Постанова

від 28.01.2008 по справі 22-а-247/2008

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-й інстанції: Горщар А

Головуючий

по 1-й інстанції: Горщар А.Г.                                                                     

Справа № 22-а-247/08 Полонський районний суд Хмельницької області                                                                         

ряд.ст.зв. №  47

№

2-а-98/07

Доповідач:  Олендер І.Я.                                                                                                                                    

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н

И

28

січня 2008 року                                                                    

                                        м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного

суду

в складі:

головуючого-судді              Олендера  І.Я.,

суддів                                    Кушнерика М.П., Шавеля Р.М.,

при секретарі                        Соколовській А.С.,          

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полонського

районного суду Хмельницької області від 14 червня 2007 року по справі №

2-а-98/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду

України у Полонському районі Хмельницької області, третя особа без самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача Сільськогосподарське товариство з

обмеженою відповідальністю “Поділля”, про визнання дій у відмові призначення

пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними та зобов'язання призначити

вказану пенсію, -

                                                                                      в с т а н о в и л

а :

14

червня 2007 року Полонським районним судом Хмельницької області було прийнято

постанову по справі № 2-а-98/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до

Управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Поділля”, про

визнання дій у відмові призначення пенсії за віком на пільгових умовах

неправомірними та зобов'язання призначити вказану пенсію, якою в задоволені

позову було відмовлено.

Прийняту

постанову суд першої інстанції мотивував тим, що підприємства де працював

ковалем позивач з 01.01.1992 року по даний час атестацію вказаного робочого

місця не проводили, тому підстав для призначення позивачу пенсії за віком на

пільгових умовах не має, звідси дії відповідача, щодо відмови у призначені

такої пенсії є правомірними.

Вказану

постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 який в подані

апеляційній скарзі покликається на те, що така прийнята з порушенням норм

матеріального права, тому просить таку скасувати та прийняти нову про

задоволення позовних вимог.

Як на

доводи в своїй апеляційній скарзі позивач покликається на те, що він повний

робочий день працював на роботі коваля ручного кування, яка відноситься до

Списку №1 робіт із шкідливими та важкими умовами праці та відповідає

передбаченим п.”а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” вимогам до

осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що

відсутність атестації робочих місць на СВК “Поділля” не може бути підставою для

відмови у призначенні йому пільгової пенсії та вказує, що суд при вирішенні

спору невірно застосував норми Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Позивач

в судове засідання не явився, хоча належним чином був повідомлений про час,

дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України

такий проведено у його відсутності.

Представник

відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги,

оскільки вважає її безпідставною, а оскаржувану постанову суду першої інстанції

законною і обґрунтованою.  

Представник

3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору в

судове засідання не явився, хоча належним чином були повідомлений про час, дату

та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий

проведено у його відсутності.

Заслухавши

доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача заперечення проти

доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної

скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення.

Розглядаючи

спір та приймаючи рішення про відмову в задоволені позову суд першої інстанції

не в повній мірі врахував вимоги ст.ст.13,62 Закону України „Про пенсійне

забезпечення” та хоча встановивши, на підставі досліджених доказів, що ОСОБА_1

з 12.02.1990 року по 31.07.2001 року працював на посаді коваля ручного кування

з шкідливими і важкими умовами праці в СВК “Поділля”, яке 2001 року було

реорганізовано у СТОВ “Поділля” (а.с.4-5), прийшов до неправильного висновку,

що позивач не має право на призначення та виплату йому пенсії за віком на

пільгових умовах за Списком № 1.

При

цьому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що у

відповідності до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про

трудову діяльність працівника, а у відповідності до вимог ст. 62 Закону України

“Про пенсіне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова

книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності

трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом

Міністрів України.

Судом

не взято до уваги, що позивач представив відповідачу трудову книжку, як

основний документ, що підтверджує стаж роботи, з відповідними записами про

роботу ковалем ручного кування з шкідливими і важкими умовами праці в СВК

“Поділля”, яке 2001 року було реорганізовано у СТОВ “Поділля” з 03.07.1989 року

по 31.07.2001 року, що стверджується копією такої (а.с.4-5). Крім того з

матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивачем було надано

відповідачу також і уточнюючі довідки видані підприємством в якому він працював

(а.с.9-11).

Згідно п.”а” ч.1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне

забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від

місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних

роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, -

за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним

Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з

них не менше 10 років на зазначених роботах.

Колегією суддів безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1

безперервно у період з 03.07.1989 року до 31.07.2001 року працював ковалем

ручного кування в сільськогосподарському виробничому кооперативі “Поділля”, що,

зокрема, підтверджується записами у його трудовій книжці (а.с.4-5), яка є

основним документом про трудову діяльність працівника. Та згідно довідок

виданих правонаступником вказаного кооперативу (а.с.9-11) за №№142,143 від

04.12.2006 року позивач був зайнятий на відповідних роботах повний робочий день

та іншої роботи у цей час не виконував.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2

виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що

дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом

Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 р. при

визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.п. “а”, ”б”

ч.1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються Списки, що

чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь

період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати

внесення цієї посади чи професії до Списків (приклад вірного застосування

даного положення наводиться у додатку №1 до Порядку).

Позивач ОСОБА_1 працював на СВК “Поділля” включно до 31 липня

2001 року, тобто у період дії постанови Кабінету Міністрів України №162 від

11.03.1994 р. “Про затвердження Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій,

посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових

умовах “, яка втратила чинність лише у 2003 році на підставі постанови Кабінету

Міністрів України №36 від 16.01.2003 р.

Вказаною постановою №162 від 11.03.1994 р. під індексом

1110200а-13227 робота коваля ручного кування віднесена до Списку №1 виробництв,

робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, а

тому весь період роботипозивача за цією роботою на СВК “Поділля” слід

зарахувати до пільгового стажу.

Згідно п.п. 4; 4.5 Порядку проведення атестації робочих місць

за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

01.08.92 N 442, яка набула чинності з 21 серпня 1992 року, атестація робочих

місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором,

але не рідше одного разу на 5 років. Якщо ж атестація з 21.08.1992 р. не

проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997

р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період

роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи

організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком

проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий

стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р., право

на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

З матеріалів справи вбачається, що у період роботи позивача

ОСОБА_1. атестація на СВК “Поділля” не проводилася,  однак відсутність атестації робочих місць на

СВК “Поділля”, на думку колегії суддів, не може бути підставою для відмови у

реалізації позивачем свого законного права на пенсію за віком на пільгових

умовах, оскільки її непроведення мало місце не з його вини як працівника, а

виключно з вини адміністрації вказаного підприємства, яке в силу вимог п.4

постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 р. “Про Порядок

проведення атестації робочих місць за умовами праці” було зобов'язане здійснити

її проведення, а також відповідних компетентних органів державної виконавчої

влади, на яких законом покладено функції з контролю за її організацією та

проведенням.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до

переконання, що управління Пенсійного фонду України в Полонському районі

Хмельницької області як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи ОСОБА_1 у

призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.”а” ч.1 ст. 13

Закону України “Про пенсійне забезпечення” з підстав непроведення атестації

робочого місця на СВК “Поділля”, діяло не на підставах, що

передбачені Конституцією і чинними законами України, тобто неправомірно, а тому

позовні вимоги у даній справі про зобов'язання призначити позивачу пенсію за

віком на пільгових умовах як працівнику, що був зайнятий на роботах із

шкідливими і важкими умовами праці з часу його первинного звернення у грудні

2006 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, не об'єктивно і

всебічно не з'ясованих обставинах, не відповідає вимогам

ст.ст.2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з порушенням

норм матеріального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись  ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207

КАС  України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Полонського

районного суду Хмельницької області від 14 червня 2007 року по справі №

2-а-98/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду

України у Полонському районі Хмельницької області про визнання дій

неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у

Полонському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та

зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах - задовольнити.

Визнати дії Управління

Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області щодо відмови

у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 неправомірними та

зобов'язати призначити останньому пенсію за віком на пільгових умовах за

Списком № 1 з часу звернення - грудня 2006 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

05 гривень 10 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної сили негайно після

проголошення.

На постанову апеляційного суду може бути подано касаційну

скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного

місяця після проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі

відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя :                                                            І.Я.Олендер

 Судді:                                                                                 

М.П.Кушнерик

Р.М.Шавель