Постанова

від 04.03.2008 по справі 17/32-36/412

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/32-36/412

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.03.2008                                                                                           № 17/32-36/412

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Коротун  О.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Бокова О.Г. – представник за дов. № 16-54/134 від 19.02.208;

 від відповідача -Грабчак В.М. – представник за дов. № б/н від 14.05.2007;

 від третьої особи 1: не з'явився;

 від третьої особи 2:не з'явився;

 від третьої особи 3:Бальвіньської Т.С. – провідний спеціаліст за дов. № 31-4/2 від 09.01.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ІнЕко"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.12.2007

 у справі № 17/32-36/412  

 за позовом                               Прокурор Шевченківського району м.Києва

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ІнЕко"

 третя особа відповідача           Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

          Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

          Міністерство аграрної політики України

 третя особа позивача                      

 про                                                  розірвання договору та стягнення заборгованості в сумі 77000,00 грн.

 Прокурор Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державного комплексного торговельного підприємства „Хрещатик” (далі – позивач) у грудні 2006 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „ІнЕко”(далі - відповідач) про розірвання договору зберігання №№ 3, 4 від 17.01.2006 та додаткової угоди № 1 до них, укладених між Державним комплексним торговельним підприємством „Хрещатик” і товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „ІнЕко”; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 77 000,00грн.; стягнення з відповідача на користь позивача суму банківської гарантії в розмірі 171 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2007 у справі № 17/32 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2007р. рішення господарського суду від 30.05.2007 у справі № 17/32 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2007 рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 у справі № 17/32 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2007р. суддею Трофименко Т.Ю. прийнято до свого провадження справу № 17/32 та присвоєно їй номер № 17/32-36/412.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2007 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49 489, 24 грн. основного боргу; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 494,89 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          Рішення мотивоване тим, що оскільки договори зберігання № 3, № 4 від 17.01.2006р. є розірваними, права ДКТП "Хрещатик" не порушені, отже у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог про розірвання вказаних договорів, а тому в позові в цій частині належить відмовити.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у справі наявні лише докази отримання ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" послуг по користуванню майном на суму 35 349,46 грн. за договором № 3 від 17.01.2006р. та на суму 14 139,78 грн. за договором № 4 від 17.01.2006р., але не надано доказів оплати вказаних сум, тому суд першої інстанції вважає, що стягненню з ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" на користь ДКТП "Хрещатик" підлягають кошти лише у розмірі 49 489,24 грн.

          Відповідач, не погоджуючись із рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2007 року по справі № 17/32-36/412 скасувати, в задоволенні позову відмовити та стягнути з державного бюджету на користь ТОВ „Юридична компанія „ІнЕко” суму сплаченого державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення господарським судом міста Києва не враховано норми рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави  в арбітражному суді) та роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 № 04-5/570 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” щодо правомірності звернення прокурора Шевченківського району міста Києва з позовом до суду в інтересах державного комерційного підприємства, відповідно до статуту якого, основним показником діяльності якого є прибуток.

Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції при стягненні заборгованості не враховано, що станом на день винесення рішення у ДКТП „Хрещатик” також наявна заборгованість перед ТОВ „Юридична компанія „ІнЕко” по послугах зберігання за договорами від 17.01.2006 №№ 3,4.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 19.02.2008  третя особа 3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2007 по справі № 17/32-36/412 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа 3 також вказує, що предметом позову було розірвання договору, за яким протиправно утримується і використовується державне майно, повернення його у володіння особи, за якою держава, як власник, закріпила вказане майно. Отже, на думку третьої особи 3, подання позову прокурором в інтересах держави в особі саме цього державного підприємства є правомірним.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2008 у справі № 17/32-36/412 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням В. о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 18.02.2008 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виходом судді Алданової С.О. з щорічної відпустки доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 17/32-36/412 колегії суддів у складі               Смірнова Л.Г.- головуючий суддя, суддів Алданова С.О., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, було відкладено розгляд справи в зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третіх осіб 1, 2 в судове засідання.

          В судове засідання 04.03.2008 представники третіх осіб 1, 2 не з'явилися, проте були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2008, реєстром відправленої рекомендованої кореспонденції від 21.02.2008 (додані до матеріалів справи).

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

           Як правильно встановлено судом першої інстанції, 17.01.2006 між ДКТП"Хрещатик" (замовник) та ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" (зберігач) укладені договори зберігання № 3, № 4 (аркуші справи 6-14, том 1), відповідно до яких замовник передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно, наведене в додатках № 1 до кожного з договорів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полупанова, 3-а (готель "Колос").

Згідно з договором № 3 на зберігання прийняте майно загальною вартістю 11 256,33 грн. (оціночна вартість); згідно з договором № 4 на зберігання прийняте майно загальною вартістю 46 768,84 грн. (оціночна вартість).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 17.01.2006р. сторони також уклали додаткову угоду № 1 (аркуш справи 15, том 1) до договорів зберігання № 3 та № 4, відповідно до якої обидва договори доповнюються п.п. 5.4, що передбачає обов'язок зберігача у випадку використання ним майна, зданого на зберігання, у господарських цілях сплачувати замовнику за договором № 3 – 5 000,00 грн. щомісячно, у тому числі ПДВ, а за договором № 4 – 2 000,00 грн. щомісячно, у тому числі ПДВ.

В той же день 17.01.2006р. сторони засвідчили виконання договору Актом № 1 прийому-передачі майна на зберігання.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

ДКТП "Хрещатик" 01.12.2006 звернулося до ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" з пропозицією № 54-10/1084 про негайне повернення майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полупанова, 3-а та наведене у додатках №№ 1 та 2 до договорів зберігання №№ 3 та 4 від 17.01.2006, укладених між вказаними сторонами. Викладене не спростовано доводами апеляційної скрги.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, якщо строк її зберігання не закінчився.

          Отже, вимога поклажодавця до зберігача майна про повернення майна, яке є предметом договору зберігання, є односторонньою відмовою від договору, право поклажодавця на яку передбачено ст. 953 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що чинним законодавством передбачено право поклажодавця на односторонню відмову від договору зберігання, договори зберігання № 3, № 4 від 17.01.2006р., в силу ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України є розірваними з моменту отримання зберігачем такої вимоги від ДКТП "Хрещатик". Вимога ДКТП "Хрещатик" про повернення майна була отримана ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" 05.12.2006р.

          Твердження апелянта, що при постановленні рішення господарським судом міста Києва не враховано вимоги вищевказаного рішення та роз'яснення, не приймаються судом апеляційної інстанції як обґрунтовані з огляду на те, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організації. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

          Враховуючи те, що договори зберігання № 3, № 4 від 17.01.2006р. є розірваними, права ДКТП "Хрещатик" не порушені, то у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення вимог про розірвання вказаних договорів, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в позові в цій частині.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" та ДКТП "Хрещатик" був підписаний акт № ОУ-0000498 здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно із яким сторони встановили, що плата за користування майном за договором № 3 від 17.01.2006р. становить 35 349,46 грн. Також сторонами був підписаний акт № ОУ-0000494 здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно із яким сторони встановили, що плата за користування майном за договором № 4 від 17.01.2006р. становить 14 139,78 грн.

У пропозиції від 01.12.2006р. № 54-10/1084 ДКТП "Хрещатик" звернувся до ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" з вимогою сплатити кошти за користування майном, переданим на зберігання за договорами № 3, № 4 від 17.01.2006р.

Матеріали справи не містять доказів перерахування ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" коштів на виконання п. 5.4 договорів  № 3, № 4 від 17.01.2006р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 34 ГПК України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справ, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       З огляду на те, що у справі наявні лише докази отримання ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" послуг по користуванню майном на суму 35 349,46 грн. за договором № 3 від 17.01.2006р. та на суму 14 139,78 грн. за договором № 4 від 17.01.2006р., та не надано доказів оплати вказаних сум, суд першої інстанції правомірно вказав, що стягненню з ТОВ "Юридична компанія "ІНЕКО" на користь ДКТП "Хрещатик" підлягають кошти лише у розмірі 49 489,24 грн.

          Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з огляду на викладене.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „ІнЕко” залишити без задоволення.

2.    Рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2007 у справі № 17/32-36/412 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 17/32-36/412 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Коротун  О.М.

 07.03.08 (відправлено)