Постанова

від 07.04.2008 по справі 39/150-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/150-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2008                                                                                   Справа № 39/150-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:   Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від відповідача: Кучерева Н.В., довіреність №158  від 12.02.07,  нач. юр. відділу;

від позивача: представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Галілей”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 23.01.08 р.     у справі № 39/150-07

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Галілей”, м. Дніпропетровськ

до відповідача акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Дніпропетровське центральне відділення Промінвестбанку”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 233, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

            В лютому  2007 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Галілей” м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до акціонерного комерційного промислового –інвестиційного банку  (ЗАТ) в особі філії “Дніпропетровське Центральне відділення Промінвестбанку” про стягнення 11 233,0 грн.

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2008 р. по справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Ліпинського О.В,  суддів  - Манько Г.В, Рудь І.А.)   -  в задоволені  позову відмовлено.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено існування між сторонами договірних відносин з існування векселів, та відповідно виникнення обов'язку відповідача здійснити передачу векселів ВАТ “НПТЗ” проти платежу (або акцепту). Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення збитків завданих неналежним виконанням відповідачем вказівок “Галілей”  є безпідставними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся  до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просить  суд  скасувати прийняте господарським судом рішення  та  прийняти постанову, якою позов  задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтовується  посиланням скаржника на те, що господарський суд неповно з'ясував обставини справи, помилково  визнав  факт надання позивачем договору про існування векселів як такого, підтвердженням факту відсутності між сторонами договірних відносин щодо інкасування векселів.

Від  відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, Банк заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду таким, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального справа. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

         Представник позивача в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів  дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та доводи  апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  приватною виробничо-комерційною фірмою „Галілей”, правонаступником прав та обов'язків якої є товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Галлей (Позивач) було передано для оплати філії „Дніпропетровське Центральне відділення Промінвестбанку” Ленінського безбалансового відділення оригінали простих векселів в кількості 22 шт.  (номери з 65305534275720 по 65305534275723; з 65305534275664 по 65305534275681),  векселедавцем яких є ВАТ „Нікопольський південнотрубний завод”, за якими ВАТ „НПТЗ” приймало на себе зобов'язання заплатити проти цих векселів ПВКФ „Галілей” грошові кошти в сумі 2 347 436 грн. 00 коп.

Листом від 20.01.2004 року вих. № 24/04, Відповідач повідомив Позивача про отримання ВАТ „НПТЗ” переданих Позивачем для пред'явлення к оплаті веселів в кількості 22 шт. 13.04.2000 року.

Представник позивача стверджує, що дії Відповідача щодо передачі векселів без одержання платежу (або акцепту) є порушенням вимог „Положення про операції банків з векселями”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 128.05.1999 року № 258, оскільки Позивачем не надавалося вказівок щодо передачі зазначених цінних паперів без одержання платежу або на будь-яких інших умовах ніж отримання грошових коштів в повному обсязі.

Також, позивач стверджує, що цінні папери  були передані Відповідачеві для проведення операції з інкасування векселів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягає на тому, що векселі були передані Позивачем лише для здійснення їх пересилання спецзв'язком на адресу ВАТ „НПТЗ”, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією листа від 12.04.2000 року № 34/18 (том 1, а.с. 96).

Відповідно до вимог п. 1 глави 1 розділу 8  „Положення про операції банків з векселями”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 128.05.1999 року № 258, яке було чинним на час передачі Позивачем векселів відповідачеві інкасо векселів, банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про інкасування.

За змістом п. 4 глави 1 розділу 2 Положення, банк проводить операції з векселями, в том числі операції інкасування веселів на підставі угод із клієнтом (іншим банком). Угоди про інкасування векселів мають бути укладені в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно п. 4 глави 1 розділу 8 Положення, всі документи, що передаються банку для інкасування, мають супроводжуватися дорученням  на інкасування, в якому мають бути точні та повні інструкції принципала.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції позивач не надав  доказів укладення між сторонами договору про інкасування векселів, та передачі векселів з відповідним дорученням, яке мало містити інструкції.

Господарський суд правильно зазначив, що лист відповідача від 20.01.2004 року вих. № 24/04, в якому повідомлялося про вручення пред'явлених Позивачем до оплати векселів, не може бути прийнятий судом у якості належного доказу в підтвердження укладення між сторонами договору про інкасування, адже згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до вимог законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з господарським судом, що за умов недоведення позивачем існування між сторонами договірних відносин з інкасування векселів, та відповідно виникнення обов'язку відповідача здійснити передачу векселів ВАТ „НПТЗ” проти платежу (або акцепту), вимоги позивача щодо стягнення збитків завданих неналежним виконанням Відповідачем вказівок ПВКФ „Галілей” слід визнати безпідставними.

           З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення  господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції   відповідає обставинам справи і при його  прийнятті  судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

             Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Галілей”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 23.01.08 р.     у справі № 39/150-07   -    залишити без задоволення.

             Рішення господарського суду Дніпропетровської області   від 23.01.08 р. у справі № 39/150-07   - залишити без змін.

             Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                                         П.П. Павловський

           Суддя                                                                                      В.В.Швець

           Суддя                                                                                                О.В.Чус