Постанова

від 12.04.2008 по справі 53/317-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/317-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2008 року                                                    Справа № 53/317-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А.(доповідач), судді Бабакова Л.М., Пуль О.А.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився   

відповідача –Рябова В.О., дов. б/н від 01.09.07 р. (у справі)  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ЗСК" (вх. № 270Х/2-6)  

на рішення  господарського суду Харківської області від 24 січня 2008 року по справі  № 53/317-07

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод гідропривід", м. Харків    

до   Закритого акціонерного товариства "ЗСК", м. Харків

про визнання договору недійсним, -   

встановила:

У листопаді 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод гідропривід"  звернулось до господарського суду Харківського області з позовом про визнання недійсним договору № 4 від 19 листопада 2004 року та просило зобов'язати кожну із сторін даного договору повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення –відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 січня 2008 року (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги позивача задоволено. Визнано договір № 4 від 19 листопада 2004 року укладений між Відкритим акціонерним товариством "Харківський завод гідропривід" та Закритим акціонерним товариством "ЗСК" недійсним. Зобов'язано кожну із сторін договору № 4 від 19 листопада 2004 року повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а саме: зобов'язати Закрите акціонерне товариство "ЗСК" повернути Відкритому акціонерному товариству "Харківський завод Гідропривід": базу відпочинку  "Ясная поляна", яка розташована у с.Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 19, у складі: повільону Літ. "Б-1"  та шести одноповерхових дерев'яних будинків літ. “А-1”, “В-1”, “Г-1”, “Д-1”, “Ж-1”, “З-1”; 2) будівлю їдальні літ. “Д-4” відповідно плану поверхів виробничого будинку №1 по вул. Мало-Панасівській №1 у м. Харкові, загальною площею 1 522,7 кв.м.; 3) будівлі корпусу поршневих насосів літ “А-3” відповідно плану поверхів виробничого будинку № 1 по вул. Мало-Панасівській №1 у м. Харкові, загальною площею 3632,1 кв.м. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство “Харківський завод Гідропривід” повернути Закритому  акціонерному товариство “ЗСК” акції  ЗАТ “ЗСК” у кількості 1224672 шт. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “ЗСК” на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод Гідропривід” 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство "ЗСК", з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, на думку відповідача, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод гідропривід", надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 24 січня 2008 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом брати участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справу, в зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції вирішила розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу.  

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між Відкритим акціонерним товариством "Харківський завод Гідропривід"  (позивачем по справі) та Закритим акціонерним товариством "ЗСК" (відповідачем по справі) 19 листопада 2004 року було укладено договір № 4 про внесок у статутний фонд (капітал) Закритого акціонерного товариства "ЗСК" (том 1 аркуш справи 11).

          У відповідності до предмету вказаного договору Закрите акціонерне товариство "ЗСК" продало, а Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід", в свою чергу, здобув прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "ЗСК" додаткового випуску у кількості 1224672 шт. по номінальній вартості 1,00 грн. за одну акцію.

Згідно пункту 2 вказаного договору позивач здійснював внесок до статутного фонду шляхом передачі відповідачу наступного нерухомого майна: 1) бази відпочинку "Ясная поляна", яка розташована у с. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях № 19, у складі павільону Літ. "Б-1" та шести одноповерхових дерев'яних будинків літ. "А-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Ж-1", "З-1" на суму 473015,38 грн.; 2) будівлі їдальні літ. "Д-4" відповідно плану поверхів виробничого будинку №1 по вул. Мало-Панасівській №1 у м. Харкові, загальною площею 1522,7 кв.м. на суму 254161,32 грн.; 3) будівлі корпусу поршневих насосів літ "А-3" відповідно плану поверхів виробничого будинку №1 по вул. Мало-Панасівській №1 у м. Харкові, загальною площею 3632,1 кв.м. на суму 497495,30 грн.

Факт передачі нерухомого майна підтверджується підписаним сторонами актом № 4 прийому-передачі майнових внесків до статутного фонду (капіталу) Закритого акціонерного товариства "ЗСК" від 22 листопада 2004 року (том 1 аркуш справи 12).

Суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку щодо невідповідності форми вказаного договору вимогам, встановленим законодавством. Такий висновок було обґрунтовано необхідністю нотаріального посвідчення та державної реєстрації  договору № 4 про внесок у статутний фонд (капітал) Закритого акціонерного товариства "ЗСК" від 19 листопада 2004 року.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції такі висновки господарського суду вважає помилковими виходячи з наступного.

Так, у відповідності до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Отже, у відповідності до вказаної норми  нотаріальному посвідченню та державній реєстрації підлягає договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Однак, господарський суд першої інстанції безпідставно застосував зазначену норму до договору № 4 про внесок у статутний фонд (капітал) Закритого акціонерного товариства "ЗСК" від 19 листопада 2004 року, оскільки, вказаний договір не є договором купівлі-продажу, а отже, на нього не можуть поширюватись вимоги вказаної норми права та Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 671. При цьому оскаржуване рішення взагалі не містить обґрунтування підстав, за яких суд першої інстанції дійшов висновку щодо віднесення спірного договору до категорії договорів купівлі-продажу.

Крім того, предметом вказаного договору (пункт 1) є акції, а не нерухоме майно, що також не було враховано господарським судом.

Безпідставним є також посилання суду на статтю 182 Цивільного кодексу України, оскільки зазначена норма встановлює необхідність державної реєстрації прав на нерухомі речі, а не правочинів.

Як вбачається з матеріалів справи рішення про здійснення внеску у статутний фонд відповідача, а також про придбання позивачем простих іменних акцій було прийнято Спостережною радою позивача, що підтверджується протоколом № 10 від 19 листопада 2004 року (том 1 аркуш справи 13).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності у спостережної ради позивача повноважень щодо прийняття вказаного рішення, зауваживши, що таке рішення  мало прийматись виключно загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід".

У відповідності до статті 46 Закону України "Про господарські товариства" з наступними змінами та доповненнями та статті 160 Цивільного кодексу України компетенція наглядової (спостережної) ради визначається статутом товариства. При цьому частиною 4 статті 46 Закону України "Про господарські товариства" окремо визначено, що статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Пунктом 3 статті 43 статуту підприємства позивача встановлено, що прийняття рішень про участь товариства у складі інших суб'єктів підприємницької діяльності та внесення вкладів до статутних фондів інших господарчих суб'єктів належить саме до компетенції спостережної (наглядової) ради позивача (том 1 аркуш справи 55).

Отже, рішення місцевого господарського суду в цій частині прямо суперечить зазначеному пункту статуту Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід", статті 46 Закону України "Про господарські товариства" з наступними змінами та доповненнями та статті 160 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції при порушенні провадження у справі були вжиті заходи по забезпеченню позову. Колегія суддів вважає, що підстави для застосування заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на  нерухоме майно відповідача відсутні. А ухвала господарського суду Харківської області від 16 листопада 2007 року підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24 січня 2008 року по справі № 53/317-07 було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, 103 пунктом 2, статтею 104 пунктами 1, 4, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України,-

постановила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ЗСК" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 січня 2008 року по справі № 53/317-07 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно бази відпочинку "Ясная поляна", яке розташоване у с. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях № 19, у складі павільону Літ. "Б-1" та шести одноповерхових дерев'яних будинків літ. "А-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Ж-1", "З-1"), які вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня 2007 року по справі  № 53/317-07.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Харківський завод Гідропривід" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська,1, п/р 26009000123300 в відділенні №2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова, МФО 351618, код 00223214) на користь Закритого  акціонерного товариства "ЗСК" ( 61117, м. Харків, вул. Чуваська , 6, р/р 26002660700000 у ХФ АКІБ "УкрСіббанк", МФО 351641, код 32762390) 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови підписаний 11 квітня 2008 року.

         Головуючий суддя                                                                     О.А. Істоміна             

                                суддя                                                                     Л.М. Бабакова

                               суддя                                                                     О.А. Пуль