Рішення

від 20.09.2007 по справі 12/201-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/201-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.07р.

Справа № 12/201-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка",

с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області 

до  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольекскавація", м. Нікополь Дніпропетровської області 

про стягнення 32446 грн. 25 коп. вартості втраченого транспортного засобу та 55040 грн. упущеної вигоди.

Суддя  Жукова Л.В.

при секретарі Балтакса І.В.

Представники:

  Від позивача Криворученко Є.В. довіреність № 1 від 27.08.2007р.  

Від відповідача Буданов А.К.  директор 

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого транспортного засобу у розмірі 32 446 грн. 25 коп., упущену вигоду у розмірі 55 040 грн. посилаючись  на те, що за договором № 19 про надання послуг механізмів та автотранспорту від 03.01.2005р. відповідач отримав від позивача бульдозер Т-170-01 реєстраційний номер № 23648 АА, 1990р.в., двигун № 346244 для обробки землі. Згідно з  п.3.2  цього договору відповідач взяв на себе зобов'язання про забезпечення збереження виділеної техніки на своїх об'єктах та зобов'язався відшкодувати збитки, що нанесені техніці  з вини відповідача. 28.05.2005р. з будівельного майданчику плотини „Основна” балка „Бабуріна” (м. Марганець Дніпропетровської області) був  викрадений зазначений  вище бульдозер. Позивач звернувся  до відповідача з вимогою відшкодувати вартість втраченої техніки, однак відповідач відмовився відшкодовувати збитки, а тому позивач вважає таку відмову безпідставною  та просить задовольнити позовні вимоги на підставі ст.ст. 526, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

          Представник відповідача  проти позову заперечує, у  судовому засіданні та у відзиві на позов  вказує на те, що договору № 19 не існує, механізми  були задіяні при будівництві пригрузки плотини „Основна” шламосховища в  б. Бабуріна згідно договору № 10-2004 і наказу по ВАТ „Марганецький ГЗК” № 535 та в неробочий час знаходяться під охороною працівників цеху ШХОВС  МГЗКа та підрозділу МГЗК.  ВАТ „Нікопольекскавація” організовує охорону техніки на власних об'єктах, на території виробничої бази, на об'єктах де відсутня охорона Генпідрядника або Замовника, крім того, представник відповідача зазначає, що при наданні послуг механізмами і автотранспортом позивач без узгодження з  відповідачем міг  знімати  техніку з об'єктів, що робилось позивачем і раніше. Бульдозер  Т-170 є важкою будівельно-дорожньою технікою на гусеничному ходу перевозити яку з об'єкта необхідно спеціальним тягачем з трейлером 40-60 тонн. Кожне перевезення оформляється відповідними дозволами в органах ДАІ. Бульдозер, як любий транспортний засіб, має запори, двері закриваються на замки, наявний протиугонний засіб,  завести його без присутності обслуговуючого  спеціаліста практично неможливо. Бульдозер зареєстрований в  органах реєстрації, має номерний знак, а також двигун  і рама  з номерами. Крім того,  представник відповідача  зазначає, що органами внутрішніх справ порушено кримінальну справу за фактом викрадення   вказаного бульдозеру, яку не закрито. В додаткових поясненнях від 29.08.2007р. відповідач вказує на те, що відповідно до ст. 795 ЦК України строк дії договору починається зразу після оформлення акту прийому майна, однак акт прийому бульдозера  відсутній, крім того, згідно ст. 186 ЦК України строк позовної давності про відшкодування збитків, пов'язаних з об'єктом оренди складає один рік.

          Також, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ВАТ „Марганецький ГЗК” у зв'язку з тим, що у відповідності  з п. 5.1.3 договору № 10-2004 від 03.11.2004р. і наказу № 535  від 03.12.2004р. охорону техніки Підрядника здійснювали підрозділи  МГЗК.

          Розглянувши дане клопотання суд не находить підстав для його задоволення та залучення в якості співвідповідача ВАТ  „Марганецький ГЗК”, оскільки предметом даного спору не є  умови, визначені  договором  № 10-2004 від 03.11.2004р., крім того, сумісний розгляд позовних вимог за двома договорами суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.08.2007р.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

          03 січня 2005р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгосптехніка” та Відкритим акціонерним товариством „Нікопольекскавація” укладено договір № 19 про надання послуг механізмів та автотранспорту.

          Відповідач  на підтвердження того, що договір № 19 не існує в судове засідання надав  належним чином засвідчену копію договору № 1а  про надання послуг механізмів та автотранспорту  укладеного між позивачем та відповідачем 03.01.2005р.  Зі змісту договору № 19 та договору № 1а  від 03.01.2005р. видно, що вони ідентичні,  крім того текст договору № 19  містить виправлення в  номері договору,  а тому суд  приходить до  висновку, що  договір № 19 та договір № 1а є одним договором, який досліджується судом.

          Відповідно до п.1.1 цього договору позивач зобов'язався надавати послуги автотранспортом та механізмами згідно заявок відповідача, які передаються позивачеві як в письмовій формі, так і в усній формі (по телефону).

          За п. 3.2  вищевказаного договору відповідач також  брав на себе зобов'язання забезпечити збереження виділеної техніки на своїх об'єктах та відшкодувати збитки, нанесені  виділеній  техніці  по вині замовника (відповідача).

          На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачеві бульдозер Т-170-01 реєстраційний номер  23648 АА, 1990р.в., двигун № 346244 для обробки землі, що підтверджується  копією талону замовника (ТОВ „Нікопольекскавація”) від 11.05.2005р. та  копією путьового листа № 717  бульдозера  Т-170 державний  номер 238-48 НН   від 11.05.2005р. з якого видно, що бульдозер поступає в розпорядження ТОВ „Нікопольекскавація”.

          28 травня 2005р. з будівельного майданчику плотини „Основна” балка „Бабуріна” (м. Марганець Дніпропетровської області)  був викрадений бульдозер Т-170-01, що належить ТОВ „Сільгосптехніка”.

          Факт викрадення бульдозеру підтверджується наявними матеріалами справи, оскільки за фактом крадіжки бульдозеру Марганецьким МВ УМВС у Дніпропетровській області порушено кримінальну справу  за ч.  ст. 289 Кримінального кодексу України та про крадіжку  бульдозера свідчить і переписка, яка велася  між позивачем та відповідачем  щодо відшкодування збитків за втрачений бульдозер( а.с. 16-19).

          Згідно листа Марганецького МВ УМВС України по Дніпропетровській області (а.с.14) відповідача повідомлено, що в ході проведених оперативно-розшукових мироприємств встановити осіб, які скоїли незаконне заволодіння бульдозером, а також встановити місцезнаходження бульдозера  є неможливим, досудове слідство даної кримінальної справи зупинено в порядку ст. 206 ч. 3 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав умови  п. 3.2 договору щодо забезпечення  збереження виділеної техніки, а тому відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно  до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської  діяльності  другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правовідношення, включаються:

-  вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена

 відповідно до вимог законодавства;

          - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

          - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

          - матеріальна компенсація моральної шкоди у  випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 623 ЦК України передбачено, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно листа № 17-26/04 від 26.04.2007р. надісланого на адресу позивача  щодо  експертної оцінки бульдозера Т-170-01, 1990 року випуску,  визначена вартість бульдозера, яка  станом на 11.04.2007р.  становить 32 446 грн. 25 коп.

Крім того,  відповідно до цін (згідно норм ДБН Д 2.7-2000) для використання машин і автомобілів ТОВ „Сільгосптехніка”  на пальному замовника без ПДВ для ТОВ ВАТ „Нікопольекскавація”, які є додатком до договору,  а саме: для  бульдозера Т-170 встановлена ціна 320 грн. без  ПСМ з ПДВ (за 8 годин).

Отже, згідно розрахунку упущеної вигоди  у урахуванням вищенаведених цін з червня 2005р. по лютий 2006р. доходи, які б реально міг отримати позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушено (упущена вигода) становлять 55040 грн.

Виходячи з  норм ст. 4 ст. 623 ЦК України щодо визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивачем, судом враховуються вище прийняті позивачем заходи щодо   розшуку та повернення викраденого бульдозеру, заходи щодо відшкодування завданих   викраденням збитків,  а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди у розмірі 55040 грн.  також підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст. ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на відсутність  договору № 19 від 03.01.2005р. є безпідставними, оскільки вони спростовуються вищенаведеними фактами, а посилання на те, що механізми  були задіяні при будівництві пригрузки плотини „Основна” шламосховища в  б. Бабуріна згідно договору № 10-2004 і наказу по ВАТ „Марганецький ГЗК” № 535 та в неробочий час знаходилися  під охороною працівників цеху ШХОВС  МГЗКа та підрозділу МГЗК не може бути прийнято судом до уваги, оскільки за договором № 19 від 03.01.2005р. укладеного між позивачем та відповідачем саме відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити збереження техніки, яка виділяється та відшкодувати збитки нанесені техніці по вині відповідача. ВАТ „Марганецький ГЗК” таких зобов'язань на себе не брав за договором № 19 від 03.01.2005р., а тому не може виступати співвідповідачем у зазначеній справі. Посилання відповідача також на те, що строк позовної давності до вимог про відшкодування збитків, пов'язаних з  об'єктом оренди складає один рік не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 786 ЦК України позовна давність в один рік застосовується у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі. В даному випадку вимоги зазначеної статті судом не можуть бути застосовані,  так   як в судовому засіданні встановлено, що бульдозер, який був переданий відповідачеві  було викрадено, а не пошкоджено.          

Приймаючи до уваги вищенаведені докази суд находить підстави достатніми для задоволення позову в повному обсязі.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 526, 623 Цивільного Кодексу України,  ст. ст.  224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.  49, 82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити.

          1. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Нікопольекскавація” (53200,  Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісна, 5, код 01241421, МФО 305534, р/р № 2600830175029 в філії „Промінвестбанку” м. Нікополя) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільгосптехніка” (53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївка, вул. Комсомольська, буд. 74, код ЄДРПОУ 30831823, р/р № 2600430178527 в АК „Промінвестбанк” м.  Нікополь, МФО 305534)  -  вартість втраченого транспортного засобу у розмірі 32 446 грн. 25 коп. (тридцять дві тисячі чотириста сорок шість грн. 25 коп.), упущену вигоду у розмірі 55 040  (п'ятдесят п'ять тисяч сорок ) грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 874 грн. 86 коп. ( вісімсот сімдесят чотири грн. 86 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя

 Л.В. Жукова

Рішення підписано 27.09.2007р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.