Постанова

від 31.01.2008 по справі 18/551н

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.2008  року                                                                     

Справа № 18/551н

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів          :                                        Баннової Т.М.

Семендяєвої

І.В.

секретар

судового засідання           Антонова

І.В.

за

участю представників сторін:

від

позивача: Зінов'єв О.А., довіреність № 195 

від 21.11.07

   Ізваріна О.Ю., довіреність № 3  від 03.01.08;

від

першого відповідача: Колотович Д.О., довіреність № 12-11  від 12.11.07, 

Брагін О.О., довіреність № 15-09 

від 12.09.07, 

від

другого відповідача: Медведєв А.О., довіреність № б/н  від 03.01.07, 

          від третьої особи: ОСОБА_1,

довіреність № 3969  від 18.09.07, 

розглянувши

апеляційну

скаргу          ТОВ „Укрпрофінвестлуг”,

м. Луганськ

на

рішення

господарського

суду          Луганської області

від          21.12.07

у

справі          № 18/551н (суддя

Лісовицький Є.А.)

за

позовом          ТОВ „Автотранспортні

перевезення-2003”, м. Лутугине Луганської області

до

1-го відповідача          ТОВ

„Укрпрофінвестлуг”, м. Луганськ

2-го

відповідача          ВАТ „Луганський

міський автобусний парк”, м. Луганськ

третя

особа, яка не заявляє

самостійних

вимог на предмет

спору,

на стороні відповідача         

ОСОБА_2,  м. Луганськ

про          визнання недійсними результатів

публічних торгів

в с т

а н о в и в :

ТОВ

„Автотранспортні перевезення-2003” звернулося до господарського суду Луганської

області з позовом до 1-го відповідача ТОВ „Укрпрофінвестлуг”,  2-го відповідача ВАТ „Луганський міський

автобусний парк” про визнання результатів публічних торгів з продажу нерухомого

майна, яке належить другому відповідачу, що відбулися 03.09.07, недійсними.

Ухвалою

суду від 19.11.07 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

ОСОБА_2,  визнаного переможцем торгів.

Рішенням

господарського суду від 21.12.07 позов задоволено повністю. Визнано недійсними

результати публічних торгів з продажу нерухомого майна, яке належить ВАТ

„Луганський міський автобусний парк”, що відбулися 03.09.07; стягнуто з ТОВ

„Укрпрофінвестлуг” на користь ТОВ „Автотранспортні перевезення-2003” судові

витрати 101 грн. 50 коп.; стягнуто з ВАТ „Луганський міський автобусний парк”

на користь ТОВ „Автотранспортні перевезення-2003” судові витрати 101 грн. 50

коп.

Не

погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ „Укрпрофінвестлуг” звернулось до

Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно

до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду

справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими

доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний

господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному

обсязі.

Апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського

процесуального кодексу України).

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна

скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом

першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області

від 15.04.05 поновлено провадження у справі № 10/196б про банкрутство ВАТ

"Луганський міський автобусний парк".

ТОВ

"Автотранспортні перевезення-2003" визнано кредитором ВАТ

"Луганській міський автобусний парк" з грошовими вимогами на суму 33

550,92 грн., про що зазначено в ухвалі господарського суду від 22.08.05. Постановою

господарського суду Луганської області від 16.09.05 ВАТ "Луганський

міський автобусний парк" визнано банкрутом.

25

липня 2007 року між ВАТ „Луганський міський автобусний парк” та ТОВ

„Укрпрофінвестлуг” було укладено договір-доручення № 5-Д на реалізацію майна

через аукціон, згідно якого 1-й відповідач зобов'язався провести реалізацію

одним лотом наступного майна другого відповідача:

-       Літ. А-1, А-2 - будівля профілакторію на

250 постановочних місць з оглядовими ямами та вхідними ґанками за адресою: м.

Луганськ, вул. О. Кошевого, 31а;

-          Літ. Б-1 - будівля ТО-1 з оглядовими

ямами, прибудовою літ. 6-1, підвалом літ. пд, навісом літ. 6-2 за адресою: м.

Луганськ, вул. О. Кошевого, 31а;

-          Літ. В-1 - будівля їдальні з

тамбурами та вхідними ґанками за адресою: м. Луганськ, вул. О. Кошевого, 31а;

-          Літ. Г-1, Г-2, Г-3 - профілакторій на

дев'ять постановочних місць з оглядовими ямами, підвалом літ. пд, вхідними

ґанками літ. г, за адресою: м. Луганськ, вул. О. Кошевого, 31 а:

-          Літ. Д-1 - будівля

агрегатно-механічного цеху з тамбуром літ. д, вхідним ґанком літ. д-1 за

адресою: м. Луганськ, вул. О. Кошевого, 31а;

-    Літ. Ж-1 - будівля кувального цеху за

адресою: м. Луганськ вул.                 

О. Кошевого, 31а.

-    Асфальтове замощення загальною площею

100243,41 кв.м. за адресою:   м.

Луганськ, вул. О. Кошевого, 31.

Стартова

вартість об'єктів склала 1852064,00 грн. з урахуванням ПДВ.

3

вересня 2007 року відбувся аукціон з продажу вищезазначеного майна ВАТ

"Луганський міський автобусний парк", переможцем якого визнано

громадянина  ОСОБА_2.

Згідно

протоколів № 3 від 20.04.07 та № 5 від 10.07.07, наданих 2-м відповідачем,

комітет кредиторів погодився зменшити продажну ціну асфальтового замощення на

20 %.

Суд

першої інстанції зробив висновок, що комітет кредиторів погодився не тільки з

фактом продажу замощення, але й зменшив ціну продажу. Тому твердження позивача

про продаж асфальтового замощення без погодження з кредиторами вірно оцінено

судом першої інстанції критично.

Протоколом

зборів комітету кредиторів другого відповідача № 3 від 20.04.2007 затверджено

Порядок продажу майна ВАТ "Луганський міський автобусний парк", яким

повинен керуватися банкрут та аукціоніст при підготовці й проведенні аукціону,

про що зазначено й у договорі-дорученні на реалізацію майна через аукціон,

укладеному між 1 -м та 2-м відповідачами.

Комітетом

кредиторів ВАТ "Луганський міський автобусний парк" було визначено

проведення аукціону з продажу наступного майна банкрута: будівля профілакторію

літ. А-1, А-2; будівля ТО-1, літ. Б-1; будівля їдальні, літ. В-1; будівля

профілакторію літ. Г-1, Г-2, Г-3; будівля агрегатно-механічного цеху літ.  Д-1; будівля кувального цеху літ. Ж-1, про що

зазначено у протоколі № 6 від 27.07.07.

Рішення

про продаж асфальтового замощення прийнято комітетом кредиторів раніше

(протоколи № 3 від 20.04.07 та № 5 від 10.07.07). Та обставина, що в даних

протоколах не зазначено порядок продажу майна, як вказано судом першої

інстанції, не може бути підставою для твердження про недійсність торгів.

Як

вбачається з протоколу аукціону, стартова вартість об'єкта в ході торгів

підвищувалася декілька разів.

Судом

першої інстанції встановлено, що в порушення вимог ч. 4 ст. 17 Закону України

"Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” 1-й

відповідач самостійно, на свій розсуд встановив розмір кроку аукціону на рівні

25 000,00 грн., тоді як необхідно було встановити крок не менш 185 206,40 грн.

При

проведенні аукціону декількома покупцями була запропонована одна й та ж сама

ціна об'єкта одночасно, що є порушенням ч. 4 ст. 17 Закону України "Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Суд

першої інстанції зробив висновок, що в результаті порушень 1-м відповідачем

діючого законодавства, 2-й відповідач недоотримав грошові кошти, чим порушено

право позивача на отримання відшкодування майнових вимог у справі про

банкрутство.

Крім

того, як зазначив суд, в оголошенні про проведення торгів, яке міститься у

газеті "Біржова неділя" № 41(165) від 03.08.07, невірно вказано

місцезнаходження майна  - вул. О.

Кошового, 31 замість „вул. О. Кошового,         

31 „А”, як це зазначено у технічному паспорті.

Тому

суд, посилаючись на положення Закону України „Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” та Закону України „Про приватизацію

невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, визнав позовні вимоги

обґрунтованими й задовольнив їх у повному обсязі, визнавши недійсними

результати публічних торгів.

ТОВ

„Укрпрофінвестлуг” вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм

матеріального та процесуального права.

Скаржник

вважає, що позивач не є учасником аукціону щодо продажу майна 2-го відповідача

та не має відповідного права на звернення з позовними вимогами до суду. Крім того,

позивач пропустив усі строки для звернення за захистом своїх можливих прав та

інтересів.

Крім

того, на думку скаржника, орган приватизації або інша особа, встановлена ст. 20

Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”,

у разі непогодження з результатами аукціону може ставити питання про визнання

угоди недійсною, а не про скасування його результатів.

На

думку заявника, при здійсненні аукціону по продажу майна 2-го відповідача не

порушені норми матеріального права.

Заявник

вважає, що суд перевищив свої повноваження, він не мав права анулювати

результати аукціону та не мав повноважень щодо визначення способу приватизації,

що є порушенням норм матеріального права.

Позивач

у справі надав відзив на апеляційну скаргу, доводи якої стосовно права на

подання позову є слушними, право на звернення позивача з позовом визнано як

судом першої інстанції, так і 

апеляційним  судом, але вимоги про

залишення рішення суду першої інстанції без змін не можуть бути задоволені на

підставі доводів, наведених нижче.

Судова

колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, 

приймає їх до уваги частково з огляду на наступне.

Суд

апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно

оцінки обставин, на які посилається позивач у своєму позові як на  порушення при проведенні аукціону. Суд першої

інстанції зробив вірні висновки щодо згоди комітету кредиторів на продаж

асфальтового замощення, визначення порядку продажу майна та відповідності цих

дій приписам законодавства. Визначення ж кроку аукціону відбулося не у

відповідності з діючим законодавством про приватизацію. Суд апеляційної

інстанції також погоджується з тим, що позивач як кредитор у справі про

банкрутство має право подання позову на захист своїх майнових інтересів. Тому

доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач не є учасником аукціону, а

тому позбавлений права на подання позову апеляційним судом, як і судом першої

інстанції, не приймаються.

Посилання

ж суду першої інстанції на невірно вказане місцезнаходження майна (замість вул.

О.Кошового, 31-А вказано номер 31) не є суттєвим, оскільки позивач не був ані

учасником аукціону ані потенційним покупцем і це не спричинило порушення його

прав (більш того, як кредитор у справі про банкрутство, він мав бути  обізнаним з місцезнаходженням майна

банкрута).

З цих

же підстав не можуть бути прийняті до уваги і інші доводи стосовно змісту

оголошення.

Суд

апеляційної інстанції також вважає посилання позивача на те, що Наказ

Міністерства економіки України від 07.06.01 №123 втратив чинність, не суттєвим.

Відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом” порядок продажу майна банкрута визначається комітетом

кредиторів. У даному випадку такий порядок визначено та затверджено комітетом

кредиторів (а. с. 138-142).  А тому  посилання на вищезгаданий наказ не може

спростовувати зміст порядку, затвердженого комітетом  кредиторів у відповідності до Закону України

„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та

Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)”.

Не

може бути прийнято до уваги і посилання позивача на те, що в

договорі-дорученні, укладеним між першим та другим відповідачем, не зазначено

термін проведення торгів та не зазначено розмір гарантійного внеску, оскільки

договір-доручення не є предметом розгляду за даним позовом. Позивачем також не

обґрунтовано, яким чином це вплинуло на результати аукціону.

Розмір

гарантійного, реєстраційного внеску, порядок укладання договору та розрахунків

за майно комітетом кредиторів визначено.     

Разом

з тим заявлені позивачем вимоги про визнання „недійсними результатів аукціону”

та їх задоволення судом першої інстанції колегія вважає необґрунтованими.

Суд

апеляційної інстанції наголошує, що позивач у справі  не є учасником аукціону з продажу майна

банкрута, а тому його вимоги та доведення порушення його прав мають випливати з

приписів цивільного та господарського кодексів України. Відповідно до ст. 185

Господарського кодексу України до укладання господарських договорів на біржах,

оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладання

договорів на основі вільного волевиявлення сторін з урахуванням

нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж,

ярмарок та публічних торгів.

Частина

1 ст.  639 та ч. 2,3 ст.  640 Цивільного кодексу України щодо форми

договору і моменту його укладання також мають відповідні застереження.

У

даному випадку це законодавство України про приватизацію та банкрутство. Так,

відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” порядок проведення аукціону визначається

Законом  України „Про приватизацію невеликих

державних підприємств (малу приватизацію)”.

Відкриті

торги (аукціон) згідно ч. 1 ст.  30

Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” є способом продажу майна банкрута. З огляду на вищезазначене аукціон

з продажу майна банкрута та договір купівлі-продажу, що укладається на ньому,

не можна визнати  тотожними поняттями.

Аукціон не є окремим правочином, а тому вимоги про визнання його  недійсним взагалі є не обґрунтованими. Така

правова позиція висловлена і Вищим господарським судом  України (Постанова від 26.06.2006 у справі

№23/226).

Таким

чином, вимоги стосовно аукціону, заявлені окремо від вирішення долі договору

купівлі-продажу, не можуть бути задоволені.

У

ході розгляду справи в суді першої інстанції ані  змін до позовних вимог відповідно до ст. 22

Господарського процесуального кодексу України, ані клопотань про вихід за межі

позовних вимог позивачем заявлено не було. Вимоги, що не були предметом

розгляду у суді першої інстанції, не можуть розглядатися і апеляційним судом.

За

таких обставин заявлені за позовом вимоги до задоволення не підлягають.

 З огляду на викладене вимоги апеляційної  скарги ТОВ „Укрпрофінвестлуг” щодо скасування

рішення суду та відмови у позові слід задовольнити.

          Відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати  за позовом та 

апеляційною скаргою покладаються позивача.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, ч. 2 ст. 103, п. 4

ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд

п о с

т а н о в и в :  

1.

Апеляційну скаргу ТОВ „Укрпрофінвестлуг” на рішення господарського суду

Луганської області від 21.12.07 у справі № 18/551н задовольнити.

2.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2007 у справі                № 18/551н скасувати.

3. У

задоволенні позову відмовити.

4.

Судові витрати за позовом покласти на позивача.

5.

Стягнути з ТОВ „Автотранспортні перевезення-2003”, м. Лутугине, вул. Крупської,

15, ідентифікаційний код 32372036 на користь ТОВ „Укрпрофінвестлуг”, м.

Луганськ, вул. Советська, б. 48, кв. 210, ідентифікаційний код 31375438   державне мито за апеляційною скаргою у сумі

42 грн. 50 коп.

Доручити

господарському суду Луганської області видати наказ.

Головуючий

суддя                                                 

Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                     

Т.М. Баннова

Суддя                                                                     

І.В. Семендяєва

Надруковано

7 прим.

1.          до справи

2.          позивачу

3.          1-му відповідачу

4.          2-му відповідачу

5.          третій особі

6.          до наряду ЛАГС

7.          ГСЛО