Постанова

від 10.04.2008 по справі 47/535-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/535-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2008 р.                                                        Справа № 47/535-07  

Колегія суддів у складі:                       головуючого  судді Погребняка В.Я.

                                                                                           судді Бухана А.І.

                                                                                           судді Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В..

за участю представників сторін:

позивача –Гарагулі В.А. –дов., Нестеренка Д.М. –дов. (після перерви в судовому засіданні не з‘явився)

відповідача -  Харитонова О.В. –дов.,  Кобзар О.М. –дов. (після перерви в судовому засіданні не з‘явився), ЖебелевоїГ.С. –дов. (після перерви в судовому засіданні не з‘явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ «Турбоатом»(вхідний № 433Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2008 року у справі № 47/535-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», м. Харків

до  Державного підприємства завод «Електроважмаш», м. Харків

про присудження до виконання обов‘язку в натурі

та за зустрічним позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш», м. Харків

до  Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», м. Харків

про розірвання доповнень до договору

встановила:

Позивач, ВАТ «Турбоатом», у листопаді 2007 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив зобов‘язати відповідача належним чином виконати умови пункту 2.2.15 договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., а саме, зобов‘язати Державне підприємство завод «Електроважмаш»надати Відкритому акціонерному товариству «Турбоатом»підтвердження банківських гарантій банку «Укрексімбанк»на належне виконання договору комісії № 09-21407-804 від 11.12.2002 року на загальну суму 556000 дол. США з строками дії на суму 278000 дол. США до 29 жовтня 2008 року та на суму 278000 дол. США до 29 квітня 2009 року, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

У грудні 2007 року ДП завод «Електроважмаш»подав зустрічну позовну заяву, в якій просив розірвати доповнення № 2 до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 року та покласти на ВАТ «Турбоатом»судові витрати по зустрічному позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 лютого 2008 року у справі № 47/535-07 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Розірвано доповнення № 2 від 03.02.2004 р. до договору Комісії № 09-21408-804. З ВАТ «Турбоатом»на користь ДП завод «Електроважмаш»стягнуто 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач за первісним позовом, ВАТ «Турбоатом», з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2008 року по справі № 47/535-07 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги первісного позову і відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, допущено неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи, визнано встановленими обставини, які позивачем за зустрічним позовом не доведені, не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам позивача за первісним позовом, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Позивач стверджує, що матеріалами справи підтверджений факт виконання відповідачем робіт за договором комісії вже після прийняття судового рішення від 06.04.2005 р., яким встановлено, що ДП завод «Електроважмаш»не є правонаступником НВО «Електроважмаш». Також, після вказаного рішення суду між сторонами по справі підписувались доповнення № 3, № 4, № 5 до договору комісії. Відповідні дії відповідача, на думку позивача, є підтвердженням наявності договірних відносин, що схвалені обома сторонами, однак, належна правова оцінка вказаним фактам не була надана. Позивач вважає, що подання зустрічного позову здійснено передчасно, в порушення приписів чинного законодавства, які регулюють підстави та умови розіровання господарських договорів, однак, місцевим господарським судом цьому не було надано належної правової оцінки.

Відповідач за первісним позовом, ДП завод «Електроважмаш», проти вимог апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, оскільки позовні вимоги позивача підтверджені належними доказами, а твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені належної переконливості. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що прийняття ним до виконання зобов‘язань від позивача, за яким відповідач не є зобов‘язальною стороною, не може бути підставою виникнення договірних зобов‘язань на умовах, передбачених договором комісії, що укладений з іншою особою. Акти ж прийняття-передачі обладнання, на думку відповідача, не можуть бути свідченням комісійних договірних відносин між сторонами по справі, оскільки вони не містять всіх істотних умов, передбачених чинним законодавством для договорів комісії. Відповідач стверджує, що його зобов‘язання за спірним договором комісії припинилися з дня набрання чинності рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2005 року у справі № 47/141-05, а тому посилання позивача на те, що зобов‘язання щодо надання банківської гарантії сплинули раніше прийняття зазначеного рішення не мають значення для справи, та підстав для задоволення позовних вимог первісного позову немає.

В судовому засіданні 26 березня 2008 року оголошена перерва до 07 квітня 2008 року за клопотанням відповідача та у зв‘язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

В судове засідання 07 квітня 2008 року позивачем за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі у справі НВО «Електроважмаш»у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом. Заявлене клопотання мотивоване тим, що судове рішення, прийняте за результатами розгляду цієї справи, може суттєво вплинути на права та обов‘язки НВО «Електроважмаш»щодо взаємовідносин з ВАТ «Турбоатом»за спірним договором комісії.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки у відповідності до ст. 27 ГПК України, залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можливо лише до прийняття рішення господарським судом.

Як вбачається із матеріалів справи, до прийняття оскаржуваного рішення по даній справі ні позивачем за первісним позовом, ні відповідачем, ні НВО «Електроважмаш»відповідних клопотань не заявлялося. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення такого клопотання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем за первісним позовом не надано мотивованих обгрунтувань, яким чином судове рішення, прийняте за результатами розгляду цієї справи, може суттєво вплинути на права та обов‘язки НВО «Електроважмаш»щодо взаємовідносин з ВАТ «Турбоатом»за спірним договором комісії, який укладався безпосередньо між ВАТ «Турбоатом»та НВО «Електроважмаш».

В судовому засіданні 07 квітня 2008 року за клопотанням ВАТ «Турбоатом»для виготовлення повного тексту постанови оголошена перерва до 08 квітня 2008 року до 10 години.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача за первісним позовом не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою про зобов‘язання відповідача належним чином виконати умови договору, позивач за первісним позовом посилався на невиконання відповідачем умов укладеного договору щодо надання позивачу підтверджених банківських гарантій. Враховуючи, що передбачені договором строки для надання таких гарантій скінчилися, позивач і вимушений був звернутися з позовом до суду про примусове виконання обов‘язку в натурі.

Подаючи зустрічну позовну заяву про розірвання доповнень № 2 до договору комісії, позивач за зустрічним позовом посилався на те, що він став стороною цього договору комісії у зв‘язку з реорганізацією НВО «Електроважмаш»(особи, що уклала договір комісії) шляхом приєднання до ДП завод «Електроважмаш», про що між сторонами по справі укладено доповнення № 1 до договору комісії, згідно з яким ДП завод «Електроважмаш»став правонаступником НВО «Електроважмаш». В подальшому, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2005 р. у справі № 35/136-05, НВО «Електроважмаш»поновлено в державному реєстрі, рішенням цього ж  суду від 08.07.2005 р. у справі № 47/141-05 розірвано доповнення № 1 до договору комісії, а тому, на думку позивача за зустрічним позовом, вищезазначене є підставою для розірвання доповнень № 2 до договору комісії, про що позивачу за первісним позовом і було направлено письмову пропозицію, яка залишена без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги за зустрічним позовом, місцевий господарський суд  посилався на доведеність їх матеріалами справи та відповідність їх нормам чинного законодавства. У зв‘язку з задоволенням вимог зустрічного позову місцевий господарський суд встановив, що підстави для задоволення вимог первісного позову відсутні, оскільки вони заявлені до неналежного відповідача (правонаступництво ДП завод «Електроважмаш» за НВО «Елекроважмаш»припинено на підставі рішення суду, що набрало законної сили).

Матеріали справи свідчать, що 11.12.2002 р. між ВАТ «Турбоатом» (комісіонером) та НВО «Електроважмаш»(комітентом) був укладений договір Комісії № 09-21408-804 на виконання замовлення на поставку № СММ/FТР/21-41-1-753/РО/6034/FE від 30.09.2002. Цим договором передбачено, що в базовому документі повинно фігурувати НВО «Електроважмаш»для розповсюдження на нього дії Постанови КМУ № 445 від 30.03.2002 р.

Умовами укладеного договору передбачено, що комітент доручає комісіонеру на підставі та на виконання замовлення здійснити поставку обладнання і виконати послуги компанії-покупця (Індія).

П. 2.2.15 договору комісії передбачено, що комітент (НВО «Електроважмаш») повинен надати комісіонеру підтверджені банківські гарантії банку АКБ «УБТС»м. Харків, на повернення авансового платежу на суму 548000 дол. США з наступними строками дії: на суму 274000 дол. США до 29.10.2004 р.; на суму 274000 дол. США до 29.04.2005 р.; а також на належне виконання цього договору на  суму 556000 дол. США з наступними строками дії: на суму 278000 дол. США до 29.10.2008 р.; на суму 278000 дол. США до 29.04.2009 р. Видані банком гарантії повинні бути надані до 30.12.2002 р.

15.09.2003 року між ВАТ «Турбоатом»(комісіонер) та ДП завод «Електроважмаш»(комітент) укладено доповнення № 1 до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., п. 1.1 якого встановлено, що в зв‘язку з реорганізацією НВО «Електроважмаш»шляхом приєднання до ДП завод «Електроважмаш»наказом  Міністерства промислової політики України № 264 від 26.06.2003 р., ДП завод «Електроважмаш»є правонаступником НВО «Електроважмаш»за договором комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р. Всі взаєморозрахунки за цим договором комісії будуть здійснюватись з ДП завод «Електроважмаш». Згідно з п. 1.3 доповнень № 1, в усьому іншому, що не передбачено даним доповненням, діють умови договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р.

В подальшому,  між ВАТ «Турбоатом»та ДП завод «Електроважмаш»(як правонаступником НВО «Електроважмаш») були укладені відповідні Доповнення № 2, 3, 4, 5 до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., на виконання яких сторонами виконувались певні дії, про що в період 2004-2007 років складалися акти приймання-передачі обладнання на комісію (арк.справи 98-129).

Згідно з доповненням № 2 від 03.02.2004 р. до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., змінена редакція ряду пунктів договору комісії, в тому числі і п. 2.2.15 (що є предметом первісного позову). Цей пункт викладений в наступній редакції: «2.2.15. Надати комісіонеру підтверджені банківські гарантії банку «Укрексімбанк»на належне виконання цього договору на суму 556000 дол. США з наступними строками дії: на суму 278000 дол. США до 29.10.2008 р.; на суму 278000 дол. США до 29.04.2009 р. Видані банком «Укрексімбанк»вказані банківські гарантії повинні бути надані до 30.03.2004 р.».

Із врахуванням сплину передбаченого названим пунктом строку (до 30.03.2004 р.), позивачем за первісним позовом і були заявлені вимоги про зобов‘язання відповідача виконати умови договору та надати відповідні підтвердження банківських гарантій.

Матеріали справи також свідчать, що рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2005 р. по справі № А-35/136-05 було скасовано повідомлення про скасування державної реєстрації НВО «Електроважмаш» (код 040589918) від 25.12.2003 р., скасована державна реєстрація змін та доповнень № 1 від 13.11.2003р. до статуту ДП «Електроважмаш»(код 00213121) та зобов'язано Управління державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради та Харківське обласне управління статистики поновити державну реєстрацію НВО «Електроважмаш»(04058918).

На підставі вказаного рішення суду, НВО «Електроважмаш»було поновлено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Датою включення відомостей про юридичну особу, згідно з залученою до матеріалів справи довідкою, є 26.04.2005 р. (арк. справи 83-84).

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2005 р. у справі № 47/141-05, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2005 р., доповнення № 1 до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р. розірвано. Підставою для розірвання вказаних доповнень було зазначено істотну зміну обставин, якими сторони керувались при його укладенні, на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України. Зокрема, рішенням суду у даній справі зазначено, що при укладанні доповнень № 1 до договору комісії, ДП завод «Електроважмаш» не могло передбачити, що НВО «Електроважмаш»буде відновлено в Держреєстрі та що ДП завод «Електроважмаш»не буде правонаступником всіх його прав та обов‘язків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2005 року у справі № 47/141-05 за заявою ДП завод «Електроважмаш»роз‘яснено рішення господарського суду у справі № 47/141-05 та зазначено, що ДП завод «Електроважмаш»не є правонаступником НВО «Елекроважмаш»та у нього відсутні правові підстави подальшого виконання зобов‘язань перед ВАТ «Турбоатом»за договорами комісії № 09-21407-804 від 11.12.2002 року та № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., оскільки сторона за вищезазначеними договорами, а саме, НВО «Електроважмаш»поновлена у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а доповнення № 1 від 15.09.2003 р. до договору комісії № 09-21407-804 від 11.12.2002 року та доповнення № 1 від 15.09.2003 р. до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., відповідно до яких ДП завод «Електроважмаш»вважався правонаступником НВО «Електроважмаш»по виконанню зобов‘язань за договорами комісії № 09-21407-804 від 11.12.2002 року та № 09-21408-804 від 11.12.2002 р., було рішенням суду розірвано.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із врахуванням вищезазначених судових рішень та ухвали, а також положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні зроблені вірні висновки щодо того, що правонаступництво ДП завод «Електроважмаш»за НВО «Електроважмаш»припинено, внаслідок чого жодних зобов'язань ДП завод «Електроважмаш»перед ВАТ «Турбоатом»за договором комісії № 09-21408-804 не має.

Зобов‘язальною особою за вказаним договором комісії є НВО «Елекроважмаш», з яким з позивачем за первісним позовом і був укладений договір комісії, та яке на даний час поновлено в Держреєстрі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо того, що позов ВАТ «Турбоатом»до ДП завод «Електроважмаш» є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги за зустрічним позовом про розірвання доповнень № 2 до договору комісії № 09-21408-804, що укладені між сторонами по даній справі є правомірними та обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом, оскільки за приписами ч. ч. 1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України, на підставі якої подано зустрічний позов, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням уду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо того, що поновлення НВО «Електроважмаш»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є істотною зміною обставин, якими сторони (ВАТ «Турбоатом»та ДП завод «Електроважмаш») керувались при укладенні доповнення № 2 до договору комісії № 09-21408-804.

Так, станом на дату укладання цих доповнень сторони виходили з того, що ДП завод «Електроважмаш»є правонаступником НВО «Електроважмаш»(що підтверджувалося належними документами); на той час сторони не передбачали та не могли передбачити, що останнього буде поновлено в Держреєстрі. Місцевим господарським судом вірно зазначено, що настання цієї обставини не залежить від волі сторін та в будь-якому випадку не може бути ними усунена.

Крім того, виконання зобов'язань за договором комісії № 09-21408-804 ДП заводом «Електроважмаш»за вказаних вище обставин, не має наслідком для останнього набуття будь-яких прав за цим договором, оскільки підставою для укладання доповнень № 1, № 2 та послідуючих доповнень була реорганізація НВО «Електроважмаш»шляхом приєднання до ДП завод «Електроважмаш», тоді як на даний час правонаступництво прав та обов'язків ДП заводу «Електроважмаш»за НВО «Електроважмаш»припинено. В той же час НВО «Електроважмаш»поновлено в Держреєстрі, а тому може та повинно виконувати свої зобов‘язання за укладеним договром комісії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищеназване є істотною зміною обставин, оскільки, якщо сторони мали б можливість передбачити їх настання, вони не укладали б відповідних доповнень до договору комісії № 09-21408-804 від 11.12.2002 р.

Згідно зі ст.188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, 28.11.2007 року ДП завод «Електроважмаш»направив ВАТ «Турбоатом»лист з пропозицією та відповідний проект угоди щодо розірвання доповнення №2 до договору комісії № 09-21408-804 на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, про що свідчить поштовий опис вкладення та чек поштового відправлення від 28.11 2007 року.

У встановлений законом строк сторони не досягли згоди щодо розірвання доповнення №2 до договору комісії № 09-21408-804, а тому позивачем за зустрічним позовом 24.12.2007 року і була подана зустрічна позовна заява до суду.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на порушення судом норм процесуального права при прийнятті зустрічної позовної заяви є безпідставним та спростовується матеріалами справи, оскільки станом на дату подання зустрічного позову передбачений законом строк для вирішення спору в досудовому порядку скінчився (пропозиція відправлена 28.11.2007 року + 3 дні поштовий обіг = 01.12.2007 року +20 днів дня розгляду пропозиції = 21.12.2007 року + 3 дні поштовий обіг = 24.12.2007 року).

Крім того, як вказує ВАТ «Турбоатом»(про що до суду апеляційної інстанції надав відповідні докази), відповідь на адресу позивача за зустрічним позовом ним направлена 21.12.2007 року, про що свідчить поштова квитанція та опис вкладення, така відповідь отримана представником позивача за зустрічним позовом 24.12.2007 року, а тому, станом на цю дату ДП завод «Електроважмаш»мав правові підстави для звернення до суду з зустрічною позовною заявою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у наданій до матеріалів справи копії відповіді на пропозицію щодо розірвання доповнень до договору ВАТ «Турбоатом»вказує, що він не буде заперечувати проти підписання угоди про розірвання доповнень, за умови  уточнення календарної дати такого розірвання та надання йому документальних підтверджень правонаступництва ДП завод «Електроважмаш»після реорганізації НВО «Електроважмаш»для визначення наявності повноважень у ДП завод «Електроважмаш»на підписання угоди про розірвання договнень до договору. Разом з тим, колегія суддів вважає таку відповідь фактичною відмовою від підписання пропозиції щодо розірвання доповнень, оскільки зазначені у відповіді умови та фактичні дії ВАТ «Турбоатом»свідчать про непогодження на розірвання спірних доповнень.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є посилання позивача за первісним позовом на те, що ДП завод «Електроважмаш»продовжувало після 08.07.2005 року (після скасування правонаступництва за рішенням суду) виконувати свої обов‘язки, як комітент за договором комісії (підписувати акти виконаних робіт та укладати доповнення до договору комісії), тобто, своєю поведінкою засвідчило свою волю щодо настання відповідних правових наслідків –договірних відносин з ВАТ «Турбоатом», а тому місцевим господарським судом необхідно було до вказаних правовідносин застосувати положення ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачений порядок розірвання договорів, який встановлений ст. 188 Господарського кодексу України та який був дотриманий відповідачем за первісним позовом. Тобто, розірвання договорів за тих чи інших підстав не здійснюється автоматично, цьому повинна передувати певна процедура, яка і була дотримана відповідачем за первісним позовом шляхом направлення пропозицій та, в подальшому, судового позову. Без дотримання вказаної процедури правових підстав для відмови від виконання укладених договорів (доповнень до них) сторона за договором не має, а тому ДП завод «Електроважмаш»обгрунтовано до вирішення питання про розірвання доповнень до договору продовжував виконувати умови договору.

Разом з тим, факт виконання відповідачем за первісним позовом умов договору комісії у цей період не є підставою для того, щоб визнавати ДП завод «Електроважмаш»належною особою у правовідношеннях з позивачем за первісним позовом, за умови укладення останнім договору комісії безпосередньо з НВО «Електроважмаш», та у зв‘язку з подальшим поновленням цього об‘єднання в Держреєстрі. Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача за первісним позовом про те, що прийняття ним до виконання зобов‘язань від позивача, за яким відповідач не є зобов‘язальною стороною, не може бути підставою виникнення договірних зобов‘язань на умовах, передбачених договором комісії, що укладений з іншою особою.

Також, колегія суддів зазначає, що виконання зобов‘язань за договором комісії без наявності письмово погодженого договору комісії не може бути підставою для того, щоб вважати такі договірні умови погодженими, оскільки чинним законодавством до істотних умов договору комісії віднесені умови про це майно та ціну ( ч. 3 ст. 1012 ЦК України). Акти ж прийняття-передачі обладнання не можуть бути свідченням комісійних договірних відносин між сторонами по справі, оскільки вони не містять всіх істотних умов, передбачених чинним законодавством для договорів комісії.

У зв‘язку з вищезазначеним, сам по собі факт наявності правовідносин між сторонами не є доказом виконання відповідачем за первісним позовом умов спірного договору комісії, навіть за умови того, що в документах, що свідчать про наявність таких правовідносин, міститься посилання на спірний договір.

Що стосується посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права через незалучення до участі у справі НВО «Елекроважмаш», колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки останнім не доведено, яким чином оскаржуване рішення суду може вплинути на права та обов‘язки НВО «Електроважмаш», яке безпосередньо укладано договір комісії з ВАТ «Турбоатом», та яке, у зв‘язку з поновленням його у Держреєстрі, і є зобов‘язальною стороною за вказаним договором. Крім того, сторонами у справі відповідні клопотання не були заявлені, залучення ж до участі у справі третіх осіб з ініціативи суду, є правом суду, якщо суд встановить, що рішення може вплинути на їх права та обов‘язки.

Щодо посилань позивача за первісним позовом на те, що обов‘язок щодо надання банківських гарантій скінчився в період, коли ДП завод «Електроважмаш» був належною стороною договору (до прийняття рішення від 08.07.2005 року), колегія суддів вважає такими, що не впливають на правомірність прийнятого рішення, оскільки позовні вимоги за первісним позовом про зобов‘язання виконати умови договору заявлені ВАТ «Турбоатом»після прийняття вищеназваного рішення та набуття ним чинності.

Щодо посилань позивача за первісним позовом на настання для нього негативних наслідків, можливість нанесення шкоди світовому позитивному іміджу підприємства та неможливості виконувати договірні зобов‘язання, колегія суддів зазначає, що такі посилання носять характер припущень та не доведені жодним доказом. Крім того, відповідне не відноситься до даного предмету спору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача за первісним позовом у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Твердження позивача за первісним позовом, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                   постановила:

У задоволенні клопотання ВАТ «Турбоатом»про залучення до участі у справі НВО «Електроважмаш»в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2008 року у справі № 47/535-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Турбоатом» залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                 Погребняк В.Я.

                                 суддя                                                Бухан А.І.

                                         суддя                                                Шевель О.В.