Постанова

від 21.02.2008 по справі 33/32-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/32-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.08                                                                                                         Справа№ 33/32-А

12 год. 00 хв.79014; м. Львів, вул. Личаківська, 128Зал судових засідань № 205

Господарський суд Львівської області, розглянувши у судовому засіданні справу :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест»(м. Перемишляни)

до відповідача:Інспекції Державного технічного нагляду «Держтехнагляд»(м. Перемишляни)

про :визнання права власності на рухоме майно та зобов'язання вчинити дії

                                                                                                        Суддя :                          Цікало А.І.                                                                                                           При секретарі :            Герасименко В.С.

Представники:

Від позивача:Попіль Ю.М. –представник (довіреність № 3 від 20.02.2008 р.)

Від відповідача:Шевчук Б. А. –представник (довіреність № 1  від 07.02.2008 р.)

Представникам сторін, присутнім у судовому засіданні роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51, 127  Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору :  До господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест»(м. Перемишляни) до Інспекції Державного технічного нагляду «Держтехнагляд»(м. Перемишляни) про визнання права власності на рухоме майно та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 24.01.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 07.02.2008 р. У зв'язку з неявкою представника позивача, 07.02.2008 р. розгляд справи було відкладено на 21.02.2008 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 24.01.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 07.02.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання  забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.01.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 07.02.2008 р. виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.02.2008 р. до суду за вх. № 2888, від представника відповідача поступив відзив на позов.

Представник відповідача проти позову не заперечив.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

06 липня 2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” придбало для виробничих потреб у Акціонерного товариства „Агропроміндустрія” бувший в експлуатації екскаватор марки ЕО-2621В-3 вартістю 3326,67 грн., що підтверджується накладною № 5 (оригінал досліджено в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Вказаний екскаватор був складений з вузлів та агрегатів заводського виробництва, але без технічного паспорта.

Придбаний екскаватор позивачем було відремонтовано та поставлено на баланс.

Балансова вартість екскаватора ЕО-2621В-3, станом на 01.07.2007 р. складає 1810,68 грн.

Протягом останніх п'яти років вказаний екскаватор постійно використовувався позивачем на його території на підставі тимчасового реєстраційного талану (копія в матеріалах справи), виданого 04.08.2004 р. Інспекцією Державного технічного нагляду в Перемишлянському районі.

Утримання на балансі та використання спірного екскаватора позивачем підтверджується відповідною довідкою.

В липні 2007 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про видачу постійного технічного паспорта на вказаний екскаватор.

Відповідач відмовив позивачу у видачі постійного технічного паспорта покликуючись на те, що визнання права власності на рухоме майно провадиться виключно в судовому порядку.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що екскаватор марки ЕО-2621В-3 перебуває на балансі ТзОВ „Агроінвест”, використовується останнім для виробничих потреб і постійний технічний паспорт на нього не видавався.

При ухваленні постанови суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 318 ЦК України, суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу (фізичні особи та юридичні особи). Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.  Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 1.3 „Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів” затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 р. N 221, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за N 772/9371 (надалі –Правила), державна реєстрація машин здійснюється інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - інспекція Держтехнагляду) з метою забезпечення єдиного обліку машин, контролю за відповідністю їх ідентифікаційних номерів, конструкцій та технічного стану діючим в Україні правилам, нормативам і стандартам. 

Відповідно до п. 2.1 Правил, власники машин - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати машини протягом 10 діб після придбання, митного оформлення та тимчасового ввезення на територію України або виникнення інших обставин, що є підставою для проведення реєстраційних дій. Термін реєстрації може бути продовжений у разі неможливості власника машини (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити.

Згідно п. 2.2 Правил, реєстрація машин здійснюється на підставі заяви власника  і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання машин, відповідність конструкції машин технічним вимогам тощо. Документами, що підтверджують правомірність придбання машин, можуть бути будь-які з нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку копії):

- довідка-рахунок, видана суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснив реалізацію машини;

- договір купівлі-продажу, міни, дарування та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на машини;

- договір лізингу, застави, біржова угода, договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;

- свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, доручення, посвідчені або видані в установленому порядку;

- акт приймання-передавання машини, виданий підприємством-виробником машини чи її вузлів та агрегатів; 

- вантажна митна декларація на машини, що ввозяться, для оформлення юридичними і фізичними особами або посвідчення митного органу про реєстрацію увезених із-за кордону машин, вузлів і агрегатів, що мають ідентифікаційні номери;

- рішення уповноваженого органу про відчуження машин, платіжні документи, накладні або акти приймання-передавання;

- рішення суду про належність машин;

- рішення зборів співвласників (витяг з протоколу) про надання повноваження особі представляти інтереси співвласників;

- договір оренди майна (у разі необхідності) із зазначенням у ньому домовленості орендодавця та орендаря щодо реєстрації за орендарем машин.

Для реєстрації машин, що перебували в експлуатації і зареєстровані в інспекції Держтехнагляду, крім названих документів, додаються свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою про зняття машини з обліку попереднім власником.

Машини, що тривалий час перебувають у власності юридичних або фізичних осіб, не були вчасно зареєстровані та на які не збереглися первинні документи про їх придбання, як виняток, можуть бути тимчасово зареєстровані терміном на 1 рік без права відчуження за юридичними особами на підставі бухгалтерської довідки про перебування машин на балансі підприємства, зазначенням у ній ідентифікаційних номерів цих машин (за наявності) або після присвоєння (у разі відсутності) ідентифікаційного номера та закріплення на них таблички реєстраційної обліково-ідентифікаційної з ідентифікаційним номером.

Відповідно до п. 2.13 Правил, машини юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням цих осіб.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивачем представлено достатньо належних доказів щодо виникнення у нього права власності на вказану рухому річ, якою він відкрито, безперервно володів більше п'яти років, а відповідач проти позову не заперечив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест»(м. Перемишляни) до  Інспекції Державного технічного нагляду «Держтехнагляд» (м. Перемишляни) про визнання права власності на рухоме майно та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись „Правилами державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів” затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 р. N 221, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за N 772/9371, ст.ст. 316, 317, 318, 319, 321, 325, 328, 334, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107, 112, 120, 122, 123, 124, 127, 130, 135,138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. п. 1, 3, 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест»(м. Перемишляни) до Інспекції Державного технічного нагляду «Держтехнагляд»(м. Перемишляни) про визнання права власності на рухоме майно та зобов'язання вчинити дії –задоволити.

2.          Визнати  право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” (вул. Борщівська, 46 „а”, м. Перемишляни, Львівська область, 81200, код ЄДРПОУ 30568533) на рухоме майно –екскаватор, марки ЕО-2621В-З, 1998 року випуску, машина № 624086, двигун № 8Н3480.

3.          Зобов'язати Інспекції Державного технічного нагляду «Держтехнагляд»(вул. Галицька, 5 „а”, м. Перемишляни, Львівська область, 81200) виготовити та видати технічних паспорт Товариству з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” (вул. Борщівська, 46 „а”, м. Перемишляни, Львівська область, 81200, код ЄДРПОУ 30568533) на екскаватор, марки ЕО-2621В-З, 1998 року випуску, машина № 624086, двигун № 8Н3480.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                   Цікало А.І.