Постанова

від 24.04.2008 по справі 18/551н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 24 квітня 2008 р.                                                                                   

№

18/551н 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц

К.В.,

суддів

:

Бакуліної

С.В.,  Коробенка Г.П.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Товариства

з обмеженою відповідальністю 

“Автотранспортні перевезення-2003”

на

постанову

від

31.01.2008 року Луганського апеляційного 

господарського суду

у

справі

№

18/551н

господарського

суду

Луганської

області

за

позовом

ТОВ

“Автотранспортні перевезення-2003”

до

1.          ТОВ “Укрпрофінвестлуг”; 2.          ВАТ “Луганський міський автобусний

парк”

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача -                        ОСОБА_1

про

визнання

недійсними результатів публічних торгів

в

судовому засіданні взяли участь представники :

від

позивача:

Ізваріна

О.Ю. (довіреність №3 від 03.01.2008 року)

від

відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи:

ОСОБА_2

(довіреність №12-09 від 12.09.2007р.) не з'явились ОСОБА_3 (довіреність №3969

від 18.09.2007р. т.1 а.с.59)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

Господарського суду Луганської області (суддя Лісовицький Є.А.) від 21.12.2007

року у справі № 18/551н позов задоволено повністю; визнано недійсними

результати публічних торгів з продажу нерухомого майна, яке належить ВАТ

“Луганський міський автобусний парк” (далі ВАТ “ЛМАП”), що відбулися 03.09.2007

року; стягнуто з ТОВ “Укрпрофінвестлуг” на користь ТОВ “Автотранспортні

перевезення-2003” витрати на сплачене державне мито 42,50 грн. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59,00 грн.; стягнуто з ВАТ

“Луганський міський автобусний парк” на користь ТОВ “Автотранспортні

перевезення-2003” витрати на сплачене державне мито 42,50 грн. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59,00 грн.

Постановою

Луганського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Парамонова Т.Ф.,

судді -Баннова Т.М., Семендяєва І.В.) від 31.01.2008 року у справі № 18/551н

рішення Господарського суду Луганської області від 21.12.2007 року скасовано; у

задоволенні позову відмовлено; стягнуто з ТОВ “Автотранспортні перевезення-2003”

на користь ТОВ “Укрпрофінвестлуг” державне мито в сумі 42,50 грн.

В

касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 31.01.2008 року, а рішення Господарського суду

Луганської області від 21.12.2007 року залишити в силі, посилаючись на

порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст.11, ст.41,

ч.ч.1, 4 ст.202, 203, 215 ЦК України, ст.12, ч.6 ст.17, п.2 ст.20 Закону

України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”,

ст.80 ГПК України.

Відзиву

на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши

пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені

в касаційній скарзі доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та

правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та

постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого

господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач

звернувся до суду з позовом про визнання недійсними результатів публічних

торгів з продажу нерухомого майна, яке належить ВАТ “ЛМАП” (відповідач-2), які

відбулись 03.09.2007 року, посилаючись на порушення діючого законодавства при

їх підготовці і проведенні.

Судами

встановлено, що ВАТ “ЛМАП”  було визнано

банкрутом, а позивач по справі є його кредитором.

Частиною

1 ст.30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна

банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо

комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

У

частині 30 ст.30 наведеного Закону зазначено, що у разі надходження двох і

більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс

(аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із

Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)”.

Статтею

13 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)” передбачено, що продаж об'єктів малої приватизації на

аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у

ході торгів найвищу ціну. 

Статтею

17 вищезазначеного Закону унормовано, що під час аукціону ведеться протокол,

до якого заноситься початкова вартість продажу об'єкта, пропозиції

учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна

продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на

придбання об'єкта). Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його

представником), який одержав право на придбання об'єкта.

25.07.2007

року відповідачем-2 з ліцитатором, ТОВ “Укрпрофінвестлуг” (відповідачем-1), було

укладено договір-доручення №5-Д на реалізацію майна через аукціон, згідно якого

відповідач-1 зобов'язався одним лотом провести реалізацію майна, належного

відповідачу-2.

Переможцем

торгів за даними протоколу  №9 від

03.09.2007 року (т.1 а.с.30) стала фізична особа -ОСОБА_1, який 07.09.2007 року

як фізична особа уклав договір купівлі-продажу (т.1 а.с.71). Отже, за

результатами торгів майно, яке є предметом аукціону, відійшло у приватну

власність фізичній особі ОСОБА_1.

Звертаючись

до суду з позовом позивач зазначив відповідачами по справі продавця та

ліцитатора, а покупця-переможця торгів зазначив третьою особою.

Господарські

суди розглянули спір саме в такому колі його учасників, яка за суб'єктним

складом сторін у справі, дає підстави вважати її підвідомчою

господарським судам.

Колегія

суддів вважає, що судами обох інстанцій не було визначено характеру спірних

правовідносин і зміст правової вимоги, а тому не було визначено повне коло

осіб, що мають брати участь у спорі в якості сторін, а не третіх

осіб.

Згідно

ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не

передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки.

Частиною

2 ст.11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною

1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно

ч.4 ст.202 ЦК України, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох

або більше сторін.

З

огляду на положення ст.202 ЦК України, відкриті торги (аукціон) є за своєю

правовою природою багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі

елементи притаманні правочину. Під час проведення аукціону продавець ( в особі

ліцитатора) та учасники аукціону у встановленому законом порядку певними діями

(ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в

результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту.

Тому,

результатом проведення аукціону є визначення покупця-переможця аукціону та

завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та

покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Факт

затвердження протоколу аукціону має юридичне значення в аспекті виникнення

підстав для подальшого укладення договору купівлі-продажу між продавцем та

покупцем.

Оскільки,

згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін,

спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків,

колегія суддів дійшла висновку, що підписання протоколу аукціону сторонами

-ліцитатором, який діяв від імені продавця, та покупцем, є укладенням ними

(продавцем, ліцитатором та покупцем) угоди.

Судами

не було враховано, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з укладеними

відповідачами та третьою особою в результаті проведення публічних торгів

правочинами, спрямованими на відчуження-набуття майна.

Сама

та обставина, що переможець торгів -фізична особа ОСОБА_1, не був зазначений

при поданні позову позивачем в статусі відповідача, не могла бути підставою для

розгляду спору по суті господарським судом, оскільки предмет спору

безпосередньо стосується прав і обов'язків зазначеної фізичної особи.

Касаційний

суд має право припинити провадження по справі, не передаючи справи на новий

розгляд, коли не потрібна перевірка обставин, що є підставою для припинення

провадження.

З

урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвалених

по справі судових актів та припинення провадження у даній справі на підставі

п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки фізична особа ОСОБА_1 підлягає залученню до

розгляду справи в якості сторони.

Керуючись

п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 1115, 1117, 1118, ч.1

ст. 11110, ст. 11111 Господарського процесуального

кодексу України , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу ТОВ “Автотранспортні перевезення-2003” на постанову Луганського

апеляційного господарського суду від 31.01.2008 року у справі № 18/551н

-задовольнити частково.

Постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 року та рішення

Господарського суду Луганської області від 21.12.2007 року у справі №18/551н

-скасувати.

Провадження

по справі ”18/551н припинити по п.1 ч.1 ст.80 ГПК

України.

Головуючий-суддя                                         

К.Грейц

 С у д д і

 С.Бакуліна 

Г.Коробенко