгляду справи управління Пенсійного фонду України в           м. Кіровограді, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу в розмірі 2 000,00 грн., зменшило розмір позовних вимог та відповідно просить суд стягнути відповідача заборгованість в сумі 26 973,74 грн.   

Відповідач усною заявою заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді в сумі 26 973,74 грн. визнав повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву; якщо визнання позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи; судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухваляється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи те, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем адміністративного позову та задовольнити позов повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 136, 160-163, 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                               ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з малого підприємства "Кедр" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 50; фактична адреса: м. Кіровоград, вул. Маланюка, 19; код 20650941;                          р/р 26009052902109 МФО 323583) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  (25001, вул. 50 років Жовтня, 4, р/р 256073011226 МФО 323475 в Облуправлінні Ощадбанку, код 20650088) заборгованість в сумі 26 973,74 грн.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови буде виготовлено 08.04.08 р.

           Суддя

  Л. С. Коротченко