15/360/06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2006 р. Справа № 15/360/06
м. Миколаїв
За позовом: Приватне підприємство ”Траверс-Н”, м. Миколаїв
До відповідача: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв
Суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Карцев М. С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Фодченко О. В.
Від відповідача: Курганов О. Ю.
В засіданні приймає участь:
Суть спору: про скасування податкових повідомлень-рішень.
Приватне підприємство ”Траверс-Н” (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 17.05.2006 року № 0000072302/0, від 06.06.2006 року № 0000072302/1 та від 06.07.2006 р., № 0000072302/2 якими сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість зменшена ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі –відповідач) у розмірі 4000000 грн. за результатами проведення виїзної позапланової перевірки.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач по справі провів виїзну позапланову перевірку підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів за березень 2006 року та склав Акт перевірки від 12.05.2006 року № 76/23-700/31764837.
В Акті перевірки від 12.05.2006 р. № 76/23-700/31764837 відповідач зазначив про порушення позивачем підпункту 7.7.2 ”а” пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” (надалі –Закон 168/97-ВР), в результаті чого задекларована позивачем сума бюджетного відшкодування за березень 2006 року завищена на суму 4000000 грн. Зокрема, відповідачем вказано, що ”Позивач відніс за березень 2006 року до суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4000000 грн. за товар, який фактично був отриманий у січні 2006 року, а сплачений постачальникам цього товару у лютому 2006 року. Первинні документи, що підтверджують сплату за товар, який був фактично отриманий у лютому 2006 року до перевірки не надані. Таким чином, за даними перевірки позивач не мав підстав для віднесення до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 4000000 грн., фактично сплаченої у лютому 2006 року по податковим накладним, віднесеним до податкового кредиту у січні 2006 року”.
За результатами перевірки, висновків по Акту від 12.05.06 р. № 76/23-700/31764837 та рішень ДПІ про результати розгляду апеляційних скарг, відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 17.05.06 року № 0000072302/0, від 06.06.06 року № 0000072302/1 та від 06.07.06 року № 0000072302/2 якими сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість зменшена у розмірі 4000000 грн.
Суд, розглянувши надані матеріали та докази, заслухавши представників сторін, вважає вимоги позивача щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Зазначені вимоги Закону 168/97-ВР містяться в Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982.
Так, відповідно з пунктом 5.11 названого Порядку, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Пунктом 5.12 названого Порядку передбачено, що у разі, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Згідно підпунктів 5.12.2, 5.12.3, пункту 5.12 зазначеного Порядку бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Судом встановлено, що форма Додатку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, формулювання Закону 168/97-ВР України та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982) змінені і зазначаються : рядок 2 –”сума податкового кредиту попереднього податкового періоду”, а рядок 3 –”сума податкового кредиту попереднього податковогоперіоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)”. Тобто визначені в Додатку 3 поняття ”частина від'ємного значення” та поняття ”податковий кредит попереднього податкового періоду” не є тотожними.
За таких обставин твердження відповідача в акті перевірки про те, що при заповненні рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати з суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами судом не приймаються до уваги з підстав невідповідності вимогам підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР та пункту 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982), оскільки при обчисленні бюджетного відшкодування слід враховувати частину від'ємного значення, відображеному в рядку 23 та перенесеному в рядок 24 звітної податкової декларації з ПДВ. Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення всіх попередніх податкових періодів наростаючим підсумком, що підтверджується фактичною сплатою у періоді, що передував звітному, у лютому 2006 року.
Враховуючи приписи підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР та пунктів 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982) позивач правомірно відобразив у податкових деклараціях з ПДВ в січні 2006 року податковий кредит на суму 3999787 грн. та у лютому 2006 року –на суму 7136 грн., включений до рядків 23.2 та 23.1 (відповідно) податкової декларації з ПДВ за березень 2006 року з одночасним відображенням в рядку 1 Розрахунку суми бюджетного відшкодування та рядку 24 декларації сумарно 4006923 грн., а в рядку 2 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2006 року податковий кредит попереднього податкового періоду в сумі 4000000 грн.
Поряд з цим, на підставі підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР та підпункту 5.12.2 пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982) позивач правомірно включив частину від'ємного значення, яка дорівнювала сумі ПДВ, фактично сплаченій ним у лютому 2006 року постачальнику товарів, що підтверджується платіжним документом (платіжне доручення № 01 від 28.02.2006 року на загальну суму 24000000 грн., у т.ч. ПДВ на суму 4000000 грн.), у відповідності до підпункту 5.12.3 названого Порядку в рядки 3 та 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2006 року та відобразив в рядку 25.2 податкової декларації з ПДВ за березень 2006 року суму 4000000 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року.
Крім того, під час вирішення спору, суд встановив таке.
Відповідно з підпунктом ”б” підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, обов'язок щодо правильного визначення суми податкового зобов'язання платника податків покладається на контролюючий орган.
Статтею 3 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначені вимоги Конституції та законів розповсюджуються і на дії податкових органів пов'язаних з проведенням усіх видів перевірок платників податків.
Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка підприємства позивача була проведена відповідно до наказу від 26.04.06 р. № 195 виданого начальником ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.
Підстави і механізм проведення позапланової виїзної перевірки передбачені статтею 11-1 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при проведенні позапланової виїзної перевірки підприємства позивача, як-то передбачено статтею 11-1 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”, вийшов за межі діючого законодавства, а тому суд вважає, що висновки Акту перевірки від 12.05.06 р. № 76/23-700/31764837 не можуть вважатися об'єктивними виходячи з наступного.
Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205) затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Пунктами 1.5. –1.7. зазначеного Порядку передбачено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно приписів частин 5, 6 підпункту 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів. У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Як вбачається з матеріалів Акту перевірки від 12.05.2006 року № 76/23-700/31764837, твердження відповідача про відсутність первинних документів, що підтверджують сплату за товар не відповідають матеріалам самої перевірки, а тому не можуть братися судом до уваги. На сторінці 11 Акту перевірки директором підприємства позивача зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, немає. Головним державним податковим ревізор-інспектором, який робив перевірку, зазначене не спростовано. Таким чином, твердження перевіряючого про відсутність первинних документів є безпідставним. Перевіркою не визначено, які саме первинні документи відсутні, і представник відповідача у судовому засіданні також не зміг підтвердити чи спростувати факт відсутності первинних документів. Надані суду заперечення відповідача та додатки до нього не містять жодного доказу у підтвердження викладеного перевіряючим у Акті перевірки. В матеріалах перевірки відсутні факти відмови суб'єкта господарювання надати пояснення з приводу відсутності первинних документів і таке інше.
Суд вважає, що висновки Акту перевірки щодо наявності порушень зроблені на припущеннях, що є недопустимим та протизаконним. При проведенні виїзної позапланової перевірки відповідач вийшов за межі і порушив вимоги Законів України ”Про податок на додану вартість”, Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ”Про державну податкову службу в Україні”.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.05.2006 року № 0000072302/0, від 06.06.2006 року № 0000072302/1 та від 06.07.2006 року № 0000072302/2 є нечинними та підлягають скасуванню у повному обсязі.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати повністю нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.05.2006 року № 0000072302/0, від 06.06.2006 року № 0000072302/1 та від 06.07.2006 року № 0000072302/2.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31111095600006 одержувач УДК в Миколаївській області код ЄДРПОУ 23626096 банк –УДК у Миколаївськiй обл., МФО 828011, код платежу 22090200) на користь Приватного підприємства ”Траверс-Н” (м. Миколаїв, вул. Нікольська, 61, кв. 12, код ЄДРПОУ 31764837) 85 грн. судового збору.
Виконавчий лист видати Приватному підприємству ”Траверс-Н” після набрання постановою суду законної сили.
Строки і порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.
19/08/06
Суддя О.Ф.Середа
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(резолютивна частина)
«26»липня 2006 р. Справа № 15/360/06
м. Миколаїв
За позовом: Приватне підприємство ”Траверс-Н”, м. Миколаїв
До відповідача: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв
Суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Карцев М. С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Фодченко О. В.
Від відповідача: Курганов О. Ю.
В засіданні приймає участь:
Суть спору: про скасування податкових повідомлень-рішень.
Приватне підприємство ”Траверс-Н” (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 17.05.2006 року № 0000072302/0, від 06.06.2006 року № 0000072302/1 та від 06.07.2006 року № 0000072302/2 якими сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість зменшена ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі –відповідач) у розмірі 4000000 грн. за наслідками проведення виїзної позапланової перевірки.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідач при проведенні виїзної позапланової перевірки вийшов за межі і порушив вимоги Законів України ”Про податок на додану вартість”, Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ”Про державну податкову службу в Україні”.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.05.2006 року № 0000072302/0, від 06.06.2006 року № 0000072302/1 та від 06.07.2006 року № 0000072302/2 є нечинними та підлягають скасуванню у повному обсязі.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати повністю нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.05.2006 року № 0000072302/0, від 06.06.2006 року № 0000072302/1 та від 06.07.2006 року № 0000072302/2.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31111095600006 одержувач УДК в Миколаївській області код ЄДРПОУ 23626096 банк –УДК у Миколаївськiй обл., МФО 828011, код платежу 22090200) на користь Приватного підприємства ”Траверс-Н” (м. Миколаїв, вул. Нікольська, 61, кв. 12, код ЄДРПОУ 31764837) 85 грн. судового збору.
Виконавчий лист видати Приватному підприємству ”Траверс-Н” після набрання постановою суду законної сили.
Строки і порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.
Суддя О.Ф. Середа
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2006 |
Оприлюднено | 27.08.2007 |
Номер документу | 154542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Середа О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні