Рішення

від 25.09.2006 по справі 22/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     № 22/133                                                                                                         25.09.06 р.

За позовом          Приватного підприємства „Ліком”

До          Товариство з обмеженою відповідальністю “Ронекс –2”

про          стягнення 2 626,74 грн.

Суддя   А.М.Шкурат

Представники

від позивача           Кришин Ю.М. (дов. б/н від 04.09.2006р.)

від відповідача           не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Приватне підприємство „Ліком” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ронекс –2” 2 284,87 грн. суми основного боргу, 248,72 грн. пені та 93,15 грн. суми індексації грошового боргу.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до договору № 1138 від 26 травня 2005 року № 1138 та на підставі видаткових накладних № Лк-039416 від 8 листопада 2005 року та № Лк-048402 від

23 грудня 2005 року поставив відповідачу товар на суму 2 284,87 грн., який відповідач всупереч умовам договору не оплатив, і у зв'язку з чим виникла відповідна заборгованість. Крім того, позивач, посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, просить стягнути з останнього нараховану пеню, нараховану за період з 22 листопада 2005 року по 1 серпня 2006 року, та суму індексації грошового боргу за період з листопада 2005 року по червень 2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 серпня 2006 року було порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 4 вересня 2006 року.

В засідання суду 4 вересня 2006 року відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим ухвалою суду від 4 вересня 2006 року розгляд справи було відкладено на 25 вересня 2006 року.

Відповідач в судове засідання 25 вересня 2006 року представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 1138 від 26 травня 2005 року позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Позивач на виконання умов Договору на підставі видаткових накладних № Лк-039416 від 8 листопада 2005 року (на суму 527,62 грн.) та № Лк-048402 від 23 грудня 2005 року (на суму 1 757,25 грн.) поставив відповідачу товар на суму 2 284,87 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлений строк оплати товару –протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі товару.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити товар, поставлений за накладною № Лк-039416 від 8 листопада 2005 року в строк до 22 листопада 2005 року, а за накладною № Лк-048402 від 23 грудня 2005 року в строк до 6 січня 2006 року.

Відповідач вартість товару не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2 284,87 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 2 284,87 грн. не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість не спростував, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, які останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються в частині першій статті 230 ГК України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 ГК України обмежено період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання. Зокрема, цією нормою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, а також з огляду на те, що сторони у Договорі не визначили період, за який може бути нарахована пеня, то пеня за несвоєчасну оплату вартості товару поставленого за видатковою накладною № Лк-039416 від 8 листопада 2005 року може бути нарахована за період з 23 листопада 2005 року по 22 травня 2006 року, а за видатковою накладною № Лк-048402 від 23 грудня 2005 року –за період з 7 січня 2006 року по 6 липня 2006 року.

Статтею третьою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено граничний розмір пені за прострочення платежу –не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, угода сторін про встановлення більшого розміру пені є недійсною в частині перевищення встановленого названим Законом граничного розміру пені.

В періоді з 23 листопада 2005 року по 22 травня 2006 року 181 дні. Розмір облікової ставки Національного банку України був на рівні 9,5 % річних та не змінювався. Таким чином розмір пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості товару поставленого за видатковою накладною № Лк-039416 від 8 листопада 2005 року складає 49,71 грн. (527,62 грн. х 19 % : 365 дн. х 181 дн.).

В періоді з 7 січня 2006 року по 6 липня 2006 року 181 дні. Розмір облікової ставки Національного банку України був до 9 червня 2006 року на рівні 9,5 %, а з 10 червня 2006 року на рівні 8,5 % річних. Таким чином розмір пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості товару поставленого за видатковою накладною № Лк-048402 від 23 грудня 2005 року складає 162,97 грн. ((1 757,25 грн. х 19 % : 365 дн. х 154 дн.) + (1 757,25 грн. х 19 % : 365 дн. х 27 дн.)).

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 212,68 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення суми індексації грошового боргу, суд вважає, такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно із наданим розрахунком позивач просить стягнути з відповідача суму індексації грошового боргу за період з листопада 2005 року по липень 2006 року у розмірі 93,15 грн.

Перевіривши правильність застосування позивачем індексу інфляції, судом встановлено, що з відповідача сума індексації грошового боргу може бути стягнута починаючи тільки з грудня 2005 року.

Оскільки індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому необхідно рахувати, що сума внесена за період з 1 по

15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Таким чином, суд, враховуючи, те що останнім днем розрахунків за поставлену продукцію за видатковою накладною № Лк-039416 від

8 листопада 2005 року було 22 листопада 2005 року, визначив, що сума боргу індексується з грудня 2006 року.

Виходячи із викладеного, суд визначив, що сума індексації грошового боргу по оплаті продукції, поставленої за видатковою накладною

№ Лк-039416 від 8 листопада 2005 року, за період з грудня 2005 року по липень 2006 року склала 20,05 грн. (527,62 грн. х (100,9 % х 101,2 % х 101,8 % х 99,7 % х 99,6 % х 100,5 % х 100,1 %) - 527,62 грн.).

Сума індексації грошового боргу по оплаті продукції, поставленої за видатковою накладною № Лк-048402 від 23 грудня 2005 року, за період з січня по липень 2006 року склала 50,96 грн. (1 757,25 грн. х (101,2 % х 101,8 % х 99,7 % х 99,6 % х 100,5 % х 100,1 %) - 1 757,25 грн.).

Отже, з відповідача підлягає стягненню 71,01 грн. суми індексації грошового боргу.

Державне мито у сумі 99,75 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115,39 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 193 (ч.ч. 1, 7), 216 (ч. 1), 230

(ч. 1), 232 (ч. 6) ГК України, ст. 626 (ч. 2) ЦК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Ронекс –2” (03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 23/25, п/р 26000300153101 у КФ КБ „Експобанк” у м. Києві, МФО 322700, код 21582495) на користь Приватного підприємства „Ліком” (03124, м. Київ, вул. Радищева, буд. 3,

п/р 2600222233 у ВАТ АБ „Укргазбанк” у м. Києві, МФО 320478, код 30638249) 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 212 (двісті дванадцять) грн. 68 коп. пені, 71 (сімдесят одну) грн. 01 коп. суми індексації грошового боргу, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат