Постанова

від 07.06.2006 по справі 12/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" червня 2006 р.                                                                                Справа №  12/96

Господарський  суд  Рівненської області у складі головуючого судді Шандалюка М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу

за позовом :         ТОВ «Укрпромсевіс»

до відповідача  : ДПІ у м.Рівне       

про              скасування  податкових  повідомлень-рішень

Представники сторін:

від позивача : Зауткін С.С. –представник по довіреності

від відповідача  : Михалевич Н.О.,  Стрихарчук В.П. –представники по довіреності

З правами і обов'язками, передбаченими статтями  27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони ознайомлені.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 18.05.2006р. по 07.06. 2006 р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень Рівненської ОДПІ від 12.01.2006 р.: № 0002872341/3/23-624 яким ТОВ “Укрпромсервіс” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 36115 грн.; № 0002882341/3/23-624 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9349 грн.; № 0005732341/3/23-124 яким визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 15 грн. та рішення Рівненської ОДПІ від 22.12.2005 р., № 0002902341/3/23-624 про застосування штрафних санкцій в сумі 1293,97 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що акт документальної перевірки від 16.06.2005 р., на підставі якого прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, складений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних  перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, затвердженого Наказом ДПА України № 429 від 16.09.2002 р.  Позивач зазначає, що відповідачем не об'єктивно та неповно викладено в акті відомості про характер господарських відносин із ТОВ “Гаяне”, внаслідок чого перевіркою збільшено валовий дохід товариства за ІІ квартал 2002 р. на суму 25000 грн. Позивач вважає, що в даному випадку мало місце не купівля-продаж металопрокату, а комісійне доручення, і відповідно до пп.7.9.1 ст.7 Закону “Про систему оподаткування” кошти, отримані в межах договору комісії не включаються до складу валового доходу платника податку.

Крім того, позивач вважає, що господарська операція щодо надання громадянином Потаповим В.Г. транспортного засобу за ціною 52000 грн. є купівля даного транспортного засобу товариством, а не надання безвідсоткової фінансової допомоги –позики у визначенні відповідача згідно до договору від 21.08.03 р. та включення перевіркою неповернутої фінансової допомоги даного податкового періоду до валового доходу товариства. Також позивач посилається на те, що у відповідача відсутні повноваження на здійснення контролю за своєчасністю, правильністю використання готівки позивачем та нараховувати відповідні штрафні санкції. З підстав, викладених у позовній заяві та наведених представником позивача в судовому засіданні, позивач просить позовні вимоги задоволити.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву. Заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що проведеною документальною первіркою встановлені порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.2.1 п.5.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті цього товариством занижено податок на прибуток за 2-й квартал 2002 р. в сумі 14300 грн., за 1-й квартал 2003 р. –3250 грн., за півріччя 2003 р. –11850 грн., за 9 місяців 2003 р. –29330 грн., зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 3-й квартал 2002 р. на суму 12000 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002872341/0/23-624 від 21.06.05 р., яким визначено податкове зобов'язання на загальну суму 36115 грн., в тому числі 14300 грн. основного платежу і 21815 грн., штрафних санкцій.

В запереченнях відповідачем наведено конкретні факти порушень податкового законодавства по окремих господарських операціях, які викладені в акті документальної перевірки. Відповідач також доводить, що позивачем допущені порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6233 грн., в тому числі за лютий 2003 р. на суму 474 грн., за квітень 2003 р. –5592 грн. та травень 2003 р. –167 грн.  Конкретні факти порушень відображені в акті документальної перевірки. Крім того, відповідач наводить конкретні факти порушень товариством норм п.2.15, п.2.17 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” в результаті чого документальною перевіркою встановлено перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на суму 452,57 грн. та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 4723,31 грн. Відповідач також зазначає, що у зв'язку із скаргою позивача до ДПА в Рівненській області до якої були додані оборотно-сальдові відомості по рахунках на 32-х аркушах, що не були надані до перевірки, податковий орган вищого рівня зобов'язав відповідача провести додаткову перевірку товариства для перевірки наданих бухгалтерських документів та обставин, викладених у скарзі. Рівненською ОДПІ було видано наказ № 320 від 06.10.2005 р.  та направлення на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ “Укрпромсервіс”, однак останнім 07.10.2005 р. було подано заяву до Рівненської ОДПІ про недопущення працівників податкового органу до проведення позапланової перевірки. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і з підстав, викладених у запереченнях на позов та письмових поясненнях до заперечень, просить в задоволенні позовних вимог відмовити. У зв'язку з проведеною реорганізацією органів державної податкової служби в Рівненській області відповідач просить суд здійснити заміну відповідача згідно позовної заяви –Рівненської ОДПІ її правонаступником –ДПІ у м.Рівне.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПА України від 24.12.2005 р. № 598 проведено реорганізацію органів державної податкової служби у Рівненській області, на базі Рівненської ОДПІ утворено ДПІ у м.Рівне та ДПІ у Рівненському районі, які є правонаступниками Рівненської ОДПІ. У відносинах, щодо яких виник даний спір, правонаступником Рівненської ОДПІ є ДПІ у м.Рівне.

Відповідно до статті 55 КАС України суд допускає заміну відповідача згідно позовної заяви –Рівненської ОДПІ її правонаступником –ДПІ у м.Рівне.

Судом встановлено, що Рівненською ОДПІ проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ “Укрпромсервіс” за період з 01.04.2002 р. по 01.04.2005 р., про що складено акт перевірки від 16.06.2005 р.

На підставі акта перевірки від 16.06.2005 р. Рівненською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.06.2005 р.: № 0002872341/0/23-624 яким ТОВ “Укрпромсервіс” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 36115 грн., в тому числі 14300 грн. основного платежу і 21815 грн. штрафних санкцій; № 0002882341/0/23-624 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9349 грн., в тому числі 6233 грн. основного платежу і 3116 грн. штрафних санкцій; рішення № 0002902341/0/23-624 про застосування штрафних санкцій в сумі 1293,97 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

За результатами адміністративного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень та рішення до податкових органів вищого рівня, Рівненською ОДПІ прийняті і вручені ТОВ “Укрпромсервіс” нові податкові повідомлення-рішення від 12.01.2006 р.: № 0002872341/3/23-624 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 36115 грн., в тому числі 14300 грн. основного платежу і 21815 грн. штрафних санкцій; № 0002882341/3/23-624 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9349 грн., в тому числі 6233 грн. основного платежу і 3116 грн. штрафних санкцій; № 0005732341/3/23-124 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15 грн. штрафних санкцій та рішення від 22.12.2005 р. № 0002902341/3/23-624 про застосування штрафних санкцій в сумі 1293,97 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки. Зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення оскаржені позивачем в судовому порядку.

За результатами проведеної документальної перевірки ( акт від 16.06.2005 р.) податковим органом зроблені висновки про порушення ТОВ “Укрпромсервіс” вимог податкового законодавства, а саме, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пунктів 2.15 та 2.17 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року № 237/5428 (із змінами та доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України), у Зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2002 року в сумі 14300,00 грн., за 9 місяців 2003 року в сумі 29330,00 грн.; занижено чисту суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2003 року в сумі 474,00 грн., за квітень 2003 року в сумі 5592,00 грн., за червень 2003 року в сумі 167,00 грн.; перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки на загальну суму 452,57 грн. та видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 4723,31 грн.

При прийнятті судового рішення за результатами дослідження та оцінки зібраних у справі доказів, суд виходить з такого.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються їх вимоги і заперечення, а обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено факту заниження позивачем валового доходу за ІІІ квартал 2003 р. на суму 61400 грн. з посиланням на порушення товариством абз. 3 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон № 283/97), оскільки підприємство не включило до складу валового доходу суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Судом встановлено, що такі висновки податкового органу не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи гр.Потапов В.Г. надав для підприємства в 3-ому кварталі 2003 року безвідсоткову фінансову допомогу –позичку на зворотній основі в розмірі 41000 грн., згідно прибуткових касових ордерів: № 4 від 09.07.03 р. –14500 грн. Та № 5 від 16.07.03 р. –26500 грн. і на кінець звітного періоду йому було повернуто 31560 грн. Не повернутою залишилась сума 9440 грн., яка й була відображена платником в складі валового доходу за цей період.

Щодо надання гр.Потаповим В.Г. транспортного засобу (автомобіля) за ціною 52000 грн. по договору № 78-П від 21.08.03 р., то із аналізу даної господарської операції по суті видно, що це є купівля транспортного засобу підприємством. Договір від 21.08.03 р. містить посилання на зобов'язання сторін із передачі –отримання безвідсоткової фінансової допомоги, яка надається ТОВ “Укрпромсервіс” у вигляді автомобіля “Опель Омега”, а не грошових коштів, при цьому товариство має право використати автомобіль для розрахунків з кредиторами –відчужити. (пункт 3.2 договору).

Як встановлено перевіркою даний автомобіль 21.08.03 р. переданий у власність ДП “Прикарпатзахід-транс” згідно накладної № 48 від 21.08.03 р. та податкової накладної № 48 від 21.08.03 р.

Підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону  № 283/97 визначено, що поворотна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

В розділі ІІ податкового роз'яснення щодо Порядку відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної податкової адміністрації України від 24.01.2003 р. № 26 також визначено, що поворотна фінансова допомога це передання платнику податків у користування на визначений строк суми коштів.

Отже, передання громадянином Потаповим В.Г. ТОВ “Укрпромсервіс” автомобіля “Опель Омега” по договору від 21.08.03 р. не може кваліфікуватись як надання поворотної фінансової допомлоги, оскільки передано майно, а не кошти.

З огляду на викладене, позивач не зобов'язаний був включити до валового доходу в 3-ому кварталі 2003 р. вартість автомобіля (52000 грн.) як поворотну фінансову допомогу.

Отже, висновок податкового органу про порушення товариством абз.3 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 283/97 є необгрунтованим, а відтак нарахування позивачу податку на прибуток в сумі 18420 грн. за рахунок неповерненої фінансової допомоги на зворотній основі, отриманої у 3-ому кварталі 2003 р. від Потапова В.Г. та застосування  штрафної санкції в сумі 9210 грн., згідно наданого розрахунку, є неправомірним.

З врахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 12.01.2006 р. № 0002872341/3/23-624 в частині  визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14300 грн. основного платежу і 9210 грн. штрафних санкцій, а разом в сумі 23510 грн. слід скасувати.

В решті заявлених позовних вимог суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке. Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України № 283/97-ВР, валовий дохід –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 283/97 визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок  платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України № 283/97, ТОВ “Укрпромсервіс” не включено до складу валового доходу за ІІ квартал 2002 року суму 25000,00 грн., по отриманих авансових платежах у квітні 2002 року (09.04.2002 року в сумі 20000,00 грн., 10.04.2002 року в сумі 10000,00 грн.) від ТОВ “Гаяне” за металопрокат на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ-5000,00 грн.

Фактично сума 25000,00 грн. підприємством віднесена до складу валового доходу по даті відгрузки (25.12.2002 р.) в податковій декларації за ІV квартал 2002 року.

Як свідчать обставини справи, проведеною перевіркою встановлено, відсутність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ “Укрпромсервіс” за період з 01.04.2002 р. по 01.04.2005 р., чим порушено Закон України від 16.07.1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” згідно якого бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох  років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно листа від 31.05.2005 року, поданого до Рівненської ОДПІ, ТОВ “Укрпромсервіс” повідомило, що не має змоги надати до перевірки регістри бухгалтерського обліку у зв'язку з їх втратою. До перевірки не представлено доказів того, що підприємство зверталось для засвідчення підтвердження факту втрати документів до органів УМВС в Рівненській області.

Посилання позивача на те, що отримані ним кошти в сумі 30000 грн. від ТОВ “Гаяне” в квітні 2002 р. в межах договору комісії, а відтак, не повинні включатись до валового доходу платника даного податкового періоду, не доведені належними доказами.

Позивач не надав до перевірки та в суді належним чином укладеного договору комісії з ТОВ “Гаяне”, відповідно до глави 35 “Комісія” Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК), що був чинним у 2002 році під час здійснення господарських відносин з ТОВ “Гаяне”.

Статтею 395 ЦК визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітета.

Статтями 396, 404, 406, 407 ЦК встановлено, що договір комісії повинен бути укладений в письмовій формі. По виконанні доручення комісіонер зобов'язаний представити комітентові звіт і передати йому все одержане по виконаному дорученню. По виконанні доручення комісіонер одержує від комітента винагороду і крім сплати комісійної винагороди комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонерові витрачені ним по виконанню доручення суми.

Надані позивачем суду ксерокопії листів ТОВ “Укрпромсервіс” і ТОВ “Гаяне” від 15.04.2002 р.,  28.04.2002 р.,  28.04.2002 р.,  30 та 31 грудня 2004 року щодо використання коштів в сумі 30000 грн., не надавалися позивачем перевіряючим при проведенні документальної перевірки.

Зазначені копії листів не підтверджують укладення між зазначеними товариствами договору комісії, оскільки не містять всіх істотних для договору комісії умов, які визнані такими за законом, згідно статтей 395, 396, 404, 406, 407 ЦК.

Позивач не довів, що він  як комісіонер за винагороду вчинив одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. Жодних доказів на вчинення таких угод та отримання комісійної винагороди позивач не надав.

В наданих копіях накладної № 64 та податкової накладної № 64 від 25.12.2002 р. на поставку позивачем, як продавцем, покупець - ТОВ “Гаяне” 15,2125 тон металопрокату на суму 29360,13 грн., в т.ч. ПДВ –4893,35 грн., немає визначення  номенклатури (асортименту) металопрокату.

Отже, немає будь-яких доказів і можливостей визначити чи взагалі вчинялись позивачем угоди, як комісіонером, щодо виконання комісійного доручення ТОВ “Гаяне”, щодо наявності конкретного замовлення.

Надані позивачем суду копії з картки рахунку “ВД” ТОВ “Укрпромсервіс” за ІІ квартал 2002 року  жодним чином не підтверджують придбання позивачем конкретної продукції для ТОВ “Гаяне” на виконання комісійного доручення останнього.

Крім того, суд враховує письмові пояснення відповідача про те, що дана операція між позивачем і ТОВ “Гаяне” відбулася як операція на виконання  договору купівлі-продажу, по якому ТОВ “Укрпромсервіс” включило до складу валового доходу суму 25000 грн. по поставці металопрокату в ІV кварталі 2002 р., оскільки згідно документів податкової звітності позивача за ІV квартал 2002 року обсяги продажу товарів в деклараціях по ПДВ становлять -–167,8 тис. грн., обсяги валових доходів від продажу товарів в декларації по податку на прибуток за ІV квартал 2002 року теж становлять 167,8 тис.грн.

У разі, якщо підприємство здійснює відвантаження товарів згідно договору комісії, то до валового доходу відноситься тільки сума комісійної винагороди.

Наведені обставини та докази підтверджують відсутність у позивача договору комісії з ТОВ “Гаяне”.

Отже, позивачем не доведені ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.

Документальною перевіркою встановлено, що в порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, підприємством до складу валових витрат за 2002 рік віднесені витрати на загальну суму 41200 грн. (в тому числі за ІІ квартал 2002 року в сумі 29100,00 грн., за ІІІ квартал 2002 року в сумі 12000,00 грн., за ІV квартал в сумі 100,00 грн.), за 2003 рік на суму 6235,00 грн. (в тому числі за І квартал 2003 року в сумі 4230,00 грн., за ІІ квартал в муиі 2275 грн.), які не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці…

Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді підприємству було повернено авансові платежі від ПП “Альпарі” в лютому 2003 року на загальну суму 11410,00 грн. з ПДВ (9508,00 грн. без ПДВ), за квітень на загальну суму 75000,00 грн. з ПДВ (62500,00 грн. без ПДВ) та за червень на загальну суму 10000,00 грн. з ПДВ (8335,00 без ПДВ).

Як свідчать матеріали перевірки, підприємством самостійно до складу валового доходу за І квартал 2003 року частково включено 7137,00 грн.(лютий), за ІІ квартал 2003 року –34540,00 грн. (квітень) та 7500 грн. (червень), на решту –за І квартал 2003 року в сумі 2370 грн. та за ІІ квартал 2003 року в сумі 28795 грн. (27960,00 грн.+ 835,00 грн) податковим органом було здійснено коригування суми валових витрат в сторону зменшення.

Таким чином, в порушення  підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті5 Закону України від 22.05.1997 року  № 283/97-ВР від 22.05.1997 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями), підприємством завищені валові витрати на загальну суму 31165,00 грн., в тому числі за лютий 2003 року на суму 2370,00 грн., за квітень 2003 року на суму 27960,00 грн., за червень 2003 року на суму 835,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся, підприємство проводило діяльність, яка відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями) є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків (згідно підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону), (далі –Закон № 168/97).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 6233,00 грн., в тому числі за лютий 2003 року на суму 474,00 грн., за квітень 2003 року на суму 5592,00 грн., за червень 2003 року на суму 167,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді підприємству було повернено авансові платежі від “Альпарі” м.Рівне, які в попередніх звітних періодах  відносились до складу валових витрат, та суми ПДВ до складу податкового кредиту, і при поверненні на суму яких зменшуються валові витрати на загальну суму 31165,00 грн. та податковий кредит на загальну суму 6233,00 грн., в тому числі : за лютий 2003 року на суму 474,00 грн., за квітень 2003 року на суму 5592,00 грн., за червень 2003 року на суму 167,00 грн.

В порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97 підприємством не було проведено коригування податкового кредиту при поверненні авансових платежів у вищевказаних періодах.

З врахуванням допущених підприємством порушень податкового законодавства Рівненською ОДПІ правомірно визначено решту податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції, нарахування яких передбачено підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, яким передбачено штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів грромадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Щодо посилання позивача в позовній заяві на відсітність у відповідача повноважень на здійснення контролю за своєчасністю, правильністю використання готівки товариством та нарахування штрафних санкцій в сумі 1293,97 грн., то такі доводи не грунтуються на  нормах законодавства та не спростовують висновки  документальної перевірки щодо встановлених фактів порушень підприємством норм з регулювання обігу готівки.

При проведенні перевірки дотримання підприємством вимог Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті України”, затвердженого Постановою Правління  НБУ від 19.02.2001 року № 72 (із змінами та доповненнями) за період з 01.04.2002 року по 01.04.2005 року підприємством не пред'явлені касові книги, касові звіти, журнали-ордери № 7 субрахунку 372 “Рахунки з підзвітними особами”, журнали реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за 2002 рік; журнали-ордери №  7 субрахунку 372 “Рахунки з підзвітними особами”, журнали реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за 2003 рік.

Згідно п.2.15 Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті України”, затвердженого Постановою Правління  НБУ від 19.02.2001 року № 72 (із змінами та доповненнями) видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси  підприємства залишку готівки, виданої під звіт. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства  разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

-за відрядженнями –протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

-на закупівлю с/г продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту –протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

-на всі інші виробничі (господарські) потреби –наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Перевіркою дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання встановлено, що підзвітною особою Гулінським Ю.В. допущено перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 452,57 грн.

Так, згідно авансових звітів Гулінською Ю.В. перевищено строки використання готівки на 259 днів в сумі 398,68 грн. та на 205 днів в сумі 53,89 грн., що є порушенням пункту 2.15  Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті України”, затвердженого Постановою Правління  НБУ від 19.02.2001 року № 72. Крім того, встановлено, що підзвітній особі Гулінському Ю.В. у період з липня 2003 року по вересень 2004 року з каси підприємства були видані під звіт кошти на загальну суму 4723,31 грн. без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Пунктом 2.17  Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті України”, затвердженого Постановою Правління  НБУ від 19.02.2001 року № 72, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 р. за № 237/5428 (із змінами і доповненнями) передбачено відповідальність зокрема, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів. На підставі абзацу 5 статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 р. (із змінами і доповненнями) до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів Рівненською ОДПІ застосовану штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум в сумі 1293,97 грн. (452,57 + 4723,31х25%:100).

Статтями 2,3 Указу Президента України від 12.06.1995 р. визначено, що контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу, Норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, та застосування штрафних санкцій до зазначених осіб, покладено на органи державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок.

Слід  зазначити, що Державна податкова адміністрація в Рівненській області листом від 22.09.2005 року № 31100/25-16/183 у зв'язку із наданими платником податків копій документів зобов'язала Рівненську об'єднану державну податкову інспекцію провести додаткову перевірку ТОВ “Укрпромсервіс” з метою проведення додаткової перевірки бухгалтерських документів та обставин, викладених в скарзі платника податків.

Згідно виданого наказу № 320 від 06.10.2005 року Рівненською ОДПІ виписано направлення № 439/23-100/2032 від 06.10.2005 року на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ “Укрпромсервіс”.

Директору підприємства Павлюку О.Р. було вручено направлення на перевірку та наказ № 320 від 06.10.2005 року. Однак, первинні та інші документи бухгалтерського та податкового обліку, 06.10.2005 року для податкового органу посадовими особами підприємства не були представлені.

07.10.2005 року ТОВ “Укрпромсервіс” було подано заяву до Рівненської ОДПІ про те, що підприємство не допускає до проведення позапланової перевірки співробітників Рівненської ОДПІ.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 12.01.2006 р. № 0002872341/3/23-624 та № 0005732341/3/23-124 застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 12620 грн. (21815+15-9210), № 0002882341/3/23-624 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 9349 грн. та рішення від 22.12.2005 року № 0002902341/3/23-624 про застосування штрафної санкції в сумі 1293,97 грн. за порушення Норм з регулювання обігу готівки.

Зазначені рішення на вказані суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій відповідають чинному законодавству, обгрунтовані матеріалами документальної перевірки є правомірними і суд не вбачає підстав для їх скасування.

Посилання позивача на те, що акт документальної перевірки від 16.06.2005 року складений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок, не може бути підставою для визнання нечинними результатів документальної перевірки в цілому, оскільки заявником не наведено належних доказів на спростування конкретних висновків перевірки.

Отже, в задоволення решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статтей 87, 94 та пп.2 п.3 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України позивачу відшкодовується з державного бюджету судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 55,158, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Замінити відповідача згідно позовної заяви –Рівненську ОДПІ її правонаступником –ДПІ у м. Рівне.

2.Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 12.01.2006 р. № 0002872341/3/23-624 в частині визначеного податкового зобов'язання для ТзОВ “Укрпромсервіс” з податку на прибуток на суму 23510 грн., в тому числі 14300 грн. основного платежу і 9210 грн. штрафних санкцій,- скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” (м.Рівне, ву.Курчатова, 18ж, код ЄДРПОУ 23301460) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.

     Суддя                                                           Шандалюк М.П.

Постанова підписана  "16" червня 2006 р.