Рішення

від 03.04.2008 по справі 33/11-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/11-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2008 р.                                                            Справа № 33/11-08

вх. № 1066/3-33

Суддя господарського суду Савченко А.А. 

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М., дов. №206/10 від 29.12.07р.  відповідача - Артюх Ю.В., дов. №б/н від 01.06.06р.

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки  

про стягнення 1062968,49  грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1062968,49  грн., у тому числі 793654,01 грн. боргу, 67366,94 грн. пені, 166466,17 грн. інфляційних, 35481,37 грн. річних за договором № 06/06-537 ТЕ-31 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, укладеним між сторонами 31.10.2006 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти стягнення пені, посилаючись на те, що вона нарахована під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного на підставі ухвали господарського суду від 16.12.2002р. по справі № Б-23/75-02 про визнання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" банкрутом.

Суд, вислухавши пояснення  представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,  встановив наступне.

30 жовтня 2006 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ДП "Харківська ТЕЦ-5" був укладений договір № 06/06-537ТЕ-31 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався продати відповідачу (Покупцю) в 2006 році природний газ, а відповідач зобов'язався  прийняти природний газ та  оплатити  його на  умовах  даного договору.  

У відповідності до п.6.1. договору оплата за газ мала бути здійснена грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 24 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу мала проводитись не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати мали проводитись плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу мав бути здійснений на  підставі акту приймання-передачі  до 10-го числа, наступного  за  місяцем поставки.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного   договору передав відповідачеві  природний газ протягом листопада-грудня 2006р. на загальну суму 34302054,01 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, сплатив за отриманий газ лише 335084000,00 грн., решту боргу не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 793654,01 грн., яка до цього  часу не  погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд  вважає вимогу позивача  про стягнення 793654,01 грн. обґрунтованою та  підлягаючою задоволенню.

У відповідності зі ст.625  ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. З урахуванням  вищевикладеного, суд вважає позов в частині стягнення 166466,17 грн. інфляційних та 35481,37 грн. 3% річних  обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Стосовно стягнення 67366,94 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 09.08.2007р. по 09.02.2008р.,  слід  зазначити  наступне.

Ухвалою   господарського суду від 16.12.2002р. порушене провадження  по справі  № Б-23/75-02 про визнання  ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" банкрутом,  введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діє станом на день розгляду  справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р.  № 2343 термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до  прийняття рішення про  введення мораторію.

Відповідно до ст. 11 вищезазначеного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4. ст. 12 вказаного закону, протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати  зобов'язання, що виникли  після  введення  мораторію, але  пеня та штраф за їх невиконання   або   неналежне  виконання  не  нараховуються.

За таких підстав, суд не вбачає правових  підстав для  задоволення позовних вимог про стягнення 67366,94 грн. пені.

У відповідності із ст.ст.44, 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного  мита у сумі 9956,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110,52 грн. покласти на відповідача  пропорційно  розміру  задоволених  вимог.

Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-84, 121 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки, у тому числі п/р 2600615312665 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 054712230) на користь Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, у тому числі р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 793654,01 грн. боргу, 166466,17 грн. інфляційних, 35481,37 грн. річних, витрат по сплаті державного  мита у сумі 9956,01 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову  відмовити.

Суддя                                                                                            Савченко А.А.