Постанова

від 01.04.2008 по справі 10/20пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/20пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.04.2008  року                                                            Справа № 10/20пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                             Баннової Т.М.

                                                            Парамонової Т.Ф.        

за присутністю секретаря

судового засідання                                        Антонової І.В.

та представників сторін:

від  позивача                                        - повноважний представник не прибув,           

від першого відповідача                              - Віскунов О.В., юрисконсульт,

                                                            довіреність № 18 від 03.12.07,

від другого відповідача                              - Григорова Н.О., довіреність № 50 від

                                                            05.12.07,

від третього відповідача                              - повноважний представник не прибув,

від четвертого відповідача                    - Іванова М.О., довіреність від 01.08.06 б/н,

від третьої особи                                        - Пономаренко Т.О., заступник юридичного

                                                            відділу, довіреність № 88 від 13.06.07,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                          Федерації боксу Луганщини, м. Луганськ

на рішення                       

господарського суду                              Луганської області

від                                                             10.01.08 (підписано 15.01.08)

у справі                                                  № 10/20пд

(головуючий суддя –Мінська Т.М.,

судді –Зюбанова Н.М., Кірпа Т.С.)   

за позовом                                                  Федерації боксу Луганщини, м. Луганськ     

до першого відповідача                              Державного підприємства –виробничого

об'єднання „Луганський верстатобудівний

завод”, м. Луганськ

до другого відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„ГІФТ”, м. Луганськ

до третього відповідача                               Приватного підприємства „Лугспецпостач”,

                                                            м. Луганськ

до четвертого відповідача                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Нове время”, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет  

спору, на стороні позивача                    Регіональне відділення Фонду державного майна України в Луганській області,

м. Луганськ                                  

про                                                                    визнання недійсними договорів  

                                                     В С Т А Н О В И В:

          Федерація боксу Луганщини, м. Луганськ (далі за текстом –позивач по справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства – виробничного об'єднання „Луганський верстатобудівний завод”, м. Луганськ (далі за текстом –ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод”, перший відповідач по справі), закритого акціонерного товариства „Фонд”, м. Луганськ (далі за текстом –другий відповідач), приватного підприємства „Лугспецпостач”, м. Луганськ (далі за текстом –                                    ПП „Лугспецпостач”, третій відповідач), товариства з обмеженою відповідальністю „Нове время”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Нове время”, четвертий відповідач) про визнання недійсними договору міни від 05.08.04, укладеного між першим та другим відповідачами, договору купівлі –продажу нежитлового приміщення, укладеного між ЗАТ „Фонд” та                ПП „Лугспецпостач”, договору купівлі – продажу від 26.11.04, укладеного між                                   ПП „Лугспецпостач” та  ТОВ „Нове время”.

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.07 по справі                              № 10/20пд порушено провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду державного майна України в Луганській області (далі за текстом –третя особа).

          Ухвалою від 10.12.07 по справі № 10/20пд господарський суд Луганської області здійснив заміну другого відповідача –ЗАТ „Фонд” на його правонаступника –товариство з обмеженою відповідальністю „ГІФТ”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „ГІФТ”, другий відповідач).

          Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.08 по цій справі                       у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дане рішення мотивовано нормами ст. 759, 777 Цивільного кодексу України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Суд першої інстанції на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку про відсутність у позивача права на переважне придбання спірного приміщення при його відчуженні відповідачам та про те, що оспорювані договори не можуть бути визнати недійсними з підстав, визначених позивачем у позові.   

          Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.02.08, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.  

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права; висновки, що зроблені судом у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.     

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 14.02.08 у справі № 10/20пд прийняв апеляційну скаргу позивача до апеляційного провадження.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду по справі для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., суддя –Баннова Т.М., суддя – Парамонова Т.Ф.

          Апеляційна скарга розглядалась 04.03.08. У судових засіданнях розгляд скарги відкладався до 18.03.08, 01.04.08. Постанова приймається 01.04.08.

          Перший відповідач відзивом № 316ю/38 від 18.03.08 вважає рішення суду законним, оскільки відсутні підстави для скасування.  

          Другий відповідач по справі (товариство з обмеженою відповідальністю „ГІФТ”) відзивом № 4 від 03.03.08 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду –законним.  

          Відзивом № 16 від 04.03.08 четвертий відповідач (товариство з обмеженою відповідальністю „Нове время”) зазначив, що доводи, викладені у скарзі, не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю.  

          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області поясненням № 1-8/128 від 29.02.08 повідомило про те, що з моменту введення процедури санації відчуження державного майна підприємства першого відповідача проводиться відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” без участі відділення; що на підставі                  ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відділення припинило нарахування орендної плати за договором оренди державного майна від 03.04.01 № 000811/09.    

          Позивач не скористався своїми правами та не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.08 по даній справі про відкладення розгляду справи до 01.04.08 отримав представник позивача Варакута О.О. за довіреністю від 05.12.07 б/н нарочним, що підтверджується відповідним розписом в ухвалі).    

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Господарський суд Луганської області рішенням обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог Федерації боксу Луганщини до відповідачів по даній справі про визнання недійсними договору міни від 05.08.04, укладеного між першим відповідачем та ЗАТ „Фонд”; договору купівлі –продажу нежитлового приміщення, укладеного між ЗАТ „Фонд” та                  ПП „Лугспецпостач”, договору купівлі – продажу від 26.11.04, укладеного між                                     ПП „Лугспецпостач” та ТОВ „Нове время”, оскільки судове рішення відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить нормам діючого законодавства.

          Так, 03.04.01 укладено договір оренди державного майна № 000811/09 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (орендодавцем) та Федерацією боксу Луганщини (орендарем). Правовідносини сторін за даним договором на час його укладання регулювалися положеннями Цивільного кодексу УРСР та Законом „Про оренду державного та комунального майна”.

          Предметом цього договору було вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху чотирьохповерхового житлового будинку площею 324, 50 кв. м., яке знаходиться на балансі ВО „Луганський верстатобудівний завод” та розташовано за адресою: м. Луганськ,                        вул. Луначарського, 58 (п. 1.1 договору оренди державного майна).

          Пунктом 11.1 договору сторони встановили строк його дії –з 03.04.01 по 03.04.02. Але відповідно до п. 11.6 за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення терміну його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, що були передбачені цим договором.

          Враховуючи викладені умови договору, на дату відчуження приміщення (05.08.04) згідно договору міни, укладеного між ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод” та ЗАТ „Фонд” (правонаступником якого виступає  ТОВ „ГІФТ”), відносини сторін за договором оренди державного майна № 000811/09 існували, але поряд з Законом України „Про оренду державного та комунального майна” регулювалися вже Цивільним кодексом України, який набрав чинності з 01.01.04.

          За п. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належним чином виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. Статтею 759 Цивільного кодексу України поряд з визначенням поняття договору найму встановлено і те, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

          Відповідні особливості зазначені у Законі України „Про оренду державного та комунального майна”. Цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів.

          Як вбачається із ст. 25 вказаного Закону, приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.      

          За умовами п. 6.3 договору оренди державного майна № 00081/09 орендар має право на приватизацію орендованого майна згідно чинного законодавства.

          Діючим законодавством про приватизацію державного майна є Закони України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.92, „Про державну програму приватизації на           2003-2008 р.р.” та інші.

          Статтями 7 та 11 Закону України „Про приватизацію державного майна” та розділу ІІІ Закону України „Про державну програму приватизації на 2003-2008 р.р.” передбачено, що приватизація державного майна починається з моменту прийняття рішення про це Фондом державного майна України.

          З наведеного вбачається, що право позивача як орендаря на купівлю орендованого майна повинно було здійснюватися в порядку приватизації, але з матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався своїм правом та не звертався з заявою щодо приватизації майна.

          Крім того, 23.07.98 арбітражним судом Луганської області було порушено провадження у справі № 12/130б про банкрутство ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод”.

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.06.01 введено процедуру санації, а ухвалою від 12.10.01 затверджено план санації ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод”.   

          Справу № 12/130б було передано за підсудністю до господарського суду                           м. Києва, який своєю ухвалою 14.08.03 продовжив процедуру санації на 2 роки, зобов'язав Кабінет Міністрів України, ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод”, керуючого санацією Портного М.М. створити на базі останнього цілісний майновий комплекс по виробництву патронів для вогнепальної зброї. З цією метою 05.08.04 між ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод”, від імені якого діяв керуючий санацією Фоменко І.О., та ЗАТ „Фонд” (правонаступником якого є ТОВ „ГІФТ”) укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Луганського нотаріального округу Кожемякіним А.А. та зареєстрований за номером 5749.

          За умовами договору міни ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод” передало ЗАТ „Фонд” майно, в т. ч. вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 325,1 кв. м. за адресою: м. Луганськ, вул. Луначарського, 58, а ЗАТ „Фонд”, відповідно, передало ДП  ВО „Луганський верстатобудівний завод” майно згідно з додатком № 2 договору (а. с. 118-119,            т. 1).

          Право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості було зареєстровано в МКП „БТІ” за ЗАТ „Фонд” (реєстраційний номер 6892980, номер запису 1820 в книзі 20).

          Судова колегія звертає увагу на те, що Ленінським районним судом м. Луганська розглянуто цивільна справа № 2-3593 за позовом Кисельова Олександра Володимировича до ЗАТ „Фонд” про визнання недійсним договору міни від 05.08.04, укладеного між ДП ВО „Луганський верстатобудівний завод” та ЗАТ „Фонд”, та за зустрічним позовом про визнання дійсним зазначеного договору міни.

          15.08.04 рішенням Ленінського районного суду м. Луганська, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні первісного позову та визнано договір міни від 05.08.04 дійсним (а. с. 60, т. 1).

          Частини 2- 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціально встановлені факти звільняються від доказування тому, що їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

          Відповідно до ч. 4 зазначеної статті рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

          У рішенні господарського суду Луганської області, що оскаржується позивачем за даною справою, не відображено факт наявності рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 15.08.04, яким фактично вже вирішено спір відносно визнання недійсним договору міни від 05.08.04 (дана вимога заявлена позивачем за справою № 10/20пд) та встановлено його дійсність, але це не призвело до прийняття неправильного рішення.

          Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить підстави для припинення провадження у справі, зокрема, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарській спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          У даному випадку ця норма не застосовується, оскільки цивільна справа № 2-3593 розглядалась за позовом Кисельова Олександра Володимировича до ЗАТ „Фонд” про визнання недійсним договору міни від 05.08.04, а фізична особа у розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною у господарському процесі.   

          Але вже є встановлений іншим судовим рішенням факт дійсності договору, який приймається до уваги судами, які розглянули дану справу.

          За справою № 10/20пд позовними вимогами позивача є визнання недійсними договору міни від 05.08.04; договору купівлі –продажу, укладеного між ЗАТ „Фонд” та                                   ПП „Лугспецпостач”, договору купівлі – продажу від 26.11.04, укладеного між                                        ПП „Лугспецпостач” та ТОВ „Нове время”, щодо спірного об'єкту нерухомості.    

          Якщо договір міни від 05.08.04 є дійсним, то укладені в подальшому договори купівлі –продажу нежитлового приміщення між ЗАТ „Фонд” та ПП „Лугспецпостач” та договору купівлі –продажу від 26.11.04 між ПП „Лугспецпостач” та ТОВ „Нове время” відносно спірного об'єкту нерухомості неможливо визнати недійсними з підстав, визначених позивачем у позові.  

          Приймаючи викладене вище до уваги, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та безпідставність доводів апеляційної скарги позивача.

          Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі  № 10/20пд ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.  

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх осіб оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання скарги покладається на заявника скарги.  

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Федерації боксу Луганщини, м. Луганськ б/н від 04.02.08 на рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 по справі № 10/20пд залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 по справі №  10/20пд залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                                      І. В. Семендяєва

Суддя                                                                                         Т.М. Баннова   

Суддя                                                                                        Т.Ф. Парамонова