Рішення

від 29.09.2006 по справі 17/543-20/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/543-20/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  17/543-20/390

29.09.06

За позовом           Державного авіаційного підприємства «Україна»

До                      Акціонерного товариства закритого типу «Авіоніка»

Третя особа яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні  відповідача Державна служба України з нагляду за забезпеченням

                                                     безпеки авіації

Про      розірвання договору та відшкодування понесених втрат у сумі 340 905,60грн.

                                                                                                                       Суддя   Палій В.В.

                                                                                                            Секретар Молочна Н.С.                                                                        

Представники:

Від позивача          Решетова Л.О.- юрисконсульт, (дов від 10.05.2006р.)

Від відповідача     Муравйов Т.О.- предст. (дов. від 23.11.2005р.)

Від третьої особи  не з'явився

За участю представника Прокуратури міста Києва Красножон О.М.- ст. помічник прокурора, (посвідчення №13 від 24.01.2003р.)

                                                     Обставини  справи:

Позовні вимоги заявлено про розірвання договору від 29.11.2004р. №АРС-010/04, про зобов'язання відповідача забрати передане обладнання та про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої грошової суми в розмірі 340 905,60грн. Позовні  вимоги мотивовані тим, що відповідач істотно порушив умови договору №АРС-010/04 від 29.11.2004року (несвоєчасно поставив обладнання, порушив п. 4.1 договору, порушив п. 1.1 та п.4.3 договору щодо кількості предмета договору та не провів робіт по встановленню обладнання, не отримав документації, необхідної для проведення робіт, що повинна бути затверджена Уповноваженим органом авіаційної влади згідно п. 3.1.2 договору), що призвело до наявності у позивача збитків на суму 340 905,60грн., а також неможливості виконання наказу Укравіатрансу від 09.11.2000р. №201, згідно якого вступають обмеження ІКАО на виконання польотів літаків на обладнання аварійними радіомаяками типу ELT. Крім того, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача забрати передане за договором обладнання (P/N 455-5015 Artex ELT C406-1 4 шт.) та стягнення оплаченої грошової суми у розмірі 640 905,60грн. ґрунтуються на нормах ч. 1 ст. 670 та ч. 1,2 ст. 690 Цивільного кодексу України, оскільки у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач відмовляється від прийнятого товару та вимагає повернення сплаченої грошової суми.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2006р. №17/543 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. №17/543 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2006р. у справі №17/543 скасовано, позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. №17/543 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2006р. та постанову  Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі №17/543 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду мста Києва.

          За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2006р. справу передано на новий розгляд судді Палію В.В.

Враховуючи викладене, справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В. та призначена до розгляду на 09.08.2006р.          

04.08.2006р. судом одержано заяву про зміну позовних вимог від позивача, відповідно до якої позивач просить суд  зобов'язати відповідача забрати передане позивачу за договором від 29.11.2004р. №АРС-010/4 обладнання ) P/N 455-5015 Artex ELT C406-4 шт.), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2; стягнути з відповідача на користь позивача 340 905,60грн.-основногоборгу, 26 931,54грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 11 460,18грн.

У судовому засіданні 09.08.2006р. представник позивача подав суду додаткові пояснення по справі.

09.08.2006р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача знаходиться у відпустці та у зв'язку з відсутністю станом на 09.08.2006р. в розпорядженні відповідача по справі всіх документів.

У судовому засіданні 09.08.2006р. клопотання судом не задоволено, оскільки відповідач, як юридична особа, не позбавлений права направити у судове засіданні іншого повноважного представника відповідача. Щодо посилання на те, що у відповідача станом на 09.08.2006р. в розпорядженні відсутні всі документи по справі, то необхідно зазначити, що ухвалою від 28.07.2006р. №17/543 у сторін не витребовувались додаткові докази по справі. Щодо інших матеріалів справи, то необхідно зазначити, що справа №17/543 повернута до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, відповідно у сторін повинні бути у наявності необхідні документи по справі.

З метою витребування додаткових документів по справі, розгляд справи 09.08.2006р. відкладено.

11.08.2006р. судом одержано клопотання від позивача про залучення до матеріалі справи копії листа Генеральної прокуратури України від 04.08.2006р. №08/1/1-р про представництво інтересів держави в особа позивача.

У судовому засіданні 05.09.2006р. клопотання судом задоволено.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що поставка товару у повному обсязі не відбулась з вини позивача, оскільки саме позивач не надав інформації, необхідної для замовлення та поставки такого обладнання. Крім того, відповідач зазначив про те, що він готовий виконати умови договору, як тільки позивач припинить чинити перешкоди та буде готовий прийняти таке виконання від відповідача. На  змінені позовні вимоги відповідач зазначає про те, що  договір між сторонами не був розірваний, оскільки у діях відповідача не було складу правопорушення, тому у відповідача були відсутні підстави для повернення отриманої від позивача грошової суми. Отже вимога позивача про стягнення з відповідача  основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є безпідставною.

Крім того, відповідач надав суду письмові пояснення, з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. №17/543.

Представник відповідача подав суду клопотання  про витребування від органів статистики даних про розмір індексу інфляції за період червень 2005року-серпень 2006р, у зв'язку з чим відкласти розгляд справи.

Клопотання судом  не задоволено, оскільки дані про розмір індексу інфляції наведені у  Базі Ліга БізнесІнформ, доступ до якої забезпечений суду.

Представник  відповідача подав суду клопотання про витребування від позивача оригіналу журналу реєстрації вхідної кореспонденції позивача за період січень-квітень 2005р., у зв'язку з чим відкласти розгляд справи.

Клопотання судом задоволено.

У процесі розгляду справи суд приходить до висновку, що  рішення у справі №17/543-20/390 може зачіпати інтереси Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, оскільки саме ця установа наділена повноваженнями на схвалення комплекту конструкторської документації. Відповідно, суд вважає за необхідне залучити  Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації до участі у справі №17/543-20/390 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні  відповідача.

З метою витребування додаткових доказів по 05.09.2006р. відкладено.

У судовому засіданні 21.09.2006р. оголошено перерву.

26.09.2006р. судом одержано письмові пояснення від третьої особи, з яких вбачається, що згідно з Директивним листом Державного департаменту авіаційного транспорту України від 04.02.2003р. №1.18-670 Державіаслужбою могло бути прийнято позитивне рішення щодо можливості виконання відповідачем робіт з дообладнання літаків, які належать позивачу, за умови надання цією організацією до Державіаслужби визначених Директивним листом документів. Проте, від відповідача звернень стосовно прийняття рішень про можливість та умови проведення робіт та схвалення або узгодження відповідної конструкторської документації не надходило. Таким чином, відповідач не має сертифікату Державіаслужби на виконання доробок літаків Іл-62 та Ту-134 з встановлення аварійних маяків.

27.09.2006р. судом одержано додатковий відзив на позов від відповідача, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що невиконання відповідачем  своїх зобов'язань сталося через вину кредитора, що полягала у невиконанні дій, які випливають із суті зобов'язання.

У судовому засіданні 27.09.2006р. представник Прокуратури міста Києва в усних поясненнях підтримав заявлені позивачем позовні вимоги та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.09.2006р. оголошено перерву до 29.09.2006р., з метою виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін представника прокуратури та третьої особи, суд, -

                                                          В С Т А Н О В И В :

          29.11.2004року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір №АРС-010/04, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання доручити і оплатити, а відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо поставки обладнання визначеного у Специфікації №1 ( додаток №1) та проведення робіт щодо встановлення даного обладнання на літаки замовника згідно Специфікації №2.

          Договірна ціна по поставці обладнання ( Специфікація №1) відповідно до п. 2.1 договору складає 211 464,00грн., а також 215 736,00грн. за Специфікацією №2.

          Порядок розрахунків  передбачений п. 2.3 договору, відповідно до якого позивач був зобов'язаний здійснити оплату в два етапи: авансовий платіж в розмірі 100% від вартості обладнання (Специфікація №1) та 60% від загальної вартості виконаних робіт  (Специфікація №2); остаточний розрахунок - після підписання двостороннього акту виконаних робіт протягом 10 днів з дня виставлення рахунку виконавця.

          Порядок  виконання робіт та здачі-приймання виконаних робіт визначені розділом 4 договору. Відповідно до п. 4.1 договору виконавець був зобов'язаний здійснити поставку обладнання згідно із Специфікацією №1 протягом 30 днів після надходження авансового платежу на рахунок відповідача, а також провести роботи по встановленню обладнання згідно документації, погодженої Уповноваженим органом авіаційної влади України та під контролем його представників або уповноважених експертів сертифікаційних органів, а також оформлює необхідні технічні документи, які підтверджують виконання робіт (п. 4.2). Акти виконаних робіт підписуються після підписання відповідачем необхідних технічних документів, які підтверджують виконання робіт, а також узгодження їх з позивачем та при необхідності х Уповноваженим органом авіаційної влади України (п. 4.4).

          Відповідно до п. 7.1 договору він діє до 31.05.2005року, при цьому його дія автоматично продовжується на  наступний період, якщо від жодної з сторін не надійшло письмового повідомлення про розірвання договору.

          Суд приймає до уваги, що у матеріалах справи відсутні відомості про направлення будь-якою із сторін письмового повідомлення, відповідно  строк дії договору автоматично продовжився до 31.05.2006року, проте, станом на час прийняття даного рішення по справі №17/543-20/390, строк дії договору №АРС-010/04 від 29.11.2004року закінчився.

          На виконання умов договору відповідачем були виставлені рахунки-фактури №АО-0000233 від 29.11.2004року, №АО-0000235 від 29.11.2004року та видаткова накладна №АО-0000038 від 04.02.2005року, а позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 340 905,60грн., що підтверджується платіжними дорученнями №96, №97 від 30.11.2004року.

          Таким чином, позивачем здійснено  авансовий платіж на виконання умов договору у повному обсязі, проте, відповідач в порушення умов договору здійснив поставку лише у лютому 2005року, а не через 30 днів після одержання авансового платежу, як передбачено п. 4.1 договору;  обладнання було поставлено в меншій кількості, ніж передбачено у Специфікації №1, чим порушено п. 3.1.1 договору; відповідачем не проведено роботи по встановленню обладнання та не надано документації, що свідчить про невиконання п. п. 1.1, 3.1.2 та 4.3 договору.

          Відповідач посилається на те, що обладнання не було поставлено у повному обсязі, оскільки саме позивач не  надав відповідачу інформацію про літаки, на які мали бути встановлені радіомаяки типу ELT. Проте, суд вважає зазначене посилання необґрунтованим, оскільки у договорі відсутнє зобов'язання для позивача щодо надання вищезазначеної документації. Інформація, про яку зазначає відповідач, відноситься до конфіденційної, що є власністю держави і якій присвоєно гриф обмеженого доступу “Для службового користування”.

          Відповідно до п. 7.11 Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 29.05.1998р №205 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України, відповідач повинен був володіти необхідними для виконання заявлених робіт обліковими копіями затвердженої конструкторської документації. Відповідач не надав суду доказів того, що станом на час пред'явлення позивачем позову до суду, відповідач  одержав установленому порядку документацію, необхідну для проведення робіт, що повинна бути затверджена Уповноваженим органом авіаційної влади згідно п. 3.1.2 договору та Специфікації №2, що є додатком №2 до договору. Суд також приймає пояснення третьої особи від 20.04.2006року, відповідно до яких зазначається, що відповідач не має сертифікату Державіаслужби на виконання доробок літаків Іл-62 та Ту-134 з встановлення аварійних маяків.

У відповіді на претензію  позивача від 25.03.2005року відповідач підтвердив факт неможливості виконання умов договору щодо поставки та встановлення на літаки позивача радіомаяки Artex ELT. Зазначене підтверджується наступними пропозиціями відповідача у відповіді на претензію, (які у повному обсязі не відповідають умовам укладеного договору), а саме:  відповідач зазначив, що строки встановлення радіомаяків на літаки позивача перенесені до 01.01.2007року (хоча строк дії договору закінчився 31.05.2006року). Також відповідач запропонував позивачу направити технічну документацію для погодження до ВАТ “Туполев” та ВАТ “Іл”, оскільки така документація за умовами договору має бути затверджена підприємством, яке має відповідний сертифікат, виданий Державіаслужбою. Відповідач також запропонував поставити на літаки позивача радіомаяки АРМ 406, замість передбачених договором маяків Artex ELT та почати їх встановлення по окремій укладеній сторонами додатковій угоді. Відповідач запропонував позивачу влаштувати на літаках позивача радіомаяки українського виробництва, які мають бути розроблені в червні-липні 2005року.

Листом від 03.10.2005року відповідач визнав факт невиконання зобов'язань за договором і виявив готовність перерахувати грошову суму в розмірі невиконаних робіт, що фактично підтверджує нанесення збитків позивачу.

Відповідно до п. 6.3 договору сторона, яка порушила умови договору, в результаті чого був нанесений збиток іншій стороні, зобов'язана відшкодувати їй всі понесені в результаті цього збитки.

При вирішенні спору необхідно встановити  правову природу правовідносин сторін.

Укладений між сторонами договір №АРС-010/04 від 29.11. 2004року відноситься до змішаних договорів, який містить як елементи договору купівлі-продажу, так і договору підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, до відносин сторін щодо виконання зобов'язання по передачі устаткування застосовуються положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини по виконанню договору купівлі-продажу, а до відносин сторін щодо виконання зобов'язання по монтажу устаткування на повітряні судна позивача - положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини по виконанню договору підряду.

Правові наслідки порушення умов купівлі-продажу щодо кількості товару передбачені ст. 670 Цивільного кодексу України, а саме, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Правові наслідки неналежного виконання підрядником  роботи передбачені ст. 849 Цивільного кодексу України, а саме, у разі якщо робота виконується підрядником повільно або не може бути виконана належним чином, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки відповідачем неналежним чином виконано договір в частині передачі устаткування у повному обсязі та монтажу зазначеного устаткування, позивач відмовився від договору та переданого обладнання і просить суд зобов'язати відповідача забрати  передане за договором обладнання, стягнути з відповідача сплачений позивачем авансовий платіж у сумі 340 905,60грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача забрати  передане за договором обладнання та стягнення з відповідача сплаченого позивачем авансового платежу у сумі 340 905,60грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 26 931,54грн.-збитків від інфляції та    11 460,18грн.-3% річних, проте, зазначена вимога не підлягає задоволенню, з огляду на те, що відповідач не мав перед позивачем грошового зобов'язання, а мав зобов'язання по передачі устаткування та монтажу зазначеного устаткування на повітряні судна позивача.

Таким чином, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими у переважній частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49,  82-85  ГПК України, суд, -

                                                                         ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Акціонерне товариство закритого типу “Авіоніка” (м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, р/р 26003200002362 у Київському міському філіалі АКБ “Укрсоцбанк” у м. Києві, МФО 322012, ЗКПО 21500072) забрати передане за договором від 29.11.2004року №АРС-010/04 Державному авіаційному підприємству “Україна” (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 6, р/р 26002012817123 в Укрексімбанку у м. Києві, МФО 322313, ЗКПО 25196297) обладнання (P/N 455-5015 Artex ELT С 406 у кількості 4 штук), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Авіоніка” (м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, р/р 26003200002362 у Київському міському філіалі АКБ “Укрсоцбанк” у м. Києві, МФО 322012, ЗКПО 21500072) на користь Державного авіаційного підприємства “Україна” (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 6, р/р 26002012817123 в Укрексімбанку у м. Києві, МФО 322313, ЗКПО 25196297), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 340 905,60грн.-основного боргу, 3409,05грн.-державного мита, 118,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення набирає законної сили  після закінчення 10 днів з дня  його прийняття.

Суддя                                                                                                                              В.В.Палій