Постанова

від 12.11.2007 по справі 13/136

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/136

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.11.2007                                                                                           № 13/136

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Коршун Н.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Дуднік – Дубіняк Д.І. – представник за  довіреністю,

 від відповідача - Літнарович Т.І. – представник  за довіреністю,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2007

 у справі № 13/136  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство "Золотий вік"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 120125,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

  В травні 2007 року ТОВ «Українсько-австрійське спільне підприємство «Золотий вік” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ « Київенергобуд» про стягнення  заборгованості у розмірі 120 125 грн. 47 коп. у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за Договорами № 151-СП від 05.07.2005 року та № 165-СП від 14.07.2005.

Рішенням Господарського суду м. Києва  від 21.06.2007 р. у справі № 13/136  позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з  ТОВ « Київенергобуд» на користь ТОВ “Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство « Золотий вік»  109 204,97 грн. основної заборгованості , 10 920,50 грн., 1202 грн.  витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ТОВ « Київенергобуд» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 21.06.2007 р. скасувати та в позові відмовити, посилаючись  на  порушення  господарським  судом  норм матеріального та процесуального права, неповне  встановлення  обставин, що мають  значення  для  справи.

         На обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач, зокрема,  посилається на  те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

        Позивачем  надано відзив на апеляційну скаргу, в якому  він просить  апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення  - без змін.

        Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

        Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України  за договором підряду одна  сторона ( підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.        

        08.07. 2005  року    між    позивачем  (субпідрядник)   та   відповідачем

(підрядник)  було укладено Договір  на виконання  будівельно -  монтажних робіт по об»єкту:  "Реконструкція ТМ№ 3 от СТ-1 від ТК-326 до ТК-ЗЗЗа  по вул. Пушкінській"( надалі- Договір 1 ).

        Відповідно до умов зазначеного договору субпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик та своїми силами та здати Генпідряднику роботи, зазначені в п. 1.2 Договору, які відповідають вимогам проектної документації у встановлені цим договором строки, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

         Пунктом 2.1 Договору 1  передбачено, що вартість робіт згідно договірної ціни (додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього договору) попередньо складає 180 130 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 20% - 30 022 грн. 00 коп. Остаточна вартість робіт буде визначатися на підставі погоджених сторонами кошторисів та розрахунків за фактично відпрацьований обсяг робіт.

        Розділом 3 Договору 1 передбачено, що  субпідрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені цим Договором в терміни, що визначаються на робочих нарадах на будівництві об'єкту, але не пізніше 20.08.2005 року.

        Пунктом 4.1 Договору 1 сторони узгодили, що генпідрядник перераховує субпідряднику аванс на придбання необхідних матеріалів в сумі 30 000,00 грн. Остаточна виплата виконаних робіт проводиться генпідрядником протягом 30 днів з моменту підписання актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (форма № КБ-3).

       За змістом п. 4.3 Договору 1 до 5 числа після звітного місяця сторони за цим договором здійснюють звірку взаємних розрахунків.

       14.07.2005 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (генпідрядник) було укладено Договір на виконання будівельно - монтажних робіт по об'єкту : "Реконструкція ТМ № 7 от ТЕЦ-5 від УТ-326 до УТ-723 по вул. Чевоноармійській" ( далі -  Договір 2).

       Відповідно до умов даного договору субпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик та своїми силами та здати Генпідряднику роботи, зазначені в п. 1.2 Договору, які відповідають вимогам проектної документації у встановлені цим договором строки, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

      Відповідно до п. 2.1 Договору 2 вартість робіт згідно договірної ціни (додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього договору) попередньої складає 980000 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ - 20% - 163340 грн. 00 коп. Остаточна вартість робіт буде визначатися на підставі погоджених сторонами кошторисів та розрахунків за фактично відпрацьований обсяг робіт.

      За змістом п. 3.1 Договору 2 субпідрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені цим договором в терміни, що визначаються генпідрядником на робочих нарадах з будівництву об'єкту.

      Сторони узгодили, що генпідрядник перераховує субпідряднику аванс на придбання необхідних матеріалів та техніки в сумі погодженої сторонами.                                     Остаточна виплата виконаних робіт проводиться генпідрядником протягом 30 днів з моменту підписання актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (форма № КБ-3).

      Пунктом 4.2 Договорів 1, 2 передбачено, що акти виконаних робіт (форма № КБ-2в) подаються субпідрядником для перевірки і підпису генпідряднику до 25 числа після звітного місяця, а довідка форми № КБ-3 до 30 числа цього ж місяця .

      З Акту звірки взаєморозрахунків, складеного представниками сторін та скріпленого  печатками юридичних осіб, випливає, що за період з 01.01.2005р. по 04.03.2007р. заборгованість ТОВ « Київенергобуд» перед ТОВ  « Українсько- російсько - австрійське спільне підприємство « Золотий вік» складає  109 204 грн. 97 коп.

      З матеріалів справи вбачається, що  позивачем в повному обсязі виконані роботи, передбачені умовами Договорів № 151-СП від 08.07.2005 року та № 165-СП від 14.07.2005 року, однак, відповідач  всупереч умов Договорів 1, 2 та вимог чинного законодавства своєчасно не сплатив вартість виконаних робіт та станом на 05.03.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 109 204 грн. 97 коп.

       Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не   встановлено договором або законом.

        Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участі у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

        Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна цовести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

       Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Відповідачем не надано  належних та допустимих доказів, які спростовували б  правомірність позовних вимог.       

         За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо  задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача  основної заборгованості в сумі 109 204 грн. 97 коп.

        Щодо правомірності  прийнятого  оскаржуваного рішення судом першої інстанції, яким задоволено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 10 920 грн. 50 коп. за період прострочення, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу,  рішення в цій частині не відповідає  матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

        Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

        Пунктом 5.3 договорів встановлено, що при несвоєчасній оплаті з вини генпідрядника  вартості виконаних робіт та крім п. 4.5 даного Договору, Генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,05%  від несплаченої суми за кожен банківський день прострочення, але не більше 10% від несплаченої суми.

        Згідно з ч.2 ст.258 ЦК України спеціальна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки ( штрафу,пені).

        Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності  починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

         З матеріалів справи вбачається,  що  останній термін сплати робіт за договорами сплинув  28 січня 2006 року.

         Тобто, позивач довідався про порушення свого права 28.01.2006р.

         Позивачем заявлено позов до суду 25 квітня 2007 року.

         Строк позовної давності щодо стягнення пені сплинув 28.01.2007р.           

          Окрім того,  за приписами  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

           Виходячи з вимог зазначеної правової  норми, встановлено, що позивачем  в порушення  зазначеної норми нараховано пеню за один рік.

          Викладене свідчить про те, що позивач звернувся з вимогами про стягнення пені після спливу строку позовної давності та нараховано пеню  за один рік, що не відповідає ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

( Такої правової позиції додержується  Вищий господарський суд України у  Постановах від 05.07.2006р. у справі № 3/28,  від 10.08.2006р. у справі № 9/269-04, від 15.05.2007р. у справі № 6/563 ).

          Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          За змістом  ч.3 зазначеної статті позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати  оскаржуване рішення, зокрема, в частині стягнення пені, застосувавши при цьому строк позовної давності. До прийняття судом першої інстанції рішення  відповідач не мав можливості  клопотати про це, оскільки  не був належно повідомлений про час та місце розгляду спору.

          Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 10 920 грн. 50 коп. за період прострочення  слід відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.

         Проте, колегія суддів вважає, що  судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми процесуального права, а саме, дану справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.  

        Згідно з ч.3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У забезпечення цієї засади судочинства ч.3 ст.4 ГПК України передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

      Відповідно до пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України , затвердженої Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, Ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

    Встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду.

    За приписами ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

     З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ “ Київенергобуд” підлягає  задоволенню,  оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення зазначених вище норм процесуального права  та з підстав пропуску строку  позовної давності щодо вимог про стягнення пені .

    Колегія суддів вважає необхідним прийняти нове рішення, яким позов  ТОВ “ Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство “ Золотий вік” задовольнити  частково: задовольнити позов щодо стягнення основного боргу у розмірі  109 204 грн. 97 коп.; в позові про стягнення пені в сумі 10 920 грн. 50 коп. відмовити.

   Відповідно до ст.49 ГПК України  судові витрати слід покласти  на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ Київенергобуд”  задовольнити .

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 21.06.2007 року у справі  № 13/136  скасувати. Прийняти нове рішення.

3.          Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю « Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство « Золотий вік» задовольнити частково.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Київенергобуд» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5а; 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 32110032  )  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство « Золотий вік » ( 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-а, к. 54, код ЄДРПОУ 14349539 )  основний борг у сумі 109 204 грн. 97 коп. В іншій частині позову відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергобуд» (  01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5а; 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 32110032 )    на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю  « Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство « Золотий вік » (  01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-а, к. 54, код ЄДРПОУ 14349539 )  державне мито за подачу позову в сумі 1 092,05 грн.,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,27 грн.. Стягнути з  Товариства  з обмеженою відповідальністю  « Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство « Золотий вік » (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-а, к. 54, код ЄДРПОУ 14349539 )  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «  Київенергобуд» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5а; 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 32110032 ) державне мито за подачу апеляційної скарги  в сумі 546,02 грн..

6.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7.          Матеріали справи  № 13/136 направити до Господарського суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Коршун Н.М.