Рішення

від 11.03.2008 по справі 8/31пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11.03.08

р.                                                                                               

Справа № 8/31пд                              

за

позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс",                          ЄДРПОУ 05494053,

м.Сніжне

                     2. ОСОБА_1, код НОМЕР_1,

м.Сніжне

                     3. ОСОБА_2, код НОМЕР_2,

м.Сніжне

                     4. ОСОБА_3, НОМЕР_3,

м.Сніжне

                     5. ОСОБА_4, код НОМЕР_4,

м.Сніжне

до

відповідача 1. ОСОБА_5, код НОМЕР_5, м.Донецьк

до

відповідача 2. ОСОБА_6, код НОМЕР_6, м.Суми

за

участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів

Приватного

нотаріуса Сніжнянського міського нотаріального округу ОСОБА_7,

м.Сніжне

про

визнання договорів недійсними та спонукання виконати дії

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від

позивача 1: ОСОБА_8-по дов.

від

позивачів 2-5: ОСОБА_8-по дов.

від

відповідача 1:ОСОБА_9-по дов.

від

відповідача 2: не з'явився

від

третьої особи: не з'явився

В

засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                              оголошувалась перерва з

06.03. по 11.03.2008р.

СУТЬ

СПРАВИ:

Позивачі,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс", м.Сніжне,

ОСОБА_1, м.Сніжне, ОСОБА_2, м.Сніжне, ОСОБА_3, м.Сніжне, ОСОБА_4, м.Сніжне,

звернулись до господарського суду Донецької області з позовною заявою до

відповідача 1, ОСОБА_5, м.Донецьк, до відповідача 2, ОСОБА_6, м.Суми, про:

-          визнання недійсним договору

купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс" від

07.03.2003р., укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

-          визнання недійсним договору

купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс" від

04.03.2003р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5;

-          спонукання сторін за договорами

купівлі-продажу повернути одна одній все одержане за договорами.

Згідно

із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачі заявою без

номера та дати, яка надійшла на адресу суду 06.03.2008р., змінили предмет

позову, заявивши вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

часток у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс" від 07.03.2003р. та від

04.03.2003р.

В

обгрунтування своїх вимог позивачі посилаються на невідповідність спірних

договорів купівлі-продажу вимогам ст.53 Закону України "Про господарські

товариства". Крім цього, за твердженням позивачів, спірні договори були

укладені ними під тиском та погрозами з боку відповідача 1 та відповідача 2

(який був на момент укладання спірних договорів головою товариства), внаслідок

чого вказані договори є недійсними.

Відповідач

1 надав заперечення на позовну заяву, які надійшли до суду 06.03.2008р. В

обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 1 посилається на

пропущення позивачами встановленого строку позовної давності. Згідно з заявою

від 06.03.2008р. відповідачем 1 заявлено про застосування судом строків

позовної давності.

Відповідач

2 в заяві від 11.02.2008р. та у відзиві на позовну заяву від 06.03.2008р.

визнав позовні вимоги повністю.

Ухвалою

від 28.03.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів було залучено

Приватного нотаріуса Сніжнянського міського нотаріального округу ОСОБА_7,

м.Сніжне.

Приватний

нотаріус Сніжнянського міського нотаріального округу ОСОБА_7, м.Сніжне надав

пояснення на позовну заяву без номера та дати, які надійшли на адресу суду

06.03.2008р., в яких повідомив суд про відсутність під час засвідчення ним

спірних договорів витягу з протоколу про надання загальними зборами ТОВ

"Торгсервіс" згоди на відчудження належних позивачам 2-5 та

відповідачу 1 часток.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський

суд встановив:

Згідно

з розпорядженням секретаря міської ради від 27.03.1998р. було зареєстроване ТОВ

"Торгсервіс".

Виходячи

зі змісту п.4.1 статуту ТОВ "Торгсервіс", затвердженого установчими

зборами товариства (протокол від 22.03.1998р.), учасниками ТОВ

"Торгсервіс" є громадяни України - засновники ТОВ

"Ремстройсервіс", ТОВ "Торгсервіс" та ПП "Фасад".

Відповідно

до додатку до установчого договору, затвердженого протоколом зборів засновників

ТОВ "Торгсервіс" 25.03.1998р., учасниками ТОВ "Торгсервіс"

є ОСОБА_6 (30,7% статутного фонду), ОСОБА_8 (1,8% статутного фонду), ОСОБА_1

(16,6% статутного фонду), ОСОБА_4 (8,1% статутного фонду), ОСОБА_9 (1%

статутного фонду), ОСОБА_10 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_11 (0,9% статутного

фонду), ОСОБА_12 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_13 (0,9% статутного фонду),

ОСОБА_14 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_15 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_16

(0,9% статутного фонду), ОСОБА_17 (8,1% статутного фонду), ОСОБА_18 (0,9%

статутного фонду), ОСОБА_19 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_20 (0,9% статутного

фонду), ОСОБА_2 (8,1% статутного фонду), ОСОБА_21 (0,9% статутного фонду),

ОСОБА_22 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_23 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_24

(0,9% статутного фонду), ОСОБА_25 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_26 (1%

статутного фонду), ОСОБА_27 (1,2% статутного фонду), ОСОБА_28 (1,4% статутного

фонду), ОСОБА_29(1% статутного фонду), ОСОБА_30 (1,2% статутного фонду),

ОСОБА_31 (1,7% статутного фонду), ОСОБА_32 (0,55% статутного фонду), ОСОБА_33

(0,1% статутного фонду), ОСОБА_34 (0,03% статутного фонду), ОСОБА_35 (0,03%

статутного фонду), ОСОБА_36 (0,03% статутного фонду), ОСОБА_37 (0,02% статутного

фонду), ОСОБА_38 (0,03% статутного фонду), ОСОБА_39 (0,03% статутного фонду),

ОСОБА_40 (0,03% статутного фонду), ОСОБА_20 (0,03% статутного фонду), ОСОБА_41

(0,02% статутного фонду), ОСОБА_42 (0,02% статутного фонду), ОСОБА_43 (0,02%

статутного фонду), ОСОБА_44 (0,03% статутного фонду), ОСОБА_45 (0,03%

статутного фонду), ОСОБА_46 (0,9% статутного фонду), ОСОБА_47 (0,9% статутного

фонду), товариство засновників (1,8% статутного фонду).

04.03.2003р.

між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був підписаний договір купівлі-продажу.

За

умовами вказаного договору, ОСОБА_6. виступив продавцем, а ОСОБА_5 покупцем

частки ОСОБА_6 у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс", яка складає 30,7%

статутного фонду.

Крім

цього, 07.03.2003р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також був

підписаний договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_5 придбав належні

позивачам 2-5 частки у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс".

Виходячи

зі змісту позовної заяви, вказані вище договори є такими, що не відповідають

вимогам законодавства, зокрема, нормам ст.53 Закону України "Про

господарські товариства".

Одночасно,

позивачі стверджують про укладання спірних угод під тиском та погрозами з боку

відповідачів.

За

таких обставин, позивачами заявлені вимоги про визнання недійсними договору

купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс" від

07.03.2003р., укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс"

від 04.03.2003р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідач

1 в запереченнях на позовну заяву, які надійшли до суду 06.03.2008р., повідомив

суд про пропущення позивачами встановленого строку позовної давності для

звернення до суду з вимогами про визнання недійсними спірних договорів. Згідно

з заявою від 06.03.2008р. відповідачем 1 заявлено про застосування судом

строків позовної давності до позовних вимог.

Відповідач

2 в заяві від 11.02.2008р. та у відзиві на позовну заяву від 06.03.2008р.

визнав позовні вимоги повністю.

Суд

приймає до уваги твердження відповідача 1 щодо пропущення позивачами

встановленого строку позовної давності та вважає вимоги позивачів про визнання

недійсними спірних договорів купівлі-продажу такими, що підлягають залишенню

без задоволення, з огляду на таке:

В

ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого

особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу (позовна давність), у три роки.

За

змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається

від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права

або про особу, яка його порушила.

Як

вказувалось вище, позивачі звернулись до господарського суду 28.03.2007р.

(згідно зі штампом вхідної кореспонденції) з позовом про визнання недійсними

договорів купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ "Торгсервіс",

які були укладені 04.03.2003р. та 07.03.2003р.

При

цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на невідповідність

спірних договорів вимогам ст.53 Закону України "Про господарські

товариства" та п.4.3 статуту ТОВ "Торгсервіс".

Відповідно

до ст.53 Закону України "Про господарські товариства" передбачено

право    учасника товариства з обмеженою

відповідальністю відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам

цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і

третім особам, за згодою решти учасників. Передача частки (її частини) третім

особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її

відступає.

Крім

цього, згідно п.4.3 статуту ТОВ "Торгсервіс" передбачено, що кожний

учасник товариства має право продати належну йому частку виключно за рішенням

загальних зборів учасників, прийнятим кількістю голосів не менш 51% від

загальної кількості учасників.

З

урахуванням викладеного, за твердженням позивачів, у зв'язку з відсутністю

рішення загальних зборів ТОВ "Торгсервіс" про надання згоди на продаж

належних позивачам 2-5 та відповідачу 2 часток у статутному фонді товариства

відповідачу 1, а також приймаючи до уваги, що на момент вчинення спірних

правочинів продавцями за цими угодами не було повністю внесено свої вклади до

статутного фонду ТОВ "Торгсервіс", спірні договори є такими, що не

відповідають вимогам закону та мають бути визнані недійсними.

Як

встановлено судом з урахуванням наданих в судовому засіданні пояснень

позивачів, на момент укладання договорів купівлі-продажу від 04.03.2003р. та

07.03.2003р. відповідне рішення про надання згоди на відчудження належних

позивачам 2-5 та відповідачу 2 часток прийняте не було.

Факт

обізнаності позивачів 2-5 з тими обставинами, що спірні договори

купівлі-продажу укладаються ними за відсутністю відповідного рішення загальних

зборів ТОВ "Торгсервіс", також підтверджується поясненнями приватного

нотаріуса Сніжнянського міського нотаріального округу ОСОБА_7, які у

відповідності із ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України є

письмовими доказами у справі.

Зокрема,

за поясненнями нотаріуса, до нього звернулись сторони за спірними договорами

купівлі-продажу з клопотанням про посвідчення цих договорів. Як вказує

нотаріус, в якості доказів належності спірних часток позивачам 2-5 та

відповідачу 2 йому було представлено засновницький договір. Одночасно,

сторонами було повідомлено нотаріуса, що витяг з протоколу загальних зборів

учасників ТОВ "Торгсервіс" щодо прийняття рішення про відчудження

належних позивачам 2-5 та відповідачу 2 часток відповідачу 1 буде наданий

пізніше.

Як

вказує нотаріус, позивачі 2-5 та відповідачі були ознайомлені з проектами

договорів купівлі-продажу від 04.03.2003р., 07.03.2003р., їм було роз'яснено

правові наслідки укладання цих угод.

Таким

чином, враховуючи пояснення сторін та третьої особи, суд дійшов висновку, що

позивачі на момент укладання спірних договорів купівлі-продажу знали або

повинні були знати про необхідність прийняття рішення загальними зборами ТОВ

"Торгсервіс" щодо відчудження часток у статутному фонді товариства.

Крім

цього, за висновками суду, на момент укладання спірних правочинів позивачі 2-5

також не могли не знати про повне (неповне) внесення ними своїх вкладів до

статутного фонду ТОВ "Торгсервіс", враховуючи, що за вимогами ст.53

Закону України "Про господарські товариства" передача частки (її

частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником,

який її відступає, тобто, саме позивачами 2-5.

З

урахуванням викладеного, судом встановлено, що станом на момент укладання

спірних договорів позивачі 2-5 були обізнані або мали знати про наявність

обставин та фактів, на які вони посилаються в обґрунтування позовних вимог по

цій справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 04.03.2003р.

та від 07.03.2003р.

За

таких обставин, право на позов у позивачів виникло в момент укладання спірних

договорів купівлі-продажу, відповідно, 04.03.2003р. та 07.03.2003р.

Посилання

позивачів на ті обставини, що їх право на позов про визнання недійсними

договорів купівлі-продажу виникло після прийняття Сніжнянським міським судом

Донецької області рішення від 19.01.2007р., згідно з яким було визнано

недійсними угоди про розірвання договорів купівлі-продажу від 04.03.2003р. та

07.03.2007р., судом до уваги не приймаються.

Зокрема,

укладення угод про розірвання спірних договорів купівлі-продажу не є тотожнім

визнанню цих договорів недійсними.

Так,

заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування

інших передбачених законом чи договором наслідків у разі невиконання чи

неналежного виконання угоди. Проте, за загальним правилом, невиконання

(неналежне виконання) угоди не є підставою для недійсності правочину.

Вирішуючи

спори про визнання угод недійсними, господарський суд встановлює наявність тих

обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання

відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону;

додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому

конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення спору.

При

цьому, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані

з його недійсністю (зокрема, згідно із ст.48 Цивільного кодексу УРСР по

недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі

все одержане за угодою).

За

таких обставин, звернення до суду з позовом про визнання недійсними угод про

розірвання спірних договорів купівлі-продажу ніяким чином не пов'язане з

можливістю реалізації позивачами свого права на судовий захист шляхом звернення

до суду протягом встановленого строку позовної давності з вимогами про визнання

спірних договорів недійсними.

З

урахуванням викладеного, виходячи з того, що позовна заява направлена до суду

28.03.2007р. (згідно зі штампом вхідної кореспонденції), судом встановлено, що

позивачами пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний

строк позовної давності.

Зокрема,

перебіг встановленого трирічного строку позовної давності за позовними вимогами

по цій справі закінчився 03.03.2006р. та 06.03.2006р.

Згідно

з п.6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила

Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів,

строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив

до набрання чинності цим кодексом.

Виходячи

з того, що при розгляді вказаної справи, за висновками суду, строк пред'явлення

позову закінчився після набрання чинності Цивільним кодексом України, при

розгляді цієї справи суд застосовував норми Цивільного кодексу України.

Відповідно

до п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про

застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач

1 в запереченнях на позовну заяву, які надійшли до суду 06.03.2008р., в заяві

від 06.03.2008р. заявив про застосування судом строків позовної давності при

розгляді цієї справи.

Позивачі

проти пропущення ними строку позовної давності заперечують, посилаючись на

ст.264 Цивільного кодексу України.

Зокрема,

з думкою позивачів, через укладання відповідачами угод про розірвання договорів

купівлі-продажу перебіг трирічного строку позовної давності по вимогах про

визнання недійсними цих договорів переривався, внаслідок чого позовні вимоги по

цій справі підлягають задоволенню.

Суд

вказані твердження позивачів до уваги не приймає, враховуючи, що розірвання

сторонами договорів купівлі-продажу ніяким чином не впливає на дійсність

(недійсність) спірних договорів.

Одночасно,

посилання позивачів на норми ст.265 Цивільного кодексу України суд також до

уваги не приймає, враховуючи, що за вимогами вказаної статті залишення

Сніжнянським міським судом Донецької області без розгляду позову ОСОБА_11 про

визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 04.03.2003р. та 07.03.2003р.

не зупиняє перебігу позовної давності.

Згідно

із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських

судах здійснюється на засадах змагальності.

За

приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторонами

повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог

або заперечень.

Відповідно

до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює

докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному

та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

За

висновками суду, позивачами всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського

процесуального кодексу України наявності обставин, які переривають перебіг

строку позовної давності, не доведено.

При

цьому, позивачами також не доведено факту вчинення ними спірних правочинів внаслідок

погроз та тиску з боку відповідачів.

Згідно

з п.4 ст.267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності до

пред'явлення позову є підставою для відмови в позовних вимогах.

Доказів

наявності поважних обставин, які можуть вважатися підставою для відновлення

пропущеного строку позовної давності з боку позивачів не представлено, судом не

встановлено.

За

таких обставин, враховуючи, що позивачами пропущено встановлений строк для

звернення до суду за захистом своїх порушених прав, вимоги про визнання

недійсними договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ

"Торгсервіс" від 07.03.2003р., укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2,

ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, договору купівлі-продажу часток у статутному фонді

ТОВ "Торгсервіс" від 04.03.2003р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5,

підлягають залишенню без задоволення.

Приймаючи

рішення по цій справі, судом також звернено увагу на ті обставини, що

обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від

04.03.2003р. та 07.03.2003р. позивачі посилаються на норми Цивільного кодексу

України.

Згідно

із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають

зворотної дії в часі.

Тобто,

норми Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., не

можуть застосовуватись при визначенні відповідності укладених сторонами до

набрання чинності цим кодексом договорів.

Таким

чином, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, виходячи з

того, що позивачами відповідного клопотання не заявлено, обґрунтування нормами

Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2004р.) вимог про

визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що були укладені сторонами під

час дії Цивільного кодексу УРСР, є неправомірним.

Судові

витрати підлягають віднесенню на позивачів повністю.

Клопотання

позивачів про припинення провадження по справі судом залишено без задоволення,

враховуючи характер спірних правовідносин.

Зокрема,

згідно з п.4 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від

27.06.2007р. №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності

справ господарським судам" якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів

визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або сказано про вирішення

спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного

складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Таким

чином, враховуючи, що спір по справі пов'язаний з реалізацією позивачами 2-5 та

відповідачем 2 своїх корпоративних прав, які були наявними у них на момент

укладання спірних правочинів, а відповідач 1 є особою, яка ці права отримала

внаслідок укладання спірних договорів, спір по цій справі підвідомчий

господарському суду.

Клопотання

позивачів від 07.06.2007р. про роз'яснення ухвали суду від 28.03.2007р.,

клопотання відповідача 1 від 13.07.2007р. залишені судом без задоволення за

відсутністю підстав для надання таких роз'яснень.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, суд,

                                                                 ВИРІШИВ:

Відмовити

повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгсервіс", м.Сніжне, ОСОБА_1, м.Сніжне, ОСОБА_2, м.Сніжне,

ОСОБА_3, м.Сніжне ОСОБА_4, м.Сніжне до ОСОБА_5, м.Донецьк, ОСОБА_6, м.Суми про

визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ

"Торгсервіс" від 07.03.2003р., укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2,

ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, договору купівлі-продажу часток у статутному фонді

ТОВ "Торгсервіс" від 04.03.2003р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

В

судовому засіданні 11.03.2008р. оголошено повний текст рішення.

             Суддя