Б29/259-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2008 р. № Б29/259-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. –головуючого
Катеринчук Л.Й. (доповідач)Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2007
у справі господарського суду№ Б29/259-06Дніпропетровської області
за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю «Юстініан»
про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл-Трейд»
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скрагиЗайцева К.Г. (дов. від 20.08.2007)
від заявникане з'явились
від боржникане з'явились
від Ват «Сведбанк»Кошлій Р.В. (дов. №257 від 20.12.2007)Володічева О.І. (дов. №260 від 20.12.2007)
В С Т А Н О В И В :
в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл-Трейд»(далі –боржника), порушена за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юстініан».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2007 (суддя Полєв Д.М.) (т.1 а.с. 55) за результатами попереднього засідання суду затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі вимоги кредитора акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк»на суму 738631,23 грн.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(далі –Банк) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2007, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону), статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
За приписами частини 2 статті 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
12.03.2007 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»№201 від 11.03.2008 про заміну АКБ «ТАС-Комерцбанк»правонаступником ВАТ «Сведбанк»відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з зміною найменування.
Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Заміна сторони правонаступником не пов'язана із встановленням обставин справи, а тому в силу вимог ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України правонаступництво можливо і під час касаційного провадження.
Таким чином, АКБ «ТАС-Комерцбанк»підлягає заміні правонаступником –відкритим акціонерним товариством «Сведбанк».
Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр»№209(3374) від 07.11.2006.
06.12.2006 до розпорядника майном надійшла заява ВАТ «Сведбанк» про визнання грошових вимог на суму 738631,23 грн., які були визнані в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 19.02.2007 реєстр вимог кредиторів боржника було затверджено.
Касаційна скарга Банку на ухвалу суду від 19.02.2007 обґрунтована тим, що ВАТ «Сведбанк»було заявлено грошові вимоги на суму 738631,23 грн. в іншій справі №Б26/145-06 про визнання банкрутом СПД Кучма М.В., який є поручителем боржника за кредитом, наданим АКБ «ТАС-Комерцбанк»боржнику, Відтак, якщо грошові вимоги ВАТ «Сведбанк»будуть задоволенні у справі №Б26/145-06, то визнання аналогічних вимог у справі №Б29/259-06 надасть кредитору безпідставне збагачення, що свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали суду від 19.02.2007.
Зазначені доводи та посилання Банку колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими, оскільки Банком не надано жодних доказів обґрунтування фактичного погашення кредиту поручителем, зокрема в ході розгляду справи про банкрутство поручителя СПД Кучми М.В., як того вимагає стаття 33 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що встановлення обставин задоволення кредиторських вимог ВАТ "Сведбанк" за рахунок майна поручителя після прийняття ухвали суду від 19.02.2007 може бути підставою перегляду ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині вимог зазначеного кредитора за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що задоволення грошових вимог ВАТ «Сведбанк», що обґрунтовані тими ж самими доводами, в іншій справі, можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду від 19.02.2007 у справі №Б29/259-06.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2007 у справі №Б29/259-06.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Замінити акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк»правонаступником –відкритим акціонерним товариством «Сведбанк».
2. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»залишити без задоволення.
3. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2007 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2008 |
Оприлюднено | 23.04.2008 |
Номер документу | 1554380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні