Рішення

від 13.03.2008 по справі 18/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  13.03.08                                                                                                         Справа № 18/58

Господарський суду Львівської області в особі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,  

розглянувши справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) „ТРИДЕНТА АГРО”

доТовариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) „Боб‘ятин”

простягнення заборгованості,

з участю представники:

від позивача: Мельниченко О.В. –представник (довіреність від 14.02.2008 року);

від відповідача:  не з‘явились,

В С Т А Н О В И В :

що ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ „Боб‘ятин” 18550 грн. 33 коп.

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві, є порушення відповідачем умов укладеного договору - №ЗУФ-10/02/07 від 21.02.2007 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився; позовні вимоги підтримав з викладених підстав та просить їх задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №2754985, а тому справа розглядається у відповідності до вимог ст.75 ГПК України на основі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази в сукупності, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.

          21.02.2007 року між ТзОВ „ТРИДЕНТА АГРО” (продавець)  та ТзОВ „Боб‘ятин” (покупець) укладено договір №ЗУФ-10/02/07, який визначає умови договору купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

На виконання згаданого договору позивач, на підставі видаткових накладних за №РН-ЛВ00022 від 28.03.2007 року, за №РН-ЛВ00040 від 30.03.2007 року, за №РН-ЛВ00056 від 16.06.2007 року, за №РН-ЛВ00094 від 26.04.2007 року, за №РН-ЛВ00125 від 28.04.2007 року, за 3РН-ЛВ00299 від 22 червня 2007 року, поставив відповідачу товар на загальну суму 30474 грн. 00 коп., за який відповідач розрахувався частково, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи банківські виписки з особового рахунку, і сума його заборгованості на час розгляду справи в суді становить 14474 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.3 згаданого договору, оплата товару проводиться наступним чином:

20% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем як передоплата в строк до 30.03.2007 року без обов‘язкового виставлення рахунку-фактури;

80% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01.12.2007 року без виставлення рахунку-фактури.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідачі взяті на себе обов‘язки за згаданим договором належним чином не виконав, поставлений товар оплатили лише частково, і сума його заборгованості складає 14474 грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст.9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Штрафні санкції, частиною 1 статті 231 ГК України,   визначені як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Із змісту норм Глави 26 ГК України, вбачається, що пеня повинна передбачатись умовами договору.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, то господарський суд виходив з наступних міркувань.

Як передбачено п.8.1 згаданого договору, за прострочення виконання зобов‘язань покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,08% від вартості наоплаченого товару за кожен день прострочення.

При цьому, сторонами погоджено що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язань за даним договором, здійснюється без обмежено строку передбачено п.6 ст.232 ГК України (п.8.3 договору).

А тому, позивачем у відповідності до п.8.1 договору та на підставі положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, якими передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, правомірно нараховано пеню в сумі 794 грн. 91 коп.

Також, у відповідності до п.8.4 згаданого договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості товару, який в данному випадку становить 1013 грн. 18 коп.

Щодо нарахованих витрат внаслідок інфляційних процесів –1137 грн. 40 коп. та 3% річних –130 грн. 84 коп., то такі на думку господарського суду визначені правомірно у відповідності до вимог п.2 ст.625 ЦК України.

Таким чином, основна сума боргу відповідача на час розгляду справи в господарському суді становить 14474 грн. 00 коп., 794 грн. 91 коп. –пеня, 130 грн. 84 коп. –3% річних, 1137 грн. 40 коп. - індекс інфляції, 1013 грн. 18 коп. - штраф.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у формі додаткових витрат в сумі 1000 грн. 00 коп.

Такими додатковими витратами позивач вважає витрати на юридичні послуги  і підтверджує понесення таких договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт №35/02/08 від 14.02.2008 року, актом прийому-передачі документів (матеріалів) від 14.02.2008 року, актом здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 15.02.2008 року, платіжним дорученням за №5060 від 15.02.2008 року.

У відповідності до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, згідно частини другої цієї ж статті, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті 224 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно із ч.1 ст.225 цього ж Кодексу,  до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування збитків є правомірними, оскільки звернення за наданням юридичної допомоги, є нічим іншим, як вчинення дій по відновленню порушеного права.

Відповідач, вимог ухвали суду від 29.02.2008 року не виконав, відзиву та документів в спростування вимог позивача не подав, а відтак, згідно ст.33 ГПК України, не довів безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому такі підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Боб‘ятин” (код ЄДРПОУ 33087408), що знаходиться за адресою Львівська область, Сокальський район, с.Бобятин, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА  АГРО” (код ЄДРПОУ 25591321), що знаходиться за адресою м.Київ, вул.Ямська,28А,   14474 грн. 00 коп. –основного боргу, 794 грн. 91 коп. –пені, 130 грн. 84 коп. –3% річних, 1137 грн. 40 коп. - індексу інфляції, 1013 грн. 18 коп. - штрафу, 1000 грн. 00 коп. –збитків,  305 грн. 00 коп. –судових витрат.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Мартинюк В.Я.