Рішення

від 03.04.2008 по справі 12/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Плюс"

До                    1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Укр-метал"

                    2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс"

Про                    визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Губський В.Г. - предст. (дов. б/н від 07.02.08 р.)

Від відповідачів          1) не з'явився

                              2) Абросімова О.В. –предст. (дов. № 7 від 03.03.08 р.),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Укр-метал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" про визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р., що укладений між ТОВ "ВП Укр-метал" та ТОВ "Укрресурс", предметом якого є нерухоме майно (об'єкти майнового комплексу), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, загальною площею 3 102 кв. м.

Ухвалою суду від 22.02.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/47 та призначено розгляд справи на 06.03.08 р.

Відповідач 1 відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 06.03.08 р. не направив.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 06.03.08 р. надав відзив відповідно до якого відповідач 2 позов визнає в повному обсязі та просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р.

Ухвалою суду від 06.03.08 р. розгляд справи відкладено на 18.03.08 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача 1 та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 18.03.08 р. представниками сторін надані додаткові докази.

Відповідач 1 відзив на позов не надав, але в судовому засіданні 18.03.08 р. представник відповідача 1 подав клопотання про припинення провадження у справі № 12/47 з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.08 р. порушено провадження у справі № 12/47 за позовом ТОВ «Поліс-Плюс»до ТОВ «ВП «Укр-Метал»та ТОВ «Укрресурс»про визнання недійсним договору купівлі-продажу №05 від 05.11.02 р.

Постановою Верховного Суду України від 20.02.07 р. задоволено Касаційну скаргу ТОВ «Виробниче підприємство «Укр-Метал», Постанову Вищого господарського суду України від 21.12.06 р. скасовано, а Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.06 р. у справі № 24/174 за позовом ТОВ «Поліс-Плюс»до ТОВ «ВП «Укр-Метал»та ТОВ «Укрресурс»про визнання, в тому числі, недійсним договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р. залишено в силі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин відповідач 1 просить суд припинити провадження у справі № 12/47 в зв'язку з тим, що вже є рішення, а саме Постанова Верховного Суду України від 20.02.07 р., між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В судовому засіданні 18.03.08 р. оголошено перерву до 27.03.08 р.

Судове засідання 27.03.08 р. не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному, сторін повідомлено про слухання справи 02.04.08 р.

02.04.08 р. судове засідання знову не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному, сторін повідомлено про слухання справи 03.04.08 р.

Проаналізувавши матеріали справи суд прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача 1 про припинення провадження у справі № 12/47 на підставі того, що вже є рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та визнав його таким, що не підлягає задоволенню, про що оголосив в судовому засіданні 03.04.08 р.

Зазначене клопотання судом не задоволено з наступних підстав.

Розглянувши касаційну скаргу ТОВ «Виробниче підприємство «Укр-Метал»на Постанову Вищого господарського суду України від 21.12.06 р. у справі № 24/174 за позовом ТОВ «Поліс-Плюс»до ТОВ «ВП «Укр-Метал», ТОВ «Укрресурс»про визнання добросовісним набувачем та визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р. Верховним судом України відповідно до Постанови від 20.02.07 р. встановлено наступне:

"У березні 2006 року ТОВ "Поліс-Плюс" звернулося у господарського суду м. Києва із позовом до ТОВ "Виробниче підприємство "Укр-метал", ТОВ "Укрресурс" про визнання його добросовісним набувачем придбаного за договором купівлі-продажу від 16.03.04 р., укладеним із ТОВ "Металтрейд", нерухомого майна - адміністративно-побутового корпусу загальною площею 2 035 кв.м., розташованого у м. Києві по вул. Будіндустрії, 8 та визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р., укладеного між ТОВ "Виробниче підприємство "Укр-метал" і ТОВ "Укрресурс", предметом якого є майновий комплекс з виробництва бетону та залізобетонних виробів загальною площею 3 102 кв. м, розташований у м. Києві по вул. Будіндустрії, 8.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що після укладення між ТОВ "Металтрейд" та ТОВ "Поліс-Плюс" договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.04 р., предметом якого є адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2 035 кв.м, розташований у м. Києві по вул. Будіндустрії, 8, позивачу стало відомо, що 05.11.02 р. між відповідачами був укладений Договір № 05, предметом якого, зокрема, є спірне нерухоме майно, набуте позивачем у власність. Водночас, Договір № 05 позивач вважає таким, що укладений сторонами без наміру створити юридичні наслідки, а отже, є мнимою угодою".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.08 р. порушено провадження у справі № 12/47 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Укр-метал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс" про визнання на підставі ст. 48, ст. ст. 224, 225 ЦК УРСР України недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу №05 від 05.11.02 р., що укладений між ТОВ "ВП Укр-метал" та ТОВ "Укрресурс", предметом якого є нерухоме майно (об'єкти майнового комплексу), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, загальною площею 3 102 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки  рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07р. у справі № 24/935 визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 03 від 29.08.02 року, за умовами якого відповідач-2 придбав у власність нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу №05 від 05.11.02р., то останній, не будучі власником майна, не мав права його відчужувати.

Отже, дійсно є рішення (рішення у справі № 24/174) між тими ж сторонами, про той же предмет, але з різних підстав (у справі № 24/174 підстава –спірний договір є мнимою угодою, а у справі № 12/47 підстава –спірний договір не відповідає вимогам закону, а саме укладений не власником майна і повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. 48, ст. ст. 224, 225 ЦК УРСР), а за таких обставин клопотання представника відповідача 1 про припинення провадження у справі №12/47 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не підлягає  задоволенню.

В судовому засіданні 03.04.08 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07р. визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 03 від 29.08.02 р., за умовами якого відповідач-2 придбав у власність нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р., то останній, не будучі власником майна, не мав права його відчужувати.

Відповідач 1 представника в судове засідання 03.04.08 р. не направив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника відповідача 1 на повідомленні про перерву (знаходиться в матеріалах справи).

Представник відповідача-2 підтримав поданий у судовому засіданні 06.03.08 р. відзив на позов, відповідно до якого відповідач 2 позов визнає.

Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши їх пояснення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.02 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металтрейдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрресурс»було укладено договір купівлі-продажу за № 03 об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8.

Згідно п. 1.1. Договору ТОВ "Металтрейдінг" взяв на себе зобов'язання продати та передати у власність ТОВ «Укрресурс», а ТОВ «Укрресурс»прийняти відокремлене майно (об'єкти майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів) загальною площею 3102,00 кв. м та сплатити за нього ціну, зазначену у Договорі.

05.11.02 р. між ТОВ «Укрресурс»(продавець за спірним договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Укр-метал»(покупець за спірним договором) було укладено договір купівлі-продажу № 05 об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8.

Згідно умов спірного договору, продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти відокремлене майно (об'єкти майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів) загальною площею 3 102,00 кв. м, яке належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 03 від 29.08.02 р., та сплатити за нього ціну, зазначену в договорі.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та поясненнями відповідачів, фактично майно за спірним договором не передавалось, грошові кошти покупцем продавцю, згідно умов договору № 05 від 05.11.02р., не перераховувались.

Відповідач-1 не надав суду доказів, які б спростували доводи позивача щодо відсутності здійснення ним оплати за спірним договором купівлі-продажу № 05 від 05.11.02р. Не підтвердив здійснення оплати ТОВ «ВП Укр-метал»і відповідач-2.

16.03.04 р. між ТОВ «Металтрейд»та ТОВ «Поліс-Плюс»було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративно-побутового корпусу (літера А), загальною площею 2035,00 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, посвідчений 16.03.04 р. приватним нотаріусом Пивоваровим O.K. та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (в подальшому - Договір ) за № 417.

31.03.04 р. договір був зареєстрований в КП «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно», про що було зроблено запис в реєстрову книгу за № 7з-210 за № 648-3 та видано реєстраційне посвідчення.

Згідно умов Договору ТОВ "Металтрейдінг" взяв на себе зобов'язання продати, а ТОВ «Поліс-Плюс»прийняти відокремлене нерухоме майно, яким є адміністративно-побутовий корпус (літера А), загальною площею 2035,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 та сплатити за нього ціну, зазначену у Договорі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07 р. у справі № 24/935, яке набрало законної сили 15.02.07 р., визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу № 3 від 29.08.02 р., за яким відповідач-2 придбав у власність відокремлене майно (об'єкти майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів) загальною площею 3102,00 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8.

Позивач вважає, що договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р., укладений між ТОВ "Укрресурс" та ТОВ "ВП Укр-метал", повинен бути визнаний недійсним з моменту укладання підставі ст. 48, ст. ст. 224, 225 ЦК УРСР, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07р. у справі № 24/935 визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 03 від 29.08.02 року, за умовами якого відповідач-2 придбав у власність нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу №05 від 05.11.02 р., тобто останній, не будучі власником майна, не мав права його відчужувати.

Відповідач 1 відзив по суті позовних вимог не надав, проте подав клопотання про припинення провадження у справі № 12/47, вважаючи, що вже є рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, проте дане клопотання судом не було задоволено.

Відповідач 2 позов визнав в повному обсязі та просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р. з наступних підстав.

Оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07 р. у справі № 24/935 визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу № 3 від 29.08.2002 р., за яким ТОВ «Металтрейдінг»продав ТОВ «Укрресурс»відокремлене майно (об'єкти майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів) загальною площею 3 102,00 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, то договір № 05 від 05.11.2002 року, укладений між відповідачами, є недійсним, так як майно, яке було об'єктом купівлі-продажу за умовами спірного договору, відчужено особою, яка не була власником на момент відчуження.

За таких обставин відповідач 2 погоджується з думкою позивача, що Договір № 5 від 05.11.02 р., укладений між відповідачами, повинен бути визнаний недійсним відповідно до ст.48 ЦК УРСР, як такий, що укладений з порушенням приписів ст. ст. 224, 225 ЦК УРСР.

Також відповідач 2 у відзиві зазначає, що за ТОВ «ВП Укр-метал» не тільки не було зареєстровано право власності на нерухоме майно, вказане в спірному договорі, хоча й обов'язок такої реєстрації передбачений п.2.1 спірного Договору та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що підтверджується довідкою, виданою БТІ м. Києва ТОВ «ВП Укр-метал», а й не було здійснено оплату за майно по спірному договору № 05 від 05.11.02 р., що підтверджується довідкою з банку № 11/17/04 від 11.02.04 р. За таких обставин, ТОВ «ВП Укр-метал»не можна назвати добросовісним набувачем майна у розумінні ст. 145 ЦК УРСР (чинного на час укладення спірного договору) та ст. 388 ЦК України, чинного нас розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно п.4 «Прикінцевих та перехідних положень»чинного ЦК України, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Виходячи з наведених положень та враховуючи, що спірний договір був укладений 05.11.02 р., дія норм чинного ЦК України на правовідносини, що виникли за ним, не поширюється, натомість, застосуванню підлягають норми ЦК УРСР, чинного на час укладання договору №05.

Згідно ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується продати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплати за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з ст. 145 ЦК УРСР власник не вправі витребувати від нього майно.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та поясненнями відповідачів, фактично майно за спірним договором не передавалось, грошові кошти покупцем продавцю, згідно умов договору № 05 від 05.11.02р., не перераховувались.

В п.1 спірного договору купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 року зазначено, що нерухоме майно, яке підлягало продажу за ним, належить продавцю (відповідачу-2) на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 3 від 29.08.02 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07 р. у справі № 24/935, яке набрало законної сили 15.02.07 р., визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу №3 від 29.08.02 р., за яким відповідач-2 придбав у власність відокремлене майно (об'єкти майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів) загальною площею 3102,00 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. За недійсною угодою кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 05.02.07 р. у справі № 24/935 визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу № 3 від 29.08.02 р., то ТОВ «Укрресурс»не мало права відчужувати нерухоме майно, у тому числі і ТОВ «ВП Укр-метал», оскільки не було його власником.

Отже, суд приходить до висновку, що спірний договір не відповідає вимогам ст. 225 ЦК УРСР в частині відчуження та можливості володіння та розпорядження майном саме власником, а тому спірна угода не відповідає вимогам закону.

Відповідач-1 не надав суду доказів, які б спростували доводи позивача щодо відсутності здійснення ним оплати за спірним договором купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р.

Не підтвердив здійснення оплати ТОВ «ВП Укр-метал»і відповідач-2.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ТОВ «ВП Укр-метал»не є добросовісним набувачем.

Відповідно до п.14 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", чинне законодавство не визначає кола осiб, якi можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недiйсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слiд керуватися правилами статтi 2 ГПК. Отже, крiм контрагентiв за договором, прокурора, державних та iнших органiв позивачем у справi може бути будь-яке пiдприємство, установа, органiзацiя, чиї права та охоронюванi законом iнтереси порушує ця угода.

Право власності позивача на будівлю, яка є, у тому числі, предметом продажу по договору № 05 від 05.11.02 р., укладеного між відповідачами, підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 16.03.04 р. Право власності на придбане позивачем майно зареєстроване в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про що було зроблено запис в реєстрову книгу за № 7з-210 за № 648-з та видано відповідне реєстраційне посвідчення.

Оскільки позивач є власником будівлі, яка входить до складу нерухомого майна, відчуженого за спірним договором купівлі-продажу №05 від 05.11.02 р., а відповідач-1 придбав об'єкти нерухомості у особи, яка, не бувши власником майна, не мала права його відчужувати, то укладення оскаржуваного у даній справі договору порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Поліс-Плюс»як власника майна.

Суд також вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про наявність правовідносин відповідачів у зв'язку з укладенням ними 05.11.02 р. спірного договору № 05 та порушення свого права, тільки після порушення провадження у справі № 41/460 та вжиття Господарським судом м. Києва заходів по забезпеченню позову у справі № 41/460, про що свідчать ухвали суду від 29.06.05 р. та від 30.06.05 р., то перебіг строку позовної давності починається саме з цієї дати –29.06.05 р.

Суд не знаходить підстав для застосування реституції до сторін оскаржуваного договору, оскільки відповідачами не надано доказів його виконання, а саме оплати його вартості та фактичної передачі майна. Не містять матеріали справи і доказів реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом спірного договору № 05 від 05.11.02 р. в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Застосування наслідків недійсності правочину, передбачених законом, є заходом, що спрямовується на повернення майна його законному власнику. Позивач не є стороною оспорюваного договору, а тому нерухоме майно, яке є предметом його продажу не може бути йому повернуте шляхом двосторонньої реституції, яка застосовується тільки до сторін договору.

З врахуванням викладеного та на підставі наданих сторонами доказів та пояснень, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 05 від 05.11.02 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Укр-метал»та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрресурс”, предметом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, загальною площею 3 102 кв. м., а саме: розчинний вузол (літера І) загальною площею 243 кв.м, 5-ти поверховий; бетонно - змішувальний вузол (літера Р) загальною площею 460, 90 кв .м, 6-ти поверховий з тимчасовою галереєю 1040 погонних метрів; адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 2 035 кв. м, 4-х поверховий; склад для піску (БАРУ) загальною площею 112,40 кв. м (літера Н); склад для цементу (літера З) загальною площею 138,8 кв. м з шістьма залізобетонними силосними банками на бетонній основі ( загальною площею 180 кв. м); споруда для приймання цементу - 111, 90 кв. м (літера Ж) зі складом піску .

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Укр-метал»(м. Київ, вул. Горького, 103-а; р/р 26002300282 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 20073017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс-Плюс»(02139, м. Київ, вул. Карбишева,16/2, код ЄДРПОУ 25264504, р/р 26001301330560 в Дніпровському відділенні Промінвестбанку, м. Київ, МФО 322142) 42 (сорок дві) грн.50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс»(м. Київ, бул. Вернадського, 42, код ЄДРПОУ 31023646, р/р 260083111747 в АБ «Національні інвестиції», м. Київ, МФО 300498) на користь Товариства з обмеженою «Поліс-Плюс»(02139, м. Київ, вул. Карбишева,16/2,код ЄДРПОУ 25264504, р/р 26001301330560 в Дніпровському відділенні Промінвестбанку, м. Київ, МФО 322142) 42 (сорок дві) грн.50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

             Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко

Дата підписання    09.04.08 р.