40/189
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.09.06 р. Справа № 40/189
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Пальчак О.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом приватного підприємства “Гормашвуглезбагачення” м.Донецьк
до відповідача державного підприємства “Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкритого акціонерного товариства “Рутченківський завод “Гормаш” м. Донецьк
про стягнення 81296 грн. 81 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача Купирьов М.Є. - юрисконсульт
від відповідача Куприянов П.П. – юрисконсульт, Прудніков Р.М. - начальник юридичного відділу, Качан В.Ф. – головний бухгалтер
від третьої особи не з'явився
У судовому засіданні у межах процесуального строку з 15.06.06р. по 24.07.06р. було оголошено перерву.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено на один місяць за приписами частини третьої ст. 69 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 81296 грн. 81 коп., який утворився згідно договору уступки права вимоги № 30/12/2003-3 від 30.12.03р.
Відповідач позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:
- договір № 30/12/2003-3 по уступку права вимоги укладений без повідомлення відповідача;
- по договору № 99 від 28.03.02р. сплив строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.
Третя особа надала суду пояснення, в яких вказує на те, що упродовж з червня 2002 року до березня 2003 року відповідно до договору № 99 від 28.03.02р. відповідач отримував відремонтоване обладнання, що підтверджується відповідними накладними на загальну суму 416934 грн.
Згідно договору № 30/12/2003-3 від 30.12.03р. ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” уступив позивачеві право вимоги від відповідача частини заборгованості за виконання зобов'язань по договору № 99 від 28.03.02р. Загальна сума, яку відповідач повинен сплатити позивачеві, як новому кредитору, складає 81296 грн. 81 коп.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 договору підряду № 99 від 28.03.02р., укладеного між ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” та ДП „Шахта імені Ф.Є.Дзержинського” ВО „Дзержинськвугілля”, ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” виконав роботи по ремонту обладнання відповідача на загальну суму 416934 грн.
Згідно п. 6.2 договору № 99 від 28.03.02р. розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок на протязі 30 банківських днів з моменту постачання обладнання.
Згідно п. 1.1 договору № 30/12/2003-3 від 30.12.03р., укладеного між ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” та ПП „Гормашвуглезбагачення”, останьому передано право вимоги від відповідача боргу в сумі 81296 грн. 81 коп. по договору № 99 від 28.03.02р. згідно рахунків-фактур № 29-01/2003-с7 від 29.01.03р., № 10-02/2003-с4 від 10.02.03р., № 11-02/2003-с11 від 11.02.03р., № 20-02/2003-с3 від 20.02.03р. та накладних № 29-01/2003-с7 від 29.01.03р., № 30-01/2003-с7 від 30.01.03р., № 10-02/2003-с4 від 10.02.03р., № 11-02/2003-с11 від 11.02.03р., № 20-02/2003-с3 від 20.02.03р.
Однак відповідач свої зобов'язання перед позивачем як новим кредитором не виконав, внаслідок чого останній намагається стягнути з відповідача борг в сумі 81296 грн. 81 коп. за договором уступки права вимоги № 30/12/2003-3 від 30.12.03р.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України зазначено, що відносно цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України.
Сторонами по договору уступки права вимоги № 30/12/2003-3 від 30.12.03р. досягнуто згоди з усіх істотних умов договору уступки вимог та відповідно до приписів ст. ст. 512, 513, 628 ЦК України (2003р.) договір уступки вважається укладеним. Тому у розумінні ст. 514 ЦК України до нового кредитора належним чином перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватись законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Це правило стосується заміни кредитора в зобов'язанні на будь-якій підставі, що зазначена в частині першій ст. 511 ЦК України.
Як свідчать докази у справі, колишній кредитор залишив за собою частину боргу, а передав новому кредитору заборгованість в сумі 81296 грн. 81 коп.
Уступка вимоги не повинна суперечити закону або договору на якому базується ця уступка. Уступка вимоги передбачає обов'язок первинного кредитора передати новому кредитору документи, що свідчать про право на вимогу, а також передбачає відповідальність первинного кредитора перед новим кредитором, що виникла у зв'язку з недійсністю переданої (уступленої) вимоги.
При уступці вимоги боржника має бути повідомлено у будь-який належний спосіб про уступку вимоги, що відбулася. За відсутності такого повідомлення (або за відсутності доказів такого повідомлення) виконання зобов'язання первинному кредитору визнається виконанням зобов'язання боржником належному кредитору.
Таким чином, законодавство зобов'язує кредитора повідомити боржника про уступку вимоги і при цьому не вимагає надіслання останньому угоди між первісним кредитором та іншою особою про уступку вимоги.
Однак, якщо новий кредитор звертається з претензією та позовом до боржника, він повинен подати докази про те, що саме йому первісний кредитор уступив вимогу. Таким доказом є письмова угода між ним та первісним кредитором про уступку вимоги.
Відносно заперечень відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності слід визначити наступне:
- згідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;
- відповідачем заявлено про сплив позовної давності, тому суд має розглянути це та надати необхідну правову оцінку;
- листом № 1-54/2544 від 02.12.04р. (відповідь на вимогу № 30-09/04-3 від 30.09.04р) відповідач підтвердив, що борг перед позивачем складає 81296 грн. 81 коп.;
- відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку;
- таким чином строк позовної давності позивачем не пропущений.
Крім того слід зазначити, що сплив позовної давності не виключає виконання цивільного обов'язку і не є підставою вимоги про повернення виконаного. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, яка має бути зроблена до винесення рішення( ч. 3 ст. 267 ЦК України ). Якщо заяви не було, суд може винести рішення про захист права, хоча строк позовної давності пропущений. Такого раніше не було. Це - прояв прагнення держави до невтручання, наскільки це можливо, у відносини суб'єктів господарювання.
Заперечення відповідача відносно неповідомлення його про укладення договору уступки права вимоги судом не приймаються, оскільки, як свідчать докази у справі, відповідач був належним чином повідомлений про уступку права вимоги, що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції за січень 2004 року, вимогою № 30-09/04-3 від 30.09.04р. та квитанцією про її відправлення від 01.10.04р.
В акті звірки розрахунків, проведеної між сторонами по оспорюваному договору, не знайшла свого відображення заборгованість за спірний період.
Слід звернути увагу на те, що акт звірки є бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.
З урахуванням обставин справи та правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що своє господарське зобов'язання відповідач не виконав. Тому щодо стягнення з нього боргу в сумі 81296 грн. 81 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Витрати по держмиту та по судовому процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень, ст. 264, 267, 511, 512, 513, 514, 599, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 203, 264, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 44, 49, 69, 77, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з державного підприємства “Дзержинськвугілля”, 85200, м. Дзержинськ, Донецька область, вул. 50-річчя Жовтня, 19, ід. код 32411707, р/р 35241009002354 в УДК Донецької області, код банку 834016, на користь:
- приватного підприємства “Гормашвуглезбагачення”, 83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74, ід. код 32467346, р/р 26002301002119 в ДФ АКБ „Мрія” м. Донецька, код банку 335571, борг в сумі 81296 грн. 81 коп., витрати по держмиту в сумі 812 грн. 97 коп., витрати по судовому процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.
3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення оформленого відповідно до статті 84 ГПК України:02.10.06р.
Суддя Підченко Ю.О.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 152387 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні