Рішення

від 01.04.2008 по справі 33/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Дніпропетровського орендного підприємства «Одяг»

до Дніпропетровської обласної ради

про визнання права на оренду

За участю представників сторін:

від позивача: Шарапа М.О., представник за довіреністю б/н від 15.02.2008 року

від відповідача: Чекмез М.М., представник за довіреністю № ВИХ-35/0/2-08 від 15.01.2008 року.

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровське орендне підприємство «Одяг»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Дніпропетровської обласної ради про визнання права оренди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.12.1992 року між організацією орендарів Дніпропетровського обласного оптово –роздрібного підприємства фірми «ОДЯГ»та Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів було укладено договір оренди.

Відповідно до зазначеного Договору оренди у оренду передавалось комунальне майно у вигляді:

-          основних засобів у сумі 12272 тис. крб.;

-          оборотних засобів у сумі 113207 тис. крб.;

-          незавершеного будівництва в сумі 8977 тис. крб.

Відповідно до акту прийому-передачі та фактичного розміщення нерухомості, яка відноситься до основних фондів, у оренду були передані наступне нерухоме майно: буд. літ. А-2, Б-2, В-2, К-2, Г-1, Д-2, Ж-2, 3-2, Л-1, М-3, Н-3, У, И-2, яке розташоване за адресою будинок 6 вулиці Горького, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, як зазначено у інвентарній справі №1052.

Предмет названого у позовній заяві договору оренди зазначено у п. 1.1. та п. 4.1. Договору оренди.

З метою реалізації вказаного Договору оренди сторонами було підписано Акт прийому –передачі, який засвідчив факт передачі майна.

Таким чином, відповідно до чинного на дату передачі майна у оренду законодавства, було укладено договір оренди комунального майна, стороною якого була Організація орендарів, яка діяла на підставі Положення, затвердженого рішенням виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів №1120 від 16.12.1992 року.

Строк дії договору –до 31.12.2007.

За весь час оренди з 1993 року орендні платежі сплачував позивач, тобто Дніпропетровське орендне підприємство «ОДЯГ».

Відповідно до п. 6.4. Договору оренди по закінченню строку договору Орендар має першочергове право на його відновлення. При відсутності заяв однієї зі сторін про припинення або зміну договору при закінченні строку його дії Договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Станом на 01.01.2008 року ці два юридичних факти існували.

Так, станом на 31.12.2007 року ні від Орендаря, який зазначений у Договорі, ні від Дніпропетровської обласної ради, яка відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є органом, що управляє комунальним майном, в тому числі здійснює передачу комунального майна в оренду, жодних заяв відносно припинення Договору оренди чи зміну його умов на адресу орендаря не находило. Уповноважені особи відповідача не отримували заяв від орендаря чи інших уповноважених осіб.

Позивач також посилається на ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», якою встановлено інший порядок щодо строків дії договору. Навіть у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідно до цього положення заяви мали надійти до Орендаря до 01.02.2008 року. При цьому, таких заяв не надходило.

У той же час 05.02.2008 року на адресу Дніпропетровського орендного підприємства «ОДЯГ»надійшов лист № ВИХ-102/0/2-08 від 26.01.2008 року від Дніпропетровської обласної ради «Про припинення договору оренди»відносно комплексу споруд по вул. Горького, 6, м. Дніпропетровськ, що вимусило ДОП «ОДЯГ»звернутись до суду з позовом про визнання права оренди, яке надано Позивачу договором і захищено законом.

Вказаний лист надійшов після закінчення передбачених як договором так і законом  термінів, а отже не може вважатись законною підставою для припинення дії договору та повернення орендованого майна.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив визнати за Дніпропетровським орендним підприємством «ОДЯГ»право оренди на майно, яке передбачене п. 1.1. Договору оренди від 21.12.1992 року, зокрема на будинки літ. А-2, Б-2, В-2, К-2, Г-1, Д-2, Д-2, 3-2, Л-1, М-3, Н-3, У, И-2, яке розташоване за адресою будинок 6 вулиці Горького, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, на умовах передбачених договором оренди від 21.12.1992 року і строком до 10.01.2023 року.

Також, позивачем заявлялось клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову,  яке судом визнано необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав жодних доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог також подав заперечення на клопотання про забезпечення позову відповідно до якого просив відмовити позивачу у зв'язку з його необґрунтованістю. Також подав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що 13.12.2007 року Дніпропетровською обласною радою на адресу організації орендарів Дніпропетровського обласного оптово –роздрібного підприємства фірми «Одяг»направлено листа № ВИХ –1951/0/2 –07 «Про припинення договору оренди». У вказаному листі зазначалося про закінчення 31.12.2007 року терміну дії договору оренди та його не продовження, а також необхідність передачі в строк до 10.01.2008 року орендованого майна обласній раді.

У зв'язку з тим, що після закінчення договору оренди орендар продовжував користуватись орендованим майном та не здійснював жодних дій щодо його передачі орендодавцю, 26.01.2008 року Дніпропетровською обласною радою направлено листа орендарю №ВИХ –102/0/2 –08 «Про припинення договору оренди»та повторно наголошено на необхідності повернення орендованого майна. Таким чином, на думку відповідача, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а отже просить суд відмовити у їх задоволені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Згідно ч. 4 статті 16 ГПК України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

17.11.1992 року загальними зборами трудового колективу Дніпропетровського обласного оптово-роздрібного підприємства фірми «Одяг»було прийнято рішення про створення організації орендарів та затверджено її положення (протокол № 1).          

16.12.1992 року рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 1120 зареєстровано Положення про організацію орендарів Дніпропетровського обласного оптово-роздрібного підприємства фірми «Одяг»(реєстраційний номер 4143).

          Відповідно до ч.1 ст. 16 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду від 23.11.1989 року №810-1 трудовий колектив державного підприємства (об'єднання) або структурної одиниці об'єднання має право утворити організацію орендарів як самостійну юридичну особу для створення на її основі орендного підприємства.

Після підписання договору організація орендарів приймає у встановленому порядку майно підприємства і набуває статусу орендного підприємства.

Відповідно до ч.4 ст. 16 Основ законодавства Орендне підприємство стає правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства, взятого ним в оренду.

Положенням про організацію орендарів Дніпропетровського обласного оптово-роздрібного підприємства фірми «Одяг»передбачено, що предметом діяльності організації орендарів, зокрема, є прийняття майна в оренду, вибір форми господарювання з метою забезпечення ефективності використання майна, взятого в оренду, підготовка статутних документів та реєстрація орендного підприємства, а також забезпечення його ефективної діяльності.

В зв'язку з цим 22.12.1992 року загальними зборами організації орендарів було прийнято рішення вибрати в якості форми господарювання організації орендарів –орендне підприємство та затверджено його статут (протокол № 2).

Статут Дніпропетровського орендного підприємства «Одяг»зареєстровано рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 84-р від 02.02.1993, реєстраційний номер 4599.

Відповідно до п.3.2. Статуту організація орендарів делегувала все орендоване майно орендному підприємству.

Правове регулювання статусу орендного підприємства здійснюється на підставі ст. 115 ГК України, та Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду»від 23.11.1989, який є чинним на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХП «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».

Відповідно до зазначених нормативних актів та установчих документів Дніпропетровське орендне підприємство «ОДЯГ»є орендним підприємством, яке уповноважене вступати у орендні відносини від імені організації орендарів Дніпропетровського обласного оптово-роздрібного підприємства фірми «ОДЯГ».

Відповідно до частини 2 ст. 16 ЦК України та частини 2 ст. 20 ГК України способами захисту цивільних прав і майнових прав суб'єкта господарювання є визнання права.

21.12.1992 року між організацією орендарів Дніпропетровського обласного оптово-роздрібного підприємства фірми «ОДЯГ»та Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів було укладено договір оренди. Згідно із ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»орендодавцями комунального майна є органи місцевого самоврядування. Відповідно до зазначеного Договору оренди у оренду передавалось комунальне майно у вигляді:

- основних засобів у сумі 12272 тис. крб.;

- оборотних засобів у сумі 113207 тис.  крб.;

- незавершеного будівництва в сумі 8977 тис. крб.

Відповідно до акту прийому-передачі та фактичного розміщення нерухомості, яка відноситься до основних фондів, у оренду були передані наступне нерухоме майно: буд. літ. А-2, Б-2, В-2, К-2, Г-1, Д-2, Ж-2, 3-2, Л-1, М-3, Н-3, У, И-2, яке розташоване за адресою будинок 6 вулиці Горького, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, як зазначено у інвентарній справі №1052.

Відповідно до п.6.1. Договору оренди даний Договір набуває чинності з моменту його підписання. Строк його дії закінчується 31.12.2007 року, якщо Договір не буде продовжений або припинений по ініціативі однієї із сторін в установленому законом порядку або до цього строку не буде викуплене орендоване майно.

Орендодавець мав надіслати заяву про припинення договору оренди до 31.12.2007 року.

Умови продовження Договору передбачені п.6.4., відповідно до якого по закінченню строку договору орендатор має першочергове право на його відновлення. При відсутності заяв однієї зі сторін про припинення або зміну договору при закінченні строку його дії Договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Таким чином, відповідно до пункту 6.4. Договору оренди від 21.12.1992 року для того щоб чинність договору було продовжено на тих самих умовах і на той самий строк, повинні одночасно існувати два юридичні факти: 1) відсутність заяви однієї із сторін; 2) строк дії договору має сплинути.

Посилання відповідача на те, що він направляв на адресу позивача лист від 13.12.2007 року за № ВИХ –1951/0/2 –07 «Про припинення договору оренди»  не може бути прийнятий судом, як належний доказ повідомлення сторони про намір Дніпропетровської обласної ради припинити відносини оренди з позивачем та відповідно виконання умови п.6.4. Договору оренди від 21.12.1992 року.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів, стороною не дотримано вимог, щодо належного повідомлення/направлення зазначеного листа на адресу Дніпропетровського обласного оптово –роздрібного підприємства фірми «Одяг», оскільки у якості доказів додано тільки реєстр розсилки, відповідно до якого лист за зазначеним номером направлено не на адресу позивача, а на адресу невстановленої фізичної особи.

При цьому відповідач не надав суду ні доказів отримання, зазначеного листа ні поштової квитанції, ні завірених поштовим відділенням бланків опису чи будь-яких інших повідомлень про вручення чи направлення зазначеного листа на адресу позивача. Наданий відповідачем в якості  «реєстру поштових відправлень»розкреслений аркуш паперу на якому в одній із граф вказані прізвища чи найменування юридичних осіб не завірений поштовим відділенням, не містить жодних реквізитів підписів чи печаток (окрім печатки про завірення копії та печатки загального відділу відповідача) і не може бути доказом направлення вказаного листа на адресу позивача.

Тому, станом на 31.12.2007 на адресу позивача не надходило будь-яких заяв чи повідомлень відповідача про припинення чи зміну Договору.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2008 року на адресу Дніпропетровського орендного підприємства «ОДЯГ»надійшов лист № ВИХ-102/0/2-08  від 26.01.2008 року  від Дніпропетровської обласної ради «Про припинення договору оренди»відносно комплексу споруд по вул. Горького, 6, м. Дніпропетровськ, про отримання якого позивачем була зроблена відмітка на екземплярі відповідача.

Також відповідач посилається на ту обставину, що на момент закінчення строку дії Договору оренди діюче законодавство встановлювало інші умови його продовження, які передбачали місячний строк для подання заяв про його припинення і в зв'язку з цим така заява повторно була направлена відповідачем на адресу позивача 26.01.2008 поштою, а 05.02.2008 року доставлена, що не приймається судом як у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.6.2. Договору оренди умови даного Договору зберігають свою силу на весь строк його дії і в випадку, якщо після його укладення законодавством встановлюються правила, які погіршують становище орендаря. Аналогічне правило передбачене і ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунально майна».

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, що також відображено  у ст. 764 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, оскільки в подальшому законодавець змінив строки повідомлення Орендаря про припинення договору оренду на більш тривалі, що безумовно, впливає на права Орендаря, то слід застосовувати правила Договору.

Також, вказані норми погіршують становище орендаря та були прийняття після укладення договору оренди, а отже не мають зворотної сили та не розповсюджуються на спірні договірні відносини.

Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу застосовуються до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України лише щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів.

Крім того, надана відповідачем поштова квитанція про направлення листа 26.01.2008 року не є належним та допустимим доказом, оскільки адресатом за вказаною квитанцією є фізична особа Дерев'янко, в той час як стороною за договором оренди є організація орендарів або її правонаступник –орендне підприємство. Поштовий індекс, зазначений на квитанції не співпадає з поштовим індексом позивача.

За таких обставин судом встановлено, що навіть у місячний строк з моменту закінчення Договору оренди відповідачем не було направлено орендарю заяви про припинення Договору оренди.

Відповідно до вищенаведеного та ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Фонд комунального майна на час укладання договору оренди від 21.12.1992, і на сьогодні Дніпропетровська обласна рада є стороною договору оренди, яка повинна дотримуватись загальних правил цивільного і господарського законодавства щодо укладання, припинення і зміни договору оренди. Таким, чином особа, яка є стороною договору оренди за законом Дніпропетровська обласна рада не вчинила дій, які припиняли договір оренди.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Отже, враховуючи умови Договору оренди від 21.12.1992 року, те, що орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, та, за відсутності заперечень орендодавця протягом терміну встановленого договором, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений раніше .  

Частина 5 статті 49 ГПК України передбачає, що витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.  

2.Визнати за Дніпропетровським орендним підприємством «ОДЯГ»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 6 код ЄДРПОУ 01554189) право оренди на майно, передбачене п. 1.1. Договору оренди від 21.12.1992 р., зокрема на будинки літ. А-2, Б-2, В-2, К-2, Г-1, Д-2, Ж-2, 3-2, Л-1, М-3, Н-3, У, И-2, що розташоване за адресою будинок 6 вулиці Горького, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, на умовах передбачених договором оренди від 21.12.1992 р. і строком до 10.01.2023 року;

3. Стягнути з Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2, код ЄДРПОУ 23928934) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь Дніпропетровського орендного підприємства «Одяг»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 6,  код ЄДРПОУ 01554189)

витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     Мудрий С.М.