Рішення

від 28.04.2011 по справі 18/630/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/630/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        28.04.2011 р.                                                                      Справа № 18/630/11

За зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"   

до  1. товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс";

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест"

про стягнення 1358676,95 доларів США (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

                                                                                            Суддя Тимошенко К.В.

Представники в засіданні до перерви

від позивача:  Фаустов Ю.Ю., Вахнін П.М.

від відповідача 1:  Деревягіна Є.В.

від відповідача 2:  Пащенко Л.М., Трибрат В.М.

Представники в засіданні 28.04. (після перерви)

від позивача:  Фаустов Ю.Ю., Вахнін П.М.

від відповідача 1:  Деревягіна Є.В.

від відповідача 2:  Трибрат В.М.                                                   

          Суть справи: розглядається зустрічний позов про стягнення з відповідачів у солідарному порядку коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/05/2562 від 26.05.2008р. у сумі 1358676,95 доларів США., у тому числі 936045,47 доларів США основного боргу, 142011,68 доларів США процентів, 263315,06 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та 17304,74 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 17/10-9189 від 18.10.2010р. - а.с. 31-32, т. 2).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.10.2010 р. (т. 2, а.с. 76-78) вищевказаний зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Нафтопром-Плюс" та ТОВ "Нафтапромінвест" солідарно на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/05/2562 від 26.05.2008р.  4266439,40 грн. заборгованості за тілом кредиту; 1164460,22 грн. залишку несплачених процентів, 1219702,69 грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 122735, 93 грн. пені за порушення строків погашення відсотків по кредиту. В іншій частині зустрічних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. (т. 2, а.с. 135-141) рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010 р. змінено в частині розміру сум, що підлягають стягненню з відповідачів за зустрічним позовом та стягнуто з них солідарно 4266439,40 грн.  суми заборгованості за тілом кредиту; 1164460,22 грн. залишку несплачених процентів,  219702,69 грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 122735, 93 грн. пені за порушення строків погашення відсотків по кредиту. В іншій частині зустрічних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. (т. 2, а.с. 182-185) рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. у справі за № 3/61-09 в частині вирішення зустрічного позову скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

          Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.03.2011р. справу № 3/61-9 прийнято на новий розгляд в частині зустрічного позову і при автоматичному розподілі справи присвоєно їй № 18/630/11.

          Відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс" у відзиві (а.с. 118-121, т. 1) позов заперечує, вважає його безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству, умовам кредитного договору № 010/05/2562 від 26.05.2008р. та договорам застави, іпотеки, поруки.

          Відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест" у відзиві (а.с. 109-111, т. 1) позов заперечує та зазначає, що ТОВ "Нафтапромінвест" не спростовує свою солідарну відповідальність з відповідачем 1, але визнає її в межах п. 1.2.  договору поруки № 010/05/2562/2 від 26.05.2008р.

          В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, суд встановив:

20.07.2009р. від відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) надійшла зустрічна позовна заява до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром-Плюс" (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю " Нафтапромінвест" (відповідач-2) про стягнення у солідарному порядку 1358676,95 доларів США заборгованості за вказаним договором, з яких 936045,47 доларів США –сума кредиту, 142011,68 грн. –проценти за користування ним, 263315,06 доларів США –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 17304,74 доларів США –пеня за несвоєчасну сплату відсотків (а.с.31-32,т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2008р. між ТОВ "Нафтопром-Плюс" (Позичальник) та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", яке пізніше було перейменовано в публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль, (банк-кредитор) було укладено кредитний договір № 010/05/2562 "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" (далі - кредитний договір, копія кредитного договору - т. 1, а.с. 70-74).

Пунктом 1.1. кредитного договору визначено, що  відповідно до умов цього договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом 3 400 000 (три мільйони чотириста тисяч) гривень  (кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. Кредитні кошти за договором надаються у гривні або доларах США (в перерахунку за курсом Національного банку України).

Кінцевий термін погашення кредиту за умовами договору  - 20.05.2009р.

Додатковою угодою № 1 від 16 липня 2008 року до кредитного договору, ліміт кредитної лінії було збільшено до 4600000,00 грн. ( т. 1, а.с. 75)

Згідно п. 2.1. кредитного договору, плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі: при наданні кредитних коштів в національній валюті - 17,5 процентів річних; при наданні кредитних коштів в доларах США - 11,25 процентів річних.

Тобто, умовами кредитного договору передбачалося надання кредитних коштів банком: як в національній, так і іноземній валюті, обмежуючи лімітом кредитування в національній валюті - гривні.   

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі надання кредиту в іноземній валюті, банк на підставі письмової заявки позичальника зобов'язується перераховувати кредитні кошти з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою подальшої конвертації на міжбанківському валютному ринку України та зараховувати отриману суму в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника № 26005100052587 в ПОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" для подальшого використання за цільовим призначенням.

В пункті 5.5 договору зазначено мультивалютний позичковий рахунок № 20626871112562, на якому обліковується заборгованість позичальника у ПОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Списання коштів банком з нього здійснено 27.05.2008р. в сумі 701000, 00 доларів США, що еквівалентно 3399850,00 грн., та 12 серпня 2008 року в сумі 247670,00 дол. США, що в еквіваленті складало 1199961,15 грн. На підтвердження цього позивачем надані копії меморіальних ордерів № 1 від 27.05.2008р. та № 2 від 12.08.2008р. (т. 1, а.с. 83, 84) та копії листів ТОВ "Нафтопром-Плюс" від 27.05.2008р. та від 12.08.2008р. в яких ТОВ "Нафтопром-Плюс" просить банк  перерахувати 701 000 доларів США та 247 670 доларів США з кредитного рахунку товариства на транзитний рахунок для продажу на міжбанківській валютній біржі (т.1 а.с. 85, 86).

Згідно п.6.7, 6.8 кредитного договору всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватись  у валюті, що відповідає  валюті кредиту;  комісії, пені та штрафи за цим договором розраховуються у валюті кредиту.

Відповідачі у відзивах зазначають, що оскільки на поточний рахунок позичальника –ТОВ "Нафтопром-Плюс" надійшли кошти в національній валюті, то і повертати банку кредитні кошти потрібно в тій валюті та розмірі, які він отримав -  4600000,00 грн.

Дане твердження відповідачів є безпідставним, оскільки вищевказані докази підтверджують факт надання банком позики в доларах США, адже саме в такій валюті були зараховані кошти на позичковий рахунок ТОВ "Нафтопром Плюс", а подальша їх конвертація в гривні відбувалася виключно за розпорядженням самого позичальника як власника коштів. За таких обставин, відповідно до ст. 1049 ЦК України та п.6.7 кредитного договору, кредит банку має бути повернутий в тій валюті, що й отриманий.   

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог (т. 2, а.с. 31-32) позивач зазначає, що відповідач-1 частково сплатив заборгованість за кредитним договором, а саме:

- 1 жовтня 2009 року - 11970,00 доларів США (проценти);

- 2 жовтня 2009 року - 73,40 доларів США (проценти);

- 12 березня 2010 року - 1161,72 доларів США (проценти - списано банком);

- 28 вересня 2010 року - 12624,53 доларів США (тіло кредиту).

Згідно розрахунків позивача ТОВ "Нафтопром-Плюс" має заборгованість за кредитом в сумі 936045,47 доларів США, борг по процентах в сумі 142011,68 доларів США та заборгованість по пені - 263315,06 доларів США за несвоєчасне погашення кредиту та 17304,74 доларів США за несвоєчасну сплату відсотків.

Розрахунки позивача відповідачами не спростовані, докази сплати стягуваної за позовом суми (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) відповідачами не надані.

Позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Нафтопром-Плюс»за кредитним договором № 010/05/2562 від 26.05.2008 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест" (поручитель) укладено договір поруки №010/05/2562 від 26.05.2008 року (далі - договір поруки, копія договору поруки - т. 1, а.с. 76). 16 липня 2008 року до зазначеного договору поруки підписано додаткову угоду №1. За умовами п. 1.2. додаткової угоди №1 від 16 липня 2009 року, поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»відповідати за зобов'язаннями боржника - ТОВ «Нафтопром-Плюс», які виникають з умов кредитного договору №010/05/2562 від 26.05.2008 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором  як  солідарні  боржники,  якщо  договором  поруки  не  встановлено  додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного конання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовних вимог.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником -ТОВ «Нафтопром-Плюс»взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель ТОВ «Нафтапромінвест»несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу за кредитним договором нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки.

Виходячи з цього  посилання поручителя - ТОВ "Нафтопромінвест" на обмежену договором поруки відповідальність поручителя не може бути враховане.

Відповідно до ч.І ст. 543 Цивільного кодексу України, при солідарному обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 1358676,95 доларів США заборгованості за кредитним договором, з яких 936045,47 доларів США –сума кредиту, 142011,68 доларів США –проценти за користування ним, 263315,06 доларів США –пеня за несвоєчасне повернення кредиту (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 2082769,46 грн.), 17304,74 доларів США –пеня за несвоєчасну сплату відсотків (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 136877,03 грн.)

Згідно з  ст.526 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимога позивача про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитом в сумі 936045,47 доларів США та процентів за користування кредитом в сумі 142011,68 доларів США обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 14.4. кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Таким чином, позивач правомірно нарахував пеню за за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 263315,06 доларів США за період з 21.05.2009р. по 11.10.2010р. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 17304,74 доларів США за період з 01.06.2009р. по 11.10.2010р.

Відповідач-1 у запереченнях на заяву про збільшення розміру позовних вимог вих. № 26.10.10/01 від 26.10.2010р. просить задовольнити позов в частині стягнення пені за прострочку зобов'язання в розмірі 100000,00 грн., в іншій частині стягнення пені - відмовити на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку із скрутним фінансовим становищем ТОВ "Нафтопром-Плюс".

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання  практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997р. № 02-5/289, вирішуючи  питання  про  зменшення  розміру неустойки (штрафу,  пені),  яка підлягає стягненню зі сторони,  що  порушила зобов'язання  (пункт  3  статті  83  ГПК  України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити,  чи є даний  випадок винятковим,  виходячи  з  інтересів  сторін,  які  заслуговують на увагу,   ступеню   виконання   зобов'язання,   причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення   виконання,  наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу,  пені) таким  наслідкам,  поведінки винної  сторони  (в  тому  числі  вжиття  чи невжиття   нею   заходів   до   виконання   зобов'язання,  негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тяжкий фінансовий стан відповідача не є винятковим випадком в умовах загальної економічної кризи в країні, в зв'язку з цим  суд вважає, що підстави для зменшення розміру пені відсутні.

Вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 263315,06 доларів США (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 2082769,46 грн.) та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 17304,74 доларів США (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 136877,03 грн.) обґрунтована та підтверджується відповідними доказами. В зв'язку з цим позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

          На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  43, 49, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Зустрічний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Нафтопром-Плюс" (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свердлова, 9, ідентифікаційний код 34461566) та товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапромінвест" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леніна, 9/16, кв. 29, ідентифікаційний код 32141757), у солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909 Полтавська обласна дирекція "Райффайзен Банк Аваль"  36014, м. Полтава, вул. Монастирська, 5-а, ідентифікаційний код 14305909, рахунок № 29096319 в Полтавській ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605)  заборгованість за кредитним договором № 010/05/2562 від 26.05.2008 року в сумі 1 358 676,95 доларів США, у т. ч.: сума заборгованості за кредитом          -   936 045,47 доларів США, проценти -  142 011,68 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту -  263 315,06 доларів США (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 2 082 769,46 грн.), пеня за несвоєчасну сплату відсотків -  17 304,74 доларів США (що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 136 877,03 грн.); 25500 грн. 00 коп. витрат по державному  миту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      К.В. Тимошенко       

          Повне рішення складено   04.05.2011р.