Рішення

від 11.04.2008 по справі 29/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом      

до                      

про                    

Суддя  

Представники сторін:

від позивача:      Івасин О.Р. (довіреність № 9 від 24.01.2008р.)

від відповідача:  не з'явились;  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

   Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (надалі ТОВ "Сокіл", позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Надра" суми заборгованості по договору та збитків у розмірі 46 811, 51 грн., суми витрат на юридичні послуги у розмірі 5 000 грн. та судових витрат.

Ухвалою суду від 03.03.2008р. замінено назву відповідача якою замість ЗАТ "Бурова компанія "Надра" слід вважати Закрите акціонерне товариство "Бурова компанія "Ярослав" (надалі ЗАТ "Бурова компанія "Ярослав", відповідач). .

Відповідно до уточненого розрахунку позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по договору та збитки у розмірі 45 002, 39 грн., суму витрат на юридичні послуги у розмірі 5 000 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором підряду № 01/10-2006 „Буріння свердловин для забезпечення технічною водою ресторану „Мисливець" на о. Гідропарк м. Київ" не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду надсилались  на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 13.03.2008р. наявна у матеріалах справи).

Ухвалою суду від 07.04.2008р. відповідача було попереджено, що при ухиленні від виконання вимог суду та участі в судовому засіданні справа буде розглянута відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами.

Клопотання відповідача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві судом відхилено через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2006 року між ЗАТ "Бурова компанія "Надра" та ТОВ "Сокіл" укладено договір підряду № 01/10-2006 „Буріння свердловин для забезпечення технічною водою ресторану „Мисливець" на о. Гідропарк м. Київ", за умовами якого останнє зобов'язується виконати за завданням відповідача (генпідрядника) комплекс робіт по спорудженню трьох розвідувально-експлуатаційних свердловин для забезпечення технічною водою ресторану „Мисливець" на о. Гідропарк, в Дніпровському районі м. Києва, ТОВ Кафе „Чебуречна", а Генпідрядник зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи (п.1.1, 1.2 договору).

Загальна вартість робіт розраховується на основі проектної документації, і узгодженої Протоколом договірної ціни (Додаток №1).

Згідно Додатку № 1 до Договору сторонами обумовлено та розраховано згідно договірної ціни і відповідно до проектних об'ємів, загальну вартість робіт у розмірі 79 892 грн..

Виконання робіт за договором підтверджується актом виконаних робіт від 30.10.2006р. згідно якого вартість виконання комплексу робіт по спорудженню трьох розвідувально-експлуатаційних свердловин на воду відповідно до додатку № 1 до договору складає 66 577 грн. крім того ПДВ 13 315 грн. (загальна вартість 79 892 грн.).

Крім акту № 1 виконання робіт, сторони підписали акти за формою КБ-2 та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-З на суму 79 892 грн..

За умовами договору передбачено перерахування авансу в розмірі 50% на придбання матеріалів, який був сплачений на користь позивача 20.10.2006р. в розмірі 38 000 грн., що позивачем не заперечується та підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Окрім того, 24.11.2006р. відповідачем на користь позивача в рахунок оплати вартості виконаних за договором робіт перераховано 11 892 грн..

Заборгованість відповідача за виконані в межах договору роботи станом на день подання позову до суду складала 30 000 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.4 договору кінцевий розрахунок за договором провадиться генпідрядником не пізніше 10 днів після повного завершення робіт субпідрядником включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків. Таким чином, враховуючи прийняття робіт відповідачем згідно акту від 30.10.2006р., кінцевий розрахунок з позивачем мав бути здійснений не пізніше 10.11.2006р..

Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів повної оплати вартості виконаних робіт згідно акту виконаних робіт № 1 від 30.10.2006р. вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 30 000  грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Договором встановлено, що оплата провадиться генпідрядником не пізніше 10 днів після повного завершення робіт субпідрядником включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків. Вказані строки відповідачем були порушені, оскільки оплату за виконані та прийняті роботи у повному обсязі не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Положеннями договору, зокрема у п. 5.3 сторони передбачили сплату пені в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочки у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір пені, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

З урахуванням наведеного, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором від 02.10.2006р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 2 556, 99 грн., розрахована судом за період з 10.11.2006р. по 10.05.2007р.  в розмірі подвійної облікової ставки встановленої згідно листа НБУ від 06.06.2006р. N 14-011/1373-6039 –8, 5 %.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно складає 1 077, 53 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті  збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 5 000 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати позивача у сумі 418, 88 грн. державного мита та 95, 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Ярослав" (04114, м. Київ, вул. Дубровицька 28, ідент. код 30729393, р/р 26000301261453 в Подільському відділенні ПІБ, МФО 322197, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (01034, м. Київ, вул.. Прорізна 8, код ЄДРПОУ 22867573, п/р 26004301300439 в філії "Старокиївське відділення Промінвестбанку м. Києва" МФО 322227) 40 359, 38 грн. (сорок тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 38 копійок) заборгованості, з яких 30 000 грн. сума основного боргу, 1 077, 53 грн. –3% річних, 2 556, 99 грн. пені та 6 724, 86 грн. інфляційних збитків.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Ярослав" (04114, м. Київ, вул. Дубровицька 28, ідент. код 30729393, р/р 26000301261453 в Подільському відділенні ПІБ, МФО 322197, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (01034, м. Київ, вул.. Прорізна 8, код ЄДРПОУ 22867573, п/р 26004301300439 в філії "Старокиївське відділення Промінвестбанку м. Києва" МФО 322227) 514, 12 грн. (п'ятсот чотирнадцять гривень 12 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя