Ухвала

від 05.02.2008 по справі 22-а-70/2008

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                     УХВАЛА

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий

у 1-й інст. Руденко О.В.                                                                                 Рядок

статзвіту № 36

Господарський

суд Тернопільської області                                                                       Справа

№ 22-а-70/08 (22-а-2168/07)

Справа

№ 14/32-542

05 лютого 2008 року колегія суддів Львівського апеляційного

адміністративного суду в складі: головуючого - судді Довгополова О.М.

                   суддів:

Любашевського В.П., Яворського І.О.                 

при секретарі

Фацієвичі М.Р., 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за апеляційною

скаргою Тернопільської ОДПІ на постанову господарського суду Тернопільської

області від 25 квітня 2007 року, -  

                                           встановила:

Оскаржуваною постановою задоволено позовні вимоги СПД ОСОБА_1 до

Тернопільської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення  від 11.12.2006. №0002181704/0/87265.

Постанову суду оскаржив начальник Тернопільської ОДПІ з підстав порушення

норм матеріального та процесуального права, просить скасувати її та

відмовити  ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Свої вимоги аргументує тим, що позивачем за період з січня 2005 року по жовтень

2006 року задекларовано обсяги продажу на суму 759760 грн. без урахування ПДВ

та 151952 грн. ПДВ, залишки товарів станом на 16.10.2006. та подані підприємцем

декларації свідчать про порушення ст.9 Закону України «Про податок на додану

вартість», так як платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації

знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких нарахований

податковий кредит, зобов»язаний визнати умовний продаж таких товарів за

звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов»язань за

наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідно до зазначених вимог в ході перевірки позивачу донараховано 2498 грн.

зобов»язань по податку на додану вартість з урахуванням товарних залишків на

14991 грн. в т.ч. ПДВ 2498 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали

справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що

така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим органом 30.11.2006. складено акт за

наслідками перевірки діяльності СПД ОСОБА_1., перевіркою охоплено період

діяльності з 17.12.2004. по 01.11.2006. Відповідно до оспорюваного податкового

повідомлення-рішення позивачу визначено податкове зобов»язання по податку на

додану вартість в розмірі 2498 грн. основного платежу та 249,8 грн. штрафної

санкції.

Судом першої інстанції вірно зроблено посилання на абзац 17 п.9.8 ст.9

Закону України «Про податок на додану вартість» та зазначено, що свідоцтво

платника податку на додану вартість позивач здала в податковий орган

01.11.2006., а тому за таких обставин платник податку за наявності у нього

товарних залишків станом на 01.11.2006. був зобов»язаний визнати їх умовний

продаж та збільшити суми податкових зобов»язань з ПДВ у листопаді 2006 року.

Тому нарахування податковим органом спірних сум податку на додану вартість за

жовтень 2006 року суперечить законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Крім того, судом правильно встановлено, що апелянт не досліджував обставини

дотримання вимог податкового законодавства позивачем за листопад 2006 року, що

вбачається з акту перевірки, а донарахування спірних сум податкових зобов»язань

проведено з урахуванням залишків товарів станом на 16.10.2006., хоча перевірка

проводилась в ОСОБА_1. з 24.10.2006. по 30.11.2006.

Судом підставно не взято до уваги документ під назвою «залишки товару по

п/п ОСОБА_1 станом на 16.11.2006. без ПДВ, який відповідно до ст.70 КАС України

не являється належним і допустимим доказом. В той же час надані позивачем

первинні документи спростовують результати перевірки про наявність товарних

залишків станом на 16.10.2006. в сумі 29240 грн. та станом на 01.11.2005. в

розмірі 14991 грн.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що

апелянтом не наведено належних доказів правомірності дій податкового органу,

рішення суду постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального

права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга

не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Тернопільської

ОДПІ залишити без задоволення, постанову господарського суду

Тернопільської області від 25 квітня 2007 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом місяця з часу проголошення шляхом

подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної

інстанції.

Головуючий                                                     

О.М. Довгополов

Судді                                                                 

         В.П. Любашевський

                                                                          І.О.

Яворський