Постанова

від 26.02.2008 по справі 1/422-9/52

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

26.02.08                                                                                          

Справа  № 1/422-9/52

Львівський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                          

  Процика Т.С.

суддів                                                                               

Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового

засідання Трускавецькому В.П.

розглянув           у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

(далі РВ ФДМ України по Львівській області) від 10.08.2007р. № 3/8-11-5827 та

Приватного підприємства (далі ПП) «Квадро-Сіті»

на рішення           Господарського суду Львівської

області від 03.08.2007р.

у справі           № 1/422-9/52

за позовом           Військового прокурора Західного

регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в

особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський

бронетанковий ремонтний завод»(далі ДП МО України «Львівський бронетанковий

ремонтний завод»), м. Львів

до відповідачів:          1. РВ ФДМ України по Львівській області, м. Львів

                    2. ПП «Квадро-Сіті», м. Львів

за участю третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного господарського об'єднання

Міністерства оборони України концерн «Техвоєнсервіс»(далі ДГО МО України концерн

«Техвоєнсервіс», м. Київ

про           визнання недійсним договору оренди №

94 від 23.11.2005р. та договорів про внесення змін до договору оренди

індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності

№ 94 від 23.11.2005р.

за

участю представників:         

прокурор           - не з'явився;

від

позивача           -Лабай А.М. - представник;

від

відповідача 1          - Орищин Н.В. -головний

спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу.

від

відповідача 2          - Полійчук З.А. -директор;

від

третьої особи -  не з'явився.

Представникам

учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського

процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено.

Учасники

судового процесу належним чином повідомлені про час, дату і місце судового

засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення

(рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано ухвалу апеляційного

господарського суду від 18.02.2008р. про відкладення розгляду справи у судовому

засіданні на 26.02.2007р.), які є в матеріалах справи.

Апеляційним

господарським судом розгляд цієї справи у судовому засіданні відкладався з

підстав, зазначених в ухвалах, а також у судових засіданнях оголошувались

перерви.

Враховуючи

ті обставини, що розгляд цієї справи апеляційним господарським судом

неодноразово відкладався, у судових засіданнях оголошувались перерви, в

учасників судового процесу було достатньо часу щоб здійснити усі дії (подати

докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо даного спору; а

також те, що у засіданнях апеляційного господарського суду представники

учасників судового процесу дали пояснення, доводи та заперечення, висловили

свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи, колегія суддів вважає

за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора та

представника третьої особи (Державного господарського об'єднання Міністерства

оборони України концерн «Техвоєнсервіс», третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,  і яка подала відзив на апеляційну скаргу, а

також клопотання про розгляд справи без присутності представника третьої

особи).

Рішенням

Господарського суду Львівської області від 03.08.2007р., суддя Данко Л.С.,

позов задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди № 94 від 23

листопада 2005 року індивідуально визначеного нерухомого майна, яке знаходиться

за адресою: м. Львів, вул. Дем'янська, 8, що укладений між РВ ФДМ України по

Львівській області та ПП «Квадро-Сіті»та договори про внесення змін до договору

оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної

власності № 94 від 23.11.2005р.

Рішення

суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.5, 9 Закону України

«Про оренду державного та комунального майна», ч.2 ст.7 Закону України «Про

господарську діяльність у Збройних Силах України», ст.ст.215, 216, 227

Цивільного кодексу України (далі ЦК України), п.3, п.4 Порядку надання дозволу

військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та

нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

11 травня 2000р. за № 778, п.5 наказу Міністерства оборони України «Про

організацію представництва Міністерства оборони України»від 20.03.2004 року №

100 а також зокрема тим, що:

-          Державне підприємство Міністерства

оборони України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»засноване на

державній формі власності і підпорядковане Департаменту економічної та

господарської діяльності Міністерства оборони України та діє на підставі

Статуту, який затверджено Наказом Державного секретаря Міністерства Оборони

України № 28 від 26.06.2003р. і є юридичною особою;

-          для укладення договору оренди

державного майна необхідним було отримання висновків про умови договору оренди

від органу, уповноваженого управляти державним майном; стосовно зазначеного

орендованого майна таким органом є Міністерство оборони України, або

уповноважена особа згідно відповідної довіреності за попереднім погодженням з

Міністром оборони України, про що зазначено в наказі Міністерства оборони

України від 20.03.2004 року № 100 «Про організацію представництва Міністерства

оборони України»;

-          погодження на укладення договору

оренди, надане Департаментом державних підприємств Міністерства оборони

України, не є висновком про умови договору оренди, оскільки зазначений

департамент та його директор не були наділені повноваженнями на надання такого

висновку ні Положенням «Про департамент державних підприємств», ні окремо

виданою довіреністю на вчинення таких дій, ні наказом Міністерства оборони

України «Про організацію представництва Міністерства оборони України»від

20.03.2004 року № 100; крім того, Департамент державних підприємств

Міністерства оборони України у травні 2005 року був розформований;

-          при укладенні оспореного договору

оренди від 23.11.2005р. № 94 відповідачами - 1 та 2 було допущено порушення

вимог ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в

частині погодження умов договору оренди органом, уповноваженим управляти

державним майном.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції РВ ФДМ України по Львівській

області та ПП «Квадро-Сіті», відповідачі у справі, подали апеляційні скарги, в

яких просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від

03.08.2007р. у справі № 1/422-9/52 і постановити нове рішення, яким у

задоволенні позову відмовити повністю.

Скаржники

посилаються зокрема на те, що судом при прийнятті оскарженого рішення неповно

з'ясовано обставини, що мають значення для справи; має місце недоведеність

обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав

встановленими; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам

справи; порушено норми матеріального та процесуального права.

Міністерство

оборони України, ДП МО України «Львівський бронетанковий ремонтний завод», ДГО

МО України концерн «Техвоєнсервіс» подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких

просять рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2007р. у

справі № 1/422-9/52 залишити без змін, а апеляційні скарги відповідачів -без

задоволення з підстав правомірності і обґрунтованості рішення.

Представники

учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи

та заперечення, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на

апеляційні скарги, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши

матеріали справи, апеляційні скарги та заслухавши пояснення представників

учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Військовий

прокурор Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства

оборони України, в особі ДП МО України «Львівський бронетанковий

завод»звернулося до господарського суду з позовом до РВ ФДМ України по

Львівській області та ПП «Квадро-Сіті», третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача, ДГО МО України концерн

«Техвоєнсервіс», про визнання недійсним договору оренди № 94 від 23 листопада

2005 року та договорів про внесення змін до договору оренди індивідуально

визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 94 від

23.11.2005р.

Як

встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи,

23.05.2005р. на адресу РВ ФДМ України по Львівській області (відповідача-1)

надійшло звернення від Приватного підприємства «Квадро-Сіті»(відповідача-2),

щодо укладення договору оренди нерухомого державного майна, що знаходиться за

адресою: м. Львів, вул. Дем'янська, 8, та перебуває на балансі ДП МО України

«Львівський бронетанковий завод». РВ ФДМ України по Львівській області

(відповідач-1) листом за № 3/7-3465 від 04.07.2005 р. було скеровано до органу,

уповноваженого управляти державним майном - Міністерства Оборони України,

документи щодо нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною

площею 771,8 м2, а саме: двоповерхової будівлі профілакторію пл.

572,9 м2. одноповерхової будівлі складу пл. 76,0 м2,

одноповерхової будівлі погребу пл. 42,9 м , одноповерхової будівлі вбиральні

пл. 80,0 м2, металевих воріт, металевої хвіртки та сітчаної огорожі,

які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Дем'янська, 8.

14

листопада 2005 р. на адресу РВ ФДМ України по Львівській області надійшов лист

з Департаменту державних підприємств Міністерства оборони України за підписом

директора департаменту, про погодження передачі в оренду зазначеного вище

майна.

23

листопада 2005р. між РВ ФДМ України по Львівській області та ПП

«Квадро-Сіті»було укладено договір оренди № 94 індивідуально визначеного

нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 771,8 м2,

а саме: двоповерхової будівлі профілакторію площею 572,9 м2,

одноповерхової будівлі складу площею 76,0 м2, одноповерхової будівлі

погребу площею 42,9 м2, одноповерхової будівлі вбиральні площею 80,0

м , металевих воріт, металевої хвіртки та сітчаної огорожі, які розміщені за

адресою: м. Львів, вул. Дем'янська,8 та знаходяться на балансі ДП  МО України «Львівський бронетанковий

ремонтний завод».

30

грудня 2005р. сторони (відповідач-1 та відповідач-2) уклали договір, яким

внесли зміни до  договору оренди

індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від

23.11.2005р., зазначеними змінами сторони п.6.4. розділу 6 та п. 10.6. розділу

10 - виклали в новій редакції.

15

березня 2007р. сторони (відповідач-1 та відповідач-2) уклали договір про

внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить

до державної власності від 23.11.2005р., де п. 3-й розділу 3 - виклали в новій

редакції.

Як

вбачається з матеріалів справи і це правильно встановлено судом першої

інстанції, Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський

бронетанковий ремонтний завод», засноване на державній формі власності і

підпорядковане Департаменту економічної та господарської діяльності

Міністерства оборони України та діє на підставі Статуту, який затверджено

наказом Державного секретаря Міністерства оборони України № 28 від 26.06.2003р.

і є юридичною особою (докази є у матеріалах справи).

Відповідно

до ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»фізичні та

юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект

договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається

Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві,

зазначеному у статті 5 цього Закону. У разі надходження до орендодавця заяви

про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного

підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів

господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації),

орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії

матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном...Орган,

уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і

протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки

про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди».

З

наведеного вбачається, що для укладення договору оренди державного майна

необхідним було отримання висновків про умови договору оренди від органу

уповноваженого управляти державним майном. Стосовно зазначеного орендованого

майна таким органом є Міністерство оборони України, або уповноважена особа

згідно відповідної довіреності за попереднім погодженням з Міністром оборони

України, про що зазначено в наказі Міністерства оборони України «Про

організацію представництва Міністерства оборони України»від 20.03.2004 року №

100.

Пунктом

5 наказу Міністерства оборони України від 20.03.2004 року № 100, уповноважено

надавати від імені Міністерства оборони України дозволи (висновки) на передачу

в оренду: нерухомого військового майна - Директора Департаменту капітального

будівництва та управління фондами Міністерства оборони України за попереднім

погодженням з Міністром оборони України; нерухомого майна, закріпленого за

підприємствами, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (

крім цілісних майнових комплексів державних підприємств та структурних

підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств), площа якого не

перевищує 200 кв. м. на одне підприємство - Директора Департаменту капітального

будівництва та управління фондами Міністерства оборони України.

З

огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком

місцевого господарського суду про те, що погодження на укладення договору

оренди, надане Департаментом державних підприємств Міністерства оборони

України, не є висновком про умови договору оренди, оскільки зазначений

департамент та його директор не були наділені повноваженнями на надання такого

висновку ні Положенням «Про департамент державних підприємств», ні окремо

виданою довіреністю на вчинення таких дій, ні наказом Міністерства оборони

України «Про організацію представництва Міністерства оборони України»від 20.03.2004

року № 100. Крім того, Департамент державних підприємств Міністерства оборони

України у травні 2005 року був розформований.

Таким

чином, при укладенні оспореного договору оренди від 23.11.2005р. № 94,

відповідачами - 1 та 2 було недодержано вимог ст. 9 Закону України «Про оренду

державного та комунального майна» в частині погодження умов договору оренди

органом, уповноваженим управляти державним майном.

Відповідно

до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного

дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно

ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою

-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а ст. 203 ЦК України

передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а   також   моральним  

засадам суспільства.

З

огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком

місцевого господарського суду про недійсність укладеного між відповідачами

договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до

державної власності № 94 від 23.11.2005 року.

Відповідно

до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім

тих, що пов'язані з його недійсністю.

З

наведеного вбачається, що, оскільки договір оренди індивідуально визначеного

нерухомого майна, що належить до державної власності № 94 від 23.11.2005 року є

недійсним та не створює юридичних наслідків то і договори про внесення змін до

нього від 30.12.2005р. та від 15.03.2007р. також є недійсними.

Також,

відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оренду державного і комунального

майна», ч. 2 ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах

України», п.3 п.4 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на

передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11 травня 2000р. за № 778,

дозвіл військовим частинам (організаціям, установам), в оперативному управлінні

яких перебуває рухоме та нерухоме майно, на передачу в оренду нерухомого майна

надається Міністерством оборони України чи уповноваженим ним органом

військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи

його регіональним відділеннями (представництвами) виключно на конкурсній

основі.

Така

ж позиція викладена і в листі Фонду державного майна України від 14.12.2006р. №

10-24-18002 (є у матеріалах справи).

Щодо

посилань відповідача-1 на те, що даний лист не має жодного відношення до даної

справи, оскільки ним не підтверджуються обставини даної справи, то такі

посилання є безпідставними з огляду на те, що даним листом центрального

державного органу управління державним майном, викладена єдина позиція щодо

питань надання в оренду державного майна, уповноваженим управляти яким є

Міністерство оборони України.

Також,

з огляду на це, зокрема лист Фонду державного майна України від 14.12.2006р.,

безпідставними є посилання скаржників на те, що на правовідносини щодо оренди

державного майна ДП МО України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»не

поширюється норми Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах

України»та Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Відповідно

до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється

на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,

обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно

до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі

яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Відповідно

до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу.

Згідно

із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення для справи.

Відповідно

до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі

докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржники

не подали у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б

з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційних скаргах, та

обґрунтували неправомірність і безпідставність заявленого позову.

Враховуючи

все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав

для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43,

99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

Залишити

рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2007 року у справі №

1/422-9/52 без змін, а апеляційні скарги РВ ФДМ України по Львівській області

та ПП «Квадро-Сіті»- без задоволення.

Ця

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова

оформлена і підписана 14.03.2008р.

Головуючий-суддя                                                           

Процик Т.С.

                   суддя                                                           

Галушко Н.А.

                   суддя                                                            Юрченко Я.О.