Рішення

від 03.04.2008 по справі 14/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/71

03.04.08  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                     Тел.678-853

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

01 квітня 2008р                                                                                                           справа №14/71

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕП” ЛТД,

          вул.Любецька,155, м.Чернігів 14021

До відповідача: Козелецької районної спілки споживчих товариств,

вул.Гершуні,6, смт.Козелець, 17000

Про  стягнення  84031грн. 04коп.  

                                                                                                                     Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:  Кирієнко С.М. юрист, доручення №1369 від 14.12.07

Від відповідача:  Карпич Л.М. заступник голови правління,  довіреність №8-159 від 13.03.08р.

СУТЬ СПОРУ

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 73445,59грн. за поставлений товар згідно договору №28 від 27.06.07р. та згідно видаткових накладних №НП-0000074 від 31.03.06р., №НП-0000211 від 08.08.06р., 5649,09грн. інфляції за період листопад 2007р. –січень 2008р., 711,78грн. три проценти річних за період з 31.10.07р. по 22.02.08р. та 4224,58грн. пені за період з 31.10.07р. по 22.02.08р.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.03.08р. надав відзив на позов №8-154 від 17.03.08р., в якому зазначив, що сума боргу згідно акту звірки становить 67126,09грн. та просив суд відкласти розгляд справи, так як позивачу направлено лист про відстрочку платежу до 20.03.08р. Крім того, відповідач зазначив, що згідно видаткової накладної №НП-0075 від 27.06.07р. підприємство не отримувало технологічне обладнання на суму 6319,50грн.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.08р. надав лист №553 від 31.03.08р., в якому зазначив, що накладна №НП-0075 від 27.06.07р. вказана у договорі купівлі-продажу №28 від 27.06.07р., на ній стоять підписи відповідача про отримання товару на загальну суму 48638,50грн. і ніде не зазначено про неотримання товару саме на суму 6319,50грн., що претензій відповідача щодо недоотримання товару на адресу позивача не надходило.

          Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.08р. надав копію платіжного доручення №338 від 31.03.08р. щодо сплати боргу в сумі 67126,09грн. та оригінал платіжного доручення №352 від 31.03.08р. щодо сплати держмита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 220грн. Крім того, представником відповідача подано лист №8-181 від 31.03.08р., якому повідомляється про отримання від відповідача технічного обладнання на суму 6319,50грн. по накладній №НП-0075 від 27.06.07р. з відстрочкою платежу до 2-х місяців.

Сторонами не подано суду доказів щодо повного врегулювання спору.

Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:

27.06.07р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №28. Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач по справі) продає, а покупець (відповідач по справі) купує товар згідно видаткових накладних №НП-0074 від 27.06.07р., №НП-0075 від 27.06.07р., №НП-0075/1 від 02.07.07р., №НП-0079 від 12.07.07р.. на загальну суму 76626,49грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар по видатковим накладним №НП-0074 від 27.06.07р. на суму 13087,99грн., №НП-0075 від 27.06.07р. на суму 48638,50грн., №НП-00075/1 від 02.07.07р. на суму 1780грн., №НП-0079 від 12.07.07р. на суму 13120грн., а всього загальну суму 76626,49грн. Факт отримання товару підтверджується відповідачем, вказаними видатковими накладними.

          Згідно п.4 договору оплата вартості товару здійснюється до 30.10.07р. Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 8000грн. і на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача по договору №28 від 27.06.07р. становила 68626,49грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

          Крім того, позивачем поставлено відповідачу товар по видатковій накладній №НП-0000074 від 31.03.06р. на суму 4100грн. та №НП-0000211 від 08.08.06р. на суму 1125грн., а всього на суму 5225,00грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується відповідачем, вказаними видатковими накладними, довіреністю ЯМД№045161 від 31.03.06р. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар по вказаним видатковим накладним розрахувався частково на суму 405,90грн.

          Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався.

Угода купівлі –продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов'язання відповідачем по оплаті отриманого товару і такий строк не зазначено в накладних, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

          Позивачем 14.11.07р. направлено відповідачу вимогу №1182 від 13.11.07р. про оплату заборгованість до 20.11.07р. у сумі 80521,59грн.

          Як свідчать матеріали справи, відповідач вимогу позивача в семиденний строк не виконав, борг не сплатив.

          З огляду на викладене суд доходить висновку, що загальна заборгованість відповідача на день пред'явлення позову становила 73445,59грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Після порушення провадження у справі відповідач в добровільному порядку перерахував позивачу 67126,09грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №338 від 31.03.08р.

Оскільки, заборгованість в сумі 67126,09грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 67126,09грн. підлягає припиненню.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи матеріали справи та вищевикладене, суд дійшов висновку, що на день розгляду справи відповідачем неоплачено товар у сумі 6319,50грн., отриманого по видатковій накладній №НП-0075 від 27.06.07р., по якій відповідач первісно заперечував отримання товару не подавши відповідного документального підтвердження свої запереченням.

З огляду на викладене, борг в сумі 6319,50грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 5649,09грн. інфляції за період листопад 2007р. –січень 2008р., 711,78грн. три проценти річних за період з 31.10.07р. по 22.02.08р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок інфляції та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 5649,09грн. інфляції за період листопад 2007р. - січень 2008р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 710,89грн. В решті стягнення 3% річних вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбачено сторонами у договорі.

Відповідно п.5. договору за прострочення платні за товар винний сплачує пеню іншій стороні у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочки згідно ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Позивач просить стягнути з відповідача 4224,58грн. пені за період з 31.10.07р. по 22.02.08р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені суд доходить висновку, що пеня за період з 31.10.07р. по 22.02.08р. прострочки відповідачем сплати заборгованості за отриманий товар по договору №28 від 27.06.07р. становить 4222,58грн.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи обставини справи і розмір штрафних санкцій, які належать до сплати відповідачем, приймаючи до уваги визнання відповідачем боргу, ступінь добровільного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару на час розгляду справи в суді, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90% до суми 422грн.24коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 6319,50грн., пені у сумі 422,24грн., інфляції у сумі 5649,09грн., 3% річних у сумі 710,89грн. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 67126,09грн. підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку сплачено держмито в сумі 102грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується оригіналом платіжного доручення №338 від 31.03.08р., та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу державного мита в сумі 738,28грн.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 638, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 47, 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 67126,09грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Козелецької районної спілки споживчих товариств (вул.Гершуні,6, смт.Козелець, р/р 260091144 в Райффайзен банк Аваль м.Козелець, МФО 353348, код 01776211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕП” ЛТД (вул.Любецька,155, м. Чернігів, р/р 26002005910 в АКБ „Полікомбанк” м.Чернігів МФО 353100, код 14251604) 6319грн.50коп. боргу, 422грн.24коп. пені, 710грн. 89коп. три проценти річних, 5649грн.09коп. інфляції, 738грн. 28коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 03.04.08р.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш