Рішення

від 10.04.2008 по справі 5020-9/008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/008

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" квітня 2008 р. справа № 5020-9/008

За позовом Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради

до Севастопольського міського відділення Українського фонду миру

про  стягнення 14 437,30 грн.,

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

від позивача –Жих Т.Ю., довіреність № 03-юр  від 03.01.2008,  

від відповідача - не з'явився,

Суть спору:

Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (далі –КП «Севтеплоенерго»СМР) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського відділення Українського фонду миру про стягнення 14 437,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами постачання теплової енергії № 1152 від 30.06.1993, № 1152 від 25.06.2001 щодо оплати отриманої енергії. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 05.03.2008 відповідач усно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає, що нарахування оплати за приміщення по вул. Коломійця, б.9 протягом 2000-2001 років є безпідставними, інші доводи суду не заявляв.

Відповідач явку уповноважених представників в останні судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду щодо надання відзиву та установчих документів не виконав, про причини неявки в судові засідання не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами (а.с. 74, 85, 101).

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України судовий розгляд відкладався.

В порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався ухвалою голови господарського суду міста Севастополя від 11.03.2008.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

          Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

30.06.1993, 25.06.2001 між КП «Севтеплоенерго»СМР та Севастопольським міським відділенням Українського фонду миру були укладені договори про постачання теплової енергії № 1152.

          Відповідно до вимог договорів позивач взяв на себе зобов'язання з постачання теплової енергії відповідачу у необхідних розмірах, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплачувати отриману енергію по встановлених тарифах та в строки, передбачені договором.

          Згідно п.п. 4.1-4.3 Договору № 1152 від 30.06.1993 споживач здійснює попередню оплату теплової енергії не пізніше 20 числа переднього місяця.

Відповідно до п.п 6.1-6.3 Договору № 1152 від 25.06.2001 відповідач зобов'язався здійснювати оплату за отриману теплову енергію відповідно до встановлених тарифів на протязі 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом вважається місяць. Рахунок вважається доставленим на адресу відповідача у випадку якщо останній на протязі розрахункового місяця не заявить про неотримання рахунку.

Зобов'язання з постачання енергії позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 21-61), але оплата за отриману енергію відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем  станом на 15.12.2007  склала 14437,30 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу.

Позивачем надані докази надіслання на адресу відповідача акта звірки взаєморозрахунків (а.с. 79-83).

Відповіді про розгляд акту звірки на адресу позивача не надходило.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004, не припинені в порядку, встановленому ст. ст. 216-223 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року і продовжують існувати після набрання чинності Цивільного кодексу України в новій редакції, тому судом при розгляді спору застосовуються положення Цивільного Кодексу України  в редакції 2003 року та Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач в добровільному порядку  суму заборгованості не сплатив.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2008, позовні вимоги не визнав, але письмового відзиву на позов та обґрунтування підстав відхилення позовних вимог суду не надав.

Суд вважає, що згідно вищезазначених норм чинного законодавства основний борг за договором підлягає стягненню в повному обсязі, однак позовні вимоги суд задовольняє частково в розмірі 6488,25 грн. з наступних підстав.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до статі 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

До вимог, щодо яких строк позовної давності сплинув до 01.01.2004, тобто до вимог, які виникли до 01.01.2001 та складають 7949,05 грн., суд керуючись вищезазначеними нормами чинного законодавства, застосовує строк позовної давності та відмовляє у задоволенні вимог в цієї частині.

Що стосується решти заборгованості, її розмір за період з 01.01.2004 до 01.04.2006 (з урахуванням сплачених сум) складає 6488,25 грн. та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до статі 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

По вимогах за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 сплинув строк позовної давності, однак відповідачем заява про застосування позовної давності ні в усному, ні в письмовому вигляді не заявлялося, тому суд не може застосувати до вимог в цієї частині позовну давність.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Севастопольського міського відділення Українського фонду миру (99011,  м. Севастополь, вул. В.Морська, б. 39,  код  ЄДРПОУ 25137295, р/р 26000215000215 в АКБ „Правекс-банк”, МФО 324979) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь,  вул. Павліченко, 2, код  ЄДРПОУ 03358357, р/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ, МФО 3324195) заборгованість в сумі 6606,32 грн., у тому числі 648,25 грн. - сума основного боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 64,97 грн., витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 53,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                        С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 15.04.2008                                      

Розсилка:

1. позивача –КП «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради  (99011, м.Севастополь, вул. Л.Павліченко, б. 2).

2. відповідач –Севастопольське міське відділення Українського фонду миру (99011,  м. Севастополь, вул. В.Морська, б. 39)

3. справа

4. наряд