Ухвала

від 13.03.2007 по справі 8а/280-4213

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8а/280-4213

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

13.03.07                                                                                           Справа  № 8а/280-4213

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Процик Т.С.

Юрченка Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль № 85572/7/10-015 від 20.12.2006 року (далі Тернопільська ОДПІ, м. Тернопіль)

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006 року

у справі № 8а/280-4213

за позовом: Приватного підприємства «Іріда - 2», м. Тернопіль (далі ПП «Іріда - 2», м. Тернопіль)

до відповідача: Тернопільської ОДПІ, м. Тернопіль

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

За участю представників:

від позивача – Дручак О.М. - представник

від відповідача –Лещук Н.В. –головний державний податковий інспектор

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006 року у справі № 8а/280-4213 задоволено позовні вимоги ПП «Іріда –2», м. Тернопіль: визнано нечинними податкові повідомлення –рішення Тернопільської ОДПІ №0000782304/0/28749 від 17.05.2006 року, №0000782304/1/35670 від 09.06.2006 року та № 0000782304/2/46277 від 28.07.2006 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалами справи спростовано висновки податкового органу про те, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну ТзОВ «Інтеграл»в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця цих послуг, а податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції.

Тернопільською ОДПІ подано апеляційну скаргу № 85572/7/10-015 від 20.12.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Тернопільською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Іріда –2»з питань взаєморозрахунків приватного підприємства з ТзОВ «Інтеграл»за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено акт № 10013/7/23-422/21141420 від 11.05.2006 року.

На підставі даного акту перевірки 17 травня 2006 року Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000782304/0/28749, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1822,62 грн., в тому числі основний платіж 1215,08 грн., штрафні (фінансові) санкції 607,54 грн..

За результатами застосування процедур адміністративного узгодження сум податкових зобов'язань, в порядку передбаченому статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Тернопільською ОДПІ винесено нові податкові повідомлення –рішення № 0000782304/1/35670 від 09.06.2006 року, № 0000782304/2/46277 від 28.07.2006 року.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено порушення ПП «Іріда-2»пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за ІІІ квартал 2004 року в сумі 1215,08 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, за період, що підлягав перевірці ПП «Іріда-2» (замовник) укладено договір з ТзОВ «Інтеграл»(підрядник) б/н від 01.09.2004 року, згідно якого ТОВ «Інтеграл»зобов'язалось виконати ремонт приміщення відповідно до складеного і погодженого кошторису та забезпечити виконання робіт по акту, а ПП «Іріда 2»(замовник) зобов'язалося оплатити роботи та прийняти об'єми виконаних робіт. Вартість робіт згідно договору та калькуляції становить 7290,48 грн. Оплата за виконані роботи проводиться на розрахунковий рахунок підрядника після підписання акту приймання виконаних робіт. Оплата за виконані роботи в на сумі 7290,48грн проведена позивачем на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується випискою банку від 23.09.2004 року.

На ремонтні послуги ТзОВ «Інтеграл»видано податкову накладну № 164 на суму 7290,48 грн. (в т. ч. податок на додану вартість 1215,08 грн.), яка стала підставою для включення ПП «Іріда-2»суми 1215,08 грн. податку на додану вартість до складу податкового кредиту за ІІІ квартал 2004 року.

При прийнятті постанови господарський суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) —в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Отже, судом першої інстанції зроблено обгрунтований виснвок, що підставою для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту є належним чином виписана та оформлена податкова накладна. Як вбачається з метеріалів справи, ТзОВ «Інтеграл»видано позивачу податкову накладну № 164 від 23.09.2004 року, яка відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а отже є підставою для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за ІІІ квартал 2004 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм       ст. 837, 838 ЦК України та на той факт, що листом без номера та без дати ТзОВ «Інтеграл»повідомлено орган податкової служби про втрату фінансово-господарських документів під час пожежі, про що підтверджено представленою в матеріалах справи довідкою Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області № 1339 від 17.10.2005 р., не заслуговують на увагу судової колегії, оскільки, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Тернопільської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1.          Постанову Господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          2.          Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Юрченко Я.О.