Постанова

від 19.04.2011 по справі 3200/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 3200/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 19 квітня 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекція у Жовтневому районі міста  Харкова  до  Приватного підприємства "Вівальді"  про стягнення заборгованості,-

                                                            В С Т А Н О В И В :

          Прокурор Жовтневого району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Приватного підприємства "Вівальді"  заборгованість у розмірі 11.176.370,00 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог прокурор указав, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 11.176.200,00грн., яка виникла у зв'язку з не оплатою податкового повідомлення - рішення №0001281520/0 від 26.09.2008р. та комунального податку у розмірі 170,00 грн., яка виникла у зв'язку з не оплатою податкового повідомлення - рішення №0001681530/0 від 28.04.2010р. Вказані рішення є діючими, проте відповідач, ПП "Вівальді" владного припису цих правових актів індивідуальної дії в частині проведення платежу не виконав.

          Позивач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова з поданий прокурором позовом підтримав в повному обсязі, подав до суду документи про узгодження податкових зобов'язань по переліченим вище податковим повідомленням - рішенням.

          Відповідач, Приватне підприємство "Вівальді" до судового засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          Відповідач, Приватне підприємство "Вівальді" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ Жовтневого району.

          ДПІ Жовтневого району м. Харкова в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом надано згаданому суб'єкту владних повноважень п.11  ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

          При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що дане правило підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

          Як слідує з матеріалів справи, 22.09.2008р. позивачем за реєстраційним номером - 1016/15-237 було складено акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року наданої до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Приватним підприємством "Вівальді" (ідентифікаційний код - 32871564).

          Відповідно до висновків вказаного акту в діяльності відповідача податковим органом виявлено, зокрема, порушення абз. 2 п.4.7 ст.4, п.п. 7.2.3 п.7.2 та п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: встановлено факт заниження суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість підприємства, заявленої у податковій декларації за червень 2008 року на 6.209.000,00 грн.   

          З посиланням на акт від 22.09.2008р. № 1016/15-237 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001281520/0 від 26.09.2008р. про визначення відповідачу, ПП "Вівальді" суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 11.176.200,00грн. (основний платіж - 6.209.000,00 , штрафні  санкції 4.967.200,00 грн.).

          Згадане податкове повідомлення - рішення було предметом розгляду по справі Харківського окружного адміністративного суду №2а-4013/10/2070, ухвалою якого від 21.06.2010р. позовну заяву ПП "Вівальді" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових  повідомлень-рішень залишено без розгляду. Зазначена ухвала суду набрала законної сили.

          Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Отже, підстав для залишення при вирішенні даного спору поза увагою згаданої ухвали Харківського окружного  адміністративного суду від 21.06.2010р. окружний адміністративний суд не знаходить.

          Крім того, з матеріалів справи слідує, що 16.04.2010р. позивачем за реєстраційним номером - 721/150337/32871564  було складено акт документальної невиїзної перевірки своєчасності подання Приватним підприємством "Вівльді" ідентифікаційний код - 32871564) податкової звітності з комунального податку за третій квартал 2009р.

          З посиланням на даний акт  ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001681530/0 від 28.04.2010р. про визначення відповідачу, ПП "Вівальді" суми податкового зобов’язання з комунального  податку в розмірі 170,00грн. (основний платіж - 0,00грн.; штраф - 170,00 грн.).

          Оглянувши податкові повідомлення - рішення №0001281520/0 від 26.09.2008р. і №0001681530/0 від 28.04.2010р., суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянуті рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ст.ст.4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень узгоджуються з порядком, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом – Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

          Доказів виконання обов'язку по оплаті вказаних рішень в повному обсязі або доказів відсутності такого обов'язку відповідач до суду не подав. Доказів невідповідності закону податкових повідомлень-рішень №0001281520/0 від 26.09.2008р., №0001681530/0 від 28.04.2010р. судом  з матеріалів справи не виявлено.

          Суд відмічає, що податкові повідомлення-рішення від № 0001281520/0 від 26.09.2008р., №0001681530/0 від 28.04.2010р. були винесені позивачем з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відтак, в силу приписів ст.ст.5 і 17 означеного закону оплата податкових  повідомлень-рішень  від № 0001281520/0 від 26.09.2008р., №0001681530/0 від 28.04.2010р.  має здійснюватись за правилами оплати податкових зобов'язань.

          Доказів оплати в повному обсязі чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Наявність заборгованості в сумі 11.176.370,00 грн. підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку відповідача.

          При цьому, суд бере до уваги, що п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          Визначені згаданою нормою закону строки оплати податкових зобов'язань у спірних правовідносинах збігли.

          Існування передбачених ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" підстав, з якими закон пов'язує припинення обов'язку платника податків по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), щодо спірної суми заборгованості, з матеріалів справи не вбачається.    

Згідно з п.п. 5.4.1 п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси суд робить висновок, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій. які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

          Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України,  ст.ст.7-12, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова  до  Приватного підприємства "Вівальді"  про  стягнення заборгованості   –задовольнити.

          Стягнути з Приватного підприємства "Вівальді" (місцезнаходження - 61064, м. Харків, провулок Переможців, буд.10; ідентифікаційний код - 32871564) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі

11.176.370 (одинадцять мільйонів сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят) грн.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                               Сліденко А.В.