Постанова

від 03.07.2008 по справі 1/422-9/52

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/422-9/52

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий  господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючого Глос О.І.,

суддів :Бакуліної С.В.,Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

на постановувід 26.02.2008 року Львівського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 1/422-9/52

господарського суду Львівської області

за позовомВійськового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський бронетанковий ремо нтний завод”

до відповідачів:1.          РВ ФДМ України по Львівській області;2.          ПП “Квадро-Сіті”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  -                           Державне господарське об'єднання Міністерства                                               оборони України концерн “Техвоєнсервіс”

провизнання недійсним договору оренди № 94 від23.11.2005р. та договорів про внесення змін до до говору оренди індивідуально визначеного нерухо мого майна, що належить до державної власності №94 від 23.11.2005р.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:Швець О.І. (довіреність №220/1002/д від 27.12.2007р.)

від відповідача-1:від відповідача-2:третя особа:від прокуратури:Орищин Н.В. (довіреність №11-54 від 09.01.2008р.)не з'явилисьЗаболотна Я.М. (довіреність №3 від 15.03.2008р.)не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Данко Л.С.) від 03.08.2007 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Процик Т.С., судді –Галушко Н.А., Юрченко Я.О.) від 26.02.2008 року, у справі № 1/422-9/52 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди №94 від 23.11.2005 року індивідуально визначеного нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дем'янська, 8, що укладений між РВ ФДМ України у Львівській області та ПП “Квадро-Сіті” та договори про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 94 від 23.11.2005 року; стягнуто з відповідача-2 в доход державного бюджету України 85,00 грн. витрат на державне мито та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати ухвалені по справі судові акти і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.2, п.4 ч.3 ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, приписи Законів України “Про господарську діяльність у збройних силах України”, “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”.

У запереченні на касаційну скаргу ДП “Львівський бронетанковий ремонтний завод” повністю заперечує викладені в ній доводи.

Відповідач-2 та прокуратура не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача-1, заперечення на касаційну скаргу позивача та представника третьої особи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Військовий прокурор Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі ДП МО України “Львівський бронетанковий ремонтний завод” звернулося до господарського суду з позовом до РВ ФДМ України по Львівській області та ПП “Квадро-Сіті”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДГО МО України концерн “Техвоєнсервіс”, про визнання недійсним договору оренди №94 від 23 листопада 2005 року індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, та договорів про внесення змін до цього договору, як таких, що укладені всупереч закону.

Як встановлено судами, і це вбачається з матеріалів справи, 23.05.2005 року на адресу РВ ФДМ України по Львівській області (відповідача-1) надійшло звернення від Приватного підприємства “Квадро-Сіті” (відповідача-2), щодо укладення договору оренди нерухомого державного майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дем'янська, 8, та перебуває на балансі ДП МО України “Львівський бронетанковий завод”. РВ ФДМ України по Львівській області (відповідач-1) листом за №3/7-3465 від 04.07.2005 року було скеровано до органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерства Оборони України, документи щодо нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 771,8 м2, а саме: двоповерхової будівлі профілакторію пл. 572,9 м2 одноповерхової будівлі складу пл. 76,0 м2, одноповерхової будівлі погребу пл. 42,9 м2 одноповерхової будівлі вбиральні пл. 80,0 м2, металевих воріт, металевої хвіртки та сітчаної огорожі, які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Дем'янська. 8.

14 листопада 2005 року на адресу РВ ФДМ України по Львівській області надійшов лист з Департаменту державних підприємств Міністерства оборони України за підписом директора департаменту, про погодження передачі в оренду зазначеного вище майна.

23 листопада 2005 року між РВ ФДМ України по Львівській області та ПП “Квадро-Сіті” було укладено договір оренди №94 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 771,8 м2, а саме: двоповерхової будівлі профілакторію площею 572,9 м2, одноповерхової будівлі складу площею 76,0 м2, одноповерхової будівлі погребу площею 42,9 м2 одноповерхової будівлі вбиральні площею 80,0 м2, металевих воріт, металевої хвіртки та сітчаної огорожі, які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Дем'янська,8 та знаходяться на балансі ДП МО України “Львівський бронетанковий ремонтний завод”.

30 грудня 2005 року сторони (відповідач-1 та відповідач-2) уклали договір, яким внесли зміни до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 23.11.2005р., зазначеними змінами сторони п.6.4. розділу 6 та п.10.6. розділу 10 виклали в новій редакції.

15 березня 2007 року сторони (відповідач-1 та відповідач-2) уклали договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить, до державної власності від 23.11.2005 року, де п.3 розділу 3 виклали в новій редакції.

Державне підприємство Міністерства оборони України “Львівський бронетанковий ремонтний завод” засноване на державній формі власності і підпорядковане Міністерству оборони України та діє на підставі Статуту, який затверджено наказом Державного секретаря Міністерства оборони України

№ 28 від 26.06.2003 року і є юридичною особою.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Отже, приписи наведених норм свідчать, що для укладення договору оренди державного майна необхідним є направлення орендодавцем копій матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, з метою отримання від нього висновків про умови договору оренди. Стосовно зазначеного орендованого майна таким органом є Міністерство оборони України.

Пунктом 5 наказу Міністерства оборони України від 20.03.2004 року

№ 100, уповноважено надавати від імені Міністерства оборони України дозволи (висновки) на передачу в оренду: нерухомого військового майна - Директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України за попереднім погодженням з Міністром оборони України.

З урахуванням встановленого, суди дійшли вірного висновку, що погодження на укладення договору оренди, надане Департаментом державних підприємств Міністерства оборони України, не є висновком про умови договору оренди, наданим органом, уповноваженим управляти відповідним майном, оскільки зазначений департамент та його директор не були наділені повноваженнями на надання такого висновку ні окремо виданою довіреністю на вчинення таких дій, ні наказом Міністерства оборони України “Про організацію представництва Міністерства оборони України” від 20.03.2004 року № 100. Крім того, судом встановлено, що Департамент державних підприємств Міністерства оборони України у травні 2005 року був розформований.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” №8-92 від 15.121992 року, покладено  на  міністерства  та  інші  підвідомчі  Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності; міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна.

Колегія суддів вважає вірним висновок судів, що при укладенні спірного договору оренди від 23.11.2005 року № 94 відповідачами не було додержано вимог ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в частині погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти державним майном, що потягло за собою фактичне позбавлення цього відповідального органу обов'язку здійснення покладених на нього функцій.

Відповідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на викладене, суди дійшли вірного висновку про недійсність укладеного між відповідачами договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №94 від 23.11.2005 року.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих. що пов'язані з його недійсністю.

З наведеного вбачається, що оскільки договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №94 від 23.11.2005 року є недійсним та не створює юридичних наслідків, то і договори про внесення змін до нього від 30.12.2005 року та від 15.03.2007 року правомірно визнані судом недійсними.

Доводи касаційної скарги стосовно помилковості висновку судів про порушення РВ ФДМ України по Львівській області вимог ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в частині погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти державним майном, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судами не встановлено, що відповідачем-1 на виконання приписів вищенаведеної норми було направлено належний перелік матеріалів (заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України) і спосіб такого направлення, а зазначено лише про скерування листа за №3/7-3465 від 04.07.2005 року з документами (не відомо якими) щодо нерухомого майна до Міністерства Оборони України. Такі обставини колегія суддів вважає повним встановленням обставин справи, оскільки наведений лист має лише посилання на кількість аркушів додатку (т.1 а.с.53), проте в матеріалах справи відсутні докази дійсного направлення Міністерству Оборони України цього листа з додатками (відсутні докази направлення поштою з описом вкладення, вручення іншим шляхом тощо).

Також є помилковими посилання в касаційній скарзі на безпідставне незастосування судами положень п.4 ч.3 ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки правочин, здійснений неуповноваженою особою, не є підставою для висновку про те, що орендодавець взагалі не отримав у встановлений термін дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти спірним майном.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу РВ ФДМ України по Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року у справі

№ 1/422-9/52 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року у справі № 1/422-9/52 –без змін.

Головуючий-суддя                                          О.Глос

С у д д і

С.Бакуліна

Л.Рогач